2. Зміст і методика аналізу.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів діяльності підприємства, незалежно від форми власності є прибуток. Прибуток є критерієм ефективності виробничої діяльності та основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів.

Метою аналізу фінансових ресурсів є визначення резервів та шляхів підвищення економічної ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Значення аналізу фінансових результатів полягає в тому, що він є необхідною умовою ефективного управління доходами і витратами підприємства з метою збільшення прибутку та підвищення рентабельності. Завдання аналізу:

• Аналіз виконання плану фінансових результатів

• Оцінка фінансових результатів за складом

• Визначення впливу факторів на зміну величини прибутку

• Оцінка показників рентабельності та вплив факторів на її зміну

Основними джерелами інформації для проведення аналізу є: ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові резуль­тати», ф. 5 «Примітки до фінансової звітності», ф. 4 «Звіт про влас­ний капітал»; рахунки класу 7, дані бухгалтерського обліку (журнал 5 «Облік вит­рат», журнал 6 «Облік доходів і результатів діяльності»); статис­тична звітність (Форма№1-Підприємництво ,«Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг), («Звіт про фінансові результати і дебіторсь­ку та кредиторську заборгованість», «Рентабельність окремих видів продукції»); планові дані.

В процесі аналізу динаміки складу фінансових результатів діяльності підприємства за 2 суміжні роки визначається абсолютне та відносне відхилення показників. Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. В процесі аналізу необхідно дати оцінку темпів росту в цілому і по окремих видах діяльності.

До факторів які впливають на прибуток від операційної діяльності включають:

1. Вплив зміни цін на реалізовану продукцію

2. Обсяг реалізованої продукції

3. Структура реалізованої продукції

4. Собівартість одиниці продукції

5. Собівартість продукції за рахунок структурних зрушень

Як економічна категорія фінансові результати визначаються як різниця між сукупною виручкою та сукупними витратами підприємства. Перевищення валової сукупної виручки над сукупними витратами стає можливим завдяки створення додаткової вартості. Додаткова вартість виступає у вигляді збільшення вартості товару відносно витрат на його виробництва, як прирощування всього авансового капіталу. Закон додаткової вартості діє на всіх стадіях виробничого процесу.

Таким чином, основоположними поняттями фінансових результатів як економічної та бухгалтерської категорії є поняття доходів і витрат.

При проведенні аналітичних досліджень застосовують також наступні показники:

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – може нараховуватись двома способами:

1. За скороченою схемою:

Прибуток(збиток) від реалізації = Валовий прибуток(збиток) -,+ Витрати на збут, адміністративні витрати

2. За розгорнутою схемою:

Прибуток(збиток) від реалізації = Чиста виручка від реалізації продукції, товарів, послуг – Собівартість реалізованої продукції -,+ Витрати на збут, адміністративні витрати

Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) – це величина, на яку чистий прибуток перевищує його використання у звітному періоді

Номінальний прибуток (збиток) – характеризує фактично одержану величину прибутку(збитку) підприємством;

Реальний прибуток(збиток) – це номінальний прибуток(збиток), перерахований з урахуванням інфляції. Він характеризує реальну купівельну спроможність підприємства;

Економічний прибуток – це різниця між доходами від реалізації та витратами втрачених можливостей. Витратами втрачених можливостей (альтернативними) прийнято називати витрати на споживання певного ресурсу, які виміряні з точки зору вигоди, втраченої через використання цього ресурсу найкращим альтернативним шляхом.

Показники прибутку не відображають ступеню ефективності господарювання, так як сума прибутку може зростати і при недостатньому використанні матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, порушенні вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, раціональності здійснених операцій використовують показники прибутковості або рентабельності. Рентабельність господарювання характеризується системою показників, які доцільно обєднати у наступні групи:

• Показники, що характеризують окупність витрат, інвестиційних проектів;

• Показники, що характеризують рентабельність реалізації;

• Показники, що характеризують доходність капіталу та його частин.

Рентабельність (окупність) витрат. Цей показник обчислюють шляхом ділення прибутку на величину собівартості реалізованої продукції і використовують при оцінці ефективності поточних витрат, їх окупності. Показує розмір прибутку на 100 грн витрат реалізованої продукції чи виконаних робіт.

Рентабельність інвестиційних проектів. Її обчислюють як відношення отриманого чи очікуваного прибутку від проекту до суми інвестицій у даний проект.

