Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра картографії та геопросторового моделювання
Звіт по курсовій роботі «Використання векторизатора Easy Trace для створення цифрової карти»
Виконав: ст.гр.КРТ-42 Муха Петро Перевірив: ст. викл. Фоца Р.С.
Львів 2014
ЗМІСТ
1. Цілі і завдання курсової роботи
2. Поняття «векторизатор» та способи цифровання картографічного матеріалу
3.1. Можливості Easy Trace PRO
3.2. Технологічні та технічні можливості пакета
4. Практична частина
4.1. Створення проекту в векторизаторі Easy Trace
4.2 Реєстрація растрового зображення
4.3. Бінаризація і чистка растра
4.3. Векторизація растра
4.4. Перевірка топології
4.5. Експорт векторних шарів
Висновок
Список використаної літератури
1. Цілі і завдання курсової роботи
Мета курсової роботи - отримання практичних навичок у розробці цифрової карти на основі відсканованої топографічної карти (n-35-074) з використанням таких програмних продуктів, як векторизатор Easy Trace.
2. Поняття «векторизатор» та способи цифровання картографічного матеріалу
Векторизатор - це програмний засіб для виконання растрово-векторного перетворення просторових даних. Векторизатор, як правило, включає функції обробки растрових зображень, ручного введення і напівавтоматичного трасування контурів і ліній об'єктів. Деякі програми дозволяють розпізнати класи об'єктів, що мають яскраво виражені властивості, наприклад точкові. Зараз не існує універсального методу та програмного комплексу, що дозволяє розпізнати всі картографічні об'єкти. Тому процес векторизації є трудомістким.
Цифровання вихідних матеріалів може проводитися з використанням векторного пристрою введення (дигітайзера) або растрового (сканера). Вибір пристроїв введення визначається, насамперед,цілями роботи і типом вихідної інформації.
При необхідності введення в комп'ютер великого масиву інформації оптимальним засобом буде сканер, що дозволяє збільшити точність і якість введення. Однак при використанні растрового пристрою підвищуються вимоги до обладнання. По-перше, великі обсяги інформації, що зберігаються вимагають збільшення ємності жорсткого диска. По-друге, для роботи з растровим зображенням необхідний досить швидкодіючий комп'ютер з потужною оперативною пам'яттю. По-третє, для якісного введення інформації сканер повинен задовольняти вимоги картографічної точності, забезпечуючи можливість цифровання картографічних зображень великих лінійних розмірів.
Якщо ж обсяг введеної інформації невеликий, оптимальним буде вибір векторного дигітайзера . Такий спосіб має низку переваг: підвищується оглядовість (виконуючи цифровання зображення оператор бачить всю карту і має можливість творчого відбору об'єктів, що вводяться з урахуванням конкретних властивостей цифрованих географічних об'єктів), не потрібно додаткового місця на жорсткому диску. З іншого боку, використання дигітайзера зменшує точність знімання інформації, оскільки, на відміну від першого способу, до похибки пристрої введення додаються помилки оператора в наведенні марки на потрібну точку.
В цілому для створення цифрової картографічної основи переважніше використовується перший метод.
Векторизацію растрового картографічного зображення можна створювати (залежно, насамперед, від стану вихідної карти) з допомогою спеціалізованих програм-векторизаторів.