1. Поняття “функції соціології” означає:

   • структуру соціології;

   • предмет соціології;

   • напрямки діяльності соціології;

   • завдання соціології.

2. Соціологія – наука про:

   • класифікацію природи;

   • закони функціонування світу;

   • громадянське суспільство;

   • закони функціонування соціумів.

3. Теоретична соціологія – це:

   • анкетування;

   • опис інформації;

   • спостереження;

   • напрямки, школи.

4. Соціологія – наука про:

   • матеріальний добробут людей;

   • владні відносини у суспільств;

   • закони функціонування соціальних систем;

   • поведінку людини.

5. Нормативні теорії в соціології особистості це:

   • теорія референтних груп;

   • теорія соціальної дії;

   • теорія конфлікту;

   • теорія мобільності.

6. Теоретико – пізнавальна функція соціології передбачає:

   • планування досліджень;

   • з’ясування соціальних закономірностей, які виявляються у суспільстві;

   • розробку теорій на основі пізнання соціальної реальності;

   • розробку концепцій.

7. Соціологізація наук означає:

   • зменшення кількості наук;

   • використання методів соціології різними науками;

   • перетворення різних наук на частину соціології;

   • використання методів різних наук в соціології.

8. Український історик, соціолог М.М. Ковалевський вважав, що соціальний процес – це:

   • стирання соціальних протиріч;

   • об’єднання інтересів багатих і бідних;

   • зростання людської солідарності та злагоди у суспільстві;

   • еволюція.

9. Соціальні спільності бувають:

   • формальні і неформальні;

   • спонтанні і інституалізовані;

   • історичні і прихідні;

   • вроджені і успадковані.

10. Прикладний рівень соціології – це:

    • загальносоціологічна теорія;

    • прогноз;

    • спеціальні та галузеві соціології;

    • соціальні зв’язки.

11. Суб’єктами соціального життя виступають:

    • навколишне середовище;

    • суспільство;

    • соціальні спільності;

    • особистості

12. Об'єктом вивчення соціології є:

    • соціальні відносини;

    • соціальна реальність;

    • політичні відносини;

    • економічні відносини.

13. Центральною проблемою творчості Е. Дюркгейма є:

    • проблема соціальної солідарності;

    • проблема соціального прогресу;

    • проблема соціальної адаптації;

    • проблема соціального конфлікту.

14. Українська протосоціологія – це:

    • літописи;

    • діяльність київських князів;

    • все, що підготувало соціологію до сер. ХІХ ст.;

    • віровчення.

15. Засновником теорії соціального конфлікту є:

    • К.Маркс;

    • П. Сорокін;

    • Т.Шевченко;

    • Г. Спенсер.

16. Кирило-Мефодіївське братство створив:

    • М.Костомаров;

    • Т.Шевченко;

    • Г.Сковорода;

    • І.Франко.

17. Соціологія – наука про:

    • парламентаризм;

    • соціальні групи;

    • соціальні інститути;

    • зовнішню політику.

18. Емпіричний рівень соціології – це:

    • розробка концепцій;

    • завершення соціалізації людини

    • наукові дискусії;

    • конкретно соціологічні дослідження.

19. Соціологізація наук – це:

    • перетворення їх на соціологію;

    • використання ними методів соціології;

    • їх академізація;

    • їх інтернаціоналізація.

20. Метод пізнання за М.Ковалевським:

    • позитивістський;

    • біхевіористський;

    • історико-порівняльний;

    • метафізичний.

21. Соціологія - це:

    • наука про походження етносів;

    • наука про соціальну психологію;

    • наука про соціальні спільноти;

    • наука про родові властивості і основні закономірності суспільних явищ;

22. Традиційний тип соціальної дії та взаємодії за М. Вебером – це:

    • віра у всемогутність людського розуму;

    • агресивна зовнішня політика;

    • невизнання авторитетів;

    • вірність звичаям, багато віковим нормам.

23. Літописи, етнос в українській протосоціології це:

    • частина витоків української соціології;

    • є саме соціологія;

    • ухилення від істини;

    • лише пам’ятки писемності.

24. Соціологія у системі наук:

    • витісняє інші науки;

    • заміняє інші;

    • взаємодіє з іншими науками;

    • служе теорією та методологією всіх інших суспільних наук;

25. Специфіка соціологічного підходу до вивчення людини полягає у з’ясуванні, в першу чергу, того в людині, що безпосередньо пов’язане із:

    • соціальним життям;

    • біологічними особливостями;

    • психічними особливостями;

    • біопсихологічними особливостями.

