2. Самостимуляція

Самостимуляція, за А. І. Висоцьким (1979) може бути прямою (у вигляді слів та фраз), опосередкованою (у вигляді образів), абстрактною (у

— -__{х 1}

Суб’єктивними засобами самостимуляції є самосхвалення, самопідбадьорювання, самонакази, самопереконання, уявлення емоційно позитивних ситуацій, які переживались колись, згадування минулих успіхів та прикладів інших людей, відчуття обов’язку та власної гідності, відчуття сорому, самолюбство тощо.

2. Функції вольової регуляції

Воля виконує наступні функції:

1. Спонукальну, або мотиваційну функцію. Ця функція включається при конкуренції слабкого соціального мотиву з емоційно привабливим особистісним, при конфлікті двох рівноцінних мотивів, в діях без актуальної потреби, коли постає необхідність подолання перешкоди без урахування психічних або фізичних наслідків дії тощо. Умовою, що породує вольові дії у такому випадку, є умисна зміна смислу дії. Небажане завдання набуває смислу отримання бажаного предмета (станеш переможцем конкурсу, поїдеш у закордонну мандрівку). Зміна смислу дії досягається завдяки самостійній переоцінці значущості мотиву або за допомогою оцінок і думок інших людей. Зміна смислу дії можлива і шляхом зміни ролі, позиції людини. Яскравим прикладом є дослідження, коли неуспішним старшим школярам доручали опікуватися учнями молодших класів. Зміна позиції старших учнів привело до того, що навчання отримало для них новий смисл і вони наполегливіше стали працювати над собою. Смисл дії може змінитися і через передбачення переживання наслідків дії. Наприклад, передбачення наслідків від невиконаного, або обов’язкового завдання.

Крім умисної зміни смислу дії може виникнути і допоміжний смисл дії. Він створюється через постановку більш конкретної мети, при включенні завдання в іншу умову, коли одна дія починає вистипати як частина іншої, ширшої.

2. Гальмівну функцію, яка виявляється у стримуванні небажаних проявів активності, найчастіше вона виступає в єдності із спонукальною, особливо часто ця функція стає потрібною у повсякденному житті.

Перше заняття:

1. Згадайте, з якими внутрішніми і зовнішніми факторами вольової регуляції поведінки Ви найчастіше мали справу упродовж минулого навчального року. Проаналізуйте, чому саме.

2. Поясніть поняття „локус контролю", „інтернальність", „екстернальність".

3. Ознайомлення з методикою дослідження рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (з методикою знайомить викладач).

4. Чим відрізняються мимовільні, довільні і вольові дії? Наведіть приклади.

5. Наведіть приклади зміни смислу дії. З якими з них Ви найчастіше зустрічались у своєму досвіді?

Друге заняття:

1. Які вольові зусилля Ви прикладаєте для вивчення курсу „Загальна психологія"? До якого різновиду їх можна віднести?

2. Порівняйте структуру довільної і вольової поведінки.

3. Охарактеризуйте психологічні механізми вольової регуляції. Чим вольовий імпульс відрізняється від самонаказу? Які Ви знаєте показники самомобілізації?

4. Опишіть основні функції вольової регуляції поведінки.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

9. Зейгарник Б. В., Холмогорова А. В., Мазур Е. С. Саморегуляция поведения в норме и патологии // Психологический журнал. 1989. № 2.

10. Иванников В. А., Эйдман Е. В. Количественная оценка волевого усилия при напряженной физической работе // Вопросы психологии. 1986. № 5.

11. Мор Г. Я. Формирование навыков самоконтроля и взаимоконтроля у учащихся // Начальная школа. 1988. № 10.

12. Никифоров Г. С. Самоконтроль человека. Л., 1989.

13. Селиванов В. И. Волевая регуляция активности личности // Психологический журнал. 1982. № 4.

14. Шингаев С. М. Психодиагностика и формирование волевых качеств профессионалов // Ананьевские чтения-99: Тезисы научно-практической конференции. СПб., 1999.

Додаткова

4. Запорожец А. В. Развитие произвольных дви:

5. Корж С. В., Носов В. 1-І. Метод количест Психологический журнал. 1989. № 2.

6. Шадрин А. Н. Оценка силы длительности мышечного утомления // Формирование вол< в процессе физического воспитания. М., 1982

Мотивація		Цілоутворення
(мотив)		(мета)

Плануваь

(план)

Структура довільної поведінки (за В. I. Слс

Мотивація

Структура вольової поведінки (за В. I. Сло(