2.2. Обробка, аналіз та інтерпретація отриманих даних.

Дослідження проводилось на базі Вінницького соціально-економічного інституту (ВСЕІ) Університету «Україна». Вибіркою стали студенти соціально-гуманітарного факультету спеціальності «Правознавство» та «Психологія». Вибірка досліджуваних становила 38 осіб, віком від 17 до 25 років, з яких 18 юнаків і 20 юнок.

«Мінісотський багато профільний особистісний опитувальник ММРІ»

(5-та шкала).

Обробка результатів була проведена за вищенаведеними критеріями, в результаті чого ми отримали наступні результати, які представлені у таблиці 1. У нашій виборці серед юнаків з гендерними ознаками мускулінності виявилося лише 7 осіб, а з ознаками фімінності, відповідно 11 осіб. Серед юнок ми можемо спостерігати наступну картину, мускулінними є 14 осіб, а з фімінними ознаками лише 6, отримані нами результати у відсотковому співвідношенні представлені на рис. 1.

Таблиця 2.1.

Шкальні бали по методиці ммрі(5-а шкала)

№	юнки	юнаки
1	61	58
2	73	37
3	50	65
4	65	80
5	58	65
6	65	54
7	62	49
8	50	48
9	52	49
10	63	57
11	70	50
12	48	52
13	51	52
14	60	49
15	65	45
16	53	61
17	58	51
18	47	53
19	50
20	50

Отже, як ми можемо спостерігати з нижче представленої інформації кількість мускулінних юнок, у нашій виборці перевищує, як не парадоксально, кількість мускулінних юнаків. І навпаки, фемінні юнаки, в певній мірі, кількісно перевищують фімінних юнок.

Рис.1.

Порівняння результатів гендерних ознак юнаків та юнок

П’ята шкала MMPI по-різному інтерпретується залежно від статі випробовуваного.

Підвищені показники по 5-ій шкалі в будь-якому профілі означають відхилення від типової для даної статі рольової поведінки й ускладнення сексуальної адаптації. У решті випадків, інтерпретація носить полярний характер залежно від того, жіночий або чоловічий профіль підлягає розшифровці.

У профілі чоловіків підвищення по 5-ій шкалі виявляє пасивність особистісної позиції, гуманістичну спрямованість інтересів, сентиментальність, витонченість смаків, художньо-естетичну їх спрямованість, потребу в доброзичливих, гармонійних відносинах, чутливість, ранимість. У нашій виборці серед юнаків підвищення по 5-ій шкалі мають 62%.

У міжособистісних відносинах схильність до згладжування конфліктів, забороні агресивних або антисоціальних тенденцій.

Досить часто зустрічається підвищення 5-ої шкали в нормативному профілі підлітків і хлопців. В основному це є наслідком певної недиференційованої статеворольової поведінки і м'якості, несформованості характеру.Подібне явище може викликати певні труднощі в процесах професійного відбору. Із змужнінням показники 5-ої шкали мають тенденцію до зниження.

В період старіння, порушення сексуальної адаптації знаходить своє віддзеркалення в підвищенні профілю за 5-ою шкалою. Аналогічні порушення можуть відбиватися і при деяких хронічних захворюваннях, що супроводжуються зниженням лібідо.

У профілі, що відображає стенічний тип реагування, відносно низькі показники 5-ої шкали (50 балів і нижче) виявляють типово чоловічий стиль статеворольової поведінки, жорсткість характеру, відсутність сентиментальності. Що у нашій виборці є наявним у 38% юнаків.

У жінок високі показники 5-ої шкали MMPI відображають риси мужності, незалежності, прагнення до емансіпації, самостійності в ухваленні рішень. У нашій виборці юнок з підвищеними показниками по 5-ій шкалі є 70%.

У профілі стенічного типу підвищення 5-ої шкали підсилює риси   жорстокості, а в гіперстенічному профілі — антисоціальні тенденції.

Особливості статеворольової поведінки жінок з високою (70 балів і вище) 5-ою шкалою в профілі набувають рис чоловічого стилю. Таких серед юнок у нашій виборці 10%. У поведінці преважають тенденції прагматичного відношення до соціальних контактів з відсутністю схильності до постійності і душевної прихильності.

Низькі показники 5-ої шкали в жіночому профілі відображають традиційно жіночий стиль статеворольової поведінки — прагнення бути під опікою і знайти опору у чоловікові, м'якість, сентиментальність, любов до дітей, прихильність сімейним інтересам( унашій виборці юнок з низькими показниками виявилось лише 30%).

