Етапи (фази) вольової дії
В. І. Слободчиков та Є. І. Ісаєв вважають, що довільна поведінка, яка підтримується сильним стійким мотивом, не потребує вольової регуляції. Її можна зобразити у вигляді наступної схеми (див. рис. 1).
Рис.
1. Структура довільної поведінки (за В.
І. Слободчиковим та Є. І. Ісасвим).
Вольова дія може реалізуватися у простих і складних формах. Простий вольовий акти має дві фази: 1) виникнення спонукання та усвідомлення мети; 2) досягнення мети. Складній вольовій дії передує врахування її наслідків і її структура різними вченими розглядається дещо по-різному. Ще в 40-х роках XX ст. С. Л. Рубінштейн виділив наступні
— — їй чу іииа тишшо, ) (ЛШСННМ І іри ДІЮ: Ц-) ВИКОНАННЯ ДІЇ.
В середині 70-х років Р. Ассаджіолі виділив шість стадій вольової дії: 1) усвідомлена мета, її оцінка, виникнення мотивації; 2) розмірковування; 3) вибір однієї цілі із декількох; 4) підтвердження вибору; 5) складання програми дії з урахуванням наявних засобів; 6) виконання дії.
М. В. Гамезо та І. А. Домашенко у середині 80-х років XX ст. виділили наступні етапи вольової дії: 1) мета і прагнення досягта її: 2) усвідомлення можливостей досягти поставлену мету; 3) поява мотивів, які підсилюють або спростовують ці можливості; 4) боротьба мотивів і вибір: 5) прийняття однієї із можливостей; 6) здійснення прийнятого рішення.
В середині 90-х років XX ст. В. І. Слободчиков та Є. І. Ісаєв структуру вольової поведінки представили у вигляді наступної схеми (див. рис. 2).
Рис.
2. Структура вольової поведінки (за В.
І. Слободчиковим та С.
І.
Ісаевим).
Нарешті, у 1999 році І. Булах склав вольову дію з наступних чотирьох фаз: 1) виникнення спонукання та попередня постановка мети; 2) стадія обмірковування і боротьба мотивів; 3) прийняття рішення; 4) виконання.
Таким чином, ми бачимо, що етапи вольової дії в різних авторів в принципі схожі.
Перша фаза починається з виникнення спонукання, що виражене прагненням. Залежно від ступеня усвідомленосгі прагнення можуть виражатися у вигляді потягів, бажань та хотінь. Потяги - це мотиви поведінки, що являють собою мало усвідомлювану, безпредметну потребу. Якщо людина не знає, чого вона хоче, не має перед собою свідомої мети, вона має потяг. Бажання - це мотиви поведінки, що характеризуються достатньою усвідомленістю потреб. Виникає бажаність предмета, складна взаємозалежність між предметом та бажанням. Хотіння - це усвідомлений мотив, цілеспрямоване прагнення діяти певним чином, долати зовнішні та
Ю J ^114/.
Друга фаза вольової дії пов’язана з обмірковуванням і боротьбою мотивів. При обмірковуванні обраної мети та засобів її досягнення відбуважється зважування різних доводів за і проти, оцінка суперечливих бажань, обставин тощо.
Третя фаза вольової дії - це фаза прийняття рішення. Рішення, які здійснюються за певною програмою впродовж певного часу або всього життя, називають намірами.
Четверта фаза - це фаза виконання рішень і намірів. Це є найістотнішою фазою вольової поведінки. Не за позитивними цілями чи гуманними рішеннями і намірами, а за вчинками судять про волю людини.