Міністерство освіти та науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Юридичний факультет

Кафедра історії та теорії держави і права

Римське приватне право Методичні матеріали для студентів юридичного факультету

Львів 2009

Г.М. Федущак-Паславська

Римське приватне право. Завдання для практичних занять, для студентів юридичного факультету. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. – 24 с.

Схвалено кафедрою історії та теорії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка.

Протокол № ___ від “___” _________ 2009 р.

Авторські права застережені.

В історії європейської цивілізації розрізняють три елементи, які на неї вплинули: римський, християнський і германський. Ці ж фактори формували і європейську юриспруденцію. Її розвиток був викликаний появою у Європі римської юриспруденції і полягав у використанні античного матеріалу разом з науковою рецепцією римського права.

У країнах, де правова наука розвинулася на базі римського права, склалася романська правова система, характерними рисами якої є сильний зв’язок права із засадами моралі і справедливості. Українське право, як право держави з міцними християнськими традиціями, тісно пов’язане етичними засадами.

Разом з тим, у час вдосконалення правової системи України, інтеграції у європейську спільноту, автори нового Цивільного кодексу України також прагнули використати найцінніші здобутки цивілістики: ідеї, принципи, формулювання римського права, які лежать в основі законодавства, в першу чергу цивільного законодавства, держав Європи.

Так, ст. 3 ЦК України (від 16.01.2003 р.) загальними засадами цивільного законодавства визнає: справедливість, добросовісність та розумність.

Посилання на цивільне законодавство і право пояснюється тим, що у Римі саме інститути приватного права були доведені до досконалості. Проте, це не означає, що публічно-правові інститути не запозичувалися у правові системи держав наступних суспільних формацій. Однак, це не було настільки всеохоплюючим явищем як із приватним правом. Крім того, відомо, що норми публічного права більше схильні сприймати вплив моменту і тому не були такими абстрактними як норми приватного права, які легко приживаються у будь-яких цивілізованих економічних умовах.

Римське приватне право є дисципліною, яка закладає не тільки основи правової культури, а й юриспруденції загалом, дає знання про історію становлення та розвитку багатьох інститутів сучасного права.

На межі ХІХ-ХХ століть римське приватне право втратило свою роль зобов’язуючого права і стало виключно історико-правовою дисципліною, що на той час привело до втрати багатьох елементів правової культури, які були спільними для всієї Європи. Але сьогодні і в такій ролі римські ідеї, принципи, формулювання здійснюють вплив на зобов’язуючі норми. А римське право є обов’язковим елементом правової освіти.

Високої досконалості, яка сприяла його запозиченню правовими системами різних держав світу, римське право досягло, перш за все завдяки творчій ролі преторів у формуванні римського приватного права.

Розвиток наукової систематики права також пов’язаний із діяльністю римських юристів. Зокрема, йдеться про підручник з основ права юриста Гая – Інституції. Саме звідси походить поділ викладу римського приватного права за інституційною системою на: personae, res, actiones¹, яка покладена в основу викладення даного курсу і пропонує вивчення дев’яти тем.

Навчальною програмою передбачені семінарські заняття з усіх запропонованих тем, готуватися до яких треба, зокрема за такими підручниками, спеціальними дослідженнями та першоджерелами:

1. Андреев М. Римское частное право. - София, 1975.

2. Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. - М., 1989.

3. Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. проф. В.С. Нерсесянца. – М.: Норма, 2003. – 784 с.

4. Дроніков В.К. Римське приватне право. - К., 1961.

5. Косарев А.И. Римское право. - М., 1986.

6. Лоський К. Історія і система римського приватного права. T.I: Історія джерел римського права. - Київ; Відень: Історія і право, 1921.

7. Новицкий И.В. Основы римского гражданского права. - М., 1972.

8. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: Навч. посібник. –Львів: ЛНУ, 2000.

9. Основи римського приватного права: Курс лекцій. - К.: Юрінком Інтер, 2000.

10. Основы римского гражданского права // Учебно-метод. указания / под ред. проф. Рясенцева В.А. - М., 1964.

11. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К., 1995.

12. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право. – К.: Юрінком, 2003. – 512 с.

13. Покровский И.А. История римского права. – СПб, 1998. – 560 с.

14. Тексты римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. - М.: Зерцало, 1997.

15. Франчози Дж. Институционный курс римского права / Пер. с итал. – М.: Статут, 2004.

16. Харитонов Є.О. Джерела приватного (цивільного) права // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. Вип.11. – Одеса: Юрид. л-ра, 2001. – С.226-229.

17. Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. – Одеса, 2001. – 328 с.

18. Харитонов Є.О. Римське приватне право: Конспект лекцій. Практикум. – Х., 2000. – 272 с.

19. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Рецепції приватного права: парадигма прогресу. – К-д, 1949. – 144 с.

20. Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М., 1991.

21. Штаммлер Р. Сущность и задачи права и правоведения // Вестник Гуманитарного университета: Серия: «Право»: Научный альманах / Ред. кол. С.С. Алексеев, С.И. Архипов, В.А. Брызгалин и др. – Екатеринбург: Гуманитарный университет, 2000 №1(2). – С. 58-110.

22. Kurylowicz М. Historia і wspolczesnosc prawa rzymskiego. - Lublin: Wydawnictwo lubelskie, 1984.

23. Osuchowski W. Rzymskie prawo prywatne. Zarys wykladu. – Warszawa, 1986. – 506 s.

24. Wolodkiewicz W., Zablocka M. Prawo rzymskie. Instytucje. – Warszawa, 2000. – 387 s.

До кожної теми, винесеної на семінарські заняття, подані методичні вказівки, які зосереджують увагу студентів на найважливіших питаннях теми.

Зважаючи на те, що завданням Римського приватного права є дати студентам основи юриспруденції, підготувати до сприйняття окремих курсів у майбутньому, формувати світогляд юриста тощо на семінарські заняття винесені питання, визначені цими завданнями.