Тема 4. Рецензія як жанр дослідження відображеної дійсності Аналітичні жанри

Тема 4. Рецензія як жанр дослідження відображеної дійсності

План

1. Основне завдання рецензента - осмислення загальної авторської концепції й належне її оцінювання.

2. Двопозиційне відображення в рецензії: логіко-образне сприйняття твору і система сприйняття і пізнання навколишньої дійсності, базованої на особистому досвіді критика.

3. Основні ознаки рецензії як жанру.

4. Видовий поділ рецензії. Рецензія і галузі мистецтва.

ЗАВДАННЯ: Написати рецензію...

1. ..на фільм «Огнем і мечем» (або за власним вибором), дотримуючись усіх етапів праці рецензента.

2. ..та на книгу сучасного українського письменника (за власним вибором).

Література

1. Ворошилов B.B. Журналистика: Учебник. - СПб., 2004.

2. Газетные жанры. - М., 1976.

3. Гід журналіста. - К., 1999. - С. 20-64.

4. Грабельников А. Работа журналиста в прессе. - М., 2001. - С. 213-239.

5. Гуревич С. Номер газеты. - М., 2002. - С.124-148.

6. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості. - Львів, 2000. - С. 156-173.

7. Ким М. Жанры современной журналистики. - СПб., 2004.

8. Нерух О. Першооснови журналістської творчості. - Харків, 2000.-С.43-55.

9. Основы творческой деятельности журналиста. - СПб, 2000. - С. 125-167.

10. Пельт В. Жанры советской газеты. - М., 1987.

11. Стрельцов Б.В. Основы публицистики. Жанры: Учебное пособие. - Минск, 1990.

12. Теорія і практика радянської журналістики: Навч. посібник. -Львів, 1989. - С. 114-127.

13. Тертычный А. Аналитическая журналистика: познавательно-психологический подход.

1998.

14. Тертычный A.A. Жанры периодической печати. - М., 2000.

15. Черепахов М. Проблемы теории публицистики. - М., 1973. - С. 221-253.

16. Шостак М. Жанры газеты. - М., 1999.

1. Основне завдання рецензента - осмислення загальної авторської концепції й належне її оцінювання.

Слово «рецензія» латинського походження («recensio») і в перекладі означає «перегляд, повідомлення, оцінка, відгук про що-небудь». Можна сказати, що рецензія - це жанр, основу якого складає відгук (насамперед - критичний) про твір художньої літератури, мистецтва, науки, журналістики і т.п. (за визначенням Ю. Крикунова). В якій би формі не був даний такий відгук, суть його - виразити відношення рецензента до досліджуваного ним твору. Відмінність рецензії від інших газетних жанрів полягає насамперед у тому, що предметом рецензії виступають не безпосередні факти дійсності, на яких засновані нариси, кореспонденції, замальовки, репортажі та інші жанри, а інформаційні явища - книги, брошури, спектаклі, кінофільми, телепередачі.

Рецензія, як правило, розглядає одне-два твори і дає їм відповідну оцінку, не ставлячи перед собою інших, більш складних завдань. У тому ж випадку, коли журналіст на основі глибокого аналізу твору висуває якісь суспільно значимі проблеми, його твір буде скоріше не рецензією, а літературно-критичною статтею, оглядом або мистецтвознавчим дослідженням.

Питання про те, що рецензувати, має першорядне значення для автора. Ясно, що охопити своєю увагою всі явища культурного чи наукового життя рецензент просто не в силах, та це й неможливо через обмежені можливості ЗМІ. Тому рецензуються в основному найбільш видатні вистави, книги, фільми, у тому числі і «скандальні» твори, тобто ті, що зачепили увагу публіки. Рецензія, зрозуміло, повинна переслідувати якусь важливу мету - розповісти аудиторії про те, що дійсно заслуговує її уваги, і про те, що уваги її негідно, допомогти краще розібратися в питаннях тієї сфери, якої стосується рецензований твір.

Рецензія має бути ясною за змістом і формою, доступна для адресатів різних категорій (діти, пенсіонери, звичайні громадяни з середньою освітою). Для цього рецензенту треба глибоко вивчити рецензований ним твір та врахувати ті принципи і правила, якими керувався письменник, вчений або художник під час створення свого твору, а також вміти використовувати методи аналізу і вільно володіти мовою рецензованого твору.

Але основне завдання рецензента - побачити в рецензованому творі головне. Це важко зробити, якщо не володіти спеціальними знаннями в певній сфері діяльності (літературі, театрального життя, мистецтві тощо). Ці знання не може замінити звичайний життєвий досвід або інтуїція. Чим більшим запасом спеціальних знань володіє журналіст, тим більше у нього шансів підготувати дійсно професійну рецензію.

Основу рецензії становить аналіз, тому необхідно, щоб він був всебічним, об'єктивним. Автор рецензії повинен вміти помітити в аналізованому творі те нове, що може стати «центром», навколо якого будуть «обертатися» його думки, судження. Дуже часто рецензенти зосереджують свою увагу на переказі сюжетних ліній твору, вчинках персонажів. Це не повинно бути самоціллю. Тільки в тому випадку, якщо такий переказ органічно вплетений в канву аналізу, він стає виправданим. Особливо невдалим такий шлях рецензування буде тоді, коли аудиторія добре знає твір, про який йдеться мова.

У сучасній пресі найбільш поширені рецензії, автори яких розбирають тільки якусь одну сторону твору, наприклад тільки тему чи тільки майстерність автора, виконавців, роботу режисера тощо.

3. Основні ознаки рецензії як жанру (за С.Г. Корконосенком).