26. Соціологія як самостійна наука виникла:

    • у середині ХІХ ст;

    • у середині ХХ ст;

    • у середині ХVІІІ ст;

    • у середині ХVІІ ст.

27. Предмет соціології складають:

    • закономірності і тенденції розвитку економічних відносин;

    • закономірності і тенденції розвитку політичних відносин;

    • закономірності і тенденції розвитку соціальних відносин;

    • закономірності і тенденції розвитку моральних відносин.

28. Основою української соціології вважаються дослідження:

    • Женевського кружка;

    • Острозької школи;

    • Києво-Могилянській академії;

    • Кирило-Мефодіївського товариства.

29. Засновником позитивізму в соціології вважають:

    • Е.Канта;

    • О.Конта;

    • Е.Дюркгейма;

    • М.Вебера;

30. Соціальна позиція Т. Г. Шевченка:

    • примирення з царатом;

    • лібералізм;

    • революційний демократизм;

    • русофобство.

31. У М. Ковалевського “Теорія факторів” є:

    • продовженням теорії К. Маркса;

    • розглядом суспільства як суми факторів;

    • запереченням зв’язку між окремими факторами;

    • відсутністю “вирішального” фактору розвитку суспільства.

32. Розуміючу соціологію заснували:

    • Г.Зіммель;

    • М.Вебер;

    • О.Конт;

    • Г.Спенсер.

33. Формально-раціональний тип соціальної дії та взаємодії за М. Вебером – це:

    • порушення правил та норм з позиції доцільності;

    • виконання розумних правил та норм;

    • заперечення правил, норм, традицій;

    • емоціональна розкутість.

34. В епоху Відродження в соціологічній думці виділяють наступні етапи:

    • гуманістичний;

    • детерміністський;

    • натуралістичний;

    • історичний.

35. Некапіталістичний шлях розвитку суспільства тлумачиться російською соціологією середини ХІХ ст.як:

    • удосконалення феодального ладу;

    • нерозвиненість капіталізму;

    • відсутність робітничого класу;

    • безпосередній перехід від феодалізму до соціалізму.

36. Суспільство за К.Марксом – це:

    • соціальний організм;

    • органічна цілісність;

    • взаємозв’язок елементів соціуму;

    • соціальні дії.

37. Органістська школа в соціології розглядає суспільство як:

    • аналог людського організму;

    • аналог соціального організму;

    • аналог природного організму;

    • аналог суспільного огранізму.

38. Диференціація у соціології кінця ХІХ та поч. ХХ ст. – це:

    • дроблення соціології та її складових;

    • відділення соціологічних дисциплін одна від другої;

    • поява нових напрямків, шкіл, теорій тощо;

    • обмін надбаннями.

39. Соціальна позиція І. Франка:

    • соціалістична;

    • федералістська;

    • революційно-демократична;

    • еволюціоністська.

40. Основой соціологічного аналізу П.Сорокін вважав:

    • Соціальні відносини;

    • соціальну нерівність;

    • соціальну поведінку;

    • соціальну взаємодію.

41. Держава за Кантом має:

    • регулювати дружбу і любов;

    • забезпечувати соціальний порядок, злагоду між людьми;

    • здійснювати моральний контроль за населенням;

    • збирати податки.

42. Початком української соціології була:

    • діяльність Г.Сковороди;

    • діяльність Києво-Могилянської академії;

    • діяльність Женевського гуртка;

    • діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

43. Ціннісно-раціональний тип соціальної дії та взаємодії – це:

    • заперечення авторитетів;

    • слідування розумним цінностям;

    • егоїзм;

    • мотиви поведінки.

44. Соціологізм, як течія в соціології започаткований:

    • Е. Дюркгеймом;

    • Д. Беллом;

    • Р. Мертоном;

    • Г.Маркізе.

45. Соціальна еволюція за Г. Спенсером:

    • ускладнення форм соціального життя, його диференціація та інтеграція на новому рівні;

    • зростання кількості населення, розподіл праці, соціальна згода;

    • поступовий перехід від старого до нового;

    • коливальна динаміка.

46. Інтернаціоналізація соціології у др. Пол. Хх ст. – це:

    • втрата національних рис;

    • інституціалізація її у більшості країн;

    • підкорення ідеям соціологів певної країни;

    • злиття шкіл і напрямків соціології.

47. Майбутню соціологію називав “соціальною фізикою”:

    • О. Конт;

    • Г. Спенсер;

    • Сен-Симон;

    • К. Маркс.

