Показники рівня агресивності у співвідношенні з гендерною ідентичністю досліджених у вибірці

Рівень агресивності Фімінні% Мускулінні% Низький рівень агресії 17,6 28,6 Середній рівень агресії 64,8 31,8 Високий рівень агресії 17,6 21,3

Проаналізувавши данні, які представлені у таблиці 2.4, ми можемо побачити, що на низькому рівні особистісна агресія в більшій мірі притаманна досліджуваним з мускулінними гендерними рисами (на 11%). На середньому рівні, навпаки, особистісна агресія у фімінних юнаків та юнок в двічі (33%) перевищує агресивність мускулінних досліджуваних. Що ж до високого рівня агресивності, то він в незначній мірі більше виражений у мукулінної молоді (3,7%), ніж у фімінної частини досліджених.

Оскільки, останнім нашим завданням було виявити чи є взаємозв’язок між гендерною приналежністю і негативними емоційними станами досліджуваних у вибірці, то наступним етапом є використання математичних методів в психології, а саме методу кореляції, який дає змогу побачити чи існує взаємозв’язок між досліджуваними ознаками.

Одже, спершу нами був проведений кореляційний аналіз між результатам методики ММРІ (5а шкала) та методики вимірювання рівня тривожності Тейлора. В результаті проведення аналізу по загальним результатам, виявилась відсутність взаємозв’язку між гендерною ідентичністю та особистісною тривожністю досліджуваних у нашій вибірці, оскільки отримані показники кореляції (0,20), не відповідають нормативам критичних значень, які представлені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Оцінка коефіцієнта кореляції (відносно вибірки в 38 осіб)

	Зв’язок	Високий зв’язок
Прямий зв’язок	0,32 – 0,41	0,41 - …
Зворотній зв’язок	-0,32 –(- 0,41)	-0,41-…

Після проведення кореляційного аналізу між результатами методики диференціальної діагностики депресивних станів В. Зунге, і методикою на визначення гендерної ідентичності (ММРІ (5а шкала), ми виявили наявність зворотнього зв’язку (-0,33) по загальним результатам вибірки, тобто, це означає що чим вищі показники по одній методиці, тим нищі по іншій, і навпаки.

І останнім нами був проведений кореляційний аналіз методики ММРІ та методики діагностики агресивності А.Ассінгера, який дав змогу визначити, що між данними методиками, по результатам нашої вибірки, взаємозв’язок відсутній оскільки дорівнює 0,08 (дивись додаток З).

З інформації представленої у таблиці 2.5, можна визначити, що зв'язок між параметрами є у тому випадку, коли емпіричне значення (отримане в наслідок кореляції) більше за критичне (табличне).

Неоднозначність отриманих нами результатів може бути пояснена тим, що досліджувані нами параметри на данному етапі розвитку психологічної науки, є ще не до кінця вивчинеми, оскільки природа їх винекнення може бути як біологічно, так і соціально обумовленною, і може залежати від різних чинників, які впливають на особистість.

В результаті проведеного нами емпіричного дослідження було зроблено висновки, що зв'язок між гендерною ідентичністю та особистісною тривожністю відсутній. Також не було встановлено зв’язку між гендером та агресивністю. А що до депресивності особистості то вона зворотно корелює із гендерною ідентичністю досліджуваних у нашій вибірці. На нашу думку це може бути пов’язано з тим, що наявність негативних психічних станів у студентства залежить від низки різноманітних факторів, які важко обмежити лише гендерною ідентичністю.