№49. Базилiя

Федеративна республiка Бразилiя займае площу 8512 тис. кв. км i мае населення 193 млн. осiб. державним святом є 7 вересня (з 1822 р.). Вiдкрита португальцем Анваром Кабралом у 1500 р.. у 1549 р. встановлено генерал-губернаторство з столицею у Сальвадорi (Байя). у 1808 р. пiсля вторгнення наполеонiвських вiйськ до Португалii сюди тимчасово переiхав португальський королiвський двiр. 1815 р. було проголошено створення Об’сднаного королiвства Португалii Бразилii та Алгарви. Старший сии португальського короля став iмператором Бразилй пiд iменем Педру 1. 1822 проголошена незалежнiсть Бразилii. у 1850 — 1860 рр. Бразилiя вела вiйни з Аргентиною i Парагнаем за територii, але якихось суттсвих результатiв цi вiйни не принесли. У 1888 р. у краiнi вiдмiнили рабство, а 1889 р. Бразилiя стала республiкою. З фiзико-географiчноi точки зору Бразилiя подiляеться на 5 районiв.

1. Атлантична прибережна рiвнина. Тягнеться вхдовж океану, звужусться в межах штатiв Рiо-де-Жанейро i Еспiрiту-Санту. Багата пiщаними пляжами, лагунами i болотами. Нечисленнi зручнi природнi гаванi знаходяться там, де гори пiдступають до самого берега, зокрема гавань Рiо-де-Жанейро — бухта Гуанараба. Порт Сантус був штучно створений на поганао дренованiй прибережнiй низовинi. Ширина цiеi рiвнини вiд 80 до 16 км. Родючi червонi грунти знаходяться в дельтах рiк Рiу-досi та Жекитиньон’я. Тут вже майже 400 рокiв вирощусться бавовник, тютюн, какао i цукрова тростина. для району характерний тропiчний вологий клiмат.

2. Басейн Амазонки. Найбiльшими й допливами є Токантинс, Тапажос, Шингу, Мадейра, Пурус, Журуа, Жапура i Рiу-Негру. Це сама найбiльша низовина земноi кулi, що займас площу 1,8 млн. кв. км. На заходi ширина низовини складас 1290 км, на сходi — 240 км. Басейн Амалонки виносить в океан за рiк бiльше 1 млрд. т. наносiв, але внаслiдок тектонiчноi заглибини в устi не може створити обширну дельту. Натомiсть в устi утворився о. Маражо, складений з алювiю. Мутнi жовтi води Амазонки прослiдковуються в океанi за 300 км вiд устя. Морськi припливнi хвилi сягають в устi Ама.зонки до 5 м. i доходять до 1400 км вверх по течii, створюючи низькi пойми — iгапо. Паводки охоплюють територii до 80 км, але залишаються незатопленi острови, покритi деревиною чи рослиннiстю. Повноводнiсть Амазонки пояснюсться знаходженням 11 приток у рiзНгiх пiвкулях. На правих притоках паводок спостерiгасться з жовтня до квiтня, а на лiвих — з квiтня до жовтня. Амааонка дас до 15% рiчного стоку всiх рiк. Амалонка судноплавна до мiста Iкiтос в Перу. Це 3700 км вiд Атлантики. Кiлькiсть осадкiв тут становить 1800 — 2300 мм, що випадають переважно у виглядi злив. Тут висока вологiсть повiтря, але не бувас спеки. для обох районiв характерна сельва — вологий тропiчний лiс. Багатояруснi лiси з лiанами i пiдлiском. Тут утворюсться мало гумусу, оскiльки родючий прошарок вимиваеться пiд час злив. iндiанцi у зв’язку з цим ведуть перелогове землеробство.

3. Гвiанське нагiр’я є пiвнiчним продовженням Бразильського нагiр’я. Найнища точка тут гора Ла-Неблiна (3014 м).У штатi Амапа розробляються поклади марганцю.

4. Бразильське нагiр’я займас практичну всю пiвденну половину Бразилi. Тут зосереджена найбiльша частина род.чих грунтiв та найцiннiших корисних копалин. Малонаселенi засушливi внутрiшнi райони нагiр’я, включаючи басейн р. Сан-Франциску, називаються сертанами. Схiдна оКраїна нагiр’я мае схiдчасту побудову. Вздовж океану на нагiр’ тягнуться хребти С’сра-да-Мантикейра, С’сра-дi-Капарао з вершиною Бандейра (2890 м). В межах хребта С’сра-ду-Еспiн’ясу в штатi Мiнас-Жерайс зосередженi найбагатшi у країні запаси корисних копалин. На пiвденному заходi Бразильського нагiр’я р. Парана i й притоки пресiкають плоску поверхню лавового плато Парани. Тут Парана i й притока Iгуасу устворюють величезнi водопади Гуаiра (на кордонi Бразилй i Парагваю) та Iгуасу (на межi Бразилi, Аргентини i Парагнаю), якi вiдносяться до найнищих в свiтi. На захiд лежать столовi плато висотою вiд 600 до 1200 м (штати Мату-Гросу, Мату-Гросу-дуСул i Гояс). Основним заняггям тут є тваринниЦтво. В минулому тут добувалися золото й алмази. Пiвнiчний схiд цього району є найбiльш засушливим (500 — 650 мм). Ведення землеробства тут є ризикованим. Рослиннiсть тут типу каатинга — рiдколiсся, що складасться з колючих листопадових дерев i кущiв. На Бразильському нагiр’ лiто тепле i вологе, а зими прохолоднi й сухi. На значних висотах бувають приморозки. Схiдна частина нагiр’я вкрите матою — напiвлистопадовим лiсом. На пiщаних грунтах домiнують сухi лiси, по берегах — багатi галерейнi лiсч. У штатах Мату-Гросу, Мату-Гросу-ду-Сул, Гояс i Токантинс знаходиться кампос — саванни. Тут листянi дерева межують зi злаковими рослинами. На трьох пiвденних штатiв з’являються типовi для субтропiкiв вiчнозеленi мiшанi лiси — пiнерайя, якi отримали назву вiд бразильсько араукарй — сосни Парани. Це дерево мае гарнi будiвельнi показники. На цiй само територй росте падуб парагвайський. З його лисггя отримують тонiзуючий «парагвайський чай» або «мате».

5. Пантанал. Це невелика дiлянка басейну р. Парагнай, розташована на заходi штату Мату-Гросу-ду-Сул i на пiвднi штату Мату-Гросу, що являс собою обширну впадину i вчкористовусться для випасу худобч, зокрема зебу. Головне мiсто району Корумба зв’язане залiзницею з Сан-Паулу. Це крайня захiдна точка залiзничного сполучення в краiнi. Бразилiя мае унiкальне посднання рiзноманiтних металiчних руд. За запасами залiзно, берилiсво, нiобiево руд крана займае перше мiсце в свiтi. В основному залiзна руда зосереджена в штатах Мiнас-Жейрас та Мату-Гросу. В останньому є значнi запаси марганцево руди. Поклади бокситiв є в штатах Пара i Мiнас-Жейрас. На пiвнiчному сходi кранн на плато Борборема знаходяться поклади берилiю, вольфраму, цирконiю, лiтiю та iн, є поклади золота, платини, урану. Останнiм часом величезнi поклади нафти вiдкритi на Атлантичному шельфi та Кампусi (штат Рiо-де-Жанейро). Але перша знаходиться на глибинi до 2 км пiд великим соляним прошарком — на сумарнiй глибинi до 7 км. Родовища вугiлля є в штатах Рiу-Грандi-ду-Сул i Санта-Катарiна. Темпи приросту населення 1,3%. Середня тривалiсть жгятя 63,5 роки. Мiське населення складас 80% (у Сан-Паулу — понад 90%). Найбiльш заселеними є землеробськi, прибережнi райони Пiвнiчного Сходу та Пiвденний Схiд з його кавовими плантацiями. 49,5% населення складають бiлi. З них португальцiв — 20%, iталiйцiв — 14%, iспанцiв — 8%, нiмцiв — 6,6%. Мулати i метиси складають 38,5%, негри — 6,2%, азiати -5,8% (араби, переважно з Сирii та Лiвану — 5,3%). Iндiанцi в загальнiй структурi населения складають менше 0,5% З них найбiльш численними є тупi-гуаранi, же, араваки, кариби). У країні проживас бл. 1% самбо — афро-iндiанцiв та трохи менше iсадо — коричневих (змiшаних бразильцiв). Брааилiя крана iммiграцй. Лише протягом ХХ ст. крана прийняла понад 4 млн. iммiгрантiв. Домiнували iталiйцi. З середини ХУI до 1888 р. у Бразилiю було ввезено 4 млн. невiльникiв. За походженням вони подiляються на три групп: мусульмани хауса, манде i фуланi з Захiдного Судану, йоруба, фантi, ашантi з Нiгерi, Бенiну й Гани та банту з Анголи й Мозамбiку. 89% населения сповiдують католицтво, багато осiб африканського походження — культ кандобле та iн.

