- •4) Негативні тенденції в економічному розвиткові;
- •5) Усе перелічене.
- •1) Сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які вона застосовує у процесі виробництва,
- •2) Те, на що спрямована праця людини і що становить основу майбутнього продукту;
- •4) В сукупності предмети праці й засоби праці;
- •5) Взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмети праці.
- •1) Зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів;
- •2) Використання всіх наявних ресурсів для виробництва;
- •3) Ресурси використовують у такий спосіб, який дає змогу найповніше задовольнити потреби суспільства;
- •4) Кількість іншого продукту , від якої відмовилися, щоб отримати деяку кількість певного продукту;
- •3) Така суспільна споживна вартість, яка переходить із виробництва у споживання через купівлю - продаж;
- •5) Усі твердження неправильні.
- •5) Усі твердження неправильні.
Що вивчає мікроекономіка:
1) виробництво в масштабі всієї економіки;
2) кількість зайнятих у національній економіці;
3) загальний рівень цін;
4) виробництво цукру і динаміку його ціни;
5) рівень безробіття у національній економіці.
Позитивна економічна наука вивчає:
1) «що є»;
2) позитивні тенденції в економічному розвиткові;
3) «що має бути»;
4) негативні тенденції в економічному розвиткові;
5) оціночні міркування.
Нормативна економічна наука вивчає:
1) «що є»;
2) позитивні тенденції в економічному розвиткові;
3) «що має бути»;
4) Негативні тенденції в економічному розвиткові;
5) оціночні міркування.
Що не є ресурсом:
1) земля;
2) капітал;
3) підприємницький хист;
4) праця;
5) гроші.
Яке з тверджень є нормативним:
1) з підвищенням заробітної плати люди працюють енергійніше;
2) додаткова емісія грошей спричиняє інфляцію;
3) дефіцит державного бюджету збільшує державний борг;
4) рівень безробіття треба знижувати;
5) збільшення використовуваного доходу розширює видатки на споживання.
Термін «економікс» набув загального визнання після того, як його вперше використав у назві своєї праці:
1) К.Маркс;
2) П.Семюелсон;
3) Д.Кейнс;
4) А.Маршал;
5) Ф.Кене.
Макроекономіка є частиною економічної теорії, яка вивчає:
1) лобальні тенденції економічного розвитку людства;
2) національну економіку як ціле;
3) роль держави у господарському житті;
4) виробничі відносини;
5) поведінку економічних суб’єктів на ринках ресурсів.
Термін «політична економія» було вперше використано у році:
1) 1615;
2) 1776;
3) 1867;
4) 1890;
5) 1936.
Кого найчастіше називають батьком економічної науки:
1) Арістотеля;
2) А.Сміта;
3) Д.Рікардо;
4) .Кене;
5) .Маршала.
Альтернативна вартість будівництва нової школи – це:
1) витрати на наймання вчителів для нової школи ;
2) вартість будівництва школи в майбутньому;
3) інші товари і послуги від яких відмовилися задля будівництва нової школи;
4) витрати на утримання нової школи;
5) усі твердження неправильні.
Форма кривої виробничих можливостей зумовлена:
1) законом зростання альтернативної вартості;
2) законом попиту;
3) законом пропозиції;
4) законом зростання потреб людей;
5) усі твердження неправильні.
Економічні ресурси містять такі складові:
1) земля, капітал, гроші, праця.
2) капітал, праця, земля, підприємницький хист;
3) капітал, споживчі блага, земля, гроші;
4) праця, капітал, земля, споживчі блага;
5) земля, гроші, споживчі блага, праця.
Яка із перелічених ознак не притаманна ресурсам:
1) обмеженість;
2) різноманітність;
3) корисність;
4) безмежність;
5) усі ознаки притаманні.
Яка група економічних інтересів має перевагу над іншими:
1) особисті економічні інтереси, бо вони пов’язані з потребами індивіда його трудовою діяльністю;
2) національні економічні інтереси, бо це інтереси усіх резидентів країни загалом;
3) інтереси підприємців, бо вони організовують виробництво товарів і послуг;
4) інтереси споживачів, бо вони окреслюють орієнтири для виробників;
5) усі твердження неправильні.
Кому належить авторство суті «економіка»:
1) А.Монкретьєну;
2) Ксенофонту;
3) Арістотелю;
4) К.Марксу;
5) Ф.Кене.
Відчуття нестачі чогось, що необхідне для підтримання життєдіяльності та розвитку людської особистості - це:
1) попит;
2) потреба;
3) пропозиція;
4) корисність;
5) благо.
Земля як економічний ресурс – це:
1) охоплює всі виготовлені виробничі знаряддя;
2) всі дарові блага природи, які застосовують у виробництві;
3) сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві життєвих благ;
4) особливий людський ресурс;
5) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.
Капітал як економічний ресурс –це:
1) охоплює всі виготовлені виробничі знаряддя;
2) всі дарові блага природи, які застосовують у виробництві;
3) сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві життєвих благ;
4) особливий людський ресурс;
5) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.
Праця як економічний ресурс – це:
1) охоплює всі виготовлені виробничі знаряддя;
2) всі дарові блага природи, які застосовують у виробництві;
3) сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві життєвих благ;
4) особливий людський ресурс;
5) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.
Підприємницький хист як економічний ресурс – це:
1) охоплює всі виготовлені виробничі знаряддя;
2) всі дарові блага природи, які застосовують у виробництві;
3) сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві життєвих благ;
4) особливий людський ресурс;
5) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.
Кому з видатних економістів минулого належить вислів: «Праця - батько багатства, а земля - його мати».
1) А.Петті;
2) К.Марксу;
3) М.Туган-Барановському;
4) Т. Мальтусу;
5) А. Маршалу.
Економічна політика – це :
1) заходи спрямовані на розв’язання економічних проблем;
2) конкуренція різних економічних ідей;
3) здатність керувати економічним процесом;
4) здатність ухвалювати ефективні господарські рішення;
5) сукупність правил поведінки економічних суб’єктів.
Ефективна національна економіка передбачає:
1) повне залучення ресурсів;
2) повний обсяг виробництва;
3) виготовлення кожного продукту з найнижчими витратами виробництва;
4) виробництво найбажанішої для суспільства продукції;