• Рецензія - це жанр, основу якого складає відгук (насамперед - критичний) про твір художньої літератури, мистецтва, науки, журналістики і т.п (за Ю. Крикуновим).

Розглянемо специфіку та основні ознаки рецензії на матеріалі художньої критики. Публіцистичність рецензії полягає в тому, щоб оперативно відгукнутися на появу конкретного твору мистецтва і створити образ рецензованого твору, пояснити читачеві або слухачеві, як пов'язані між собою естетично оформлений світ, фантазія творця і віртуальний світ мистецтва. Оскільки художній твір - це концентрована система образів, що відображає враження художника щодо навколишньої дійсності, критик прагне зрозуміти, що хотів сказати автор і як це позначилося у творі. Пошук відповідей на питання «Що хотів сказати?» і «Як це позначилося в творі?» допомагає створити цілісне уявлення про рецензовані речі, які сприяють цілісності журналістського тексту. Процес створення тексту дзеркально відображає хід мислення критика-публіциста, при цьому виділяються чотири взаємопов'язаних між собою етапи:

1. сприйняття твору - безпосередньо-емоційний акт комунікативного спілкування з твором;

2. роздум над прочитаним, побаченим, почутим;

3. «розподіл гармонії» (за В. Г. Бєлінським) - практичне здійснення аналізу, тобто визначення теми та ідеї твору, системи образів, що виражають задум художника, структурно-композиційних особливостей твору, характеру конфлікту як його рушійної сили, своєрідності мови і стилю ;

4. власне написання тексту.

Кажучи простими словами, рецензент відповідає на питання - «Про що цей твір?». При цьому він пропонує свою інтерпретацію речей (осягнення задуму художника), їх трактування (з'ясування ідейно-філософського або філософсько-морального змісту твору), дає тлумачення (розбір складних місць, зашифрованих образів і символів), пропонує прочитання окремих речей (осмислення всіх компонентів твору в їх взаємозв'язку).

Слід пам'ятати, що, аналізуючи конкретний твір, рецензент зобов'язаний адоптувати його під художній процес, в художню традицію, художню моду. Зробити це можна за допомогою різних підходів:

1. на жанровому рівні - скажімо, аналізований роман співвіднести з еволюцією жанру;

2. на біографічному рівні - розглянуту річ вписати у творчу біографію художника;

3. на тематичному рівні - зіставити розробку художником певної проблеми з тим, що вже сказано на цю тему;

4. на рівні образів - показати еволюцію героя в системі образів світового мистецтва (або даного відрізка часу).

Також, варто сказати, що предметом рецензії виступають не безпосередні факти дійсності, на яких засновані нариси, кореспонденції, замальовки, репортажі та інші жанри, а інформаційні явища - книги, брошури, спектаклі, кінофільми, телепередачі.

4. Видовий поділ рецензії (за О.О. Тертичним).

Опубліковані в періодичній пресі рецензії можуть бути об'єднані в певні типологічні групи з тих чи інших підстав. Ось приклади такої типології за О.О. Тертичним:

1. За обсягом рецензії можна розділити на два типи: великі (гранд-рецензії) і маленькі (міні-рецензії).

• Велика, розгорнута рецензія - «цвях» газетного або журнального номера - прерогатива насамперед спеціалізованих видань. Великий обсяг дає автору можливість досить глибоко і всебічно охопити досліджувану тему. Такі рецензії зазвичай готують маститі критики, що володіють авторитетом у публіки, що мають стійкі суспільно-політичні та філософсько-моральні погляди.

• Міні-рецензії поширені в даний час набагато ширше, ніж розгорнуті. Обсягом зазвичай до півтора машинописних сторінок, така рецензія може бути віднесена і до розряду інформаційних жанрів, якщо зміст її є всього лише коротке повідомлення автором читача про свої враження від побаченого фільму або прочитаної книги і не містить обґрунтування їх (цих вражень), аналізу різних аспектів предмета відображення. Якщо ж міні-рецензія являє собою стислий, насичений, аргументований аналіз того чи іншого твору, то її слід віднести до аналітичних жанрів. Зрозуміло, малий обсяг не дозволяє автору розвернутися, не залишає місця для відступів, особистих вражень, спогадів - всього того, що в гранд-рецензії служить передусім засобом «пред'явлення» особистості пише. У міні-рецензії думка критика повинна бути короткою, ємною, максимально точною. Саме за цієї умови невелика рецензія прочитується аудиторією, як кажуть, на єдиному подиху.

2. За кількістю аналізованих творів всі рецензії можна розділити на монорецензіі і полірецензіі. У публікаціях першого типу аналізується один твір, хоча автор, зрозуміло, може виробляти якісь порівняння і з цією метою згадувати інші твори. Але обсяг порівняльного матеріалу в монорецензіі дуже невеликий. У полірецензіі проводиться розбір двох або більше творів, вони зазвичай порівнюються одне з іншим, і такий розбір займає досить велике місце. У монорецензіях автор зазвичай порівнює аналізоване новий твір з уже відомим аудиторії. У полірецензіі ведеться порівняльний аналіз тільки що створених творів, не відомих або мало відомих аудиторії.

3. За темою рецензії ділять на літературні, театральні, кінорецензії і т.д. Останнім часом поряд із уже добре відомими публіці типами рецензії публікуються рецензії нового типу - рецензії на мультиплікаційні і неігрові фільми, телерецензіі, рецензії на рекламні та інші кліпи. Це пояснюється тим, що значно виріс обсяг анімаційних та документальних фільмів, телепередач, насичених драматичними конфліктами, життєвим змістом, а також різким зростанням рекламної продукції.

Для нотатків:

Страница 5 из 5