- •Перелік питань для проведення модуля із предмету «Проблеми кримінально-правової кваліфікації»
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Ознаки кримінально-правової кваліфікації.
- •Вимоги до формули кваліфікації.
- •Види кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття кваліфікації злочинів.
- •Підвиди кваліфікації не -злочинів.
- •В яких випадках санкції статті кримінального закону використовуються у кримінально-правової кваліфікації.
- •Назвіть принципи кримінально-правової кваліфікації:
- •Розкрийте зміст принципу законності кримінально-правової кваліфікації:
- •З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений триваючий злочин?
- •З якого моменту можна кваліфікувати як закінчений злочин, вчинений у співучасті?
- •Назвіть ознаки готування до злочину.
- •Які обставини беруться до уваги при визначенні моменту закінчення продовжуваного злочину?
- •В яких випадках досягнення змови на вчинення злочину кваліфікується як закінчений злочин. Наведіть приклад.
- •Кваліфікація закінченого злочину, який становить собою готування до іншого злочину.
- •Кваліфікація готування до злочину з альтернативним умислом.
- •Кваліфікація готування до злочину з неконкретизованим умислом.
- •Поняття замаху на злочин та його ознаки.
- •Злочини, при вчиненні яких замах неможливий.
- •Відмінність між дієвим каяттям і добровільною відмовою від вчинення злочину.
- •Види добровільної відмови.
- •Кваліфікація повністю невдалої добровільної відмови.
- •Кваліфікація частково невдалої добровільної відмови.
- •Випадки коли посягання співучасників кваліфікуються за різними статтями Особливої частини кримінального закону.
- •Поняття виду співучасника.
- •Ознаки виконавця злочину
- •Поняття та ознаки співвиконавця злочину.
- •Як кваліфікувати дії особи, яка залучила до вчинення злочину малолітнього.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб, яка діє за попередньою змовою.
- •Кваліфікація злочинів, вчинених в складі організованої групи.
- •Кваліфікація дій керівника злочинної організації.
- •Кваліфікація дій організатора злочинної організації.
- •Кваліфікація дій рядових членів злочинної організації.
- •Ознаки причетності до злочину:
- •Простий (унітарний) злочин – це
- •Назвіть види ускладнених (складних) одиничних злочинів:
- •Назвіть загальні правила кваліфікації множинності злочинів:
- •Назвіть випадки, коли ідеальна сукупність злочинів неможлива.
- •Кримінально-правове значення повторності.
- •Чи слід окремо кваліфікувати (оцінювати) ті злочини, які становлять собою повторність? Відповідь аргументуйте.
- •Назвіть правила кваліфікації повторності злочинів.
- •Назвіть правила кваліфікації продовжуваного злочину:
Кваліфікація готування до злочину з альтернативним умислом.
Як готування + стаття особливої частини. Що передбачає найменш небезпечний злочин, що охоплюється альтернативним умислом.
Кваліфікація готування до злочину з неконкретизованим умислом.
Як готування + стаття особливої частини. Що передбачає найменш небезпечний злочин, що охоплюється неконкретизованим умислом.
Поняття замаху на злочин та його ознаки.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Ознаки:
1) виконуються дії, які безпосередньо спрямовані на вчинення злочину. Це означає, що у ході замаху вчиняється діяння, яке описане у диспозиції статті Особливої частини, яке входить у об'єктивну сторону злочину. За цією ознакою, насамперед, проводиться розмежування між готуванням до злочину та замахом на той же злочин - готування, як вже відзначалося, полягає у вчиненні дій, які не описані у диспозиції статті Особливої частини;
2) об'єктивна сторона злочину не завершується - не настають наслідки, або ж навіть діяння не доводиться до кінця. У цій ознаці полягає відмінність замаху на злочин від закінченого злочину, який характеризується об'єктивною стороною, яка повністю виконується;
3) злочин не доводиться до кінця з причин, що не залежали від волі винного. Тобто, посягання переривається вимушено, всупереч бажанню того, хто посягає. Саме цим замах відрізняється від добровільної відмови, при якій також має місце незавершеність об'єктивної сторони посягання, але воно припиняється відповідно до волевиявлення особи.
Злочини, при вчиненні яких замах неможливий.
-заподіяння шкоди при перевищенні меж необхідної оборони
-неможливий замах і щодо злочинів, які вчиняються у стані сильного душевного хвилювання
-неможливий замах на ті злочини з формальним складом, об'єктивна сторона яких включає лише одну обов'язкову дію або бездіяльність
-питання про можливість замаху на злочини, які вчиняються шляхом бездіяльності
-злочини з двома формами вини.
Кваліфікація невдалої спроби вчинити злочин з матеріальним складом, якщо фактично заподіяна шкода є ознакою іншого закінченого злочину.
Кваліфікація замаху при альтернативному умислі.
Кваліфікація замаху при неконкретизованому умислі.
Питання кваліфікації, які вирішуються у зв’язку з добровільною відмовою від вчинення злочину.
1) посягання, від доведення якого до кінця була добровільна відмова, кваліфікується як злочин
2) в.визначення того, що добровільна відмова сталася до моменту закінчення злочину;
3) встановлення ознак добровільної відмови;
4) відмежування добровільної відмови від суміжних інститутів кримінального права.
Умови правомірності добровільної відмови.
Добровільність відмови означає відмову від доведення злочину до кінця за власною волею особи, незалежно від мотивів.
Остаточність добровільної відмови полягає у тому, що особа відмовляється від завершення даного злочину назавжди, в неї немає наміру продовжити посягання у майбутньому, повторити спробу завершити його.
Усвідомлення можливості довести злочин до кінця має місце тоді, коли особа знає про відсутність нездоланних для неї перешкод для продовження злочинної діяльності, вважає, що вона може завершити посягання, яке розпочала.
Відсутність фактично вчиненому складу іншого злочину означає, що добровільна відмова здійснюється лише щодо конкретного посягання, не поширюється на всю злочинну діяльність винного.
Успішність добровільної відмови є самостійною ознакою, яка не випливає з раніше названої і не дублює її.