6. Матеріали для самоконтролю:

1. Завдання для самоконтролю:

1. Після введення двом тваринам однакових доз солей барію сульфат не викликав жодних порушень, а хлорид призвів до смертельного отруєння. Різниця яких властивостей цих сполук зумовила різну їх токсичність?

   1. Водорозчинність

   2. Жиророзчиність

   3. Ступінь іонізації

   4. Агрегатний стан

   5. Доза

2. Пацієнт звернувся зі скаргами на напади утрудненого дихання, запаморочення. З'ясувалося, що він працює на хімічному підприємстві з виробництва синільної кислоти. З порушенням функції якої внутрішньоклітинної структури можуть бути пов'язані ці симптоми?

   1. Лізосом

   2. Мітохондрій

   3. Гладенького ендоплазматичного ретикулуму

   4. Шорсткого ендоплазматичного ретикулуму

   5. Ядра

3. У лікарню доставлено непритомного чоловіка після ремонту автомобілю в гаражному приміщенні. Яка сполука має провідне значення в патогенезі гіпоксії в цього пацієнта?

   1. Сульфгемоглобін

   2. Метгемоглобін

   3. Карбгемоглобін

   4. Карбоксигемоглобін

   5. Оксид азоту

4. Внаслідок отруєння бертолетовою сіллю (сильний окислювач) у постраждалого порушився транспорт кисню кров’ю. Надмірне утворення якої речовини відіграє провідну роль в патогенезі даного отруєння?

   1. Сульфгемоглобіну

   2. Метгемоглобіну

   3. Карбоксигемоглобіну

   4. Карбгемоглобіну

   5. Азоту оксиду

5. Хвора на епілепсію скаржиться на те, що останнім часом після прийому звичайної дози фенобарбіталу у неї не зникають хворобливі симптоми. Яке порушення виникло?

   1. Токсикоманія

   2. Звикання

   3. Залежність

   4. Непереносимість

   5. Інтоксикація

7. Література:

Основна:

1. Рубцовенко А.В. Патологическая физиология. – М. : Мед пресс-информ, 2006. – 608 с.

Додаткова:

1. Безопасное применение пестицидов. 14 доклад Комитета экспертов ВОЗ. Женева-Москва: ВОЗ - Медицина, 1996. – 40 с.

2. Андруа Дж., Бримблекумб П., Джикелз Т., Лисе П. Введение в химию окружающей среды. Пер. с англ. – М. : Мир. 1999. – 271 с.

3. Крамаренко В.Ф. Токсикологическая химия. – Киев, Высшая школа, 1989 – 448 с.

4. Лужников Е. А. Клиническая токсикология. – М.: Медицина, 1999. – 415с.

5. Основы аналитической токсикологии (каталог публикаций ВОЗ) / Р.А. Брейтуйэт, С.С. Браун, Б. Уиддоп и др. – М.: Медицина, 1997. – 364 с.

6. Профилактика и лечение отравлений под ред. Дж.А.Хенри и Х.М.Уайзман – Женева: ВОЗ, 1998. – 339 с.

7. Справочник по токсикологии и гигиеническим нормативам (ПДК) потенциально опасных химических веществ /Под ред. Кушневой В.С., Горшковой Р. Б. – М.: Изд. AT, 2000. – 272 с.

8. Токсикологическая химия. Учебное пособие в 2-х частях/ Составители: Плетенева Т.В., Борисова Е.Я. и др. – Изд-во РУДН, 2000. – 352 с.