Лекція 5: Фінансове планування та фінансове прогнозування

1. Сутність та види фінансового планування і прогнозування

2. Етапи, методи і функції фінансового планування.

3. Система фінансових планів, їх характеристика.

1. Сутність та види фінансового планування і прогнозування

Фінансове планування — це науково обгрунтований процес визначення джерел створення і напрямків використання фінансо­вих ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабіль­ного економічного й соціального розвитку.

За своїм змістом це особлива сфера економічної діяльності держави, господарсь­ких суб'єктів і окремих громадян з обгрунтування ефективнос­ті управлінських рішень із питань господарської діяльності в напрямі їх фінансового забезпечення, оптимізації передбачу­ваних витрат і одержання високих фінансових результатів.

Специфічність фінансового планування полягає у тому, що:

-- об'єктом фінансового планування завжди є фінансова діяльність держави, господарських структур і окремих грома­дян; предметною галуззю фінансового планування є фінансо­ві ресурси, їхній рух при здійсненні відтворювальних процесів в економіці;

— сферою застосування фінансового планування є ство­рення, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів на всіх етапах від виробництва до споживання валового внутріщт нього продукту;

— фінансове планування відображає вартісний бік еконо­міки, тобто в його основі зосереджена грошова оцінка явищ і процесів економічного життя суспільства, що дає змогу ви­значити найефективніші варіанти фінансового забезпечення планових показників, завдань і передбачуваних заходів.

Фінансове прогнозування - це передбачення можливого фінансового становища держави або суб'єкта господарювання, обгрунтування показників фінансовихпланів.

Прогнози можуть бути середньострокові (5-10 років) і довгострокові (більше 10років).

Фінансове прогнозування передує стадії складання фінансових планів, виробляєконцепцію фінансової політики на певний період розвитку суспільства.

Метою фінансового прогнозування є визначення реально можливого обсягу фінансових ресурсів, джерел формування та їх використання в прогнозованомуперіоді.

Прогнози дозволяють органам фінансової системи намітити різні варіанти розвитку та вдосконалення системи фінансів, форми і методи реалізації фінансової політики

2. Етапи, методи і функції фінансового планування.

Фінансове планування — це один з елементів діяльності, пов’язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування. Об’єктом фінансового планування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін. Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі. Діяльність, пов'язана із складанням кожного фінансового плану передбачає виконання певних видів робіт з використанням відповідних методів (див. табл. 2).

Методи економічного аналізу вивчаються у відповідному навчальному курсі, а також економіко-математичні методи. Що ж стосується інших методів, то суть їх полягає у наступному. Метод коефіцієнтів, або екстраполяції передбачає розповсюдження встановлених у минулому тенденцій на майбутній період або розповсюдження вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об'єктів, які самі не були досліджені. Цей метод використовується при індексації вартості основних фондів, дооцінці товаро-матеріальних цінностей в зв'язку з інфляцією, при плануванні прибутку, величини власних оборотних коштів та ін. Перевага методу коефіцієнтів полягає у його простоті, водночас цьому методу притаманний суттєвий недолік. Справа в тому, що разом з коефіцієнтами, які використовуються при плануванні фінансових показників, механічно на наступний період переносяться всі недоліки, що мали місце в попередній період; внутрішні резерви, як правило, не вишукуються. Нормативний метод у фінансовому плануванні позбавлений вказаного недоліку; він передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і нормативів. Це — нормативи утворення фондів грошових коштів, норми амортизаційних відрахувань, нормативи розподілу прибутку, норми витрачання коштів в бюджетних установах та ін. Нормативний метод є більш ефективним при умові що норми і нормативи відповідають наступним вимогам: — вони мають бути науковообгрунтованими; — прогресивними (т.б. орієнтованими на кращий досвід); — тривалої дії; — стабільними. Нормативи бувають двох видів: 1) нормативи, засновані на матеріальних нормах, що представляють грошовий вираз натуральних норм (при визначенні видатків бюджетних установ); 2) нормативи як самостійні розрахункові величини, які відображають процеси формування і розподілу доходів, відрахувань та ін. (податки, внески в цільові фонди, нормативи розподілу прибутку). Балансовий метод у фінансовому плануванні передбачає відповідність видатків джерелам їхнього покриття, ув'язку всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників, в результаті чого досягається збалансованість плану. В сучасних умовах цей метод набуває особливого значення тому що всі видатки підприємств залежать від зароблених коштів; підприємства стали повністю самостійними і повинні розраховувати тільки на власні поступлення, а не на допомогу держави чи міністерства.

Основними функціями фінансового планування є:

— відображення основних напрямків фінансової політики, що здійснюється органами законодавчої й виконавчої влади в державі;

— встановлення кількісних і якісних параметрів суспільно­го виробництва на плановий період;

— вибір раціональних шляхів фінансового забезпечення передбачуваного рівня економічного й соціального розвит­ку на основі ефективного використання наявних у суспіль­стві ресурсів;

— здійснення необхідного рівня перерозподілу фінансових ресурсів для досягнення темпів і пропозицій розвитку еконо­міки й підвищення суспільного добробуту;

— встановлення раціональних форм мобілізації фінансових ресурсів і на їх основі визначення їх оптимальної структури.