Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5_ГИГ_ОСОБ_ВИХОВ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
12.07.2019
Размер:
58.37 Кб
Скачать

4

Лекція 5 Гігієнічні особливості виховання

1. Оздоровче та виховне значення режиму.

2. Основні принципи побудови режиму для різних вікових груп.

3. Гігієнічна організація режиму дня у дошкільних закладах.

1. Оздоровче та виховне значення режиму

Правильний режим раціональна тривалість і чітке чергування різних видів діяльності та відпочинку дітей протягом доби.

Значення режиму – сприяє нормальному функціонуванню внутрішніх органів і фізіологічних систем організму, забезпечує врівноважений, бадьорий стан дитини, охороняє нервову систему від перевтоми, створює сприятливі умови для розвитку, формує здатність адаптуватися до нових умов, стійкість до впливу негативних факторів.

Критеріями оцінки режиму, відповідно віковим можливостям і потребам дитячого організму, є стан здоров'я і рівень розумового і фізичного розвитку дошкільника, характер його поведінки, спілкування з однолітками і дорослими, емоційний стан, сон. Дитина, яка живе в умовах, де режим дня відповідає всім вимогам (достатнє перебування на повітрі, повноцінне харчування, сприятливий рівень рухової активності, різноманітні види посильних навантажень, достатній сон), відрізняється своєчасним розвитком, рідко хворіє, добре адаптується до нових умов, змін режиму, не страждає відсутністю апетиту, швидко засинає, спокійно і глибоко спить. Поведінка дитини врівноважена, вона вміє самостійно грати, бере участь у спільних іграх з іншими дітьми, не вередує, добре засвоює навчальний матеріал на заняттях, активна.

2. Основні принципи побудови режиму для різних вікових груп

Основним принципом правильної побудови режиму дня є його відповідність віковим психофізіологічним особливостям дошкільника – задоволенням потреби організму у сні, відпочинку, їжі, діяльності, руховій активності, тощо. Для кожної вікової групи "Програмою виховання і навчання в дитячому садку" є свій режим дня, який містить різні види діяльності, посильні для дітей розумові і фізичні навантаження, відпочинок.

Для організації правильного режиму необхідно будувати його в залежності від ритмічних фізіологічних процесів. Побудова режиму з урахуванням біоритмів сприяє активній життєдіяльності організму, збереженню енергії і сил, росту і розвитку дитини.

Правильно організований режим сприяє не лише раціональному функціонуванню органів і систем, але і вихованню дитини – формується організована поведінка, позитивні реакції на режим, виключаються причини виникнення багатьох негативних звичок.

Правильно побудований режим враховує: 1) оптимальне співвідношення періодів неспання і сну протягом доби; 2) чергування різних видів діяльності і відпочинку в процесі неспання; 3) певну тривалість занять, праці та раціональне співвідношення їх з відпочинком; 4) регулярне харчування; 5) повноцінний сон; 6) достатнє перебування на повітрі.

3. Гігієнічна організація режиму дня в дошкільних закладах

Для правильної організації режиму дня важливе значення має попередження втоми і перевтоми у дітей. Втома виявляється в зниженні активності дитини, послабленні уваги, підвищенні збудженості чи в'ялості. Нерідко при втомі у дітей з'являються негативні поведінкові реакції, примхи, що призводять до виникнення конфліктів з однолітками та з дорослими, порушується сон, апетит, знижуються захисні функції організму і підвищується захворюваність.

Гігієнічна організація сну в дошкільних закладах. Для дітей раннього і дошкільного віку фізіологічно повноцінний сон складає основу міцного здоров'я і правильного розвитку, що забезпечується достатньою для кожної вікової групи тривалістю сну, швидким засинанням, міцним сном і спокійним пробудженням. Педагог має враховувати індивідуальні особливості кожного вихованця. Діти дошкільного віку повинні спати за добу не менш 11-12 год. Денний сон у залежності від віку – до 2-2,5 год.