48. Соціологія М.Вебера гуманістична тому що:

    • він поставив у центрі соціології людину;

    • він говорив про любов до людей;

    • він розкривав сутність протестантської етики;

    • він вивчав соціальні дії та взаємодії людей.

49. Український соціологічний інститут М. Грушевський організував у:

    • Відні;

    • Женеві;

    • Празі;

    • Кракові.

50. Ідеї В. Мономаха та Я. Мудрого оцінюють як:

    • частину витоків української соціології;

    • соціальний психологізм;

    • соціальну статику;

    • гурток літераторів і науковців.

51. Основна ідея творчості Г. Сковороди:

    • пізнай самого себе;

    • заперечення суспільного прогресу;

    • заперечення впливу законів природи на суспільство;

    • вільності українського народу.

52. Однією з найважливіших протосоціологічних пам’яток першої половини ХІ століття вважають:

    • “Руську правду Ярослава”;

    • “Гайдамаки”;

    • “Острозьку Біблію”;

    • “Громади”.

53. Антропологічна теорія виникнення держави створена:

    • Аристотелем;

    • Т.Гоббсом;

    • О.Контом;

    • Е. Дюркгеймом.

54. Кого з засновників соціології можна віднести до періоду Відродження:

    • Т. Парсонс;

    • Т. Кампанелла;

    • М. Лютер;

    • М.Вебер.

Тема 3

55. Анкетне опитування - це:

    • основний метод з’ясування суті подій та суспільної думки;

    • частина теоретичної соціології;

    • основний метод одночасного збирання великої маси соціальної інформації;

    • обман населення.

56. Програма соціологічного дослідження потрібна для:

    • задоволення запитів адміністрації;

    • створення видимості наукового пошуку;

    • пізнання об’єктивних законів розвитку і функціонування соціальних організмів;

    • успішного та ефективного проведення дослідження.

57. Методи збору первинної соціологічної інформації:

    • соціометрія;

    • контент-аналіз;

    • експерт-опитування;

    • мозкова атака.

58. Метод соціологічних досліджень, пов'язаний з анкетуванням називається:

    • опитування;

    • допит;

    • експеримент;

    • гіпотеза.

59. Кого з авторів можна віднести до періоду формування соціологічної думки в епоху Відродження:

    • Т. Мор;

    • Ф. Аквінський;

    • М. Лютер;

    • М. Вебер.

60. Кому належить наукова праця “Государ”:

    • Ж.Бодену;

    • Г.Гроцію;

    • Н.Макіавеллі;

    • Т.Гоббсу;

61. Що з наступних визначень відноситися до достоїнств анкетного опиту:

    • низька оперативність збору інформації;

    • анонімність анкети, що підвищує достовірність відповідей;

    • відносна дорожнеча дослідження;

    • незамінність при дослідженні великих сукупностей людей.

62. Основна форма діяльності суспільства:

• матеріальне виробництво

• нематеріальне виробництво

• економічна діяльність

• політична діяльність

63. Сутністю поняття “соціальний клас” є:

• страта у суспільстві

• будь яка соціальна група

• велика історична група людей із спільними економічними та соціальними ознаками

• спільність, яка відрізняється по відношенню до суспільного розподілу праці

64. Легітимний порядок у суспільстві за М. Вебером:

• злагода між людьми

• наявність законів

• зверхність законів, їх обов’язковість для всіх громадян

• обрана народом влада

65. Соціальні інститути підрозділяються на:

• інститути економічні

• інститути шлюбу

• культурні інститути

• інститути стратифікації

66. Перші емпіричні дослідження проводяться у Росії за допомогою:

• В.Белінський

• В.Татищева

• М.Ломоносова

• М.Михайловського

67. За Г.Спенсером існують наступні типи соціальних інститутів:

• професійні

• промислові

• церковні

• традиційні

68. Суспільно – економічна формація за К. Марксом - це:

• ступінь еволюції

• наслідок революції

• історично визначена сукупність виробничих відносин

• ступінь соціальної стратифікації

69. Соціальна мобільність – це:

• злиття страт

• форма соціального відтворення населення

• рух людей лише з низу до гори

• переміщення людей в суспільстві, зміна їх соціального статусу

70. Соціальний детермінізм стверджував, що суспільство розвивається в першу чергу за законами:

• природи

• психіки

• суспільства

• демографії

71. Соціальні норми виконують у суспільстві наступні функції:

• регулювання загального ходу цивілізації

• інтеграція людей у групи, а групи - в спільності

• служіння еталоном поведінки

• демократизація людей у групи, а групи - в спільності

72. Першим,хто дослідив природу організацій був:

