1.Свідомість є властивість високоорганізованої матерії.

2.Свідомість матеріальна.

3.Свідомість людини — це прояв світового духу.

4.Свідомість нерозривно пов'язана з матерією.

5.Свідомість може існувати до і незалежно від матерії.

303. Які з перерахованих нижче явищ є матеріальними?

1.виробничі відносини;

304. Які з даних визначень матерії є філософськими?

1.Матерія - це все, що має масу та енергію.

2.Матерія – це інобуття абсолютної ідеї.

3.Матерія – це все, що складається з атомів.

4.Матерія – це сукупність відчуттів.

5.Матерія – це поняття для означення об’єктивно-реального буття світу в часі, просторі, русі.

305. Які з наведених нижче положень є ідеалістичними?

3.простір і час – апріорні форми людського сприйняття;

4.простір і час – абсолютні сутності, що не залежать від матерії.

306. Які характеристики складають основу розвитку ?

1.зміни взагалі;

2.зміни, які виключають можливість повернення до минулої якості;

3.спрямовані зміни;

4.випадкові зміни.

307. Укажіть правильне визначення поняття “розвиток”:

1.розвиток – це кількісні зміни об’єкта;

2.розвиток – це будь-який рух;

3.розвиток – це прогресивна зміна;

4.розвиток – це незворотна якісна зміна системи;

5.розвиток – це повторюваність якісних та кількісних змін у системі;

6.розвиток – це процес накопичення інформації в системі;

7.розвиток – рух від менш досконалого до більш досконалого.

308. Які з вказаних процесів можна віднести до розвитку?

1.гойдання маятника;

2.старіння людини;

3.кругообіг води в природі;

4.броунівський рух;

5.тренування спортсмена;

6.руйнування природного середовища

309. Яка сучасна загальнонаукова концепція характеризується такими поняттями як “біфуркація”, “нестійкість”, “аттрактор”, “нелінійність”?

3.синергетика.

310. Виділіть пари філософів, які з різних світоглядних позицій підходили до розуміння діалектики:

1.Геракліт – Зенон Елейський;

2.Сократ – Платон;

3.Плотін – Ф.Аквінський;

4.Гегель – Маркс.

311. Що таке закон з точки зору матеріалістичної концепції ?

1.ті досягнення, що привнесені в реальний світ природи та суспільства розумом людини;

2.прояв об’єктивного (світового) розуму, втіленого в природі та суспільстві;

3.за формою продукт людського знання, а за змістом він виражає лише природні явища;

4.схеми, принципи, які запропоновані людьми для спільної соціальної діяльності;

5.необхідні, стійкі, об’єктивні, повторювані зв’язки суспільного та природного буття.

312. Де проявляється дія діалектичних законів ?

1.всюди, де має місце будь-який рух;

2.в об’єктивній реальності, де має місце повторюваність та необхідність;

3.в природному, суспільному, людському бутті, якщо там мають місце якісні зміни;

4.усюди, де має місце будь-який розвиток;

5.у сфері людської діяльності, де людина може впливати на дію цих законів.

313. Який із діалектичних законів характеризує механізм розвитку:

2.закон переходу кількісних змін в якісні;

314. Через які категорії розкривається зміст закону єдності та боротьби протилежностей?

3.протилежність;

5.єдність протилежностей;

8.протиріччя.

315. Через які категорії розкривається зміст закону заперечення заперечення?

4.заперечення;

9.наступність;

316. Через які категорії розкривається зміст закону заперечення заперечення?

5.стрибок;

7.заперечення;

9.наступність;

317. Які із названих категорій слід віднести до категорій визначеності буття?

1.одиничне, особливе, загальне;

2.простір, час;

3.причина-наслідок;

4.елемент – структура –система;

5.явище - сутність;

6.форма – зміст;

7.можливість-дійсність;

8.необхідність-випадковість.

318. .Які із названих категорій слід віднести до категорій обумовленості буття?

6.можливість - дійсність;

7.необхідність-випадковість;

319. Хто з філософів характеризував якість як “тотожну з буттям визначеність”?

2.Гегель;

320. На яких принципах ґрунтується концепція детермінізму?

1.причинності та закономірності;

відповідності;

321. До яких положень зводиться сутність механістичного детермінізму?

світ – це великий механізм, в якому не існує випадковість;

322. Визначте, які з положень відповідають індетермінізму :

1.причина, якщо і існує, то лише в явищах природи;

2.причинні пояснення в науці не можуть бути об’єктивними;

3.в суспільному розвитку відсутня будь-яка необхідність та причинність;

4.між причиною та наслідком існує зворотний зв’язок;

5.існують такі стани та події, для яких причина або не існує, або її не можна визначити;

6.все, що має свою причину, не обов’язково має і наслідок.