Дитину, яка вперше вступила в дошкільний заклад, вкладають в останню чергу, щоб вона бачила, як лягають інші діти. Під час сну стан теплового комфорту досягається шляхом відповідного підбору одягу. У теплу пору року діти сплять у легкій білизні з короткими рукавами, а влітку в жаркі дні – в самих трусах. Після їх вкладання вихователь відкриває кватирки і залишає їх відкритими лише з однієї сторони, зачиняючи за 20-30 хв. до підйому.

Укладання дітей – найбільш складний і відповідальний момент, тому вихователю необхідно знати особливості кожної дитини, доброзичливо і, водночас, наполегливо укладати всіх спати. Під час сну вихователь повинен стежити, щоб діти не вкривались ковдрою з головою; на подушці повинна лежати лише голова, а не корпус. Для бадьорого, гарного самопочуття дітей велике значення має і їхній правильний (самостійний) підйом.

Добова потреба дитини у сні задовольняється в основному за рахунок нічного сну, тому батьки повинні створювати необхідні умови для його нормального проходження (вкладати їх потрібно в один і той же час, що перед сном не можна багато давати їсти і пити, особливо міцний чай, каву, какао, розповідати страшні казки, гратися в збуджуючі рухливі ігри). Дуже важливо, щоб і в домашніх умовах діти мали індивідуальні ліжка.

Організація ігрової діяльності дітей. Діти дошкільного віку можуть не спати до 5-6 годин безперервно. У дитячому садку період неспання складається з організованих занять, праці, самостійної рухової, ігрової діяльності, розваг. Грі належить провідна роль у розумовому і фізичному розвитку дитини, вихованні у неї моральних якостей, почуття колективізму, самостійності. У процесі гри вирішуються багато виховних задач – навчальні завдання, формуються і вдосконалюються у дітей необхідні корисні навички, закріплюються та поглиблюються їх уявлення про навколишній світ. Ігри дошкільнят різноманітні за характером і змістом: сюжетно-рольові, дидактичні, рухливі, спортивні.

Організовуючи і направляючи ігри дітей, треба враховувати характер попередньої і наступної діяльності в режимі дня (рухливі ігри не проводять перед денним чи нічним сном, а також після приймання їжі). Для повноцінної гри на прогулянці важливо, щоб одяг дозволяв дітям вільно рухатись і відповідав погоді.

Роль прогулянки в режимі дня. Перебування на свіжому повітрі зміцнює здоров'я і загартовує організм, всебічно розвиває дітей, активізує їх рухливу діяльність. Дитина дошкільного віку повинна гуляти (навіть в холодну пору року ) до 4-5 годин в день. Влітку ж уся діяльність дітей може проходити на повітрі.

Прогулянки в дошкільних закладах проводяться у певні години: перший раз – після ігор і занять, які проводяться після сніданку (до 2 год.), другий раз – після підвечірку (2 год.). Загальна тривалість прогулянок у зимовий час – 3-4 годин, в теплу пору року більше, а влітку діти майже весь день проводять надворі.

Щоб тривалість щоденного перебування дітей на повітрі відповідала фізіолого-гігієнічним нормам, потрібно: 1) ранковий прийом дітей проводити на вулиці протягом усього року; 2) проводити на повітрі ранкову гімнастику і частину фізкультурних занять; 3) чітко виконувати всі режимні процеси протягом дня, що дозволить своєчасно виходити на прогулянку і забезпечить достатню її тривалість (від 1 год. 40-50 хв. вранці до 1,5-2 год. ввечері ) і з батьками, повертаючись додому, діти перебувають на повітрі до 1,5 год.

Вихователь планує зміст кожної прогулянки. Відповідно до "Програми виховання і навчання в дитячому садку" правильна організація прогулянки передбачає використання рухливих і спортивних ігор, фізичних вправ, спостережень, праці, самостійної діяльності, а ефективність реалізації всіх компонентів прогулянки цілком залежить від вихователя.

Важливі в організації прогулянки – одягання і вихід на ділянку. Коли частина дітей одягнеться, вихователь виходить з ними на ділянку, а інші одягаються під наглядом няні, яка виводить їх гуляти пізніше. З трирічного віку можна вживати фронтальний метод одягання (всі одночасно одягають спочатку штани, взуття, кофти, шапки, пальто.

