Планово – економічний відділ підприємства

Планування та управління економічною діяльністю тісно пов'язані між собою такими функціями виробничого менеджменту, як вибір мети, визначення ресурсів, організація процесу, контроль виконання, координація роботи, коректування завдань, мотивація персоналу і т.д. У їх виконанні беруть участь багато категорій персоналу - керівники всіх рівнів управління, економісти-менеджери, плановики-виконавці та ін. Основні функції вищого керівництва підприємства полягають у встановленні єдиної стратегії розвитку або в обґрунтуванні цілі планування, виборі основних способів її досягнення, визначенні методів і технології розробки планів. Керівники інших ланок управління, а також фахівці планових служб розробляють всі поточні і тактичні плани. У їх функції входить також аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, складання прогнозів розвитку своїх підрозділів, розрахунок і оцінка необхідних ресурсів, планових показників.

У таблиці 1.1 наведено задачі та функції планово - економічного відділу, що детально пояснюють його сутність.

Табл. – 1.1 Задачі та функції планово – економічного відділу

№	Задачі	Функції
1.	Формування єдиної економічної політики підприємства на основі аналізу стану і тенденцій розвитку галузі.	- Удосконалення концепції планування витрат на здійснення діяльності підприємства, інвестиційні програми. - Формування і визначення економічної стратегії розвитку підприємства з метою адаптації його господарської діяльності і системи керування у змінних умовах ринку, зовнішніх і внутрішніх економічних умовах. - Керівництво підготовкою проектів поточних планів підрозділами підприємства з усіх видів діяльності відповідно до замовлень контрагентів і укладеними угодами. - Виявлення збиткової продукції, розробка заходів щодо зняття її з виробництва. - Продовження табл.1.1 Комплексний аналіз усіх видів діяльності підприємства. - Організація і координація досліджень для визначення умов підвищення конкурентноздатності продукції, що випускається, і розробка відповідних заходів на основі отриманих результатів. - Підготовка пропозицій по конкретних напрямках вивчення ринку з метою визначення перспектив розвитку підприємства. - Статистичний облік по усіх виробничих і техніко-економічних показниках роботи підприємства, систематизація статистичних матеріалів. - Підготовка статистичної звітності у встановлений термін. - Розробка і доведення до структурних підрозділів підприємства прогнозованих обсягів виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) згідно з обсягами фінансування. - Розробка уніфікованої документації, економічних стандартів, впровадження засобів механізованої й автоматизованої обробки планової й облікової документації. - Розробка методик, рекомендацій, нормативно-інструктивної документації з питань економіки, оплати праці, цінової політики, удосконалення статистичної звітності. - Організація обміну досвідом економічної роботи, проведення семінарів-нарад по підвищенню кваліфікації працівників фінансово-економічних підрозділів підприємства і сторонніх організацій

