§ 2. Доходи від операцій з капіталом

Бюджетна класифікація включає до складу доходів бюджетів доходи від операцій з капіталом, які збираються шляхом:

а) надходжень від продажу основного капіталу — кошти від реалізації безхазяйного майна, скарбів тощо; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів та до­ рогоцінного каміння; надходження від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться в комунальній власності;

б) надходження від реалізації державних запасів товарів (ма­ теріальних цінностей державного резерву та розброньова- них матеріальних цінностей мобілізаційного резерву);

в) надходжень від продажу землі та нематеріальних активів;

г) податків на фінансові операції та операції з капіталом.

До неподаткових доходів належать також трансферти, які в Бюджетному кодексі визначаються як кошти, одержані від органів державної влади, органів влади Автономної Респуб­ліки Крим, органів місцевого управління, інших держав або міжнародних організацій (від Секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях, гранти, дари)².

¹ Офіційний вісник України. — 2003. — № 32. — Ст. 1686; Наловогое право / Под ред. проф. Н. П. Кучерявенко. — С. 436.

Трансферт або трансфер (лат. Ігапз — крізь, через, ІгапзГегге — переноси­ти, переказувати) — переказ іноземної валюти або золота з однієї країни в іншу; передання права володіння іменними цінними паперами однією особою іншій; обмін населенням на підставі міжнародної угоди, автоматична зміна громадянства. У фінансове право в Україні "трансферт" увійшов зовсім не­давно. Раніше ці дії називалися українським терміном — бюджетне регу­лювання.

§ 3. Фінансовий моніторинг

Держава всіляко запобігає та протидіє запровадженню в легаль­ний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та намагаєть­ся проводити боротьбу з фінансуванням тероризму, тобто веде боротьбу за "чистоту" грошей. Із метою прискорення таких за­ходів і був прийнятий Закон України "Про запобігання та про­тидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"¹.

Постійні перевірки проводять не тільки органи фінансового контролю. Згідно із Законом України "Про запобігання та про­тидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", у Міністерстві фінансів України створено Держав­ний департамент фінансового моніторингу. Суб'єкти первин­ного фінансового моніторингу, виявивши операцію (до або після її здійснення), що підпадає за ознаками під моніторинг, зобов'язані її зареєструвати і протягом 3 днів інформувати Державний департамент фінансового моніторингу, а з нього інформація поступає до правоохоронних органів².

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити особі у здійсненні фінансової операції та провести ідентифікацію осіб, що проводили (або намагалися провести) фінансову операцію, і повідомити Уповноваженому органу.

Працівникам суб'єкта моніторингу заборонено повідомляти про передачу інформації осіб, що здійснюють операцію, або третіх осіб. За порушення цієї заборони передбачена адмініст­ративна і кримінальна відповідальність. Так, ст. 166⁹ Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає штраф у роз­мірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян. Ст. 2091 Кримінального кодексу передбачає штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 3 років, з позбавленням права займати певні поса-

¹ Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 1. — Ст. 2.; № 5. — Ст. 48.

Відмивання — це очишення від бруду, виділення чого-небудь від бруду, а легалізувати — це узаконювати, надавати законної сили, легальний — до­зволений законом. — Див.: Великий тлумачний словник сучасної української мови. — С. 133, 482.

² Це є доволі дивним, згідно зі ст. 8 Закону про запобігання легалізації у відомостях, які передає Державний департамент фінансового моніторингу, може вмішуватися інформація про комерційну і банківську таємницю.

298

Л. К. Воронова

Фінансове право України

299

ди або займатися певною діяльністю на строк до 3 років. За­коном України "Про внесення змін до Кримінального та Кри­мінально-процесуального кодексів" від 16 січня 2003 р. № 430-ІУ встановлено, що діяльність, спрямована на легаліза­цію (відмивання) доходів, карається позбавленням волі на 15 років із конфіскацією майна. Одержані доходи підлягають конфіскації за рішенням суду.

Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиван­ню) доходів, одержаних злочинним шляхом" встановлює умо­ви, за яких фінансові установи можуть запобігти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Так, ст. 18 забороняє фінансовим установам при наданні фінансових послуг вступати у договірні відносини з анонімни­ми особами, відкривати, вести анонімні (номерні) рахунки, або у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що юридична або фізична особа виступає не від власного імені.

Законодавством установлені види фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу. Фінансо­ва операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу:

• якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює або переви­щує 80 тисяч гривень (або еквівалентна їй);

• купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків за готівку;

• якщо у фінансовій операції (зарахування коштів, переказ, позика, цінні папери) бере участь хоча б одна сторона, що

^ має реєстрацію чи проживання в країні, яка не бере участь У у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та ^^;; протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних зло­чинним шляхом;

• переказ коштів у готівковій формі за кордон;

• відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

• обмін банкнот, особливо Іноземної валюти, на банкноти ін­шого номіналу¹;

• фінансові операції з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитарії;

¹ Цю фінансову операцію доволі часто проводять чесні громадяни, які зби­рають кошти на туристичні поїздки, лікування і т.д., спочатку купуючи інва­лютні кошти дрібного номіналу, а потім хочуть обміняти їх на інші. У таких випадках і виникають непорозуміння.

— виплата особі виграшу в лотерею, казино, страхового від­ шкодування;

■т— розміщення дорогоцінностей в ломбард.

Крім обов'язкового моніторингу є внутрішній. Йому підля­гають фінансові операції, якщо мають хоча б одну з ознак, установлених Законом (ст. 12). Моніторинг провадиться, якщо, наприклад:

• особа погоджується на отримання процентів по депозиту, нижчих за процентну ставку, що встановлена на цей мо­мент у банку;

• фінансова операція не має економічного сенсу або законної мети;

• особа наполягає на проведенні операції за правилами всу­переч правилам, встановленим законодавством або внут­рішніми документами;

• представлення операції, яку не можна перевірити;

• неможливість встановлення контрагентів особи, кошти якої повернулися без виконання фінансової операції у зв'язку з незнаходженням такої іншої сторони або з відмовою прий­няти ці кошти;

• істотне збільшення надходження готівки на рахунок особи, якщо звичайними для основної діяльності особи є розрахун­ки у безготівковій формі, або перерахована готівка перека­зується того ж дня або наступного іншому клієнту, або на користь третьої особи, у тому числі нерезидента.

Внутрішній фінансовий моніторинг може проводитися й щодо інших фінансових операцій, коли виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (від­мивання) доходів.

За порушення вимог Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шля­хом" встановлена кримінальна, адміністративна та цивільно-правова відповідальність.

Юридичні особи, що здійснюють фінансові операції з лега­лізації (відмивання) доходів, або фінансували тероризм, мо­жуть бути ліквідовані за рішенням суду.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу — банки, страхові організації, товарні та фондові біржі, гральні заклади, юмбарди; організації, що управляють інвестиційними фонда­ми, недержавними пенсійними фондами та інші суб'єкти, пе-

300

Л. К. Воронова

Фінансове право України

301

редбачені ст. 4 Закону, за невиконання або неналежне вико­нання вимог Закону сплачують штраф у розмірі до однієї ти­сячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу відмовляється сплатити штраф, рішення про накладення штрафу ухвалюється судом за поданням органу, що регулює діяльність суб'єкта або надає ліцензію чи інший дозвіл на діяльність.

Фінансові послуги надаються лише після ідентифікації осо­би клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиван­ню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та їх поса­дові особи Й інші працівники не несуть дисциплінарну, ад­міністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідаль­ність.