Бразилiя — федеративна президентська республiка. дiс конституцiя 1988 р. Кррана подiлясться на 26 штатiв та столичний округ Бразилiа (столиця з 1960 р.). Найбiльш населеним штатом є Сан-Паулу - 35 млн. Штаты можуть об’сднуватися i роз’сднуватися за умови проведення референдуму i схвалення цього Нацiональним конгресом. Конституцiя 1988 р. пеедбачас 4 види компетенцй (за прикладом ФРН): загальносоюзну (право, вiйськове будiвництво, грошовий обiг, пошта, енергетика, iнформатика та iн.), спiльну (турбота про охорону Конституцii, охорона довкiлля та конкуруючу (податки, фiнанси, економiка, бюджет) i належну штатам (самоврядування). Законоданчу владу здiйснюс Нацiональний конгрес. Вiн складасться з Палати депутатiв (513 осiб) та Федерального сенату (81 чол.). Чисельнiсть нижньоi палаты змiнюсться залежно вiд змiни чисельностi населення. Обидвi палаты володiють однаковими правами. Право законодавчо iнiцiативи мають депутаты, сенаторы, президент, Федеральный верховний суд, вищi суди, генеральный прокурор i громадяни (народна iницiатива). Конгрес схвалюс бюджет i контролюс його витраты, заслуховус й схвалюс щорiчний звiт президента. Вiдповiдальнiсть мiнiстрiв перед конгресом не передбачена. Виконанча влада належыть президенту й кабiнету, який вiн очолюс. Президент самостiйно прызначас й звiльняс мiнiстрiв, пiдписус й публiкус законн, володiс правом вето, видас акти, що мають силу закону, є верховным головнокомандувачем, може запроваджувати надзвичайне й осадне положення, оголошувати вiйну iншым державам. Президент призначас (за наступного схвалення сенатом) членiв Федерального верховного суду, генерального прокурора, голови й дыректорiв центрального банку. При презыдентi є два дорадчих органи — Рада республiки i Рада нацiональноi оборони. Федеральный верховный суд складаеться з II чол., а Выщий суд правосуддя з 33 осiб. Штати мають своi конституцii, законодавчi асамблеi, губернаторiв i вiце-губернаторiв. Право голосу мають всi особи (включаючи неграмотних) вiком з 16 рокiв. Президент, вiце-презьтдент, губернатори i вiце-губернатори обираються на загальних выборах термiном на 4 рокы. Конституцiйна поправка 1997 р. допускас переобрання посадовых осiб на другий термiн. Палата депутатiв обирасться за пропорцiйною системою, Сенат — за мажоритарною. Кожен суб’скт федерацii представлений З сенаторами, що обираються на 8 рокiв. Раз на чотири роки Сенат оновлюсться — спочатку на третину, потiм на двi третини, Разом з сенатором обирасться два його заступныки. Президентом у 2010 р. обрана дiлма Русефф. Перед цым два термiни президентом був Лулу да Сiльва. У Палатi депутатiв партii отрымали наступне представныцтво: Партiя трудящих (лiва, один з керiвникiв — да Сiльва) — 88, Партiя бразильського демократичного руху (центристська) — 79, Бра.зильська соцiал-демократычна партiя — 53, Демократична — 43, Партiя республiкы — 41, Прогресыстська партiя — 41. Серйозною лобiстською органiзацiсю є Федерацiя промысловцiв штату Сан-Паулу. Бразилiя у 1991 р. выступила одным з засновникiв МЕРКОСУР. у 2005 р. Бразилiя пiдтримала iдею США про створення АЛКА — всеамериканської зоны вiльно торгiвлi. Разом з тым США звынувачус Бразилiю в торговому протекцiонiзмi, демпiнгу та порушеннi прав iнтелектуальноi власностi. Бразилiя претендус на мiсце постiйного члена Рады Безпекы ООН. Вiйськовi витратн складають майже 2% ВВП. 3. Обсяг ВВП краiни 2,2 трлн. дол., на душу населення 8500 дол. В структурi економiкы провiдна роль належыть сферi послуг — 57%. Промысловiсть займас 34%, а с/г — понад 9%. Основний район нафтовидобутку — морський басейн Кампус на пiвнiч вiд Рiо-деЖанейро. За видобутком нафти Бразилiя в ЛА поступасться лише Бенесуелi та Мексицi, але це вiдставання з кожним роком скорочусться. Цього року крана може увiйти до 10 найбiльших нафтовидобувних держав. Як наслiдок цього эменшусться iмпорт нафти що в основному мав мiсце з Нiгерi та Саудiвсько Аравi. За нафтопереробними потужностями Бразилiя помiтно переважас всi iншi краiни ЛА. державна нафтова компанiя <Петробраз» входить до десятки найбiльших нафтових компанiй свiту. Видобуток природного газу, переважно в басейнах Кампус i Сантус, складас понад б млрд. куб. м. Брак заповнюсться iмпортом з Венесуели, Аргентини i Болiвi. Крана є найбiльшим в свiтi виробником залiзно руди понад 220 млн. т, три чвертi яко йде на експорт, переважно в Японiю, Нiмеччину, Китай i Пiвденну Корею. Бразилi належить третс мiсце в свiтi за виробництвом бокситiв — понад 13 млн. т. у краiнi добувасться понад 50 т. золота, що виводить на друге мiсце в ЛА. Бразилiя виробляс 90% свiтового видобутку нiобiю, 40% танталу, займас 2 мiсце за видобутком графiту, З алюмiнiю, 4 - олова, магнезиту. Бразилія один з основних свiтових виробникiв лiтакiв, гелiкоптерiв вагою вiд 2-х до 15 тонн. Бразильська компанiя хЕмбрайр» випускас один з кращих в свiтi середньо магiстральних комерцiйних лiтакiв. У країні вироблясться майже 1 млн. пасажирських авто, понад 16 млн. молiльникiв, понад 11 млн. мiнеральних добрив. Бразилiя є одним з лiдерiв в дослiдженнi океанiчних глибин. Бразилiя — 5-й в свiтi виробник пива (Брама). Бразилiя велика с/г держава. Щороку в країні збирають понад 17 млн. т. цукрового пiску. Країна є великим виробником соi, яловичини, куриного м’яса i молока. у с/г домiнують великi господАРСтва (понад 500 га). у них зосереджено майже 57% всiс орно землi. За виробництвом апельсинiв (19 млн.), цукрово тростини (понад 360 млн.), експорту концентрованого апельсинованого соку (понад 800 млн, дол..) Кра’ну називають цитрусовим гiгантом. Вона дас 80% свiтового експорту апельсинового соку. Бразильським соком (апельсин+виноград+яблуко) зайнято 22% свiтового ринку. В країні виростають мандарини як футбольний м’яч. Бразилii належить перше мiсце в свiтi. також крана займас перше мiсце в свiтi за виробництвом олi з пальми бабасу (штат Мараньян). Вмiст олй в й горiхах перевищус 50%. За виробництвом (понад 41 млн. т.) i еспортом со Бразилiя поступасться лише США. Крана є найкрупнiшим виробником i експортером кави. Свiтовий лiдер з експорту тютюну, перцю, займас друге мiсце по евпорту шоколаду й солодощiв, З — за виробництвом лангустiв i креветок. Також друге мiсце крана займас виробництвом яловичини, м’яса курчат. Поголiв’я ВРХ скоадас 166 млн. голiв. Основний вид транспоту автомобiльний, що здiйснюс понад 50% вантажних i 96% пасажирських перевезень. Протяжнiсть залiзниць понад 30 тис. км., але лише трохи бiльше 2 тис. з них електрифiковано. Найбiльшi аеропорти розташованi i Рiо-де-Жанейро та Сан-Паулу. Водним шляхом перевозиться 18% всiх вантажiв. Найбiльший порт Сантус, на який припадас п’ята частина портового товарообiгу крани. Число iноземних туристiв наближасться до б млн. Торгiвельне сальдо крани позитивне. Найбiльшими торговими партнерами є США, СС, Аргентина i Мексика. Найбiльшими iноземними iнвесторами є США (понад 24%), iспанiя (понад 15%), Нiдерланди (майже 8%), Францiя (майсе 7%).

