Все перераховане

71. Планову чисельність промислово-виробничого персоналу можна знайти за формулою: а) ; б) ; в) ; г) усі відповіді вірні.

71. Середньоспискова чисельність працівників за місяць обчислюється: а) як середньоарифметична величина показників середньоспискової чисельності за всі дні місяця; б) шляхом сумування спискового складу працівників за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці; в) діленням фактично відпрацьованих людино-днів за місяць на кількість днів роботи підприємства у цьому ж періоді; г) усі відповіді невірні.

71. Чисельність основних робітників визначають такими методами: а) за трудомісткістю виробничої програми; б) за чисельністю зайнятих в основних цехах; в) за нормами виробітку; г) на основі середніх норм, що діють в галузі.

71. За трудомісткістю виробничої програми чисельність основних робітників обчислюється: а) ; б) ; в) ; г) усі відповіді вірні.

71. Чисельність керівників, спеціалістів і службовців визначається: а) аналогічно чисельності основних і допоміжних робітників; б) за встановленими нормами трудомісткості виконання певних робіт; в) на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників по кожній з указаних груп згідно діючих нормативів чисельності; г) за аналогією з попередніми календарними періодами.

71. Показниками руху робочої сили на підприємстві є такі коефіцієнти: а) обороту робочої сили по прийому; б) завантаження робочої сили в часі; в) обороту робочої сили по звільненню; г) плинності.

71. Зовнішніми джерелами набору персоналу є: а) навчання учнів на підприємстві; б) перепідготовка своїх працівників; в) регіональні біржі праці; г) агентства з працевлаштування.

71. Кадрова політика підприємства – це: а) система підготовки керівників найвищої кваліфікації; б) сукупність заходів щодо вирішення соціальних проблем колективу; в) сукупність працівників різних категорій та перспективи зміни її структури; г) система заходів щодо забезпечення кожного робочого місця персоналом відповідної професії, спеціальності, кваліфікації.

71. Управління персоналом передбачає: а) визначення потреби в певних категоріях персоналу; б) планування росту продуктивності праці; в) набір та відбір персоналу; г) усі відповіді вірні.

71. Мотивація високопродуктивної діяльності визначається як: а) місія і підпорядковані їй цілі підприємства; б) сукупність прогресивних норм праці; в) зниження показників трудомісткості продукції; г) сукупність заходів, що стимулюють працівників до досягнення певних цілей.

71. Моделі мотивації можуть базуватись на теорії: а) ієрархічного ланцюга; б) потреб; в) очікування; г) справедливості.

71. Методи мотивації можуть бути: а) непрямі економічні; б) фінансові; в) негроїдові; г) ситуаційні.

71. Суть управлінської діяльності полягає у: а) залученні працівників до керівництва підприємством; б) впливі на процес шляхом прийняття рішень; в) використанні найновіших досягнень НТП в організації виробничих процесів; г) незаперечному виконанні доведених «згори» розпоряджень.

71. Абсолютний ріст заробітної плати – це: а) випередження темпів росту заробітної плати порівняно з темпами росту продуктивності праці; б) можливість придбати більшу суму матеріальних благ за величину заробітної плати; в) збільшення розмірів оплати праці у сфері матеріального виробництва; г) збільшення всієї частини суспільного продукту, яка в грошовому виразі виділяється суспільством для задоволення усіх потреб працюючих.

71. Відносний ріст заробітної плати характеризується: а) приростом заробітної плати у відсотках у звітному періоді порівняно з базовим; б) збільшенням частини суспільного продукту, яка припадає на одного працівника; в) процентним випередженням росту заробітної плати порівняно із ростом продуктивності праці; г) випередженням темпів росту середньої заробітної плати порівняно з ростом цін.

71. Персонал підприємства – це: а) працівники, які мають значний стаж роботи на підприємстві: б) працівники, які мають високий рівень кваліфікації; в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи; г) промислово-виробничий персонал підприємства.

71. Державне регулювання оплати праці полягає у: а) регулюванні чисельності відрядників і погодинників на підприємстві; б) встановленні фонду оплати праці підприємств; в) встановленні міжгалузевих співвідношень в оплаті праці; г) встановленні співвідношення між величиною основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства.