• М.Вебер

• Н.смелзер

• А.тофлер

• Е.Дюркгейм

73. Поняття “соціальний клас” це:

• страта з ознаками престижу, прибутку

• соціальні інститути

• велика група людей із спільними економічними і соціальними ознаками

• стиль життя

74. Твердження: Кожному ‘‘історичному народові’’ притаманний свій ‘‘народний дух’’ висловив:

• Г.Гегель

• Г. Спенсер

• М.Вебер

• К.Маркс

75. В основі стратифікаційної будови суспільства закладено:

• соціальну нерівність

• ступінь соціального оптимізму

• територіальна форма розселення

• закон справедливого розподілу праці

76. Усталена сукупність людей, яка історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, а також усвідомлення своєї єдності та відмінності від інших подібних утворень називається:

• елітою

• кастою

• класом

• етносом

77. Еміль Дюркгейм виводить соціальну нерівність із:

• юридичного закріплення становища людини

• розподілу праці

• міжнаціональних конфліктів

• ступеня соціального оптимізму

78. Карл Маркс головним джерелом соціальної нерівності вважав:

• приватну власність на засоби виробництва

• соціальну детермінованість національної самосвідомості

• суспільний розподіл праці

• міжнаціональні конфлікти

79. Базові критерії соціальної нерівності запропоновані Пітірімом Сорокіним:

• професія, праця, престиж

• національність, професія, праця, престиж

• дохід, влада, освіта, престиж

• оптимізм, влада, освіта

80. Соціальна стратифікація – це:

• суспільний розподіл праці

• соціальна детермінованість національної самосвідомості

• територіальна форма розселення людей

• структурний розподіл суспільства на страти

81. Карл Маркс вважав, що стратифікація у суспільстві відбувається за такою головною ознакою, як:

• володіння власністю

• приналежність до статусних груп

• приналежність до певних політичних шкіл

• суспільний розподіл праці

82. Модель соціальної стратифікації американського соціолога У. Уотсона містить трьохелементну систему класового поділу:

• вищий клас, середній клас, нижчий клас

• клас селян, клас капіталістів, клас пролетаріїв

• клас рабів, клас селян, вищий клас

• клас капіталістів, середній клас, клас пролетаріїв

83. Міграція — це:

• вертикальна мобільність

• горизонтальна мобільність

• процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп

• вертикальна та горизонтальна мобільність

84. Доіндустріальне суспільство - це:

• машинне

• фабричне

• інформаційне

• аграрне

85. У доіндустріальному суспільстві соціальні зміни:

• відсутні

• повільні

• швидкі

• завжди революційні

86. Закрите суспільство в соціологічному сенсі — це таке суспільство, де:

• ускладнене переміщення людей з однієї страти до іншої

• соціальні прошарки сучасного суспільства не володіють закріпленими у законах привілеями

• вільне переміщення людей з однієї страти до іншої

• всі відповіді вірні

87. В постiндустрiальному суспiльствi переважає:

• аграрне виробництво

• сфера обслуговування

• промислове виробництво

• тваринництво

88. Поняття “соціальна мобільність” введено в соціологічний обіг:

• К.Марксом

• П.Сорокіним

• Т. Парсонсом

• М.Вебером

89. Соцiально-професiйна пiдструктура соцiальної структури суспiльства є результатом:

• розподілу праці

• ускладнення соціальних відносин

• виникнення соцiальних верств

• професiйного розподiлу людей

90. До зайнятого населення не відносяться:

• пенсіонери

• студенти

• школярі

• вагітні жінки

91. Недолік гуманістичних теорій праці полягає в:

• переоцінці ролі психологічного фактору

• переоцінці механізмів раціоналізації праці

• ненаукових методах вивчення праці

• переоцінці ролі управління в процесі праці

92. Початок соцiологiї села на Заходi пов’язують з працею "Соцiальна анатомiя сiльського суспiльства":

• Р.Берджеса

• Ч.Гелпiна

• М.Вебера

• Г.Зiммеля

93. Етносоцiологiя виникла у:

• у 30-х роках ХХ ст.

• у 50-х роках ХХ ст.

• наприкiнцi XIX ст.

• у 60-х роках ХХ ст.