№35. Саудiвська Аравiя. До країн Персько затоки вiдноситься 5 держав, якi розтаглованi на берегах затоки. Це: Кувейт, Бахрейн, Саудiвська Аравiя, Катар i Об’сднанi Арабськi Емiрати. Це невелмкi за площею державп (виняток становить Саудiвська Аравiя), якi володiють найбiльшими запасами нафт[1 у свiтi. З моменту вiдкрггггя ЧОРНОГО золота» (пiсля 1 свiтово вiйни) потiк грошей в дей регiон не пригiмнясться. Постiйною проблемою кочiвникiв — нестача води в пустелi - вирiшена, зрошувальнi системи перетворiiли пустелю в квiтучий оазис. В 1 980 роцi цi крани, включаючи Оман, створилп Раду держав Перськоi затоки. Кожна з них, одночасно є i членом ОАПЕК — вплпвовоi Арабсько органiзацi кран-експортерiв нафти. з резпденцiсю в Кувейтi. В кранах Персько затоки проживас i працюс велика кiлькiс.ть iммiгрантiв, в основному з країн ПСА i Близького Сходу. Нещодавно Саудiвська Аравiя ввела сво вiйська до Бахрейну, де вже кiлька тижнiв тривають масовi акцi протесту з вимогою вiдставки уряду. Отож, переходимо до першого питання — Саудiвсыа Аравiя. Королiвство Саудiвська Аравiя є одним з основних гравцiв арабського i мусульманського свiту та велгiчезним впробнгiком нафтп. Територiя нинiшньо Саудiвсько Аравй є iсторичною батькiвщиною арабських племен. якi першочергово проживали на пiвнiчному сходi, а вже у 11 тис. до н.е. зайняли весь Аравiйський пiвострiв. Зародження Саудiвсько державгi почалося в 1744 роцi, коли правитель мiста Ад-Дiрiя Мухаммад iбн Сауд та iсламський проповiдник Мухаммад Абдуль-Ваххаб об’сдналися з метою створення сдино мiцноi держави зi столiiцею в Ад-Дiрй, що поклало початок правлiння династi Саудiв. Проте вiйська Османсько iмперi розгромгiлп Першу Саудiвську державу. В 1824 було засновано Другу Саудiвську державу зi столицею в Ер-Рiялi, проте в 1891 роцi державу було знищено давнiми ворогами Саудiв — дiтнастiсю Рашидi. Сучасна Саудiвська Аравiя була створена 15 сiчня 1902 року Абдель Азiзом, котрого наливали Абдулазiзом. До 1932 року вся територiя крани була об’сднана, а пiсля смертi короля в 1953 роцi влада перейшла до його сiiнiв Сауда, Файсала, Халiда, якi почергово керували краною з 1953 до 1982 року, Пiсля смертi Халiда, король Фахд став новим королем 1982 року i 13 червня призначив свого брата Абдуллу iбн Абдулазiза своiм спадкосмцем, заступником прем’ср-мiнiстра та керiвником Нацiонально гвардй, а свого молодшого брата султана iбн Абдулазiза другим замiсником прем’ср-мiнiстра, мiнiстром оборони та авiацi. Зараз краiною править король Абдалла iбн Абделъ Азiз аль-Сауд. Отож, королiвство Саудiвська Аравiя розташоване на Аравiйському iтiвостровi . Межус: з Иорданiсю. Iраком i Кувейтом - на пiвночi, з ОАЕ, Катаром i Оманом - на сходi, з Сменом - на пiвднi. На заходi омивасться водами Червоного моря, на сходi - Персько затоки. Площа становить 2,24 млн км кв. Населения (2010) — 293 млн. Столиця — Ер-Рiд. Грошова одиниця — саудiвський рiал. Нацiональне свято - 23 вересня - День проголошення Королiвства (1932 р.). Саудiвську Аравiю нерiдко називають “краiною двох мечетей”, Идеться про Мекку i Медину два священнi мiста Iсламу. Крана посiдас 14-те ‘iiсце за площею у свiтi. Крана займас майже 80% територi Аравiйського пiвострова i кiлька прибережних островiв у Червоному морi i Перськiй затоцi. Бiльша частина Аравй розтаiлована на пустельному плато, на заходi країн тягнуться скелястi горн Асiр (з араб. важкгiй) та Хiджаз (бар’ер), у пiвнiчнiй частпнi знаходиться пустеля Великий Нефуд, у схiднiй малий Нефуд (Дехна), якi вiдомi своми червоними пiсками, весь пiвденний схiд займас величезна пустеля РубЕль-Халi, яку араби називають <Пiщаною чвертю свiту», площа яко становить 777 тгiс. кв. км., а 80% територii вкривають судiльнi пiски. в тому числi й сипучi, де зникали цiлi каравани. Загальна площа пустель становить пр[IблгIзно 1 млн. кв. км. Сухий спекотний тропiчний КЛIМАТ дуже важко переносити свропейцям. Середня температура липня коливасться вiд 26° є до 42° С, у сiчнi - вiд +8° є до +2 1 ° С, абсолютний максвмум +48° С, на пiвднi крани до +54° С. У горах ВЗИМК iнодi спостерiгаються мiнусовi температури i снiг Опадiв на рiвНИнних територiях випадас до 100 мм на рiк, i тiльки в горах х трохи бiльше — до 400 мм. Для пустель харакТернi сезоннi вiтри. Спекотнi i сухi пiвденнi вiтри самум i хамсiн навеснi i на початку лiта часто приносять пiщанi бурi, зимовий пiВнiчний вiтер шемаль - похолодання. Майже вся Саудiвська Аравiя не мае постiйних рiчок або водних джерел. тимчасовi потоки утворюються лише пiсля iнтенсивних дощiв. В країні вода є таким природним ресурсом, який варто цiнувати. Королiвство використовус воду з таких чотирьох джерел: пiдземнi води, поверхневi води. очищенi стiчнi води, опрiсненi води. В 2009 роцi було 39 заводiв по опрiсневню води, що забезпечус 65% необхдно пiяноi води. Стосовно грунтiв, то переважають гтримiтивнi пустельнi грунтп на пiвночi краiни є сiроземи, в низовиннгiх схiдних районах Ель-Хасгi — солончаки i лугово-солончаковi грунти. Хоча уряд здiйснюс програму озеленення, лiси i лiсиста мiсцевiсть займають менш як 2% площi краiни. Орнi землi (2%) в основному знаходяться в родючих оазисах на пвнiч вiд Руб-ель-Халi. Щодо корисних копалин, то Країна мае величезнi запаси нафти i природного газу. Доведеш запаси сиро нафти сягають 261,7 млрд. барелiв, або 35,6 млрд. т (26% усiх свiтових запасiв), щоденнгiй видобуток становить 1025 млн баррелiв і день (2007) (в Рф -- 9.98, США — 85), природного газу -- близько 6,339 трлн. куб. м (2009 р, що є на 4-му мiсцi пiсля Рф (43,6 трлн). ‘рану (25,8), Катару (24,3). Усього є близько 77 родовищ нафтiг i газу. Головний нафтоносний район роэташований на сходi крани, в Ель-Хасi. Запаси найбiльшого в свiтi родовища нафти Гхавар оцiнюються в 70 млрд. барелiв нафти. Хоча на ВIК{ЛIКС була опублiкована iнформацiя, що розмiр реальних доведених резервiв поступаеться офiцiйно оголошеним на 40 вiдсоткiв. Тншi великi родовища — Сафанiя (доведенi запаси 19 млрд. барелв нафти). Абкайк, Катiф. Вважають, що нафти в цiй країні вистачгiть ще на 90 рокiв. є також запаси залiзноi руди (390 млн т), мiдi (32 млн т). гранiту (23 млн т), золота (2010 рiк 322,9 т), фосфатiв (213 млн т), бокситiв (173 млн т), марганцевих руд (4 млн т). Рослиннiсть переважно пустельна i напiвпустельна. Значна частина пiщаних i кам’янистiiх пустель майже повнiстю позбавленi рослгшнего покриву. У горах Асiра — дiлянки саван, де ростуть акацi, дикi маслини, мигдаль. В оазисах га фiнiковгтх пальм, цитрусових, бананiв, зерновi i городнi культур и. Тваринний сни. Доволi рiзноманiтний: антилопа, газель, даман, вовк, шакал, гiсна, заець. Багато грнзунiв (пiщанки, ховрахи, тушканчики та iн.) i плазунiв (змй. ящiрки, черепахи). Береговi нгiзовини є осередком розмноження сарани. У Червоному морi i Перськiй затоцi бiльш як 2000 впдiв коралiв (особливо цiниться чорний корал). Близько 3% площi краiнн займають 10 територiй, що охороняються. НАСЕЛЕННЯ. В адмiнiстративному вдношеннi крана подiлена на 13 провiнцiй (103 округи). Саудiвська Аравiя є однiею з найменш засслених кран. Рiень народжуваностi становить 29,56 ос на 1000 ос (53 мiсце) i смертностi 2,62 смертей на 1000 ос (218 мiсце). Густота населення дорiвнюе приблизно 12,9 чолікм2., проте в деякгiх мiстах i оазисах густота досягае 1000 чолікм кв. Вiкова структура: 0-14 р — 38 %. 15-64 — 59,5 %, 65 р i вище — 2,4 %. Середня тривалiсть житгя за даними ООН — чоловiки (72), жiнки (76). Переважну бiльшiсть населення Саудiвськоi Аравй складають араби (саудвськi араби — 74,2%, бедуни — 3,9%, араби Персько затоки — 3%, в бiльшостi свой вони збереглн племiнну органiзацiю. Найбiльшi племiннi об’еднання — аназа i iпаммар, племена — авазiм, авамiр, аджман, атайба, балi, бейт яманi, бенi атiйя, бенi мурра, бенi сахр, бенi яс, вахiба, давасiр, дахм, джанаба, джухайна, кахтан, манасiр, манахiль, муахiб, мутайр, субей, сулейба. шарарат, харб, хувейта, хутейм та iнш. Плем’я сулейба, що населяс пiвнiчнi райони, вважасться неарабського походження i походить, за деякими даними. з нащадкiв хрестоносцiв, захопленiiх у полон i обернутих в рабство. Усьог-о в країні нараховусться бiльше 100 племiнних обсднань i племен. Крiм етнiчнгiх арабiв. в краiнi проживають саудiвськi араби змiшаного етнiчного походження, якi мають турецьке. iранське, iндонезiйське, iндiйське, африканське корiння. Як правило, це нащадки паломникiв, осiлпх в регiонi Хiджаза, або африканцiв, якi ввозився в Аравiю як раби (до скасування рабства в 1962 в країні нараховувалося до 750 тис. рабiв). Останнi проживають переважно в прибережних районах Тiхаме i Ель-Хаси, а також в оазисах. Гендерна роль в саудiвському суспiльствi визначасться шарiатом та культурою племенi. Правове становище жiнки значно вдрiзня:ться вiд чоловiчого. Наприклад, всi жiнкгi, незалежно вiд вiку, повиннi матг чоловiка-опiкуна. Шлюбний вiк для дiвчат починасться з 10 рокiв. Кожна жiнка в громадському мiсцi повинна носити нiкаб (вуаль) та хiджаб (головний убiр) i донгий чоршiй так званий плащ (абая). Проте деякi жiнкн эмогли зробптн прекрасну кар’сру, наприклад, доктор Гада аль-Мутаiрi. керiвнгiк медичного науково-дослiдницького центру в Калiфорнй. д-р Сальва аль-Хазз (керiвник кафедри офтальмологi лiкарнi в Ер-Рiядi). Чоловiки носять довгi сорочки з вовни чи бавовни. Традпцiйний головний убiр гута, У холодну пору року поверх сорочок одягають бiшт накидку з верблюжо вовни, найчастiше темних тонiв. За обсягамiа видобутого та експортованого <чорного золота» королiвство посiдас першу сходмнку у свiтi. Вiдтак лiтр бензину там дешевший, нiж пляшка води. Саудiвцi кажуть: машина це не розкiш, а засiб пересування. У кожнiй сiм’ є хоча б один автомобiль. Зрештою, жiлтя у цiй краiнi без машини неможлiiве. ‘з <допомiжного> транспорту в мстах лшле таксi. А про марiврутки там i не чули. Нещодавно у великих мiстах столицi Ер-Рiядi, Даммамi та джиддi жiнкам дозволили керувати авто, але за умови, що поруч з ними сидiтиме родич, який