Суперечності товару

Товар втілює у собі і відображає усі суперечності не лише капіталістичного виробництва, а й всього сус­пільного відтворення.

Представляючи собою єд­ність споживної вартості та вартості, товар тим самим має двоїсту природу . У кожному товарі міститься конкретна праця, яка витрачається індивідуально представниками різ­них спеціальностей і професій. Це робить різні товари відмінними один від одного в здатності задовольняти потреби людей. Водночас усі товари якісно однорідні, бо представляють собою затрати праці взага­лі. В цьому полягає двоїстий характер праці, втіленої у товарі, який зумовлює його двоїсту природу. Дана ідея була започаткована класика­ми економічної теорії і розроблена у завершеному вигляді К. Марксом.

Відмінності між конкретною і абстрактною працею породжу­ють суперечність між споживною вартістю і вартістю товару, яка розв'язується на ринку за допомогою грошей, де вартість проявляється як мінова. Завдяки міновій вартості різні за кількістю втіленої суспіль­ної праці товари обмінюються у певних її співвідношеннях.

Інакше кажучи, товар, зокрема його вартість, уречевлює, матеріалі­зує істотні об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки між людьми. Це за­кон, який вінчає стосунки щодо руху товару протягом його життєвого циклу на ринку.

4.Закон вартості та його функції Величина вартості

Суб'єкти господарської діяльності, пов'язані сус­пільним поділом праці і обміном її результатів, у своїх відносинах на ринку враховують перш за все величину вартості (цінності) товару. Для кожного індивідуального виробника відомі його затрати на виготовлення про­дукту. Це зусилля, які не мають єдиного виміру (фізична, розумова, не­рвова енергія та інші сили). Але враховуючи, що у любому випадку ви­трачається час, саме ним і оцінюються продукти праці.

Якщо продукт створюється для обміну, то індивідуальні затрати на ньо­го мають ще бути визнаними, сприйнятими іншою стороною — суспіль­ною. Інакше кажучи, вирішальне слово належить споживачу. Саме у від­носинах на ринку й вирішується доля товару. Його вартість під час обміну вимірюється не індивідуальним, а суспільно-необхідним робочим часом.

Величина вартості товару — це праця, затрачена на його виготов­лення, що здійснюється при суспільно нормальних умовах виробни­цтва, середніх рівнях вмілості та інтенсивності праці.

Праця, яка служить для визначення величини вартості товару, вимірю­ється суспільно-необхідним робочим часом. Останній відображає пану­ючі у суспільстві рівень техніки, середні витрати, характерні для створення одиниці більшості товарів, що обмінюються. Тобто суспільно-необхідний робочий час формують ті підприємства, які виробляють основну масу продукції. Те ж саме стосується і середніх умов виробництва, тобто панів­них умов, при яких виробляється більшість продукції даного виду.

На величину вартості товару основним чином впливають слідкуючі фактори:

• продуктивність праці — це кількість продукції, вироблена за оди­ницю часу. Зі зростанням продуктивності праці в кожній одиниці продукції втілюється менше праці, кількість виробів збільшується. Вартість окремо взятого продукту зменшується, але вартість усієї продукції разом є незмінною (за робочий день, наприклад);

• інтенсивність праці — це затрати праці (зусиль) за одиницю часу. Підвищення інтенсивності або напруженості праці означає більшу віддачу енергії трудівника на роботі, а це створює і більшу вартість. За один і той же період інтенсивна праця забезпечує приріст кількості і за­гальної вартості продукції, що рівноцінна продовженню робочого дня. Але вартість одиниці продукції при цьому залишається незмінною;

• складність праці означає, що для її виконання необхідна відповідна підготовка, затрата часу і коштів на освіту, кваліфікацію тощо. Зате складна праця у порівнянні з простою за одиницю часу створює більшу вартість, забезпечує високу якість і конкурентоздатність продукції.

Таким чином, величина вартості товару обернено пропорційна про­дуктивності праці і прямо пропорційна її інтенсивності та складності.

З розвитком сучасного виробництва у процесі праці відбуваються глибокі зміни. На перший план виходить формування всебічно розви­неної особистості людини. Це відповідає природі соціальної ринкової економіки. Тому й товар наповнюється новим змістом, збагачується його характеристики. Виробництво товарів повинно бути екологічно чистим, гуманістичним, ергономічним і т. д., що є необхідним для гар­монійного розвитку працівника. Звідси і категорія вартості набуває нових рис, акумулює, зокрема, інноваційність, інформаційність, інте­лектуальність, культуру і духовність у відносинах людей як суб'єктів ринку. Це має все більше значення для прогресу суспільства.