94. Соцiальна поляризацiя вiдбувається на основі:

• рiзницi у соцiальних цiнностях

• рiзницi у прибутках

• різниці у віросповіданнях

• різниці у поведінці

95. Соцiальнi iнститути у сферi працi - це:

• учбовi заклади

• трудові колективи

• трудовий кодекс

• iєрархiя професiй

96. Суспільство на думку О.Конта і Г.Спенсера це:

• динамічне утворення, що перебуває у постійному розвитку

• надіндивідуальна реальність, що заснована на колективних уявленнях

• взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, орієнтованих на інших людей, дій

• продукт взаємодії індивідуальних свідомостей через передавання людьми один одному переконань, прагнень, спонукань

97. Суспільство на думку Е. Дюркгейма це:

• динамічне утворення, що перебуває у постійному розвитку

• надіндивідуальна реальність, що заснована на колективних уявленнях

• взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, орієнтованих на інших людей, дій

• продукт взаємодії індивідуальних свідомостей через передавання людьми один одному переконань, прагнень, спонукань

98. Інтеграційна функція соціальної системи направлена:

• на збереження цілісності соціуму

• на розділення соціуму по стратам

• на виживання соціуму

• на розвиток соціуму

99. Суспільство на думку М.Вебера це:

• динамічне утворення, що перебуває у постійному розвитку

• надіндивідуальна реальність, що заснована на колективних уявленнях

• взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, орієнтованих на інших людей, дій

• продукт взаємодії індивідуальних свідомостей через передавання людьми один одному переконань, прагнень, спонукань

100. Згода на основі взаємних поступок:

• консенсус

• інцидент

• компроміс

• паритет

101. Система різного рівня благ, влади, престижу, статусу:

• соціальна мобільність

• каста

• соціальна стратифікація

• соціальна реальність

102. Терпимість до іншої думки називається:

• компроміс

• плюралізм

• толерантність

• консенсус

103. Обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за расовою, національною, статевою, релігійною, політичною чи іншою ознакою називається:

• сегрегація

• геноцид

• дискримінація

• демократизація

104. Інтеграційна функція соціальної системи направлена:

• на збереження цілісності соціуму

• на поділ соціуму по стратам

• на виживання соціуму

• на розвиток соціуму

105. Ідея соціальної системи, по аналогії с системою біологічною характерна для:

• Т. Парсонса

• А.Сміта

• Д.Рікардо

• Т.Джефферсона

106. Основу соціальної структуризації складає:

• поділ людей за статусними групами

• поділ людей за віковими групами

• поділ людей за статевими групами

• поділ людей за політичними групами

107. Соціальна солідарність – це проблема, яку розробив:

• Е. Дюркгейм

• О.Гамільтон

• І. Кант

• К.Маркс

108. Одним з найстародавніших соціальних інститутів вважається:

• держава

• сім’я

• власність

• наука

109. До культурного комплексу соціальних інститутів відносять:

• власність

• банки

• державу

• науку

110. Культура як соціальний інститут реалізує свою діяльність через наступні функції:

• світоглядну

• комунікативну

• економічну

• політичну

111. Соціальний зв'язок - це:

• соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей

• модель поведінки, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства

• форма розумової діяльності людей, що виявляється у виробленні і реалізації рішень

• зіткнення інтересів двох або більшої кількості індивідів, соціальних груп

112. Соціальний інститут – це:

• соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей

• модель поведінки, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства

• форма розумової діяльності людей, що виявляється у виробленні і реалізації рішень

• зіткнення інтересів двох або більшої кількості індивідів, соціальних груп

113. Соціальний конфлікт - це:

• соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей

• модель поведінки, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства

• форма розумової діяльності людей, що виявляється у виробленні і реалізації рішень

• зіткнення інтересів двох або більшої кількості індивідів, соціальних груп

114. Урбанізація - це:

• процес підвищення ролі села у розвитку суспільства

• процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства

• процес інтеграції

• процес підвищення ролі сім’ї у розвитку суспільства

115. Як наука про соціальні спільності соціологія досліджує:

• масові політичні процеси

• масові соціальні процеси

• масові економічні процеси

• стани і форми соціальної взаємодії

116. Що з наступних визначень характеризує середній клас:

• прибуток

• професійний статус

• кількість дітей у сім’ї

• маргінальна поведінка

117. Вертикальна мобільність є процес:

• переходу індивіда з однієї соціальної страти в іншу

• переходу соціальної групи з однієї соціальної страти в іншу

• виходу індивіда з соціальної страти

• залежність індивіда від соціальної групи

118. Соціалізація людини – це:

• включення людини у соціум

• становлення психічних функцій людини

• самоутвердження людини в суспільстві

• усі три ознаки разом