71. Хто з перелічених працівників не належить до промислово-виробничого персоналу підприємства: а) економіст І категорії відділу економічного аналізу; б) водій автокара механоскладального цеху; в) технічний працівник в дитячому садку; г) чергова прохідної головного корпусу.

71. Договірне регулювання оплати праці реалізується через: а) механізм укладення угод між певним міністерством і колективом підприємства з приводу встановлення мінімального рівня оплати праці в галузі; б) механізм укладення системи тарифних угод різних рівнів; в) укладення контракту між працівником і адміністрацією підприємства з приводу визначення розмірів оплати праці; г) встановлення єдиних тарифних ставок.

71. Поділ персоналу на промислово-виробничий і непромисловий необхідний для: а) розрахунків розмірів заробітної плати окремих категорій працівників; б) узгодження показників продуктивності праці з показниками результатів виробничої діяльності; в) встановлення співвідношення між чисельністю основних і допоміжних робітників; г) статистичної звітності.

71. Тарифна система складається з таких елементів: а) тарифної сітки системи посадових окладів; б) тарифних ставок; в) тарифно-кваліфікаційних довідників; г) усі попередні відповіді вірні.

71. Весь персонал підприємства поділяється на такі категорії: а) службовці; б) спеціалісти; в) робітники; г) усі відповіді неповні.

71. Тарифна ставка будь-якого і-го розряду може бути визначена: а) С_і = ; б) С_і = С₁ · (К_і – К₁); в) С_і = С₁ · К_і ; г) С_і = С₁ · (1 + К_і).

71. З перелічених працівників виберіть тих, котрі належать до основних робітників: а) токар обробного цеху; б) столяр в цеху по виробництву тари; в) гардеробник в корпусі заводоуправління; г) слюсар по ремонту обладнання дільниці штампування.

71. Тарифно-кваліфікаційний довідник – це: а) характеристика працівника певної професії і спеціальності; б) перелік посад усіх найменувань із зазначенням їх окладів; в) опис необхідних практичних навичок, якими повинен володіти працівник певної кваліфікації; г) нормативний документ, що містить сукупність цензів - вимог, яким повинен задовольняти робітник певної професії і кваліфікації.

71. До категорії службовців належать працівники, які виконують такі функції: а) консультують працівників з питань трудового законодавства; б) контролюють хід протікання виробничого процесу в основному цеху та оперативно запобігають відхиленням; в) розраховують норми витрат сировини на одиницю продукції та показники використання матеріальних ресурсів. г) готують проекти розпоряджень керівника;

71. Погодинна форма оплати праці передбачає використання таких систем: а) пряма погодинна; б) погодинно-преміальна; в) система посадових окладів; г) усі відповіді вірні.

71. Умовність поділу робітників на основні і допоміжні пояснюється: а) ростом продуктивності праці основних робітників; б) збільшенням обсягу робіт по ремонту обладнання; в) ростом рівня механізації і автоматизації виробництва; г) зростання складності робіт по обслуговуванню виробництва.

71. Відрядна форма оплати праці використовується за умов: а) неможливості кількісного виміру затрат праці; б) наявності кількісних показників роботи; в) залежності результатів роботи безпосередньо від зусиль конкретного працівника; г) можливості точного обліку результатів праці.

71. Хто з перелічених працівників не належить до керівників: а) комерційний директор підприємства; б) начальник відділу технічного контролю; в) змінний майстер у ткацькому цеху; г) товарознавці відділу постачання.

71. Особливістю відрядно-прогресивної системи оплати праці є те, що: а) стимулюється не тільки виконання і перевиконання планового завдання, а й вихідної бази; б) обсяг продукції, виконаний в межах вихідної бази, оплачується за звичайною розцінкою, а понад вихідну базу - за підвищеною; в) передбачається використання ряду доплат за досягнення високих кінцевих результатів роботи підприємства; г) розцінки на вироби є диференційованими залежно від їх пріоритетності для виконання виробничої програми підприємства.

71. Професія характеризує: а) можливість опанування суміжну спеціальність; б) вид трудової діяльності; в) сукупність певних теоретичних знань і практичних навиків; г) стаж роботи на даному підприємстві.

