58.2 До 54.6. Причому, молоді вікові групи жінок збільшили кількість

народжених у віці молодше 20 років за вказані роки з 48.3 до 56.9, у

віці – 20 – 24 роки – з 163.0 до 165.0, тоді як серед старших вікових

груп жінок коефіцієнти їх народжуваності скорочувалися: від 25 до 29

років – з 102.2 до 91, від 30 до 34 років – з 50.9 до 44.0, від 35 до 39

років – з 18.2 до 16.1, від 40 до 44 роки – з 4.2 до 3.7, від 45 до 49

років – з 0.3 до 0.2.

Однією з причин відносно невисокої народжуваності є, як уже зазначалося

те, що значна кількість жінок фертильного (дітородного) віку не

одружена. Частина з них також народжує дітей, але цей показник набагато

нижчий, ніж у замужніх жінок. Між іншим, в Україні кожну десяту дитину

народжують жінки, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі. В 1990 р.

на таких дітей припадало 11.2% загальної кількості народжених.

Негативний вплив на природний приріст населення України має досить

велика кількість абортів.

Природний рух населення формують також показники його смертності. Серед

останніх особливе місце належить дитячій смертності, в республіці

помирає кожна десята (віком до одного року) дитина. Зрозуміло, що

зниження дитячої смертності сприятиме врешті-решт підвищенню загального

природного приросту населення.

В Україні є дуже високою, особливо серед сільських жителів, загальна

смертність. Серед останніх кількість померлих на 1000 чол. населення в

2002 р. становила 16.1, що при дуже низькій народжуваності (12.7)

призвело до того, що природний приріст по Україні дорівнював лише 3.4. того, що природний приріст по Україні дорівнював лише 3.4.

2. Порівняльна характеристика демографічних проблем світу та України

Протягом останніх 150 років населення Землі зростає дуже швидкими

темпами. Про це свідчать факти, адже на початку нашого літочислення

кількість населення Землі сягала 230 млн. осіб. Тільки близько 1830 року

вона досягла 1 млрд. осіб, у 1890 році вона становила 1,6 млрд. Однак у

1930 році на Землі було вже більше 2 млрд. осіб, а через 30 років (у

1960 р.) досягла З млрд.. і вже через 15 років (1975) — 4 млрд.

осіб.Наприкінці 1999 року чисельність населення планети сягнула 6

млрд.чол., а у першій половині XXI ст., за передбаченням футурологів,

наблизиться до 11 млрд. осіб.Отже, щорічно чисельність людей на Землі

зростає, а природні ресурси, за допомогою яких можна забезпечити життя

цього населення, підвищити його якість, катастрофічне зменшуються.

Невпинно збільшується кількість бідних і знедолених у світі, незважаючи

на темпи розвитку економіки, відбувається катастрофічне виснаження всіх

природних ресурсів.

Сьогодні суспільство неспроможне вирішувати не лише глобальні, але й

регіональні екологічні й соціальні проблеми.

Кількість населення світу та його середньорічний приріст зображено. На

кількість населення країни, його структуру, культурний та освітній

рівень істотно впливають міграції.

Міграції населення ( це переміщення людей по території, пов'язані зі

зміною постійного місця проживання та роботи.

Міграції класифікують за причинами (економічні, політичні, гуманітарні

тощо), строками (сезонні, тимчасові, постійні), напрямами (зовнішні і

внутрішні), складом мігрантів, ступенем організованості тощо. Істотно

впливають на міграцію війни, конфлікти, зміни політичної ситуації в

країні або регіоні, зміни державних кордонів.

Механічний приріст вносить певні корективи в демографічні процеси і у

формування культури народів. Зовнішні міграції поділяють на:

а) еміграцію ( виїзд громадян зі своєї країни до іншої держави на

постійне проживання або на тривалий період;

б) імміграцію ( в'їзд до країни громадян іншої держави на постійне або

тривале проживання.

