- •2. Творчість Цзя і(ц.І)
- •3. Загальна характеристика розвитку давньої китайської літератури класичного періоду.
- •5..Загальна характеристика розвитку китайської літератури архаїчного періоду.
- •6. „Луньюй” як літературний твір.
- •7. Загальна характеристика розвитку давньої китайської літератури періоду імперії Хань.
- •8. Загальну характеристику розвитку давньої китайської літератури періоду імперії Чжоу.
- •9. Жанрова своєрідність пам'яток давньої японської літератури.
- •10.Загальна характеристика розвитку китайської літератури архаїчного періоду.
- •11.Творчість Цюй Юаня.
- •Творчість та соціально-етичну концепція Конфуція.
- •Порівняльний аналіз концепцій Конфуція та Лао-цзи.
- •Проаналізуйте творчість Цюй Юаня.
- •17.Загльна характеристика китайської літератури періоду пізньої давності (імперії)
- •18. Діяльність і творчість Цзя і та його трактат „Про помилку Цінь”.
- •19. Жанрову специфіку та художні особливості „Шуцзина”.
- •20. Творчість поета Сун-юя.
- •21. Змістовий аналіз збірки „Фудокі”.
- •22. Загальна характеристика китайського класичного «п’ятикнижжя»
- •23. Діяльність музичної палати «Юефу»
- •24. Порівняльний аналіз „Історичних записок” Сима Цяня та „Історії Хань”Бань Гу.
- •25.Загальна характеристика давньої японської літератури
- •29.„Маньйосю” як одна з найдавніших антологій давньої японської поезії.
- •Танка, використані у творі
- •35. Творчість Цао Пі і його літературний трактат “Дань Лунь”.
- •36. Період Шести династій (ііі – VI ст.Ст.) як важливий етап китайської літератури.
- •37. Багатство жанрових форм китайської поезії епохи середньовіччя
- •38. Поезія Цзі Кана і Жуань Цзі
- •39. Тао Юань-мін-вершина поезії дотанської епохи
- •41. Тематичні трактати класичного періоду кит. Літ.-ри
- •40. Літературна збірка Сяо Гуна
41. Тематичні трактати класичного періоду кит. Літ.-ри
Гуань-цзи - краща памятка ек., соц. та політ. думки цієї епохи. Вона, як і Сунь цзи, відноситься до першої пори клас. періоду кит. давності. Їх створення – не одиничний факт, а довготривалий роцес, і те, щро зараз відомо під їх іменами – лише кінцевий результат цього процесу. Ці памятки датуються 605 ст. до н.е. Щодо Г.Ц., дуже вірогідно, що ця памятка склалася з кількох творів або їх фрагментів, які були створені в різний час незалежно один ід одного . Г.Ц і Сун-цзи – власні імена двох діячів – Гуань Чжун(міністр правителя царства Ці) і Сунь У(полководець на службі у правителя царства У)
Г.Ц. та С.Ц. намічає ек. та військовий шлях для досягнення міцної економічно та військово країни. Г.Ц містить у собі певну ек. систему: щоб держава була сильною, потрібно вдостатку їжі і олягу, потрібно збагатити народ, бо якщо він багатий, то тим легко керувати,а якщо бідний, то важко. Треба правильно слідувати і дотримуватись законів природи. Ек. благополуччя народу – перша умова сили і процвітання держави. другим важливим чинником є дотримання народом 4х основ: законів суспільного життя, достеменно у поведінці честі і сорому. Також необхідно поважати богів і поклонятися їм. в Г.Ц. ми зустрічаємо першу за часом і дуже точну за формулюванням згадку про окремі групи населення:4: служиві люди, землевласники, ремесленики, торговці. Саме у Г.Ц. розвернутий діалог сформувався як прийом, який був характерний для літ-ри цієї епохи.
На відміну від Г.ц., у Сунь-цзи йде мова про воєнну справу. С.Ц. ,збитаючись вчити мистецтву воювати, починає з попередження про небезпеку війни, краще війна короткочасна, але в ідеалі її взагалі не починати. Для С.Ц. війна найскладніша, але лише така дозволяє досягти успіху – це війна розумом, «напад замислом».
У тексті точні і чіткі формулювання, у яких дані майже всі положення книги. Афористичність формулювання часто усилюється за допомогою образу. Нерідко думка розкривається у ланцюгу образів, ряд поожень викладений у формі прямих парадоксів. С.Ц. – трактат про військове мистецтво.
Прийоми викладу матеріалу повністю нові. Надання творчої обробки словесного матеріалу самост. значення знаменує перетворення слов. творчості в саму літ-ру.. Літ-ра народжується від сусп.-істор. необхідності.
У С.Ц. йде мова, вчення про війну полководця сунь У. Тобто, звязок подібних творів з певними особами безперечний. Але це не означає, що вони є їх авторами. Це трактат про військ. мистецтво, але особливий. По-перше, часто технічні речі описані мовою образів, зазвичай яскравих, несподіваних, саме так найбільш повно розкривається їх зміст. По-друге, гол. прийом побудови – паралелізм.
У С.Ц. є і сій герой. Він сам не присутній, але відчувається постійно. Це то мудрець, в образі, але в образі загадкової особи, то полководець, але в своєму ідеальному образі.
Цей твір – спеціально створений, у письмовій формі, викликаний сусп.-істор. необхідністю.
Лі цзи (трактат про правила поведінки)- трактат ,складений на поч. н.е. увібрав в себе немало біль ранніх метеріалів. Це безумовно, звід нормативних правил. Наприклад, сину потрібно було слідкувати за віком батьків і відгадувати усі їх бажання, а у їх 60 років повинен був подарувати їм подарунок – труну.
Це збірник, який входить в конфуціанський канон. Склад. з 49 самостійних творів, які відносяться до 4-2ст. до н.е. У сучасному вигляді складений у кін. 1 ст. до н.е. Дай Шеном. Збірка присвячена питанням ритуалу( Вень сан - про пит. похорон), моралі (Жу Син – поведінка вченого), педегогіки( Сюе цзи – трактат про школи), філософії ( Юе цзи – Трактат про музику).