- •1.Предмет, метод і значення статистики.
- •2,Поняття статистичного спостереження та його значення.
- •3.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •4,Форми статистичного спостереження.
- •5.Види та способи статистичного спостереження.
- •6. Перевірка результатів статистичного спостереження
- •7. Статистичні зведення та групування,суть,завдання та значення.
- •8, Групувальні ознаки,їх види.
- •9. Статистичні таблиці,їх зміст,вимоги до побудови.
- •11. Абсолютні величини,їх суть, одиниці вимірювання та значення.
- •12,Відносні величини, їх суть, одиниці вимірювання, застосування.
- •13. Розрізняють такі види відносних величин:
- •14, Середні величини,їх поняття і значення.
- •15, Види середніх величин,методика їх визначення.
- •16 Мода і медіана.
- •17. Показники варіації ,спосіб їх визначення
- •18, Середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації
- •19, Поняття рядів динаміки їх види і характеристика
- •20. Показники ряду динаміки,методика їх розрахунку
- •21. .Індекси,їх суть,значення та використання в економічній роботі
- •22. Форми індексів: індивідуальні і зведені
- •23. Агрегатні індекси,порядок їх розрахунку та взаємозв’язоквизначення
- •25, .Середній арифметичний індекс,порядок визначення
- •26. Індекс середніх величин і структурних зрушень.
- •27.Статистичне вимірювання інфляції
- •28,Графічні зображення їх суть,і значення
- •29. Основні елементи графіка.
- •30. Види графіків, порядок їх побудови.
- •31, Вимоги до побудови графіків.
- •32. Майно підприємства,його складові:основні виробничі та оборотні фонди.
- •33. Характеристика основних виробничих фондів,їх оцінка.
- •34. Показники,що характеризують стан основних засобів,методика їх визначення.
- •35. Основні показники ефективності використання основних засобів,методика її визначення.
- •36, Оборотні засоби,їх склад і характеристика.
- •37, Основні показники використання оборотних засобів,методика їх визначення.
- •38,Поняття «продукція виробництва» та одиниці її вимірювання.
- •39. Вартісні показники промислової продукції,порядок їх визначення.
- •40,Поняття послуг, статистичні показники послуг, їх розрахунок.
- •41.Статистичні показники обсягу продукції, методика її визначення.
- •42.Поняття роздрібного товарообороту, його вид і склад.
- •44,Статистичні показники товарообороту і методика їх визначення.
- •45.Поняття товарних запасів, їх види.
- •49.Рух робочої сили характерні такі коефіцієнти:
- •50, Статистика використання робочого часу, її показники
15, Види середніх величин,методика їх визначення.
У практиці проведення статистичних досліджень застосовуються різні види середніх величин. Це обумовлено перш за все наявністю вихідних да¬них і метою дослідження. За технікою обчислення усі середні величини можуть бути прості(незважені)та зважені, за класом всі вони відносяться до степенної середньої. Загальна формула середньої степенної має такий вигляд (перша формула – проста; друга – зважена):де – степенна середня величина; x – варіанти (значення ознаки одиниць сукупності); n – загальна кількість одиниць сукупності; f – вага, частота, яка показує скільки разів зустрічається те чи інше значення ознаки; m – показник ступеню середньої; ? – знак суми.За назвами в статистиці використовуються середня арифметична, се¬редня хронологічна, середня геометрична, середня квадратична величини, се¬редня гармонічна. Зміна значення показника степенної середньої величини (m) визначає вид середньої величини: якщо m = 1, то ми одержуємо середню арифметичну величину; якщо m = 2, то одержуємо середню квадратичну; як¬що m = 3, то – середню кубічну; якщо m = - 1,– маємо середню гармонічну; якщо m = 0, то середню геометричну. З степенних середніх в правовій стати¬стиці найчастіше використовують середню арифметичну, значно рідше – се¬редню гармонічну; середня геометрична застосовується лише при обчисленні середніх темпів динаміки, а середня квадратична – при обчисленні показни¬ків варіації.Розмір обчисленої середньої величини завжди відрізняється, оскільки обумовлюється показником степеню середньої величини. В загальному ви¬гляді це правило має назву мажорантності середніх: чим більше показник ступеня, тим більше величина середньої. При цьому слід мати на увазі, що правильну характеристику різних сукупностей в кожному окремому випадку визначає лише певний вид середньої величини. Основний критерій визначен¬ня виду середньої величини – це механізм утворення обсягу ознаки, яка варіює. Середня тільки тоді буде вірно відображати усю сукупність, коли при заміні усіх ознак (варіантів) середньою загальний обсяг варіюючої ознаки залишиться незмінним.Залежно від того, як формується загальний обсяг сукупності, і визна¬чається вид середньої величини. Середня арифметична застосовується тоді, коли обсяг варіючої ознаки утворюється як сума окремих варіантів, середня квадратична – коли обсяг варіючої ознаки має вигляд суми квадратів окре¬мих варіантів, середня гармонічна – коли обсяг варіючої ознаки складається із суми обернених значень окремих варіантів, середня геометрична – коли обсяг варіючої ознаки одержується як добуток окремих варіантів.У правовій статистиці середні арифметичні величини застосовуються тоді, коли первинні (вихідні) дані наведені у такому вигляді, що загальний обсяг ознаки для усієї сукупності можна одержати шляхом підсумовування їх у всіх одиницях.Середня арифметична проста (незважена) обчислюється шляхом ді¬лення суми індивідуальних значень ознаки на їх загальну кількість. Спочатку підсумовують значення усіх варіантів, а потім ця сума ділиться на загальну кількість одиниць сукупності. Наприклад, один слідчий районної прокурату¬ри закінчив за місяць 2 справи, інший – три. В результаті у середньому вони закінчили розгляд 2,5 справи ((2+3) : 2). При цьому не можна відкинути 0,5 справи і округлити цифру, тому що в такому разі результат буде помилковий.