Провідні вчені світу вважають, що головними заходами, які допоможуть

зберегти нашу цивілізацію та біосферу, є відродження та збереження

розмаїття природи й біоугруповань у обсягах, які забезпечують стійкість

довкілля. Ми маємо прагнути до гармонізації взаємовідносин людського

суспільства та природи. А це можливо лише за умови зміни свідомості

людства, вдосконалення соціоекологічного мислення.

Для України характерні у багатьох векторах зворотні процеси: проблеми

перенаселення не існує, хоча вплив на природне довкілля постійно

зростає. Також, як і для цілого світу, для України є відчутною є

міграція населення в межах країни, а особливо – за її межі.

Все це зумовлює необхідність на рівні держави вирішувати і регулювати

демографічні процеси в нашій країні, оскільки населення, трудові ресурси

– це основа будь-якої цивілізованої держави.

Висновок

Ускладнення процесів взаємодії суспільства і природи, вплив науково-технічної революції на розвиток суспільства, формування світових макроекономічних процесів, посилення взаємозв'язку і взаємозалежності господарського та політичного життя країн і народів світу набули планетарних масштабів і породжують низку глобальних проблем.

З-поміж міжнародних соціальних проблем найважливішою є проблема збережен­ня миру на Землі. В світі накопичено багато смертоносної зброї, в тому числі ядерної, зберігаються чинники, що стимулюють витрати на військові потреби, продовжуються міжнародні та міжнаціональні конфлікти. Досягнення миру в усьому світі можливе тільки за умови взаєморозуміння і всебічного співробітництва країн і народів світу.

Міжнародна соціальна проблема забезпечення поступального і пропорційного розвитку суспільства породжена величезними диспропорціями в розвитку госпо­дарства світу. Посилення темпів економічного розвитку необхідні не тільки для країн, що розвиваються, й для багатьох постсоціалістичних держав. Запорукою успіху її розв'язання є правильний вибір шляху економічних реформ, спрямованих на побудову ринкового господарства, реалізацію досягнень науково-технічного прогресу та інтеграцію господарства тієї чи іншої країни в світове господарство.

Серед глобальних екологічних проблем найважливішою є проблема загрози екологічної кризи. Як негативний наслідок антропогенних впливів на географічну оболонку, окреслились наростання таких змін глобального характеру, які можуть призвести до незворотних явищ у біосфері. Найлогічніший шлях відвернення еко­логічної кризи полягає в організації раціонального використання природи.

Глобальні екологічні проблеми мають економічний, соціальний та технічний ас­пекти. Це стосується, наприклад, проблем раціонального використання мінеральних ресурсів у промисловості, розвитку енергетики, використання земельних ресурсів і виробництва продовольства, використання ресурсів Світового океану.

Глобальні проблеми забезпечення життєдіяльності і якості життя людини випливають з усвідомлення того, що вона є головною цінністю планети Земля. Тому поряд із упорядкуванням і стабілізацією демографічних процесів людство має вирішити проблеми забезпечення життєдіяльності (продовольство, житло, енергія, знаряддя праці тощо) та якості життя людини (добробут, освіта, культура, охорона здоров'я та ін.).

Список використаної літератури

Захоруг Т. Демографічна ситуація: чому нас стає менше? // Україна і світ

– 2003. – 21 –25 травня.

Заставний Ф.Д. Географія України. –Львів: Світ, 2001. –472 с.

Населення // Україна у цифрах у 2004 році. – державний комітет

статистики України.

Паламарчук М.М. Географія України. –К.: Освіта, 1999.

Прибитковий І. М. Основи демографії: посібник. – К.:, 2000.

Рибов І. Сім’я і відтворення населення в Україні // Економіка України. –

1998 р. - № 4. – с. 86 – 88.

Розміщення продуктивних сил України / за заг. ред. Є.П. Качана. –К.:

Вища школа. –375 с.

Соціально-економічна географія України / за заг. ред. О.І. Шаблія.

–Львів: Світ, 1994. –608 с.

Щорічний статистичний довідник. – К.: Мінстат. – 2004 р.