Причин, що деформують статево-рольову поведінку багато і концентруватися вони можуть і в області нервово-утворюючих чинників раннього онтогенезу і в області формування пізніших соціалізованих поведінкових структур, наприклад в період пубертатного формування статевої ідентичності, безпосередньо передуючий і являючи основу для міжстатевої взаємодії.

Рядом дослідів було доведено, що особи з вираженою фімінністю частіше мають розлади психіки, та схильні до психічних захворювань, а люди з мускулінною статевою індифікацією відповідно більш здорові у психічному плані [28,с.117].

Другою методикою нами було використано методика вимірювання рівня тривожності Тейлора (адаптація Т.А.Немчинова), за допомогою якої визначають рівень тривожності особистості. Згідно цієї методики виділяють наступні рівні прояву тривоги:

Дуже низький рівень – 0-5;

Низький рівень – 6-15;

Середній рівень – 16-25;

Високий рівень – 26-40;

Дуже високий – 41-50.

Отримані нами дані у відсотковому співвідношені ми розділили за гендерними ознаками співставили з вищенаведеними рівнями та представили у таблиці 2.2, та на рис.2.2.

Таблиця 2.2.

Показники рівня тривожності у співвідношенні з фімінними та

мускулінними рисами

Рівень тривожності особистості	ФІМІННІ (%)	МУСКУЛІННІ (%)
«Дуже низький»	5,9	4,8
«Низький»	11,8	33,3
«Середній»	35,2	47,6
«Високий»	41,2	9,5
«Дуже високий»	5,9	4,8

Рис.2.2.

Графічне зображення показників рівня тивожності у співвідношені з гендерною приналежністю

З представлених вище результатів можна побачити наступне:

Дуже низький рівень тривожності не суттєво відрізняється у досліджуваних з фімінною (5,9%) та мускулінною (4,8) гендерною ідентичність; ті ж самі показники спостерігаються і на дуже високому рівні тривожності.

Щодо низького рівня, то тут можна побачити, що кількість реципієнтів з мускулінними (33,3%) рисами у двічі переважає кількісь досліджуваних з фімінною (11,8%) статевою ідентичністю.

На середньому рівні також можна спостерігати незначну різницю прояву тривожності у фімінних (35,2%) та мускулінних (47,6%) юнаків та юнок.

Досить значущу різницю можна спостерігати між фімінними (41,2%) та мускулінними (9,5%) досліджуваними на високому рівні прояву тривожності, адже, саме на цьому рівні кількість тривожних юнаків та юнок з фімінною гендерною принадлежність у тричі переважає кількість мускулінних досліджуваних.

Наступною використаною нами методикою є методика диференціальної діагностики депресивних станів В. Зунг (адаптація Т.І.Балашової).

За допомогою проведення вищезазначеної методики, нам вдалося визначити рівень депресивності досліджуваних у вибірці, отримані нами резульиати дивись у таблиці 2.3, та на рис. 2.3.

Таблиця 2.3.

Показники рівня депресивності у співвідношенні з гендерною ідентифікацією досліджених у виборці

Рівні депресивності		Фімінні%		Мускулінні%
Без депресії		11,7		33,3
Легка депресія (ситуативного характеру)		41,2		47,6
Субдепресивний стан (маскована депресія)		47,1		19,1
Депресивний стан		0,0		0,0

Рис. 3.

Відсоткове співвідношення рівня прояву депресії у фімінних та мускулінних досліджуваних

З результатів проведеної методики, можна спостерігати, що фімінна молодь більш схильна до депресивних станів ніж мускулінна, особливо чітко цю різницю можна спостерігати на рівні субдепресивного стану, яка має один-два симптоми, і здебільшого прявляєтся соматично (головні болі,порушення подиху та ін), що значно ускладнює діагностику. Саме цей рівень в більшій мірі переважає у фімінних юнаків та юнок (на 28%) в порівнянні з мускулінними.

Також значну різницю за гендерною приналежністю можна помітити на рівні без депресії. Молодь з мусулінною ідентичністю на 21,6% менше страждає депресією в порівнянні з фіммінними представниками вибірки.

Рівень легкої депресії, який,має невротичний генез, носить ситуативний характер, та характеризується афективною насиченістю переживань з прагненням гальмувати їх зовнішні прояви, більш характерний (на 6,4%) для мускулінної молоді в порівнянні з фімінною.

Що ж до рівня справжнього депресивного стану, то він не виявлений в жодного досліджуваного у нашій вибірці.

Останньою проведеною нами методикою була методика діагностики агресивності А.Ассінгера.

Як було вже зазначено вище, А Асінгер поділяв особистісну агресію на три рівня, які умовно можна охарактеризувати, як низький, середній та високий. Одже, поділивши результати по рівнях, а також за гендерною ідентичністю досліджуваних, ми отримали результати які представили у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.