досягнув повнолiтгя i мас права. Наприклад, це може бути батько. чоловiк чи спн. Ви запитасте, для чого це потрiбно? Все луже просто: в разi порушення правил дорожнього руху жiнцi-водiю не доведеться спiлкуватися з мiлЦiонером. Це за не зробпть родмч. Тноземцi в королвствi заробляють вдвiчi менше за корiнних жителiв. Так, лiкар може отримУвати вiд 1 до 5 тисяч доларiв, навiть [2, залежно вiд спецiалiзацii i наукового ступеню. Медик, який працюс лише першгiй рiк, у середньому отримус тисячу доларiв на мiсяць, медсестра 600. Iхню квалiфiкацiю перевiряють щороку, вiдповiдно, пiсля цього можуть збiльшитп зарплату. Фiнiки для саудiвцiв “другий хлiб”. Мiсцевi заiони суворi. Якщо проводити проповiдi релгй, крiм iсламу, то на вас очiкують тiлеснi покарання або в’язi-iиця. Фотографування офдiйних будiвель, контрольно-пропускних пунктiв суворi покарання. Якщо якась пара пргiхала вiдпочити, то в готель поселять лише У разi наявностi свiдоцтва про шлюб. Iмпорт i вживання алкоголю, вживання свинини, порнографiчнi та релiгiйнi, крiм iсламських, матерiалп забороненi. В країні з 2010 року влада оголосила боротьбу з чаклунами та ворожками. Офiцiйна iова арабська, що вiдноспться до захiдно-семiтськоi групп афроазiйськоi сiм. Один з дiалектiв — класичний арабський в основному використовусться в релiгiйному контекстi. В побутi вiiкористовусться аравiйський дiалект арабськоi (аммiя). Аравiйський дiалект мас своi рiзновиди, якi вiдрiзняються залежно вiд терiiторii. Серед вихiдцiв з iншпх країн поширенi такi мови: англ гагальська, урду, хiндi, фАРСi, сомалi iидонезiйська. РЕЛIГIЯ. Саудiвська Аравiя є центром iсламського свiту. Офiцiйною релiгiсю є iслам. За рiзнимп оцiнками, вiд 85 до 93,3% саудiвцв є сунiтамп; вiд 3,3 до 15% — шити. Значна група шптiв (майже третина) проживас на сходi, в Ель-Хасi. Хргiстияни складають 3%, iншi конфесii — 0,5%. Освiта є безкоштовною на всiх рiвнях. Велика частина навчальних програм присвячусться iсламу. Рiвень грамотностi: чоловiкп — 84,7%, жiнки — 70,8% (2008). Вищi навчальнi заклади включають: перший унiверситет крани короля Сауда заснований в 1957 роцi. Iсламскпй унiверсптет в Мединi, заснований в 1961 роцi, унiверситет Абдель Азiза в джиддi заснований в 1967 роцi. Рiвень витрат на освiту становить 7% (2009) вiд Внп (28 мiсце в Свiтi). Основними соцiальними проблемами є безробi’iтя (10% в 2010 роцi 63 мiсце), корупцiя, релiгiйний екстремiзм (шитська меншина у Схiднiй провiнцй) сiмейне насилля (28% дiтей крани зiштовхуються зi зловживанням та насиллям в сiмi). Щодо культури, то два святих мiсця iсламу, Мекка i Медина, знаходяться в кранi. Мусульмани 5 разiв на день моляться. Вихiднi починаються з четверга, тому що п’ятниця — снятий день. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД Саудiвська Аравiя - абсолютна монархiя. Король Абдалла вступив на престол 1 серпня 2005 року, якому належить у краiнi законоданча, в[аконавча i духовна влада. 1 березня 1992 р. указом короля в країні створено Консультатг.Iвну раду (Маджлiс аш-Шура). Король одночасно є верховним головнокомандуючи м эбройними силами i прем’ср-мiнiстром. Король надiлений повноваженнями призначати мiнiстрiв, роэпускати i реорганiзовувати уряд. Уряд формусться в основному з членiв королiвсько сiм’. З серпня 1993 р. мандат уряду обмежено вперше чотирма роками з новим внутрiшнiм кодексом, затвердженим королiвським декретом. Консультативна рада - дорадчий орган. Строк повноважень Консультатiавноi ради. яка призначасться королем - 4 роки. Король може розпустгiти i реорганiзувати Консультативну раду. Кiлькiсть членiв - 150. Голова - шейх Салех iбн ХУМЕИД. УрЯд сформований 30 квiтня 2003 р Реорганiзоваиий 14 квiтня 2004 р. У березнi 2007 р. повноваження уряду продовженi на 4 роки. Останнi змiни проведени 27 березня 2009 р. Премср-мiнiстр Королiвства Саудовсько Аравii - король Абдалла iбн Абдель Азiз Аль САУД. Полiтичнi партii забороненi. Судова влада представлена сгiстемою релiгiйних судiв, де суддi призначаються королем за поданням Верховно судово ради. Верховка судова рада складасться з 12 осiб, призначених королем. Король виступас в ролi внщоi судово iнстанцй з правом амнiстй. Кримiнальне право засноване на шарiатi. Законом заборонеки уснi чи ппсьмовi обговорення iснуючого полiтичного ладу. В край-й суворо заборонено вжпвання алкоголю та наркотпкiв Позашлюбнi статевi вiдносини караються рiзками. За вбiiвство — смертна кара. В якостi найвищого покарання — вiдсiч голови. Зовнiшня полiтика краIнн орiснтована на збереження за королiвством ключовiiх позгiцiй на Аравiйському пiвостровi, серед iсламських країн та кран-експортерiв нафтп. Дппломатiя Саудiвсько Аравii захищас i просувас iнтереси iсламу у всьому свiтi. Саудiвська Аравiя є ключовим членом в таких органiзацiях, як Лiга арабськгiх держав, Органiзацiя Iсламська конференцiя, Органiзапiя кранекспортерiв нафти. В 2007 роцi були встановленi дйпломатичнi вiдноспни з папським престолом. За дангiми Мiжнародного iнституту стратегiчних дослiджень, вiйсыовий бюджет Саудiвсько Аравi 2009 року становив 10,1% вiд ВВП. Збройнi сили становлять 142 тис ос. (2010), i складаються з сухопутних вiйськ, вiйськово-повiтряних i вiйськово-морських сил, сшi протиповiтряно оборонк, Нацiонально гвардй. Мiнiстерства внутрiiлнiх сил. Верховний головнокомандуючий — король. безпосереднс керiвництво збройшiмк силами здiйснюють Мiнiстерство оборонк i Генеральний штаб. Всi команднi посади займають члени правлячої сiм’. ЕКОНОМ1КА. Саудiвська аравiя з вiдстало краiни, якою була ще на початку ХХ столiтгя, швидко перетворилася на вксокорозвинену багату державу. що посiдас перше мiсце в свiтi за видобутком нафти, дбас про свох пiдданпх, надас iм безкоштовну освiту та медичну допомогу (лiкарi прилiтають до бедунiв навiть у саме серпе пустелi). Уся економiка держави базусться на чорнiй кровi землi: тут створено потужну нафтодобувну, нафтопереробну, нафтохiмiчну галузi iндустрй, розвкненi також металургiя, машинобудування, будiвельна та легка галузi кромисловостi. 75% доходiв бюджету 90 % ексгiорiу складас експорт нафтопродуктiв. Саудiвська Аравiя вiдiграс ключову роль в Органiзацi краiнекспортерiв нафти, з допомогою якоi регулюс свiтовi цiни на нафту. Головнi нафтовпдобувнi та нафтопереробнi заводи: АРАМКО, японська <Арабiсн ойл компанi <Геттi ойл компанi». ВВП $ 434 млрд. дол. Реальний темп эростання ВВП (2010)-- 3,8%. ВВП - на душу населення: $ 24 200 (2010)— 55 мiсце в свiтi. Рiвень iнфляцii — 5,7%. Державний борг — 167% вiд ВВП. У ВВП: с/г — 12%, промксловiсть — 25%, сфера послуг — 63%. Промiясловi товари Саудiвсько Аравi сьогоднi експортуються бiльше, нiж в 90 краiн сВiту. Головнi промисловi мiста: Джубайл (схiдна провiнцiя), Янбу (на березi Червоного моря), Ер-Рiяд (центр мiжнародного бiзнесу, тут розтаiяованi штаб-квартири провiдних фiрм та банкiв краiни), Джедда (другий торговий центр пiсля столицi), Даммам, Аль-Касiм, Мекка, Заводи i фабрики виробляють добргiва, сталевi виробiт, нафтохмiчнi продукти, цемент, скло, пластик. Корпорацiя важко промцсловостi Саудiвсько Аравi (САБIК) — холдингова компанiя, якiй належить бiльше 30 великих пiдприсмств у краiнi Щодо сiльського господАРСтва, то держава вкладас в його розвиток чимало коштiв. але задовольняс своi потреби лише на третину. Це пояснюсться тим, що гiгантська територiя краiны мало придатна для хлiборобства, а то й взагалi для життя: майже 60% цiсi краiни навiть не мас осiлого населения. Основнi продукти сіг: пшениця, ячмiнь, помiдори, динi, фiнiки, цитрусовi, баранина, кури, яйця, молоко. Експорт: $ 180 млн (2009 рiк): нафта i нафтопродукти 90%. Партнери: Японiя 15,33%. Пiвденна Корея — 12,71%, США 122%. Китай — 10,38%, Iндiя — 7,12%. Тайнань 4,54%, Сiнгапур — 4,25% (2009). Iмпорт: $ 86610 млн (2009 р.): машини i обладнання. продовольство. хiмiчнi речовини, автомобiлi, текстиль. iмпорт — партнери: США — 12,32%, Китай — 12,06%, Нiмеччина — 7,67%, Японiя — 6,15%, Пiвденна Корея — 5,32%, iндiя — 4,99%, 472%— Вели.кобританiя, Францiя — 4,05% (2009). Залiзничнпй транспорт представляс собою декiлька сотень кiлометрiв залiзшiчних дорiг. що зв’язують Ер-Рiяд з основними портами Перськоi затоки. В 2005 роцi був запущений проект «Пiвнiч—Пiвдень», iз залiзно-дорожньою магiстраллю довжиною 2400 км i вартiстю 2 млрд дол. В 2006 роцi було прийнято рiшення про будiвництво 440-кiлометровоi дороги мiж Меккою i Мединою. Загальна протяжнiсть автомобiльних дорiг становить 152 тис км, з яких: з твердим покритгям 45 461 км, без твердого покри’ггя 106 583 км. За якiстю автомобiльнгiх дорiг Країна займас одне з останнiх мiсць серед сусiднiх краiн-експортерiв нафтц, Проте. в великих мiстах, в першу чергу в ЕрРiядi, дороги — однi з кращих в свт. Асфальт там мае особливий склад, що эменшус кiлькiсть тепла, що поглинасться, таким чином рятуючи жiiтелiв вiд спеки. Зовнiшньо-торгiвельнi перевезення здi йснюються головним чином морськгтм шляхом. (<Саудiвська нацiональна компанiя морських перевезень» використовус 35 суден для транспортвання нафтопродуктв (2008). Загалом, морський торговий флот налiчус 95 суден. Функцiоi-iус 3 мiжнародних (в Ер-Рiядi, джиддi, Дахранi) i 216 регiональних та мiсцевих аеропортiв, а також 8 вертолiтних станцiй (2008). Авiацiйний парк становiiть 139 транспортних та пасажирських лiтакiв. Повiтрянi лiнii авiакомпанii «Саудi-Арабiсн Ерлайнс» зв’язують Ер-Рiяд зi столгщями Близького та Середнього сходу. Банкiвсыа система являс собою ше один сектор економiки, шо швидко розвивасться. На сьогоднi функцiонус 12 комерцiйних банкiв, якi мають бiльше 1160 вiддiлень. Найбiльшимн з них є Арабськiiй Нацiональний банк та iсламськпй банк розвитку. Сектор туризму в Саудiвськiй Аравii складас 6,6% вiд ВнП, що досягас 38 млн дол. Туристичний сектор в королiвствi вважасться перспективним, однак вiн зiштовхусться з багатьма проблемами, в тому числi з обмеженими заходами для здiйснення рекреацiйно дiяльностi, обмеження на вiзи для iноземнйх туристiв.

