4. Предмет та функції юридичної деонтології.

Предметом ЮД – це комплексне утворення, що включає в себе юридичну професію, науку та освіту, що розглядаються в аспекті впливу на юр. практику та інших чинників, що визначають її стан, а також систему вимог до проф. якостей та службової діяльності юристів.

Елементом предмета ЮД є: питання пов’язанні з розвитком юр. проф.; включає в себе вивчення юр. діяльності та її співвідношення з правовою наукою та освітою; вимоги до проф. та моральних якостей юриста.

Функції: формування у юриста внутрішнього імперативу службового обов’язку; вираження проф., правомірної поведінки у юриста, та вибір ним правильного шляху; виховання юр. і моральної відповідальності; забезпечення формування права.

Зовнішній імператив обов’язку виробляє для конкретного юриста інша особа, держава чи організація. Внутрішній імператив обов’язку це є свідомий матевований фактор реальної поведінки юриста його певної позиції та добровільного прийняття рішення.

Зміст – формування певних норм для юриста.

Складові елементи: проф. спрямованість, психологічні особливості, духовні аспекти, моральне обґрунтування.

Принципи: нормативність, самостійність, індивідуальність (юрист), неповторність (все залежить від часу, місця, обставин), нестандартність, моментальності, законність (знання закону обов’язково для юриста).

5. Методологія юридичної деонтології.

Методи дослідження ЮД – зумовлений специфікою досліджуваною нею об’єктів, відповідні теоретичні методи, принципи, прийоми, способи здобуття та упорядкування отриманих при цьому знань. Існують наступні методи: діалектичний, історичний, порівняльно правовий (порівняння один з одним на основі юр. знань), психологічний, соціологічний (тестування, анкетування)

6. Співвідношення юридичної деонтології з юридичними та іншими суспільними науками.

7. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.

8. Поняття та риси юридичної науки.

Оточуючу нас дійсність вивчає складна система наук. Наука – це сума знань про навколишній світ. Підставою для розмежування наук є їх предмет та об’єкт.

Предмет науки – це сфера пізнання, якою займається конкретна наука. Об’єкт науки – реальні явища, які вивчає конкретна наука. Так, предметом юридичної науки (правознавства) є знання про державу і право, а об’єктом – реальні держава і право, які ця наука вивчає.

Отже, юридична наука (правознавство) – це суспільна наука, яка вивчає державу і право, включає знання про виникнення, розвиток і функціонування державно-правових явищ. Юридична наука – одна з найстаріших суспільних наук. Історичне виникнення юридичної науки пов’язане з виникненням та розвитком права. Перші системні відомості про державу та право викладені у працях визначних мислителів Стародавньої Греції – Платона та Арістотеля. Значний внесок у розвиток юридичної науки зробили юристи Стародавнього Риму, які визначили правові поняття і конструкції. З того часу юридична наука має велике значення в житті суспільства, що проявляється в її функціях, тобто основних напрямках впливу на суспільне життя.

9. Розвиток юридичної науки в ХІ – першій половині XVII ст. ст.

10. Розвиток юридичної науки в XVII – XX ст. ст.