39. На відміну від мешканців повітряного середовища, водні тварини не використовують активно зір. Поясніть, із чим це пов’язано.

Відповідь. Вода погано пропускає світло і дуже його розсіює: через це контури підводних предметів навіть на невеликій відстані здаються розмитими. Мабуть, тому риби короткозорі (дистанція чіткого бачення у них зазвичай не перевищує 1 м). Але, незважаючи на це, зір відіграє важливу роль, коли риби вистежують здобич, уникають небезпеки, вибирають найбільш світлі ділянки і спілкуються з родичами. В останньому випадку багатьох риб виручає здатність розрізняти кольори: розпізнавати не просто особин свого виду, а й їх «настрій» (агресивність, бажання залицятися тощо), що виражається завдяки змінам у забарвленні тіла.

40. Як відомо, вода має таку властивість, як в’язкість. За в’язкістю вона перевищує повітря у 65 тис. разів. Через в’язкість, тобто тертя між тілом риби і водою, швидкість руху знижується, так само, як і через густину (зменшити тертя рибам дає змогу спеціальна змазка — тонкий шар слизу, що покриває шкіру). Як риби використовують цю властивість води з певною користю для себе?

Відповідь. Деякі риби для переміщення використовують будь-які плаваючі предмети. Звісно, прикріпившись до них, вони при цьому майже не витрачають власну енергію на пересування. Цих риб називають лоцманами.

Добуваючи їжу, риби також успішно використовують в’язкість води. Більшість із них здатні різко збільшувати об’єм ротової порожнини, відводячи в сторони її бічні стінки й опускаючи дно порожнини донизу. Таким чином, розширюючись, рот працює як насос, втягуючи всередину значний об’єм води разом із здобиччю, що міститься в ній. У багатьох риб цей механізм діє досить ефективно: наприклад, риба-лист, завдовжки 5 см, яка мешкає в Амазонці, легко всмоктує рибок гуппі завдовжки 2—3 см.

Принцип насоса використовують при полюванні також тропічні прісноводні риби-бризкуни. Але відмінність у тому, що вони не всмоктують воду, а навпаки, випльовують її. Так, із силою стискаючи стінки ротової порожнини, вони прицілюються і випльовують тонесеньку цівку води, збиваючи таким способом комах, які сидять на надводних рослинах.

41. Вода, як відомо, — електропровідне середовище, що надає водним тваринам ще один інформаційний канал. За допомогою чого риби можуть сприймати електричні поля? Яку роль у їхньому житті відіграє «електричне чуття»?

Відповідь. Багато риб мають спеціальні органи — електрорецеп-тори, що дають змогу сприймати електричні поля. Завдяки ним, наприклад, акула легко знаходить камбалу, яка зарилася у пісок, уловлюючи слабкі електричні поля, що виникають під час роботи дихальних мускулів. Імовірно, що «електричне чуття» (разом із бічною лінією) необхідне і для злагодженої взаємодії риб у зграї. Так, деякі риби (морміруси, електричні вугри, деякі соми) мають електричні органи, що генерують електричне поле навколо їхніх тіл, а їхні електрорецептори сприймають зміни цього поля, викликані появою інших живих організмів. У деяких риб електричні органи перетвори-лися на потужні багатовольтні батареї, які вони використовують для нападу або захисту.