№36. Ізраїль

Ізраїль (оф. держава Ізраїль) роэташований в Пд-зах. Азi на Близькому Сходi та межус на пiвночi з Лiваном, на сходi з Сирiсю i Йорданiсю, на пiвднi з €гиптом. На заходi омивасться водами Середземного моря (протяжнiсть берегово лiнiУ 188 км); на крайньому пiвднi Ізраїль мас вихiд до АкабськоТ затоки Червоного моря. 1зраль невелика крана (з лiвночi на пiвдень нона простяглася на 420 км., а заходу на схiд — на 116 км. в найширшому мiсцi). Незатiежнiсть проголошено 14 травня 1948 року на пiдставi резолюцй Генеральноi. Асамбле. ООН, прийнятоУ 29 листопада 1947ро (4iт’ан ООН по роздiлу Паi,естини. Ізраїль в силу рiзнах факторiв, утпримуеться вiд офiцiйного визначення свос кордонiв. Бiльшiсть крааi визнас кор донами 3елену межу>, встановлену по лiнй припинення вогню мiж Iзралем i Трансйорданiсю 1949 року, що ойчежус територiю загальною пло щею 20 770 км?. Проте пiд фактнчнгiм контролем Iзратiю знаходяться i деякi iншi територй що не визнаються його сусiдами, найбiльшилiи з яких є Голанськi висоти та територiя Схiдного Срусалима. Загалом, територiя, що контролюсться крсйною, становшпь приблизно 22 072 км2, а разом iз Палестинськiiми територiями площа Iзралю становиiпь 27800 км?.

Природа

Видiляють 4 врироднi зони приморську пагористу родючу рiвнину, бiльш гористу область, що займас переважно центральнi райони краiни (найв. т. Iзрапю — г. Мерон, сягас 1208 м. над рiвнем моря), рифтову долину (частина Схiдноафрикансько рифтово системи) — слабо розчленоване плоскогiр ‘я, яке круто обривасться до тектонiчно впадини Гхор (Ель-Гор); на пiвднi лежить спекотна пустеля Негев, на яку припадас майже 60% територi 1зраiлю. Вiдповiдно до рельефу змiнюються i клiмашичнiумови в рiзних районах крати. Загалом клiмат 1. характеризусться як субтропiчний середземноморського типу, iз сухим спекотним лiтом та м’якою дощовою зимою. Але на пiвднi й на сходi вiн спекотнiший, нiж на пiвночi та заходi. Опади теж розподiляються нерiвномiрно: у пiвденних районах iх випадас лише 25 — 30 мм. на рiк, у пiвнiчних до 1000 мм. Усiчнi середня температура +10 — +20С, у серпнi вiдмiтка термометра пiднiмасться до +35С. Але одна i та ж температура врiзних районах краши сприйТцасться по-рiзному через неод наковий рiвень вологостi. Температура води Мертвого моря кол ивасться вiд +З2Су серпнi до +25Су лютому. Найбiльша рiчка Ізраїлю — Йордан (252 км), що течерифтовою долиною, є однiсю з головних християнських святинь. На своему шляху рiчка утворюс два озера. Одне з них — Хуле — у нашi днi вже осушене i використовусться пiд рiллю. друге озеро — Тивердiйське (Кiнерет) — є найбiльшим сховищем прiсноУ води в краiнi. Гiдроресурси 1зралю обмеженi: рiчок тут мало i майже всi вони пересихають, тому Кiнерет (145 тис. кв. км) є для iзраТлътян важливим постачальником питно води. Йордан впадас у Мертне море, яке знаходиться на кордонi 1зралю з Йорданiсю у найглибшiй западинi свiту Гхор, на 395 м. нижче рiвня моря. Щоб уникнути дисбалансу вод опостачання, в 1964 р. завершилось будiвництво ВсеІзраїльського водогону. Ця система гiгантських труб, акведукiв, вiдкритих каналiв, резервуарiв, дамб i насосних стан цiй постачас воду з пiвнiчних i центральних районiв краши до майже безводного пiв дня. Iтiадра 1зралю небагатi на кориснi копалини. На всiй територi крани значними є ресурси будiвельного каменю й пiску. Виявлено запаси нафти в районi Хайфи й Ашдода, але вони малопродуктивнi. Iз 1961 р. зi свердловин у районi Арада добувасться природний газ. Величезнi шари торфу, що роэташовуються там само, використовуються лише як юбрива, оскiльки хнiй паливний коефiцiснт є невисоким. Добуваються фосфати, марганець, вапняк. У водi \Iертвого моря мiститься значi-iа кiлькiсть калійної солi та брому. Брак корисних копалин 1 во дню ресурсiв компенсус вихiд територй Ізраїлю до Сере дземного й Червоного морiв, що з сд нус крашу з усiм свiтом за допомогою морських шляхiв. Флора i фауна Рослинний 1 тваринний свiт Ізраїлю багатий i рiзiюманiтний. Цьому сприяс географiчне положення краiни на стику трьох континентiв. В iзралi заресстровано понад 2800 видiв рослин: вiд альпiйських — у горах на пiвночi крани до пустинних — в Аравi на пiвднi. На гористiй пiвночi iзралю, де клiмат вологий, розкинулися лавровi лiси, дуби i дерева фiсташок. Фiнiковi пальми ростуть всюди, де є достатня кiлькiсть пiдземних вод. Пiсля першiiх дощiв, в жовтнi-листопад, земля вкршзасться зелен им киiимом, аж поки не наступить сухий лiтнiй сезон. Цвiтугь дикi тюльпани, iриси, рожевi й бiлi цикламени, жовтi крокуси, гiацинти. В лiсак водяться лосi, дикi кiшки та iншi ссавцi; круторогих нубiйських козерогiв можна побачити в гiустелi, газелi населяють нагiр’я й пагорби. У країнi налiчусться близько 500 видiв птахiв та заресстровано 80 видiв нлазунiв, серед них хамелеони, змi, ящiрки. В Iзраiлi вживаються найсуворiшi заходи спрямованi на захист пр ирод и i пiваринного свiту. Щоб зберегти багату спадщину Землi Iзра)iю, вживаються заходи для охорони рослинного й тваринного свiту, вiдновлення флори й фауни бiблейського перiоду, а також видiв, якi знаходяться на межi зникнення. В крачi дiс Управлiння охорони природи спiльноз Товариством захисту навколишнього сере довища. В Ізраїлі є 160 заповiдникiв та заказникiв та 43 нацiональних парки. 1— одна з небагатьох кран, яка активно вiдновлюс лiсовi ресурси. Так, ще в 1948р. нараховувалось близько 4,5 млн. дерев, то до кiнця 90-х було посад жено понад 200 млн. дерев. Сьогоднi бiльше 70% лiсiв штучно посадженi. Населения: 7,б95млн. 1 близько 200 тис. iноземних працiвникiв та нелегальних Мiгрантiв (2010). З них 5,802 млн. (75,4 %) — свре 1,573 млн. (20,5 %) — араби (в том числi араби-мусульмани: палестинцi, бедуни, араби-християни) и 320 тис. (4,2 %) — друзи, черкеси i представники iншях нацiональних меншин. З 2000-гороку частка сврейського населення эменшилась на 2%, а мусульман - зросла на 1,2%. Частка християн, в тому числi 1 арабiв-християн, не змiнилась, а вiдсоток друзiв збiльшився на 0,7%. Серед сврев — 3,iмлн (56 %) народились в IзраУлi (цабарiм) i 2,З9млн (44 %) — репатрiанти (олiм); 1,5 Млн — вихiдцi з колишнього СРСР i пострадянських країн; бiльше 740 тие — з арабських країн; 230 тис — з РумунiУ; 210 тие — з Польщi; 105 тие — з Ефiопi. В 2009 р. чиеельнiстъ сврейського населения Ізраїлю екладало 42% вiд загальноТ кiлькостi свреУв в евiтi. Релiгiя Iзраїль є багатоконфесiйною краУною. Приблизно 76% сповiдують iудаТзм, 16% — iслам, у краiнi чимало i хриетиян, головним чином православних — 2%; 1,7% є друзами; i 4% не вiднесенi до якоУ-небудь конфееiТ. Офiцiйно Iзраль — свiтська держава, однак юдейська рел iгiйна громада мас сильний вплив, тому життя в краiнi досить жорстко реглал1ентоване релiгiйними традицiями. Араби-мусульмани (близько 815 тис.), бiльшiсть з яких сунiта, складають 76% всього несврейського населения. Бiльше половини з них проживають на пiвночi краiни. Араби-Християни — друга за чисельнiстю меншина IзраКтiю: близько 160 тис. чоловiк. Вони живуть переважно в мiстах (Назаретi, Шферамi, Хайфi). Араби-християни належать до рiзних кон фесiй, найбiлыаыми з яких є грекокатолицька(42%), греко-православна (32%) i римсько-католицька (16%) общини. Друзи (близько 95 тис. чоловiк) — арабомовна меншина, яка живе в 22 селах на пiвночi краши в умовах культурноi, соцiальноi та релiгiйно автономii: Релiгiйне вчення друзiв пргiховусться вiд непосвячених. Черкеси (близько З тис. чоловiк) живуть у двох сели щах на пiвночi крани i є мусульманази-сунiтами, хоч етнiчно, нi культурно не пов ‘язанi зi свЫми одновiрцями-арабами. Зберiгши яскраву етнiчну самобутнiсть, черкеси беруть участь урiзнiiх сферах економiчного i соцiального життя краши, не змiшуючись нi з сврейським, iй з арабським оточенням. Харедiм улыпраортодоксальнi свре суворо дотримуються еврейського релiгiйного закону, жив уть окремими общинами, мають сво школи, носять традицiйний одяг, ве дуть закритий спосiб життя. Ця община склад асться переважно з двох головних пiдгруп: невелика, але дуже активна частина, яка не визнас держави i повнiстю iзолювалася вiд неi, 1 прагматична бiльшiсть, яка бере участь у полiтичному життi Ізраїлю з метою посилання релiгiйного характеру держави. Урбанiзацiя

За прийнятою в Ізраїлі 1983 року класифiкацiсю, якщо населений пункт нараховус понад 2 тис. осiб, вiн вважасться мiстом, в iншому випадку — селом. Таким чином, майже все населення 1зралю (92 %) проживас в мiстах. Середня щiльнiсть населення становить 350 чол.ікм?. Макеимальна концентрацiя жителiв характерна для прибережно рiвнини, де проживають 3і4 свреТв та майже 2і3 арабiв.

