Тема 8. Облік короткострокових і довгострокових зобов’язань

1. Визнання, оцінка та класифікація зобов’язань.

2. Облік короткострокових кредитів банків.

3. Облік зобов’язань, забезпечених виданими векселями.

4. Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

5. Облік довгострокових кредитів банків.

6. Облік інших довгострокових фінансових зобов’язань.

7. Облік інших довгострокових зобов’язань.

Література:

1. Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-Х1У «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями).

2. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88.

3. Національні стандарти в бухгалтерському обліку. Питання впровадження та використання: Навч. посібник/ За ред.

4. М.Г. Михайлова. – Суми; СОД, видавництво «Козацький вал», 2002. –284 с.

5. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050201 „Менеджмент організацій” та 7.050107 „Економіка підприємств”. / Т.А. Бутинець, Л..В. Чижевська, С.Л. Береза; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2001 – 672с

1. Визнання, оцінка та класифікація зобов’язань.

Зобов’язання виникають унаслідок здійснення підприємством господарських операцій, пов’язаних з отриманням кредитів, а також товарів і послуг з відстроченням платежу.

В будь-якому зобов’язанні розрізняються:

• cуб’єкти;

• об’єкти;

• зміст зобов’язання.

Суб’єктами зобов’язання можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Це:

кредитор - особа, якій належить право вимоги;

боржник - особа, яка несе обов’язок, що відповідає праву вимоги кредитора.

Об’єктом зобов’язання є те, на що спрямовані права й обов’язки суб’єктів.

Зміст зобов’язання становлять права, вимоги кредитора й обов’язки боржника. За змістом виділяють зобов’язання, спрямовані на :

1. передачу майна:

• у власність на підставі договорів купівлі-продажу, міни, дарування, поставки;

• у тимчасове користування на підставі договорів майнового найму, найму житлового приміщення, безоплатного користування майном;

2. виконання робіт на підставі замовлення чи договорів про спільну діяльність або підряду;

3. надання послуг на підставі договорів перевезення, страхування, доручення, комісії;

4. сплату грошей на підставі договорів позики, кредитних договорів, договорів банківського вкладу і банківського рахунка;

5. Відшкодування втрат, заподіяних у результаті протиправних дій;

6. Повернення безпідставно придбаного майна.

Переважна більшість зобов’язань виникає з договорів. Договір - це згода двох і більше осіб, спрямована на виникнення, зміну або припинення взаємних прав і обов’язків.

Для правильної організації бухгалтерського обліку зобов’язань важливим є визначення моменту виникнення зобов’язання, оскільки юридичні та економічні аспекти цього питання не збігаються.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та розкриття їх у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 11 «Зобов’язання».

Зобов’язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов’язання визнається і відображається у бухгалтерському обліку за умови, що :

• його оцінка може бути достовірно визначена та

• існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.

Відповідно до П(С)БО 11 з метою бухгалтерському обліку зобов’язання поділяються на :

• довгострокові;

• поточні;

• забезпечення;

• непередбачені зобов’язання.

Залежно від порядку визначення суми зобов’язання можна поділити на реальні та потенційні.

Таблиця 8.1.