§ 5_4. Закономірності синтактики

До закономірностей синтактики належать 43 закономірні особливості будови, функ­ ціонування та історичних змін синтактичної структури етномов у процесі її синтагматич­ ної реалізації й парадигматичної організації індивідом. Детальніше розглянуто: основ­ ний лінгвостатистичний закон Есту - Зіпфа в тексті (І), закономірність Кедінґа = Зіпфа - Флеша (II), Зіпфа - Юла (III), Зіпфа - Ґердана; Бумера; залежність Зіпфа у словотворі, закономірності Ґрінвуда - Юла, Голованя - Старинця, розподіл речень тексту за довжиною, IV закон Зіпфа, перформаційну константу частин мови.

Синхронія. Закономірності Зіпфа. Сюди належать: / закон Есту - Зіпфа в його ка­нонічному вигляді¹⁰¹ (1932, [див. Estoup; Zipf]), а також // закон Зіпфа (залежність Кедінґа (1898) = Зіпфа - Флеша) про середню довжину слів у зв'язку з їхньою частотністю в текс-

ті [Носенко; EJO]; III закон Зіпфа (пряма залежність Зіпфа - Юла): про кількість значень

РОЗДІЛ 5. СИНТАКТИКА: ТЕОРІЯ СИНТАГМ І ПАРАДИГМ 143

Крамаренко]; ранговий розподіл ключових слів¹⁰⁹ [Хайтун, 275]; застосування закономірно­сті Есту - Зіпфа у словотворі: залежність числа словотвірних рядів від частотності їх­нього першого члена¹¹⁰ та від кількості включених до них слів¹¹¹ [Tyschenko, Rudyj]. Ста­тистика пауз вагання: двовершинна залежність Пірсона, за Бумером¹¹² (див. [Тищенко, 2000, 241]) і двовершинний розподіл слів за довжиною в тексті¹¹³ [РЧС].

Закономірності Гаусса. Розподіл слів за довжиною у словнику¹¹⁴ [Чистяков, Крамаре­нко; РЧС]; розподіл речень твору за їхньою довжиною у словах¹¹⁵ [див. Алексеев; Голо­вин; Тищенко, 2000; Хайтун, 276; Herdan 1956; 1966]. Залежність від частотної зони пер­шого члена словотвірного ряду - частотної зони останнього члена цього ряду та величи­ни ділянки оптимуму¹¹⁶ [Tyschenko, Rudyj].

Детермінативні послідовності (ДП). ДП синтактики¹¹⁷ [ЛЭС, 335]; ДП Ґрінвуда - Юла¹¹⁸ [Андрющенко]; ДП немаркованих членів опозиції: вони завжди частотніші від маркованих¹¹⁹ [ЛЭС].

Кореляції (К). К. синтаксичних явищ у географічно сусідніх мовах¹²⁰. К. частотності слів словника і словоформ тексту¹²¹ [Тищенко, 2000, 243] (рис. 14).

Константи (Кн). Кн. Міллера в синтаксисі за Інґве¹²² [Ингве]; Кн. Міллера в контрас-тивній парадигматиці: як кількісна межа числа перекладних еквівалентів повнозначних

слів (Тищенко, Тимощук, 1978; див. [Тищенко, 2000]); 10 логічних типів прислів'їв як універсалія¹²⁴ (див. рис. 15-17 [Тищенко, 2003]); Кн. Голованя - Старинця: семантична глибина словника¹²⁵ [див. Лук; Караулов]; Кн. службової лексики¹²⁶: 46 % [Чистяков, Кра­маренко; ФБГ]; універсалі синтактики¹²⁷ [ЛЭС, 535]; співвідношення службових і повно­значних слів у тексті¹²⁸ [Пирс; Тищенко 1985]; у тексті обов'язково наявні одноразові сло­ва¹²⁹ (спостереження Юла [Yule, 193; Орлов, 1978, 62]).

Діахронія. Закономірності Зіпфа. IV закон Зіпфа¹³⁰ [Heinz; Арапов, Херц]; розподіл топонімів за продуктивністю основ у певному ареалі¹³¹ [Тищенко, 2003; 2004] (рис. 22).

Закономірності Гаусса. Часова еволюція розподілу речень у словах¹³² [Bengt] (рис. 13).

Детермінативні послідовності (ДП). ДП контенсивних типів етномов за Климо-вим [Климов]; ДП історичних етапів семантичного розвитку мов¹³⁴ [ЛЭС, 535]; ДП істо­ричного формування займенників¹³⁵, їхнє походження з дифузних комунікативних еле­ментів; ДП історичних етапів формування категорії дієслівного часу ; ДП розвитку іменних класів у суагілі¹³⁷ за матеріалами Огли (див. [Тищенко, 2000, 257]) (див. розд. 8, рис. 2); ДП історичного розвитку службової¹³⁸ та повнозначної¹³⁹ лексики [Wierzbicka; Тищенко, 2000].

Кореляції (К). К. синтаксичних типів мов та їхньої генеалогічної належності¹⁴⁰, див. рис. 10. К. контенсивних типів мов і мовних філ¹⁴¹ (див. [Тищенко, 2000]); К. синтактич-них стадій розвитку мови (контенсивних типів мов) і мислення (типів логік)¹⁴² за Лосе­вим і Климовим (див. [Тищенко, 2000, 254-255].