Ізраїль — крана iммiгрантiв, i як наслiдок багатомовна держава. Офiцiйнi 1ови: iврит, арабська. Поширенi також англiйська, французька, росiйська, нiмецька та iспансъка мови. Великi мiста Срусалим — фактична столиця Iзраiю. у 1950р мiсто повернуло собi статус столиці вiдродженоi сврейськоi держави 1 є релiгiйним, полiтичним, культурним i нанчальним центром, у його пере дмiстях розташовачi п ‘ять промисловцх зон iз численними наукосмними пiдприсмствами. У Срусалимі спiвiснують три свiтовi релігн — юдазм, християнство й мусульманство, тому мiсто є мiсцем паломництва юдев до Стiни Плачу, християн — до Гробу Господнього, а мусульман — до Цегбтральномечетi. в друге за значенням йрозмiром мiсто держави — Тель-Авiв —роэташоване в 63 км від Срусаiшма. Гель-Авів (Пагорб Весню>) був заснований у 1909 р. у 1948 р. саме тут була проголошена незалежність iзрактiю, пiсля чого місто до 1950 р. залишалося столiщею краУни. Сьогоднi Тель-Авiв утворюс швидко эростаючу сучасну агломерацію з мережею посольств, банків, торговельних центрів, навчальних закладів. Місто Хайфа — морськi ворота Iзра)iю. Кожен четвертий житель Хайфи — репатрiант, переважно з країн СНД, В тому на вулицях міста можна часто почути росiйську мову. Гут безлiч росiйських крамниць; дiс росiйський Я бiзнес. Сучасна Хайфа — один iз найбiльших промислових 1 культурних центр в Ізраїлі. У промисловiй зонi міста роэмістилися пiдприсмства високих технологiй, хiмiчнi й нафтопереробнн. Найбільший мiжнародний аеропорт В Хайфи щодня приймас лiтаки з усіх куточкiв земно’ кул!. Умiстiрозташований один iз найстарiших навчальних закладiв Iзрагтiю — знаменшпий Технiон (Хайфський полiтехнічний iнститут), заснованийу 1924 р. Бiльш ‘‘молод, але не менш знаменитг’м є Хайфський унiверситет, заснований у 1963 р., що не тiльки здiйснюс пiдготовку студентів за точними та природничими науками, але й проводить дослiдницьку роботу в рiзних галузях знань.

2. державний ‚устрiй держава Iзраїлъ парламентська ресггублiка. 1зраль не мас КонституцiТ. На практицi й функцi? виконус звiд основних законiв, що регламенггують основнi питания державного устрою, прав i свобод громадян. ізраїльська система законодавства посдI-гуе в собi англiйське загальне законодавство, цивiльнi закони i сврейське право. Найнищий законоданчий орган - однопалатний парламент (Кнесет). Налiчус 120 депутатсъких мiсць, якi обираються за виборчими списками полiтичних партiй прямим тасмним голосуванням на чотири роки. Законоданча влада Кнесету практично не мас обмежень, оскiльки на прийнятi i)i закона не лiоже буiпи накладено вето i нона не можуть бути анульованi Верховнам судом. Кнесет володiе правом роэформувати уряд шiiяхом таемного голосування. 10 лютого 2009 року вiдбулися позачерговi парламентськi вибори. За результатами виборiв мiсця у парламентi здобули 12 полiтичних сил, 7 з яких пiсля тривалих переговорiв створили коалiцiю. За мiсцями в парламентi провiдними партiями є центристська опозицiйна Кадiма» (28 мiсць), правi «Лiiуд» (27) та «Iсраель бейтейну» (Наш дiм — Ізраїль) (15), лiва «Анода» (13), ортодоксальна «ШАС» (11). Глава держави — президент, якого обирае Киесет на сiм рокiв таемним голосуванням. Президент не може бути переобраним на другий термiн. (До 1963 року, президент обирався на п ‘яIаирiчний термiн без обмеження каденцiй, а в 1963-2000 роках на п ‘ятирiчний термiн з обмежентям на двi каденцi). Згiдно з дiючиii законодавством президент практично не масреальнi владнi повноваження, вiн служить одним iз салiволiв держава й виконус пре дставницькi функцй. В його обов’язки входить скрiплення пiдгшсом законоданчих актiв Кнесету та вiрчих грамот Ізраїльських дипломатiв, прийом вiрчих грамот зарубiжних послiв, затвердження на посади нових суддiв, розгляд справ про помилування. 13 червня 2007 р. президентом Ізраїлю було обрано Шимона Переса. Прем’ср-мiнiстр є главою уряду i кабiнету мiнiстрiв i перебувае на своему посту 4 роки. Прем’ер-мiнiстром, як правило, стае голова партiТ, що отримала на загальних виборах найбiльшу кiлькiсть голосiв. (У тому випадку, якщо кандидат не змiг отрамати пiдтрамку бiльшостi депутатiв кнесету i сформуватиуряд протягом 45 днiв пiсля виборiв, його мiсце зай4Iас голова насаiупноi за величиною партй Якщо уряд не може бути сформований протягом 75 днiв — оголошуються повторнi набора. У 90-х роках система наборів була змiнена на прямi набора прем ‘срмін iсiара, однак нізніше було вирiшено новернути кол ишню систему наборів,). Прем’ер-мiнiстр як глава Кабiнету фактично здiйснюе керiвництво внутрiшньою i зовнiшньою полiтикою краiни, але всi важливi рiшення вiн подае на затвердження Кнесету. Прем’ср-мiнiстр призначас (зi схвалення Кнесету) i звiльняс iнших членiв Кабiнету. Формально уряд вiдповiдальним перед парламентом. Вiдповiдно до прийнято в IзраТлi британськогi моделi я законодавча iнiцiатива здiйснюсться головним чином Кабiнетом. Прем’ер-мiнiстр Бiньямiн Нетанiягу («Лiкуд»). Вищий орган судово? влади — Верховний суд 1зралю (Вищий Суд Справедливостi). Вiн є останньою iнстанцiсю для розгляду цивiльних i кримiнальних справ, а також дiе як конституцiйний суд, ухвалюючи розв’язку про вiдповiднiсть окремих законоданчих актiв «основним законам». Адмiнiстративний подiл Територiя Ізраїлю подiляеться на б округiв (махоз), 15 пiдокругiв (нафа) та на 50 регiонiв. Округи: Срусалимський, Тель-Авiвський, Пiвденний, Пiвнiчний, Центральний, Хайфський. Виконавчу владу в мiстах здiйснюють мери, що обираються прямим голосуванням.

Попри безперервнi вiйськовi кон флiкти, Ізраїль за порiвняно короткий час зумiв стати 1-ею з найзат,южнiших i найрозвиненiших iндустрiально-аграрних края свiту. За останнi 20 рокiв Ізраїльська пром исловiсть вийшла на свiтовий рiвень у галузi мед ичноУ електронiки, агротехнiки, телекомунiкацй виробництва хiмiчнЫ про дукцй комп ютерного обладнання i програмного забезпечення, обробцi алмазiв. Науковi центри, розташованi в пустелi Негев, є аналогом американсько Силiконово долини. В краiнi фактично сталися три науково-технiчнюс революцй: у меди цинi, в агрономй у зн ‘язку i телекомунiкацiях. Загальновизнаними є успiхи Iзраiю у таких сферах меди цини як рання дiагностика i лiкування раку, тяжких спад кових хвороб. ГIромисловiсть Добувнi пiдгiримства розташованi переважно в пустелi Негев. Там ве деться видобуток фосфатав, якi йдуть на експорт. В Iзраїлi розвинутi практично всi галузi обробноУ промисловостi: хiмiко-фармацевтична промисловiсть, фармацевтична, виробництво пластмаси, парфумiв, електронна й електротехнiчна промисловiсть, Зокрема, виробництво медичні апаратури (дiагностичне обладнання та обладнання для променево терапй), харчова, легка. текстильна промисловiсть, металургiя, металообробка i машинобудування (виробництво компресорiв, станкiв. сiльськогосподАРСькоi технiки, екскаваторiв, суднобудування), автомобiлебудування (збиранI-1я моделей провiдних свiтових виробникiв), вiйськова промисловiсть. Ізраїль вiдомий як свiтовий центр опера цiй з дорого цiнним камiнням. В нинiшнiй час поряд з Iндiею, Таiландом, ПАР та Ботсваною Iзраль належить до голов;аiх експортерiв коштовного камiння. Компанiя ‘Хайфа Кемiкелз» є свiтовим лiдером iз виробництва калiсвы селiтри. добрива на основi цiсГ речовини повнiстю засвоюються рослинами, не залишаючи жодних шкiдливих вiдкладень, таких як хлорид або iатрiй. «Хайфа Кемiкелз» виробляс також системи для фертигацiУ (добривного эрошення), пiд час якого добрива пiдводяться безпосередньо до кореневЫ системи рослин разом iз водою. Видiляють кiлька економiчних районiв. Тель-Авiв i його околицi — ядро промисловоТ, фiнансовы, торговы та культурны дiяльностi. другий район сформувався на базi порту Хайфи. Тут розвинуте сiльське, рибне та лiсове господАРСтва. Ерусалим та його околiщi складають третiй економiчний район. 4-ий охоплюс весь пiвдень i займас 2і3 площа краiни. Бiльша частина цiсi території — це пустеля Негев, де навколо мiста Беар-Шева знаходяться значнi площi эрошувальних земель. П’ятий економiчний район включас Захiдний берег i сектор Гази. «Морськими воротами» Ізраїлю є мiсто-порт Хайфа, роэташоване на березi Середземного моря. Вантажообiг порту складас близько 20 млн. тонн на рiк. Вiн також є головнгiм пасажирським портом крани —82 % вiд усiх, хто прибув морським шляхом, починають снос знайомство з Iзрактiем саме iз цього мiста. Ізраїль також є одним з лiдерiв у використаннi сонячнот енергiТ на душу населення, розробивши деякi з найсучаснiших технологiй сонячно’ енергетики, а iзраУiьськi компанй працюють над енергетичними проектами по всьому свiту Хоча Iзратiь поки що лшае планус будiвництво великих сонячних електростанцiй, понад 90 % госпо дАРСтв використовують сонячну енергiю для обiгрiву води. Виробництво електроенергiУ — 54,5 млрд. кВг (за цим показником посiдае 46 мiсце). Споживання електроенергi — 46,4 млрд. кВг (48). Показники за 2007. 2 Млрд. кВг iзраль експортус (в основному до Палестини). Сiльське господАРСтво iзралю, як i промисловiсть, базусться на результатах наукових дослiджень i обладнане найсучаснiшою технiкою, вiдрiзнясться високим рiвнем автоматизацii i комп’ ютеризацii. Володiючи мiзерними водними ресурсами, 1зраль мае в своему розпорядженнi розвиненi водозберiгаючi технологiУ, включаючи краплинне эрошування.