71. Доцільність використання непрямої відрядної системи оплати праці виникає за умов: а) неможливості визначення заробітної плати з використанням фіксованих ставок; б) значної диференціації в оплаті праці основних робітників; в) обчислення заробітку підсобних робітників; г) визначення заробітної плати допоміжних робітників, якщо від їх праці залежить виконання поставлених завдань основними робітниками.

71. Кваліфікація – це: а) сукупність спеціальних знань і практичних навиків, які визначають підготовленість працівника виконувати професійні функції певної складності; б) категорія, яка характеризує відносно вузький вид робіт і вимагає додаткових специфічних знань; в) категорія, що відображає якість і складність праці; г) усі відповіді невірні.

71. Колективна форма оплати праці використовується у випадку: а) неможливості обслуговування обладнання одним робітником; б) специфічна технологія вимагає використання праці групи робітників; в) необхідності економії фонду оплати праці підприємства; г) рівності кваліфікаційного рівня працівників.

71. Рівень кваліфікації робітників характеризується за: а) категоріями; б) розрядами; в) ступенями; г) посадами.

71. Якщо при нарахуванні заробітної плати використовується розцінок за весь обсяг виконаних робіт і встановлюється строк їх виконання, то така система називається: а) безтарифна; б) контрактна; в) акордна; г) погодинна.

71. На зміну професійно-кваліфікаційного складу персоналу промислових підприємств впливають такі фактори: а) зростання попиту на кваліфіковану робочу силу; б) підвищення частки розумової праці; в) збільшення чисельності зайнятих у промисловості; г) перерозподіл працюючих зі сфери промислового виробництва в інформаційну сферу та сферу обслуговування населення.

71. Фондоозброєність праці характеризує: а) співвідношення між витратами на утримання основних фондів підприємства та фондом заробітної плати; б) забезпеченість працівників підприємства основними фондами; в) співвідношення між вартісним виразом активної частини основних фондів та продуктивністю праці; г) співвідношення між обсягом продукції і фондом заробітної плати.

71. При використанні безтарифної системи оплати праці заробіток працівника не залежить від: а) кваліфікаційного рівня; б) середньої заробітної плати, яка склалась на підприємстві в минулому періоді; в) коефіцієнта трудової участі; г) фактично відпрацьованого часу.

71. Взаємовідносини між замовником та виконавцем державного замовлення регулюються: а) генеральною угодою; б) Державним бюджетом; в) Конвенцією з прав людини; г) державним контрактом.

71. Продуктивність праці – це: а) показник, що характеризує ефективність праці; б) здатність праці випускати певну кількість продукції за одиницю часу; в) сукупність властивостей людини як робочої сили; г) затрати живої праці.

71. Рівень продуктивності праці можна охарактеризувати показником: а) економія часу; б) виробіток; в) темпи росту продуктивності праці; г) випередження росту продуктивності праці відносно росту заробітної плати.

71. Рівень продуктивності праці можна визначити в таких вимірниках: а) натуральних; б) вартісних; в) умовно-натуральних; г) усі відповіді вірні.

71. Недоліком натуральних вимірників продуктивності праці є: а) різнорідність продукції, що випускається більшістю галузей промислового виробництва; б) незначні обсяги випуску продукції кожного виду; в) неможливість точного визначення затрат часу на одиницю продукції; г) усі відповіді вірні.

71. Умовно-натуральні вимірники продуктивності праці використовуються у випадках, коли: а) підприємство виготовляє різний асортимент продукції в межах встановленої номенклатури; б) продукція відрізняється окремими характеристиками; в) продукція належать до трудомісткої; г) продукція є матеріаломісткою.

71. Найчастіше плановий рівень продуктивності праці визначають такими методами: а) прямого рахунку; б) нормативним; в) пофакторним; г) прогнозним.

71. Приріст продуктивності праці під дією техніко-економічних факторів у плановому періоді можна знайти за формулою: а) ; б) ; в) ; г) .

119. Механізм ринку праці включає

а) попит та пропозицію праці

б) ціна праці

в) конкуренція

г) всі відповіді вірні

120. Нестандартні форми зайнятості

а) робота неповниний робочий день

б) тимчасова зайнятість

в) надомна праця

г) розподіл робочих місць

д) всі відповіді вірні