Самостійна Робота СтудентІв

Тема. Команди для роботи з дисками і каталогами в командному рядку.

Мета. Сформувати знання, уміння й навички при роботі з дисками і каталогами, команди при роботі з дисками і каталогами, вміти користуватися цими командами.

План

1. Основні поняття і визначення.

2. Команди загальносистемного призначення.

3. Команди для роботи з каталогами.

4. Команди для роботи з дисками.

Основні поняття і визначення

Командна оболонка — це окрема програма, яка забезпечує прямий зв’язок між користувачем та операційною системою. Командна оболонка Windows ХР використовує інтерпретатор команд рядків СМD. ЕХЕ, який виконує внутрішні та зовнішні команди операційної системи і запускає програми на виконання.

Командна оболонка може бути використана для створення і редагування командних файлів (які називаються також сценаріями), що дає змогу автоматизувати виконання часто виконуваних задач.

У правилах використання (синтаксису) команд застосовуються стандартні позначення, які зводяться до такого:

• розглядувані поняття записуються в кутових дужках <.>;

• квадратні дужки [. ] позначають необов’язкові параметри команд;

• символ альтернативи | використовується для вибору одного з перелічених параметрів;

• три крапки ... означають "за аналогією";

• символ  позначає пропуск.

Накопичувачі

Інформація, що обробляється на ПК, зберігається на магнітних дисках (МД). Накопичувачі на МД (дисководи) прийнято позначати великими латинськими літерами з наступною двокрапкою, наприклад А:, В:, С:. Якщо ПК має два накопичувача на гнучких МД, їм присвоюються імена А: і В:, причому А: відповідає головному (системному) накопичувачу, з якого може здійснюватися додаткове завантаження системи; В: — другому (допоміжному) накопичувачу.

Встановлений у ПК жорсткий МД (вінчестер) за допомогою спеціальних програм можна умовно поділити на частини, що є самостійними дисками і називаються розділами або логічними дисками. Для них встановлюються імена С:; D:; Е:; F:; та ін. Дисковод, з яким користувач працює в цей момент, називається поточним.

Файли

Інформація на МД зберігається у файлах. Файл — це певна ділянка на зовнішньому носії інформації, призначена для розміщення і зберігання програм та даних, що має ім’я, за яким здійснюються запис та зчитування інформації.

Ім’я файлу може містити до 255 символів. Як правило, воно складається з двох частин: власне імені й необов’язкового розширення (типу файлу), що відокремлюється від імені крапкою і може містити до трьох символів. Розширення зазвичай вказує на характер інформації, що зберігається у файлі, тобто визначає тип файлу, наприклад . сом, . ехе — файли програм, . ВАТ—командний файл, . DОС, . RTF — файли документів Microsoft Word, . dat — файл даних, . TXT – текстовий файл.

Для запису імен файлів і розширень можна використовувати великі і малі літери, цифри від 0 до 9, а також спеціальні символи, за винятком "?", "*", "/", "\", ":", "|", "<”, “>”.

Файли не можуть містити імен, які закріплені за стандартними пристроями введення-виведення інформації: PRN— принтер; LPT1 – LPT3 – пристрої, що приєднуються до паралельних портів (принтери, сканери); COM1 – COM3 – пристрої, що приєднуються до послідовних портів; АUХ — комунікаційний канал; СОN — "консоль" (клавіатура при введенні, дисплей при виведенні); NULL – "порожній" пристрій.

Існують так звані групові імена файлів (шаблони імен), що описують імена одразу кількох файлів одного вигляду. У шаблонах вказується тільки спільна частина імен, а для відмінних частин використовуються спеціальні символи "*" і "?". Символ "*"позначає будь-яку кількість довільних допустимих символів. Знак "?" означає, що на його місці може бути лише один будь-який символ.

Використання шаблонів дає змогу звернутися одразу до всіх файлів групи за допомогою однієї узагальнюючої команди.

Приклади шаблонів: *. СОМ — усі файли типу СОМ; АВ*. * — усі файли з іменами, що починаються з АВ; *. * — будь-які файли; FILE?. ЕХЕ — усі файли, що різняться лише п’ятим символом в імені.