Продовження табл.1.1

2.	Економічне планування й аналіз економічного стану підприємства.	- Контроль за виконанням підрозділами підприємства законодавства в області економіки. - Розробка і підготовка до затвердження проектів перспективних і поточних планів економічної діяльності і розвитку підприємства. Керівництво складанням середньострокових і довгострокових комплексних планів виробничої, фінансової і комерційної діяльності (бізнес-планів) підприємства, узгодження їх розділів. - Планування обсягів капітальних вкладень і операційних коштів для централізованої оплати устаткування й інвентарю на основі заявок виробничих і технічних підрозділів підприємства. - Визначення лімітів капітальних вкладень. - Розробка заходів щодо ефективного використання капітальних вкладень. - Розробка заходів щодо підвищення продуктивності праці, зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, підвищенню рентабельності виробництва, збільшенню прибутку, усуненню втрат і непродуктивних витрат. - Підготовка для представлення в головну бухгалтерію, відділ організації й оплати праці пропозицій по встановленню (зміні) посадових окладів окремих посад і категорій працівників підприємства. - Контроль за виконанням підрозділами підприємства планових завдань. - Організація і методичне забезпечення розробок програм. - підготовка пропозицій, обґрунтувань і розрахунків по витратах на проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських, дослідних робіт і розробок, капітального ремонту будинків і споруджень, доведення планів витрат до фінансового відділу. - Визначення обсягів витрат на підвищення кваліфікації кадрів на основі прогнозів потреби в підготовці кадрів для підприємства. - Продовження табл.1.1 Аналіз діючих структур управління підприємства і підготовка пропозицій по їхньому подальшому розвитку. - Розробка методичних матеріалів по техніко-економічному плануванню діяльності підрозділів підприємства, розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки і технології, проведенню організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоздатної продукції (робіт, послуг).
3.	Формування цінової політики підприємства.	- Розробка прогнозів економічного розвитку підприємства відповідно до потреб ринку. - Розробка планових техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових витрат, проектів оптових і роздрібних цін на продукцію підприємства, тарифів на роботи (послуги) з урахуванням попиту і пропозиції і з метою забезпечення запланованого обсягу прибутку. - Складання нормативних калькуляцій продукції і контроль за внесенням у них поточних змін планово-розрахункових цін на основні види сировини, матеріалів і напівфабрикатів, використовуваних у виробництві. - Підготовка висновків на проекти оптових цін на продукцію підприємства. - Аналіз росту цін на аналогічну продукцію конкурентів. - Внесення пропозицій про перегляд цін на високорентабельну продукцію. - Розробка економічних нормативів витрат на здійснення діяльності підприємства і представлення їх для узгодження у фінансовий відділ, коректування їх з обліків інфляційних процесів. - Розробка планів операційних витрат на здійснення діяльності підприємства по джерелах фінансування на рік і по кварталах. - Продовження табл.1.1 Розробка й узгодження з фінансовим відділом і головною бухгалтерією розрахунків по мобілізації власних коштів.

Господарська діяльність підприємства визначається за допомогою системи показників, які характеризують досягнутий рівень виробництва і оцінюють результат роботи підприємства. Техніко – економічні показники діяльності підприємства дозволяють оцінити організацію виробництва, технологічний рівень продуктивності праці, ефективність матеріальних, трудових, фінансових затрат. До основних техніко економічний показників СУАП «Європоль» можна віднести , що наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Техніко – економічні показники СУАП «Європоль» за 2009 – 2010 роки

Показники	2009 рік	2010 рік
Дохід від реалізації товарів, послуг, оперативної аренди, запасів	176323,6	235471,0
Собівартість реалізації товарів, послуг, оперативної аренди, запасів	125779,1	169876,0
Загальні витрати	17905,4	21127
Прибуток	210141,5	25810
Рентабельність	25%	27%

.

Планування діяльності є найбільш важливою функцією виробничого менеджменту. У планах відображаються всі прийняті управлінські рішення, містяться обґрунтовані розрахунки обсягів виробництва та продажу продукції, наводиться економічна оцінка витрат і ресурсів і кінцевих результатів виробництва.

Рівень планування залежить від багатьох чинників і насамперед від дотримання певних принципів, відповідно до яких розробляються плани. До специфічних принципів планування, які відображають вимоги до нього як до процесу прийняття планових рішень відносяться: обґрунтованість цілей; системність; безперервність плану; збалансованість; оптимальність використання ресурсів; адекватність системи планування.

Найважливішим принципом планування є необхідна обґрунтованість цілей, кінцевих результатів діяльності планованої системи.

Ефективність та реальність планів значною мірою залежить від ступеня реалізації принципу системності. Цей принцип вимагає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, вага тенденції, зміни в його системі.

Системний аналіз допомагає відповісти на такі важливі питання, як визначення альтернативних шляхів і способів досягнення певних цілей, які відрізняються одна від одної змістом, часом реалізації та ін.

Однією з важливих проблем планування є забезпечення його безперервності. Принцип безперервності означає сучасну розробку планів і доведення їх до виконавців у термін, що дозволяє підготуватися до нормальної роботи в плановому періоді, а також підтримка безперервної планової перспективи.

Принцип оптимальності використання ресурсів передбачає орієнтацію підприємств на інтенсифікацію виробництва на основі досягнень НТП і реалізації внутрішніх резервів поліпшення використання предметів, засобів праці і колективу працівників підприємства.

Науковий рівень планування в значній мірі визначається дотриманням принципів комплексності та збалансованості планів. Комплексність планування передбачає охоплення їм всіх взаємопов'язаних процесів і системний підхід до постановки та вирішення планових завдань на будь-якому рівні управління. Відповідно до принципу комплексності план СУАП «Європоль» відображає такі взаємопов'язані сфери діяльності, як виробничо-економічна, науково-технічна, соціальна та природоохоронна.

З комплексністю планів тісно пов'язана їх збалансованість, тобто кількісну відповідність між усіма взаємопов'язаними плановими показниками. Збалансованість виступає як найважливішої умови обгрунтованості планів, їх реальності. Головним виразом збалансованості є відповідність між потребами в ресурсах та їх наявністю.

Так як планування має системний характер, тобто всі види планів, розроблюваних на підприємстві, повинні становити деяку цілісність, що складається з взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику системи. Ця система в основі класифікації планів має відмінності за термінами, на які розробляються плани, і ступенем деталізації планових розрахунків і завдань. У даний час, виходячи з терміну, на який розробляється план, склалася така система планування:

- стратегічне планування (10-15 років);

- довгострокове планування (5 -10 років);

- середньострокове планування (2-5 років);

- короткострокове (поточні й оперативні) планування (до року).

Для підприємства СУАП «Європоль» характерне короткострокове планування. План розрахований на термін до 1 року. Короткострокове планування виступає у формі поточних й оперативних планів.

Поточне планування здійснюється шляхом складання плану роботи на рік з поквартальним розподілом. Даний план є частиною бізнес-плану підприємства. Поточний план розробляється на основі техніко-економічного розрахунку можливостей підприємства й попиту на послуги. Поточне планування займає проміжне положення між довгостроковим (середньостроковим) і оперативно-календарним плануванням.

Оскільки тактичне планування є способом реалізації стратегічних і довгострокових (середньострокових) планів, то його основним завданням є конкретизація поставлених у стратегічних планах завдань з урахуванням наявних ресурсів.

Тактичний план є розгорнутою програмою виробничої діяльності підприємства, спрямованою на виконання завдань стратегічного плану при найбільш повному і раціональному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. В умовах ринку, коли підприємство само формує стратегію і тактику поводження, самостійно вирішує питання ресурсного забезпечення і т. д., тактичні плани є не тільки інструментом балансового ув'язування ресурсів, але й інструментом обґрунтування прийняття оптимальних управлінських рішень.

Рішення, прийняті при тактичному плануванні, менш суб'єктивні, ніж при розробці стратегічних планів, тому що базуються на більш об'єктивній інформації. Вони більш конкретні і завжди прив'язані до показників роботи структурних підрозділів СУАП «Європоль».

Якщо стратегічне планування можна розглядати як пошук і визначення перспектив діяльності підприємства, то тактичне планування вважають процесом створення передумов для реалізації цих перспективних завдань. У тактичних планах відображаються заходи, які необхідно здійснити для розширення виробництва, підвищення якості послуг, впровадження передових технологій. Ці плани наголошують на розподілі наявних ресурсів, погодженості строків реалізації основних етапів діяльності підприємства з метою забезпечення реалізації стратегії.

Дохід – це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат. Він являє собою грошову форму чистої продукції підприємства, тобто включає до себе оплату праці та прибуток.

Розподілу прибутку підприємства між його підрозділами підлягає та частина прибутку від реалізації, яка залишається після всіх розрахунків підприємства з державним бюджетом , державним та комерційними банками, іншими кредиторами, виплати дивідендів і освіти фондів на рівні підприємства. Залишковий принцип розподілу прибутку заводської дозволяє акумулювати частину коштів на рівні підприємства з метою централізування деяких найважливіших питань перспективного розвитку підприємства (реконструкція та технічне переозброєння підприємства, освоєння нових видів продукції, розширення виробничих потужностей та ін.)

Прибуток підрозділів стає джерелом орендної плати, відшкодування збитку, понесеного даними підрозділом іншим підрозділам або підприємства в ході виробничо-господарської діяльності.

Принцип розподілу доходу в СУАП «Європоль» наведено в рис.1.1.

Рисунок 1.1 – Схема розподілу доходу і прибутку СУАП «Європоль»