Режим харчування передбачає приймання їжі у встановлений час. Це сприяє виробленню у дітей умовного рефлексу на час, що підвищує збудливість травних залоз і сприяє кращому виробленню травних соків ще до того, як їжа надійде до шлунка. При цьому харчові речовини швидше перетравлюються і добре засвоюються організмом.

Понижений апетит (анорексія) – виникає внаслідок годування дитини насильно, або під впливом якого-небудь подразника (опік слизової рота гарячою їжею, різке зауваження дорослих під час їжі). У дітей зі слабкою нервовою системою у перші дні в дошкільному закладі анорексія може супроводжуватися нудотою і блюванням.

Розподіл енергетичної цінності їжі. При 4-разовому харчуванні: під час сніданку – 25% калорійності денного раціону; під час обіду – 35-40% ; підвечірку – 10-12%; вечері – 20-25%. Влітку, коли рухова активність дітей збільшується, калорійність щоденного раціону повинна бути на 10-15% збільшена (за рахунок молочних продуктів, овочів, фруктів). Норми об'єму порцій готових блюд повинні складати за добу: для дітей 1,5-3 років –1200-1400 г; для дітей 3-4 років – 1700-1800 г; для дітей 5-6 років – 1900-2100 г.

Регулярність харчування і створення позитивних умов сприяють виробленню у дитини позитивного харчового рефлексу, а це застава гарного апетиту і засвоєння їжі. За столом не варто підганяти дітей, силою годувати їх, умовляти. Вихованці старшого дошкільного віку повинні вміти користуватися всіма столовими приборами, серветкою, старанно і безшумно пережовувати їжу, їсти акуратно, правильно сидіти за столом. Перед їжею всі миють руки з милом, насухо їх витирають, а після їжі полощуть рот питною водою.

Чергові допомагають няні сервірувати столи, роздавати хліб, другі, треті страви. Все це сприяє вихованню у дошкільнят працелюбності, самостійності.

Організація проведення занять в дошкільних закладах. Важливим моментом режиму дня дітей дошкільного віку є обов'язкові заняття, в процесі яких у дітей формуються якості, необхідні для заняття в школі: активність, ініціативна творчість, уміння спокійно сидіти за столом протягом певного проміжку часу, оволодіння елементами письма, навичками читання.

Основні принципи або умови, що визначають продуктивність розумової праці дітей:

1) поступовість входження в роботу – від більш легкої частини до більш складної;

2) чергування видів діяльності і своєчасне переключення з одного виду праці на інший;

3) організація відпочинку, мікропауз, спрямованих на попередження втоми;

4) чітка регламентація діяльності в відповідності з фізіологічними можливостями;

5) створення позитивних гігієнічних умов.

Чим молодша дитина, тим менша у неї здатність до тривалої активної уваги, необхідної для виконання завдань на заняттях (задану позу молодші діти можуть зберігати не більше 1,5-2 хв.; діти старшого дошкільного віку – не більше 3-4 хв.). Безперервна тривалість уваги в процесі роботи навіть у старших дітей обмежена в середньому 12-15 хв.

Правильна організація навчальної діяльності в дитячому садку передбачає виконання таких вимог: 1) відповідність об'єму, змісту і методики занять віковим психофізіологічним особливостям дітей (навантаження повинно бути посильним, а зміст матеріалу, наочні посібники цікавими і нескладними для сприйняття; 2) раціональне розподілення навчального матеріалу протягом навчального року, правильне планування змісту навчальної програми, поєднання легких і важких предметів, розумових і рухових навантажень з урахуванням природної зміни рівня працездатності дітей протягом дня, тижня і року.

Кількість навчальних занять на тиждень в молодшій та середній групі – 10; у старшій – 15; в підготовчій – 19. Тривалість одного заняття в молодшій групі не більше 10-15 хвилин; середній – 20 хвилин; старшій – 20-25 хвилин; підготовчій – 25-30 хвилин.

Є більш важкі (знайомство з природою, розвиток мовлення, математика) та легкі (малювання, аплікація, ліплення) заняття. Доцільне поєднання одного заняття зі статистичним напруженням (ліплення, малювання) і другого з динамічним компонентом (музичне виховання, фізкультура). Одне заняття треба перенести на післяобід.

