Постановочний план епізоду театралізованого видовища з елементами обрядової дії «Прихід хлопців »

Роботу виконала

Студентка гр. 4ВТЗ-9

Сенкевич Анастасія

Викладач:

Армяновський.О.Г

Донецьк

2011

Витяг на світло.

Дія	Світло
Вихід хлопців під вікна хат дівчат	Голуба заливка
Вихід дівчат	Біле, світло на сцені

На сцені повне світло. У фонограмі лунає музична заставка . На сцену виходять хлопці, заглядають у вікна хати.

Василь: Хлопці, хлопці, дивиться всі зібрались зіроньки наші . Напевно нас чекають.

Андрій: Ой, які ж гарні у вас дівчата.

Назар: Ще й які. Олеся –ніби цариця. Так би її і зацілував.

Тарас: Хлопці, а я їсти хочу!

Всі: Тихіше.

Тарас: Та годі вже мерзнути. Давайте заходити.

Всі : Добре ,добре.

Хлопці стучать до хати.

Олеся: Хто це?

Василь: Дівчата, пустіть до хати.

Тарас: Я вже їсти хочу!

Андрій: Ми ж отута задубнемо зараз.

Настуся: А ім’я ви маєте ?

Назар: А як же ?

Андрій : Пес рябий.

Василь: Баран круторогий.

Тарас: Ведмідь кльошоногий .

Назар: І півень голосистий.

Тетяна: Не пустимо в хату бо дуже вас багато.

Тарас: Пустіть ліпше а то буде гірше.

Галя: А ми візьмемо рогатини, поламаємо вам спини.

Василь: Дівчата пустіть. Ми вам гостинці принесли.

Андрій: Ми хочемо з вами Андрія справляти.

Настуся: Ну добре, заходьте до хати.

Хлопці заходять до хати один за одним .При цьому кладуть праву руку на плече попередньому хлопцеві .

Василь: Добрий вечір шановна господиня, добрий вечір шановні дівчата.

Усі хлопці роблять уклін .

Господиня : Добрий вечір хлопці.

Назар: Диво відбувається від вашої присутності навіть побільшала і посвітлішала хата.

Василь: І сказати треба ,що ви неначе зіроньки з неба.

Назар: Ви хоч вірте, хоч ні, але коли ми до вас йшли ,то під вербою цукерки, горіхи, яблука знайшли.

Дівчата сміються.

Галина : Ой, та ви нас не смішить .

Наталка : Адже всі знають що цукерки, горіхи,та яблука на вербі не виростають їх у крамниці купують.

Андрій: щоб хто не казав, але я знаю напевно ,що ці подарунки святий Андрій пристав.

Василь: Ось щоб я почервонів як що він бреше.

Тарас : Ой, людоньки, вмираю.

Настуся: Що трапилось?

Тарас: Від голоду вмираю.

Галина: Ваша правда , треба калиту виносити. Але безкоштовно ви її не отримаєте . Платіть викуп.

Тарас : Ось вам конфетки ,горішки, заберіть скоріше ….калиту покажіть .

У фонограмі лунає музична заставка. Господиня виносить рушники. Дівчата по черзі підходять і беруть рушник. По черзі парами з’єднуючі рушники дівчата утворюють ворота.

Настуся: В одне віконце –ісходе сонце.

Тетяна: У друге віконце в обіді сонце.

Олеся: У трете віконце – в полудні сонце.

Наталка:А у четверте віконце- заходить сонце.

Через ворота проходе остання дівчина Галина несучи в руках калиту на рушникові. Піднімає калиту над головою.

Господиня : Калита .калита ! Ії чого ти вилита ?

Олеся: Ой, я з жита сповита

Настуся: Ой. Я сонцем налита.

Всі : Для красного цвіту .по білому світу.

Дівчата прив’язують калиту червоною стрічкою.

Хлопці: У небо наша калита ,у небо.

Господиня: А ти , сонечко, підіймися та на нас подивися.

Дівчата: Ми нашу калиту чіпляємо на місяць поглядаємо. Свою долю-радість закликаємо.

Музика мішкується.

Тарас: От і почепили ми калиту. Можна кусати?

Олеся : А як же, але з початку треба обрати пана Калитинського.

Тарас: Я. я, я хочу….дуже хочу…

Андрій : А візьміть мене. Адже я самий гарний парубок . Чи не так?

Всі : Чи не так!

Андрій : Я ж жартую. А нехай Назар буде. Він в нас такий веселий.

Тетяна: Ну добре ,добре. Зараз перевірмо як він жартувати вміє.

Назар : Тоді слухайте . Були собі два куми один багатий, інший бідний. Одного разу багатий прийшов до бідного і каже :

-Петре, приходь до мене, допоможи льох викопати, а я тобі за це віддячу .Сьогодні в мене Льоха опоросилася привела ах тринадцять поросят ото твоє буде тридцяте.

Назар: Послухайте ще історію: Якось питає вчитель купецького сина

• Скільки буде два і два?

• Три, пане учитель.

• Як то три?

• Ну, три з половиною.

• Як я бачу, ти в нас дурень.

• Ну, чотири.

• А чому відразу не сказав.

• А хіба можна відразу дати чотири не торгувавшись ?

Господиня : Розвеселив ти нас добре. Отже пан Калитинський в нас є. А от хто зуміє відгадати загадку буде паном Коцюбинським.

Лежать у порядку дерев’яні малятко , білі, здорові, всі чорноголові.

Василь: Сірники.

Галина : Ось я кий розумний в нас пан Коцюбинський.

Наталка: Ну що ж . Будемо калиту нашу кусати .

В фонограмі лунає музика.

Подія 1 : «Прихід хлопців»

Задача Анрія - обрати дівчину .

Задача Тараса – скоріше потрапити за стіл ,бо дуже голодний.

Задача Василя – полюбуватись своєю дівчиною.

Задача дівчат – поглузувати з хлопців .

Подія 2 : «Виніс кадити»

Задача хлопців і дівчат – вшанувати калиту як символ свята .

Подія 3: Гра «Кусання калити»

Задача хлопців – проявити ,показати себе у найкращому світі .

Задача дівчат – підтримувати хлопців .