Вперше метод широко використапо у Iзралi, де в умовах дефiциту води в 1950-х роках почалися дослiди по ефективному використаннi водних ресурсiв. с/г сектор використовус 60-70% води. Це пов ‘язано з тим, що на 60% територИ краоiи вести с/г дiяльнiсть можна лише за умови круглорiчного штучного поливу. Основа сiльського господАРСтва Iзра?лю — сiльськогосподАРСькi кооперативи — кiбуци i мошави, якi виробляють 3і4 всiс сiльсъкогосподАРСькоi продукцiУ. 80% нацiональних сiльськогосподАРСьких земель знаходяться у використаннi в кiбуцах та мошавах, решта 20% - здебiльшого цитрусовi гiлантацiТ, що знаходяться у центрi краiГни, належать приватним компанiям. Кiбуци не тiльки виробляють та реа7iiзують сiльськогосподАРСьку про дукцiю, воин активно спiвпрацюють з вченими у модернiзацiУ та пiдвищеннi продуктивностi всiх галузей сiльськогосподАРСького виробництва. Саме в кiбуцi було створено систему крапельного зрошування; багато базових пiдприсмств iз виробництва сiльськогосподАРСького обладнання також знаходяться у кiбуцах. Кiбуц — самостiйна соцiальна й економiчна структура в Iзралi, де знаряддя й засоби виробництва належать усьому колективовi, а рiшення приймаються загальчими зборами всiх членiв. i-iинi в 270 кiбуцах iзраю живе близько 2,2 % населения крсйни. Кiбуци традицiйно були основою сiльського господАРСтва (сьогоднi вони виробляють 33 % сiльськогосподАРСькоТ продукцi краiни). Мошав — назна сiльськнх поселень в Iзраїлi, де кожна сiм ‘я мас свою земельну дiлянку. В Iзракiй близько 450 мошавiв, у кожному з яких прнблизно 60 сiлiей (у цiлому 3,1% населения,), виробляють значну частину сiльськогосподАРСькы про дукцii Iзраїлю. Секрет успiхiв сiльського господАРСтва Iзраi)iю полягас в тiсному спiвробiтництвй фермерiв i вчених, яке фiнансусться урядом, у розробцi i впровадженнi вдосконалених методiв у всiх ГАЛУЗЯХ народного господАРСтва. Технологiчнi розробки й удосконалення, виведення нових сортiв фруктiв та овочевих культур (бiлыве 300) вiдкрили Ізраїлю вихiд на свiтовий ринок. У сiльському господАРСтвi також iнтенсивно застосовуються генна iнженерiя. Взимку Ізраїль виступас в ролi «тегiлицi» Свропи, експортуючи квiти (троянди з донгими стеблами, гiбриднi гвоздики,гладiолуси); овочi (помiдори, кабачки, огiрки, перець), фрукти (яблука, персики, вишня, банани, сливи, ф iнiки, динi, кавуни, цитрусовi, манго, авокадо, кiвi), а також бавовну, зерно та молочнi продукти. Не втратили свого значения тваринництво i рибальство. В 1. розводять врх. овець, кiз, а також домашню птицю. Надоi молока найвищi в свiтi поряд Нiдерландами. Одна корова дае в середньому 1 Iтис. 400 л. молока на рiк, що майже на 5 тис. 400 л. бiльше за свропейський показник. Власний с/г сектор забезпечус 1зраль продуктами харчування на 95%, при цьому значна частина продукцi iде на експорт. iмпортуються в краiну деякi види зернових, м’ясо, кава, какао, цукор. До досягнень ХХ ст. можна вiднести вiдродження традицiй iзраi)ьських виноробiв, перерванi майзiсе на двi тисячi рокiв: колись вино Юде) вважалося кращим у всiй Малiй АзiК Сучаснi iзраiьськi сорти вин посiдають призовi мiсця на престижних мiжнародчих конкурсах. Макроекономiчнi показники с/г сектор використовус 60-70% води. Це пов ‘язано з тим, що на 60% територИ краоiи вести с/г дiяльнiсть можна лише за умови круглорiчного штучного поливу. Основа сiльського господАРСтва Iзра?лю — сiльськогосподАРСькi кооперативи — кiбуци i мошави, якi виробляють 3і4 всiс сiльсъкогосподАРСькоi продукцiУ. 80% нацiональних сiльськогосподАРСьких земель знаходяться у використаннi в кiбуцах та мошавах, решта 20% - здебiльшого цитрусовi гiлантацiТ, що знаходяться у центрi краiГни, належать приватним компанiям. Кiбуци не тiльки виробляють та реа7iiзують сiльськогосподАРСьку про дукцiю, воин активно спiвпрацюють з вченими у модернiзацiУ та пiдвищеннi продуктивностi всiх галузей сiльськогосподАРСького виробництва. Саме в кiбуцi було створено систему крапельного зрошування; багато базових пiдприсмств iз виробництва сiльськогосподАРСького обладнання також знаходяться у кiбуцах. Кiбуц — самостiйна соцiальна й економiчна структура в Iзралi, де знаряддя й засоби виробництва належать усьому колективовi, а рiшення приймаються загальчими зборами всiх членiв. i-iинi в 270 кiбуцах iзраю живе близько 2,2 % населения крсйни. Кiбуци традицiйно були основою сiльського господАРСтва (сьогоднi вони виробляють 33 % сiльськогосподАРСькоТ продукцi краiни). Мошав — назна сiльськнх поселень в IзраiУii, де кожна сiм ‘я мас свою земельну дiлянку. В Iзракiй близько 450 мошавiв, у кожному з яких прнблизно 60 сiлiей (у цiлому 3,1% населения,), виробляють значну частину сiльськогосподАРСькы про дукцii Iзра)лю. Секрет успiхiв сiльського господАРСтва Iзраi)iю полягас в тiсному спiвробiтництвй фермерiв i вчених, яке фiнансусться урядом, у розробцi i впровадженнi вдосконалених мето дiв у всiх ГЛЗЯХ народного господАРСтва. Технологiчнi розробки й удосконалення, виведення нових сортiв фруктiв та овочевих культур (бiлыве 300) вiдкрили Ізраїлю вихiд на свiтовий ринок. У сiльському господАРСтвi також iнтенсивно застосовуються генна iнженерiя. Взимку Ізраїль виступас в ролi «тегiлицi» Свропи, експортуючи квiти (троянди з донгими стеблами, гiбриднi гвоздики,гладiолуси); овочi (помiдори, кабачки, огiрки, перець), фрукти (яблука, персики, вишня, банани, сливи, ф iнiки, динi, кавуни, цитрусовi, манго, авокадо, кiвi), а також бавовну, зерно та молочнi продукти. Не втратили свого значения тваринництво i рибальство. В 1. розводять врх. овець, кiз, а також домашню птицю. Надоi молока найвищi в свiтi поряд Нiдерландами. Одна корова дае в середньому 1 Iтис. 400 л. молока на рiк, що майже на 5 тис. 400 л. бiльше за свропейський показник. Власний с/г сектор забезпечус 1зраль продуктами харчування на 95%, при цьому значна частина продукцi iде на експорт. iмпортуються в краiну деякi види зернових, м’ясо, кава, какао, цукор. До досягнень ХХ ст. можна вiднести вiдродження традицiй iзраi)ьських виноробiв, перерванi майзiсе на двi тисячi рокiв: колись вино Юде) вважалося кращим у всiй Малiй АзiК Сучаснi iзраiьськi сорти вин посiдають призовi мiсця на престижних мiжнародчих конкурсах. Макроекономiчнi показники ВВП: [)$ 201.3 млрд. (2010) (103 мiсце в свiтi). Щорiчний прирiст ВВП в 2010 р. становив 3.4%. А в 2009 (через свiтову фiнансову кризу) всього 0,2 %. Темпи эростання ВВП в 2008 роцi фiксувались на рiвнi 4,4%. 2011 р. очiкусться 3,8%. ВнП на душу населения $29,500 (2010 ея.) (47 мiсце). Частка с/г в структурi ВГЗП становить 2,6%, промисловостi — 32%, на сферу послуг припадас вiдгювiдно 65%.