Рентабельність реалізації (продажу). Цей показник розраховують діленням прибутку на суму отриманої виручки. Він характеризує ефективність підприємницької діяльності : скільки прибутку отримало підприємство з 1гривні продаж.

Рентабельність основних засобів рахують шляхом ділення прибутку на середню вартість основних засобів і вона показує розмір прибутку, який одержано на одиницю основних засобів.

Рентабельність оборотних активів визначають як відношення прибутку до середньої вартості матеріальних оборотних активів. Цей показник показує скільки прибутку одержано з одиниці оборотних активів.

Рентабельність виробничої діяльності визначають шляхом співвідношення прибутку та обсягу виконаних робіт (наданих послуг). Цей показник використовують при оцінці результатів господарської діяльності. Він показує розмір прибутку, що припадає на 100 гривень виконаних робіт (наданих послуг). Основним недоліком коефіцієнту є те, що він не відображає економічної ефективності використання ресурсів підприємства. Показники абсолютної суми прибутку і його рівня до обсягу робіт можуть бути високими, навіть при недостатньо ефективному використанні основних засобів, оборотних активів. Тому в процесі аналізу обчислюють рентабельність основних засобів, оборотних активів, господарських ресурсів.

Рентабельність виробничих ресурсів визначають шляхом співставлення обсягу прибутку із середньою вартістю основних засобів і матеріальних оборотних активів. Цей показник використовують для оцінки ефективності використання господарських ресурсів і показує розмір прибутку в розрахунку на одиницю основних засобів і оборотних активів.

Рентабельність трудових ресурсів характеризується двома показниками:

• Прибутком у розрахунку на одного робітника підприємства, який обчислений як відношення суми прибутку до середньооблікової чисельності робітників;

• Прибутком у розрахунку на 1 грн витрат на оплату праці, який визначений шляхом ділення суми прибутку на витрати на оплату праці і показує розмір прибутку в розрахунку на 1 грн витрат, що пов’язані з утриманням трудових ресурсів.

Рентабельність всіх ресурсів визначають як відношення прибутку до середньої вартості основних засобів, оборотних активів, витрат на оплату праці.

Рентабельність капіталу (майна). Даний показник визначають як відношення прибутку до середньої вартості капіталу (майна), який знаходиться у розпорядженні підприємства і характеризує прибуток у розрахунку на 100 грн вартості усього майна.

Рентабельність власного капіталу. Цей показник характеризує розмір прибутку, одержаний на кожну гривню власних коштів і визначається як відношення прибутку до середнього розміру власного капіталу підприємства.

Рентабельність власного оборотного капіталу характеризує розмір прибутку з розрахунку на 100 грн власного оборотного капіталу.

Рентабельність перманентного капіталу характеризує прибутковість використання капіталу, який знаходиться у тривалому розпорядженні. Величина перманентного капіталу – це сума власного капіталу підприємства і довгострокових позикових коштів.

Рентабельність авансованого капіталу визначають шляхом ділення прибутку на середній розмір авансованого капіталу, під яким розуміють різницю між інвестованим капіталом та кредиторською заборгованістю.

Залежно від мети аналізу показники рентабельності розраховують відносно валового прибутку, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, чистого прибутку підприємства.

Аналіз фінансових результатів підприємства

Основні напрямки аналізу фінансових результатів підприємства

Напрямок аналізу	Види аналізу
Горизонтальний аналіз	• порівняння показників прибутку звітного періоду з показниками попереднього періоду; • порівняння показників прибутку звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого року; • порівняння показників прибутку з рядом попередніх років
Вертикальний аналіз	• структурний аналіз прибутку за видами діяльності; • структурний аналіз прибутку за видами продукції; • структурний аналіз доходів за видами діяльності; • структурний аналіз витрат за видами діяльності; • структурний аналіз використання прибутку
Порівняльний аналіз	• порівняльний аналіз показників прибутку підприємства з середньогалузевим значенням; • порівняльний аналіз показників прибутку підприємства за контрагентами; • порівняльний аналіз показників прибутку окремих центрів відповідальності; • порівняльний аналіз показників прибутку підприємства із запланованим

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства дозволяє дати оцінку темпів зростання прибутку як в цілому по підприємству за певний період, так і за кожною його складовою; вивчити вплив суб’єктивних і об’єктивних факторів на зміну прибутку та визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку.