МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра економіки, обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Організація і методика економічного аналізу»

на тему :

«Організація і методика аналізу виробничих запасів підприємства»

Виконала: ст.гр.БОА-2-08

Хорт Юлія Володимирівна

Науковий керівник:

професор Голубєва Тетяна Сергіївна

К-2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ …………………………………………………………5

1.1. Виробничі запаси як об’єкт економічного аналізу………...…………. 5

1.2 Організація економічного аналізу виробничих запасів……………….12

1.3. Методичні аспекти економічного аналізу виробничих запасів………15

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД6»……………………………………………………………..19

2.1. Аналіз тенденцій розвитку будівельної галузі ……………………….19

2.2. Технікоекономічна характеристика діяльності підприємства……20

2.3. Рейтингова оцінка основних показників діяльності підприємства….25

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД6»……………………………………………………………..32

3.1. Розробка методики економічного аналізу виробничих запасів на підприємстві………………………………………………………………………..32

3.2.__Прогнозування забезпеченості підприємства виробничими запасами.....................................................................................................................36

3.3.__Рекомендації щодо підвищення ефективності використання виробничих запасів………………………………………………………………...39

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………...43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..46

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у розробленні та прийнятті різного роду управлінських рішень, забезпеченню ефективності їх роботи. Функціонуючи в умовах ринку підприємство повинне постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, зіставляти витрати, які викликані неповним використанням виробничих потужностей, і потенційний прибуток від їх додаткової експлуатації.

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовуються виробничі запаси, які займають важливе місце не лише у складі майна підприємства, а й у структурі витрат, оскільки вони є основною складовою формування собівартості готової продукції. Враховуючи це, особливу увагу виробничі підприємства приділяють саме обліку і аналізу виробничих запасів.

Отже, одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів, запобігання зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, оскільки від цього залежить величина собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, рівень рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.

Важливе практичне значення та виробничу спрямованість мають питання аналізу забезпечення та використання запасів на підприємствах (у виробництві) оскільки повне забезпечення запасами процесу виробництва та їх ефективне використання є передумовою подальшого розвитку виробництва на підприємствах.

Теоретичне і практичне вирішення вище згаданих питань з удосконалення обліку, економічного аналізу та контролю виробничих запасів на підприємстві зумовили вибір теми моєї курсової роботи.

Здійснення систематичного обліку забезпечує належне збереження та ефективне використання виробничих запасів. Основним джерелом інформації про виробничі запаси є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних основ щодо організації та методики економічного аналізу виробничих запасів і розробка пропозицій щодо їх вдосконалення на підприємстві ВАТ Трест «Київміськбуд6».

Для досягнення вказаної мети поставлені наступні завдання:

• розкрити економічну сутність виробничих запасів;

• висвітити методичні аспекти економічного аналізу виробничих запасів;

• проаналізувати тенденції розвитку будівельної галузі;

• виконати рейтингову оцінку основних показників діяльності досліджуваного підприємства;

• виявити шляхи вдосконалення економічного аналізу виробничих запасів на підприємстві ВАТ Трест «Київміськбуд6».

Об’єктом дослідження курсової роботи являються процедури економічного аналізу виробничих запасів в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти організації та аналізу виробничих запасів на підприємстві.

Курсова робота виконана за матеріалами ВАТ Трест «Київміськбуд6».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

1.1 Виробничі запаси як об’єкт економічного аналізу

Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його виробничими запасами  сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо , які використовуються у виробництві продукції. Відмітною особливістю виробничих запасів є одноразове використання в процесі виробництва та перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів та раціональним використанням їх у виробництві має велике значення. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 9 «Запаси».

Відповідно до П(С)БО 9 під запасами розуміють активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

• знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена. Згідно П(С)БО 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:

• сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

• готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог П(С)БО 9. Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація виробничих запасів (систематизовано за джерелами [4,19] )

№	Класифікація групи за призначенням.	Вид запасів	Характеристика
1	За призначенням і причинами утворення	Постійні	Частина виробничих запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
		Сезонні	Виробничі запаси, що утворюються при сезонному виробництві продукції чи сезонному транспортуванні
2	За місцем знаходження	Складські	Виробничі запаси, що знаходяться на складах підприємства
		У виробництві	Виробничі запаси, що знаходяться в процесі обробки
		В дорозі	Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
3	За рівнем наявності на підприємстві	Нормативні	Виробничі запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства
		Понаднормові	Виробничі запаси, що перевищують їх нормативну кількість
4	За наявністю на початок і кінець звітного періоду	Початкові	Величина виробничих запасів на початок звітного періоду
		Кінцеві	Величина виробничих запасів на кінець звітного періоду
5	По відношенню до балансу	Балансові	Виробничі запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
		Позабалансові	Виробничі запаси, що не належать підприємству і знаходяться на ньому через визначені обставини
6	За ступенем ліквідності	Ліквідні	Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін без значних витрат первісної вартості таких запасів
		Неліквідні	Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних витрат первісної вартості таких запасів
7	За походженням	Первинні	Виробничі запаси, що надійшли на підприємство ззовні від інших підприємств і не підлягли обробці на даному підприємстві
		Вторинні	Матеріали і вироби, що після первинного використання можуть застосовуватись вдруге напідприєм стві (відходи виробництва)
8	За обсягом	Вільні	Виробничі запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві
		Обмежені	Виробничі запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприєм.
9	За сферою використання	У сфері виробництва	Виробничі запаси, що знаходяться у процесі виробництва(виробничі запаси, незавершене виробництво)
		У сфері обігу	Виробничі запаси, що знаходяться в сфері обігу (готова продукція, товари)
		У невиробничій сфері	Виробничі запаси, що не використовуються у виробництві

Одиницею бухгалтерського обліку виробничих запасів є їх назва або однорідна група (вид). Тому в подальшій класифікації групи виробничих запасів поділяються на підгрупи, а всередині них  на види, сорти, марки, типорозміри. Класифікація виробничих запасів оформляється розробкою номенклатурицінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством. В номенклатуріціннику кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця виміру і ціна. У подальшому номенклатурний номер виробничих запасів вказується в усіх документах, якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці (тобто помилковому оприбуткуванню або списанню замість одних матеріалів іншими), а також є обов'язковою умовою при автоматизованій обробці інформації по обліку наявності, надходження і витрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номер використовується як ознака (код), за яким можна визначити номер синтетичного рахунка, субрахунка, групу, найменування запасу, його сорт і розмір [4].

Наведена класифікація виробничих запасів забезпечує виконання основних завдань їх економічного аналізу, серед яких:

• раціональне визначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури-цінника;

• організація складського господарства;

• достовірне визначення первісної вартості запасів;

• визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;

• розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.

Усі перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами. Загальноприйнята класифікація впроваджується на підприємствах на території України, проте не виключено те, що на певний виробничий запас на різних підприємствах може даватись різна назва, це зумовлено тим що кожен регіон має свою специфічну вимову, а також не обходиться і без непрофесійності рабочих, які не вправі дати правильну класифікацію через свою не кваліфікованість.

Важливе значення для правильного обліку має також порядок оцінки запасів. Згідно з П(С)БО 9 придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинною вартістю виробничих запасів, які придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю),

• суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з пошуком та придбанням запасів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; на навантажувальнорозвантажувальні роботи, затрати по заготівлі, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортування запасів;

• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.

Первинною вартістю виробничих запасів, виготовлених власними силами підприємства, є собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П(С)БО 16 «Витрати». Первинною вартістю запасів, які внесені до статутного капіталу, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первинною вартістю виробничих запасів, отриманих підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Якщо балансова вартість переданих виробничих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих виробничих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первинна вартість виробничих запасів, які придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) в процесі обміну. Первинна вартість виробничих запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених П(С)БО_9. Не включаються до первинної вартості виробничих запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені:

• понаднормативні втрати і недостачі виробничих запасів;

• відсотки за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою виробничих запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.

У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з П(С)БО 9 оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:

• ідентифікованій собівартості одиниці виробничих запасів;

• середньозваженій собівартості;

• собівартості перших за часом надходження виробничих запасів (ФІФО);

• собівартості останніх за часом надходження виробничих запасів (ЛІФО) (оцінка за цим методом вилучена з П(С)БО і на даний момент не може використовуватись у фінансовій звітності);

• нормативних затрат.

Характеристику методів оцінки виробничих запасів представлено в табл. 1.2.

Табл. 1.2

Оцінка виробничих запасів [5]

Метод оцінки	Характеристика методу
Метод ідентифікованої собівартості одиниці виробничих запасів	Передбачає оцінку виробничих запасів, які відпускаються, і послуги, які виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також виробничі запаси, які не замінюють один одного.
Метод середньозваженій собівартості	Проводиться по кожній одиниці виробничих запасів шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці виробничих запасів на сумарну кількість цих запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці виробничих запасів.
Метод собівартості перших за часом надходження виробничих запасів (ФІФО)	Базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надійшли на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто виробничі запаси, які першими відпускаються у виробництво (продажу та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходжень виробничих запасів.
Метод собівартості останніх за часом надходження виробничих запасів (ЛІФО)	Базується на припущенні, що виробничі запаси використовуються в послідовності, яка є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахування в бухгалтерському обліку), тобто виробничі запаси, які першими відпускаються у виробництво (продажу та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходжень виробничих запасів
Метод нормативних затрат	Полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання виробничих запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися і переглядатися.

Кожне підприємство самостійно обирає метод оцінки виробничих запасів з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів. Підприємство може обирати одну із двох систем обліку: постійну або періодичну. Вибір системи має бути зазначений в наказі про облікову політику підприємства. При застосуванні періодичної системи обліку запасів їх залишки під час складання звітності групуються на певну дату (місяць, квартал, рік). Постійна система обліку запасів характеризується тим, що облік за рухом та залишками запасів відображається станом на кінець робочого дня. Ця система обліку є точнішою, оскільки надає оперативну інформацію. Проте її недоліком є велика трудомісткість. Використовуючи один метод оцінки запасів при застосуванні двох систем обліку, при великому обсязі операцій можна отримати різні суми відпущених у виробництво запасів та їх залишки. Цей факт пояснюється різницею в часі відображення оцінки запасів.

Кожен із методів оцінки виробничих запасів має свої переваги та недоліки, тому є дуже важливо обрати той метод, за яким можна найточніше провести оцінку запасів, залежно від діяльності підприємства. Метод ФІФО є найпростішим для оцінки. Метод середньозваженої простий, але існує можливість допущення неточностей, завищення або заниження ціни запасів. Метод ідентифікованої собівартості вигідний при комп’ютеризованій системі обліку, оскільки він ведеться по кожному виду запасу. Найточнішим є метод нормативних витрат [17].