В с/г задiяно 2% населення, в промисловостi — 16%, а в сферi послуг — 82% (данi вересень 2008). Рiвень безробЕгггя становив в 2010 р. 6,4% (60 мiсце), тодi як в 2009 р. 7,6%. Обсяг еiспорту становив в 2010 р. $ 54.3 1 Млрд. (49). В 2009 р. — 46 млрд. Найбiльшi експорт-партнери Тзралю: США — 35%, Гонконг — 6%, Бельгiя — 5% (данi за 2009). Обсяг iмпорту — $ 55,6 Млрд. (45). В 2009 —46 млрд. Основнi крани-iмпортери: США 12,4%; Китай - 7,5%; Нiмеччина — 7%; Швейцарiя —6,9%; Бельгiя — 5,5%; iталiя — 4,5%; СК — 4%; Голландiя — 3,98% (2009). Iзратiь входить до ВТО, а також мас договори про вiльну торгiвлю з крайiами ЄС та США. Це компенсус вiдсутнiсть доступу на близькосхiднi ринки багатьох краiк. Основною проблемою iзральськЫ економiки багато рокiв є вiд ‘смне соль до торгiвельпого балансу. Зовнiшвiй борг в 2010 р. сягнув майже $90 млрд. (38). Обсяг прямих iноземних iнвестицiй в економiку Iзра?лю за минулий рiк становив близько $ 65 млрд.(5О). iзральськi ж iнвестицiТ за кордон складають $ 58 млрд. (30). Вiдсоток iнфляцiу невисокий: 2,3%. Цьогорiч iнфляцiя очiкусться на рiвнi близько 3%. Банківська система Банкiвська система Ізраїлю характеризусться високам про фесiоналiзмом, сучаснами технологiями, високам рiвнем мiжнароднах фiнансовах операцiй. Золотовалютнi резерви в 2009 р складали $ 55 млрд. Крiм того, Ізраїль поступово перетворюсться в один iз головних фiнансових центрiв Близького Сходу, де перевага вiддасться розвитку офшорних операцiй. Нацiональною валютою держава I. з 198.5 р. є новий Ізраїльський шекель. До того в обiгу була Ізраїльська лiра, яка була прин ‘язана до бривганського фунту. 1 (75 сIоI!аг - 3.7461 нонах iзра)iьськах шекелiв. З 2008 р. в обiг введено полiмерну купюру з антабактерiальнам покриттям ном iналом в 20 шекелiв. В майбутньому планусаiься поступова замiна всiх банкнот на виготовленi з пол iмерiв з таким покриттям Постiйна загроза нападу з боку арабських краiн та дi терористiв примусили Ізраїль бути готовим до вiйни, створити сильну армiю та службу безпеки, розвивати вiйськову промисловiсть, що посiдас над вичайно важливе мiсце в економiцi Ізраїлю, й продукцiя iде як на оснащення власнЫ армй, так і на експорт. до найвидатнiших досягнень iзральсько вiйськово. промисловостi належить створення танка <Меркава», винищувача «Кфiр» та автомата «узi», який став сво€рiдним символом крани. Незаперечною є також перевага Ізраїлю на свiтовiй аренi як виробника безпiлотних лiтакiв-розвiдникiв, приладiв нiчного бачення для авiацi. Крiм того, промисловiсть держави виробляс катери, системи протиракетноУ оборони, ракети середньоТ дальностi «Срихон». Однiсю з найбiльших статей доходу держави є експорт збро. В 2009 р. продаж збро та оборонноi технiки Iзралю склав $760 млн., а в 2010 р. Ізраїль був 8-м найбiльшим експортером збро в свiтi. Найбiльшi краУниiМпортери iзраУльськоУ вiйськовоУ технiки: Китай, Тндiя. Витрати на оборону Iзраiю однi з найвищах у свiтi. Протягом 1950-66 рр. Ізраїль витратив на оборону в сере дньому 9% від ВВП. Однак пiсля вiйн 1967 (6-денна в.) та 1973 (в. Судного дня) рр. фiнансування вiйськовоi галузi ріэко эросло до 24% ВВП в 80-х рр. Вже пiсля пiдписання мирнах договорiв з Йорданiсю та египтом вiдсоток вiйськовах витрат энизився до 9% ВВП ($15 мгiрд.). В 2008 р. витрати Ізраїлю на ЗС склали $16.2 млрд. В 2010 р. — $13,4 млрд. (6,9% вiд Внп). Армiя нараховус 187 тис. особового складу та 565 тис. резервного. Армiя оборони ‘з. — Цахал. Мiнiстр оборони Ехуд Барак. В IзраУлi iснус загальна вiйськова повиннiсть. [эраУль вважасться однiсю з краУн, що мають ядерн’ зброю. Тим не менш, уряд країни нiколи не визнавав наявностi ядерної зброї. За рiнюла оцiнками iзраУль володiе близько 200 ядерних зарядів. Зараз планусться будiв.чицтво АЕС в Негевi, що може буши завершене до 2015 року. Уряд крани звернувся з проханням до США про допомогу у будiвництвi станцй.

Завдяки сприятливим природним та iсторичним передумовам в Iзралi вдалось створпи розвинену ристичн гал”зь. Серед природних особливостей iноземцiв приваблюс перш за все у-нкальне Мертне море. до того ж країна є мiсцем пiлiгрiмажу для туристiв з усього свiту, оскiльки там сконцентрованi найсвятiшi для свреТв, християн i мусульман релiгiйнi святинi. iсторично-культурна спадщина, рекреацiйнi можливостi узбережжя Середземного моря i АккабськоТ, затоки розвиi-гута туристична iнфраструктура перетворили IзраУль в важливий центр мiжнародного туризму. Туризм є одним iз найважливiших засобiв лiквiдацi’i дефiциту гiлатiжного балансу Ізраїлю. Зокрема, в миыулому роцi дохiд вiд туристичнот iндустрiТ становив $5 млрд. Майже 3,5 млн. туристiв вiдвiдало 1зраль. Найбiльше туристiв прибувають з США, РосiТ, Нiмеччини, Францiт та ВБ. За планом мiнiстерства туризму Ізраїлю в 2012 р. крашу вiдвiдають не менше 5 млн. туристiв. Полiтика вiдмiни вiз для украiнських та росiйських туристiв дозволить залучити бiльщу кiлькiсть вiдвiдувачiв з цих краУн (9 лютого 2011). Країна посiдас перше мiсце в свiтi за кiлькiстю музеТв на душу населення. В той же час iзраi)ьська екопомiка не є само достатньою i залежшнь вiд субсидiй 1 iноземноi допомогн, в нершу чергу США. Мiжнародне становище i зовнйлнм полiтика Загалом, пiсля вiйни 1973 року Вашинггон забезпечував набагато вищий рiвень пiдтримки Ізраїлю, нiж будь-якiй iншiй країнi. Загальна сума допомоги, отримаi-iоТ IзраТлем вiд США, перевищус 140 млрд, в доларах 2004 р. Ізраїль щорiчно отримус близько З млрд. прямоТ допомоги, що складас 20% всiсТ допомоги всiм країнам передбачено? американським бюджетом. Також Вашингтон забезнечус Ізраїль постiйною дипломатичною пiдтримкою. 31982 р. США наклали вето на 32 резолюцiТ Ради Безпеки ООН, неприйнятнi для Ізраїлю, що перевищус суму всiх голосiв вето всiх iнших учасникiв РБ. США також блокують зусилля арабських країн поставити ядерну зброю ГзраТлю пiд мiжнародний контроль МАГАТЕ. Iзраль пiдтримуе дивломатичнi вiдносини з 156 кранами i мае 99 дипломатичних місій. Тiльки два члени Лiги арабських держав маюогь врегульованi взасмовiдносини з Iзраiлем. Єгипет першим з них пiдписав мирний договiр в 1979 роцi. Йорданiя у 1994. Мавританiя налагодила повноцiннi дипломатичнi вiдносини в 1999 роцi. Однак у сiчнi 2009 року Мавританiя заявила про зачорожування полiтичних i економiчних вiдносин з IзраКтiем у зн ‘язку з iзракiьською опера цiсю в секторi Газа, а б березня влада краi’ни падали спiвробiтнiжам посольства Iзраiiю в Нуакшотi 48 год ин для того, щоб залншити крашу. Два iнших члена Лігн арабських держав, Марокко 1 Тунiс мали дшiломатичнi вiдносини з Iзраем до 2000 року, але з початком Друго Iнтифади тимчасово х призупинили. Однак вже з 2003 року вiдносини з Марокко почали полiпшуватися 1 Ізраїльський мiнiстр закордонних справ вiдвiдав цю крайiу. За Ізраїльськама законами .Iiiва,в, Сирiя, Сау дiвська Аравiя i Смен є ворожами державами та Ізраїльськi грома дяна не мають права вiдвiдувата цi Країна без спе цiалыюго дозволу мiйстерства внутрiшнiх справ. З 1995 року Ізраїль є членом Середземноморсыюго дiалогу , якай стамулюс взаемодi’о мiж сiмома краянама Середземномореького басейну та членами НАТО. Серед найблю,счих союзників Iзраглю значаться США, Великобршпанiя, Німеч чина та ‘н дія. Туреччина та Ізраїль не підтрихiували повних дипломатичних взаемин аж до 1991 року, хоча і всiляко взаемодіяли з 1949 року, з моменту вюнання Туреччиною Iзраю. Проте Туреччгоiа тісно пов язана з мусульманськшiи крайiами загальною релiгісю, що, безсумнiвно, впливас на й’ ставлення до IзраКтю. Тiс;й зн ‘язки між Iзраітiем i Нiмеччиною включаюшь взаелiо дію в науц4 освiтi, вiйськовому партнерство i шiсних економiчних зн ‘язках. ‘пдія почала повнi дипломаiчичнi вiдносини в 1992 роцi i з тик пір заохочуе вiйськове 1 кулыпурне спiвробiтницiчво з Iзрачем. Великобришанiя пiдпрюлус дипломатичнi вiдносини з Iзралем з моменту його утворення, а також мае ситiьнi торговi зн ‘язкн. ‘ран мав дипломатичнi вiдносинн з Iзраiлем під час нравлiння династi,’ Пехлевi, але пiсля Iранськоi револю цй розфвав усi зн ‘язки. Пiсля Ізраїльськоi операцц Литий свинець у в 2009 роцi вiдносини Iзраю 1 Туреччини ріэко погiршилися.