Трудове навчання у молодших групах полягає у формуванні навичок самообслуговування, елементарної допомоги дорослим у сервіруванні стола, підготовці до занять, догляду за рослинами. У середній групі діти можуть накривати на стіл, витирати пил зі столу, виконувати посильну роботу на городі. Діти старшої та підготовчої групи можуть застеляти за собою постіль, готувати нескладні страви, саджати на клумбі рослини. Тривалість такої роботи до 10 хв. (молодша група) і 20 хвилин (старша та підготовча).

У всіх групах у середині заняття проводиться фізкультхвилинка – 1,5-2 хв. Тривалість перерви між заняттями проводять помірно рухливі ігри – 10-12 хвилин. Домашні завдання дітям не задають. Два рази на рік – канікули – діти відвідують дошкільні заклад, але навчальні заняття (крім музичних та фізичного виховання) не проводяться.

На початку року, протягом 5-6 тижнів (період адаптації), працездатність невисока, до середини навчального року досягає оптимуму, а до кінця року знову знижується. Найбільш високий її рівень – у вівторок, середу і в четвер, а до кінця тижня знижується. Протягом дня найбільша працездатність між 9 і 11 год. (перше підвищення) і між 16 і 17 год. (друге підвищення). Це потрібно враховувати при побудові навчального процесу.

З посиленими процесами росту і розвитку організму збільшується потреба в кисні, тому приміщення для занять, мають добре провітрюватися, температура повітря повинна бути 20-21°С, відносна вологість – 30-60%.

При правильній посадці дитина повинна сидіти прямо, спираючись спиною на спинку стільця, передпліччями на стіл, ногами на підлогу так, щоб стегна по відношенню до гомілок були під прямим кутом і 2/3 стегна повинні розміщатися на сидінні. Висота сидіння стільця над підлогою повинна бути рівною довжині гомілки сидячого разом зі ступнею. Висота стола над сидінням, або диференція, повинна дозволяти вільно без піднімання плечей або згорблення, класти передпліччя на його кришку. Якщо меблі не відповідають зросту, під ноги дитини кладуть підставку, а під сідниці і в ділянки поперекового вигину – валики.

Дітей розсаджують по зросту так, щоб меншого зросту були ближче до вихователя (за перші столи), з дефектами зору висаджують ближче до джерела світла і вихователя; а з пониженим слухом – ближче до вихователя. Перші ряди столів розташовуються не ближче ніж на 1,5-2 м, останні – не дальше ніж на 6 м від дошки.

Малюнки, які використовує вихователь для показу дітям, повинні бути яскравими, величиною від 35x21 см. Під час проведення занять в приміщенні повинна бути тиша, діти повинні тримати олівець без напруги між великим і вказівним пальцями, на відстані 4-5 мм від кінця і під кутом 60º до паперу. Фарби перед заняттями розводять вихователі.

Заняття з фізичної культури проводяться вихователями або музичними працівниками. Вони складаються з трьох частин: вступної, для підготовки організму до діяльності, основної, яка містить різні вправи, біг, стрибки, рухливі ігри, та заключної, коли організм повертається у вихідний стан (для дітей 3-5 років – 20-25 хв., 6-7 років – 30-35 хв.).

Організація трудової діяльності дітей у дошкільному закладі. Молодших дошкільників учать правильно одягатися, доглядати за іграшками, підтримувати порядок у приміщенні, допомагати старшим по догляду за рослинами і тваринами. У старшому віці, крім переліченого, діти допомагають дорослим в їдальні, прибиранні приміщень; на ділянці прибирають сухі листя, сніг, поливають квіти і рослини. Також діти вчаться мити, вишивати, робити аплікації, сувеніри. Діти 6-7 років працюють з деревом: розпилюють, збивають, фарбують різні деталі, привчаються користуватися молотком, пилкою. Праця на ділянках (скопування грядок, поливка рослин, прибирання ділянки від сухого листя, снігу і ін.) повинна тривати не більше 7-10 хвилин для дітей 6-7 років.