УКООПСПІЛКА

Полтавський університет споживчої кооперації України

Кафедра загальноінженерних дисциплін

ДИЗАЙН ОБ'ЄКТІВ ГОТЕЛЬНОГО

І РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

Методичні рекомендації

до виконання розрахунково-графічної роботи

для студентів спеціальності 6.140101

"Готельно-ресторанна справа"

Полтава

РВЦ ПУСКУ

2009

Автори: Страшко Л.М., доцент кафедри загальноінженерних дисциплін Полтавського університету споживчої кооперації України, к. арх.

Губарь В.М., професор кафедри дизайну та проблем дозвілля Полтавського інституту економіки і права, к. арх.

Рецензенти:

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри загальноінженерних дисциплін …………2010 р., протокол № ……

Страшко Л.М., Губарь В.М.

Дизайн об'єктів готельного і ресторанного господарства: Методичні рекомендації. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2010.- …….с.

Відповідальність за зміст навчально-методичного видання несуть автор, рецензенти та завідувач кафедри загальноінженерних дисциплін Гайворонська З.М.

Повне чи часткове відтворення, тиражування, передрук та розповсюдження даного видання без дозволу Полтавського університету споживчої кооперації України ЗАБОРОНЕНО

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………

1. Зміст розрахунково-графічної роботи……………………………………………

2. Методичні рекомендації до виконання розрахунково-

графічної роботи……………………………………………………………………

3. Загальні вимоги до виконання креслень…………………………………………

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………

ВСТУП

Методичні рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни "Дизайн об'єктів готельного і ресторанного господарства" для студентів спеціальності 6.140101 "Готельно-ресторанна справа" розроблені згідно з навчальним планом та програмою курсу.

Вивчення дисципліни "Дизайн об'єктів готельного і ресторанного господарства" має за мету ознайомити студентів з художнім конструюванням (дизайном), як дисципліною, що інтегрує технічну і гуманітарну культуру на проектній основі і направлена на організацію гармонійного предметного середовища.

Вивчаючи дисципліну "Дизайн об'єктів готельного і ресторанного господарства" студенти повинні оволодіти знаннями про:

1. Предмет, засоби і методи художнього конструювання (дизайну).

2. Основні ергодизайнерські закони організації простору життєдіяльності людини.

3. Ергодизайнерські вимоги до організації робочих місць в об'єктах готельно-ресторанного господарства, знарядь праці, промислових виробів та інших елементів предметного наповнення середовища.

Вивчення дисципліни формує у студентів уміння:

1. Використовувати набуті знання для ефективного управління процесом художнього конструювання (дизайнерського проектування) і роботою дизайнера для вирішення конкретних задач об'єктів готельно-ресторанного господарства.

2. Здійснювати на практиці комплексну ергономічну оцінку.

3. Вирішувати завдання оптимальної організації функціонування ергатичних систем та їх елементів.

Мета розрахунково-графічної роботи полягає в ознайомленні з методикою проектування робочого місця керівника (менеджера) фірми в офісі на основі ергономічних вимог, викладених у теоретичному курсі дисципліни "Дизайн об'єктів готельного і ресторанного господарства".

Знання, вміння та навички, набуті в ході вивчення дисципліни, необхідні для вивчення дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, підготовки до курсового і дипломного проектування, а також у наступній професійній діяльності.

1. Зміст розрахунково-графічної роботи

Тема роботи: "Проектування робочого місця керівника фірми (менеджера) з урахуванням ергономічних вимог".

Графічна частина розрахунково-графічної роботи виконується на стандартному аркуші паперу формату А3. Техніка виконання - лінійна графіка (олівець), або комп'ютерна графіка з використанням однієї з графічних систем (додаток 1-2).

Параметри приміщення, або офісу задаються викладачем для кожного студента (додаток 16) .

До обов'язкового складу креслень входять:

• план (М1:20) з розстановкою меблів і обладнання і визначенням зон досяжності.

• експлікація меблів і обладнання з визначенням їх основних габаритів (додатки 2, 14);

• індивідуальні антропометричні статичні і динамічні характеристики керівника фірми (менеджера) (додатки 3-6).

Пояснювальна записка містить у собі:

• опис (функціональна схема) технологічного процесу, який має здійснюватися на робочому місці;

- обґрунтування прийнятого дизайнерського вирішення.

Обсяг розрахунково-пояснювальної записки у межах 1-2 стор. рукописного тексту (додаток 15).

План пояснювальної записки

1. Форма і розміри приміщення офісу (м).

2. Робоча площа приміщення (кв.м).

3. Орієнтація вікон по сторонах світу.

4. Визначення розмірів і площі вікон.

5. Розміщення і розміри дверей.

6. Функціональне зонування приміщення офісу керівника (менеджера).

7. Робоча зона керівника (менеджера) фірми.

   0. Визначення ергономічних характеристик та антропометричних розмірів керівника (менеджера) фірми (додатки 3-6).

   1. Визначення моторного поля керівника (менеджера) фірми з виділенням на робочій поверхні стола зон досяжності (додатки 7, 12):

• оптимальна зона;

• нормальна зона (легкої досяжності);

• максимальна зона.

0. Визначення параметрів робочого стола і крісла:

- висота робочої поверхні стола і крісла (додаток 8-9);

- глибина і ширина крісла (за антропометричними розмірами керівника (менеджера) фірми);

- висота інших меблів та обладнання (додаток 10).

8. Параметри і склад допоміжних приміщень

   0. Санітарно-гігієнічна зона (додаток 11).

   1. Роздягальня.

   2. Міні-кухня.

2. Методичні рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи

Для проектування робочого місця людини в архітектурному об’єкті, раціональної організації праці та відпочинку, формування предметно-просторового середовища потрібні знання особливостей структури, розмірів, пластичного характеру форми людського тіла, біофізіологічних властивостей людини, процесу сприйняття, переробки та зберігання інформації, санітарно-гігієнічних впливаючих факторів і найзагальніших контактів у системі: „людина – предмет діяльності – середовище”. Ці проблеми вивчає наукова дисципліна, яка називається ергономіка.

Ергономіка – наука, яка комплексно вивчає людину (групу людей) та її (їх) діяльність, пов’язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі: людина – предмет діяльності – середовище; при одночасному збереженні її здоров’я і створенні передумов для гармонійного розвитку особистості.

Робочим місцем називається зона, яка забезпечена необхідними технічними засобами і в якій здійснюється трудова діяльність виконавця, або групи виконавців, що спільно виконують одну роботу чи операцію. Організація робочого місця - це система заходів по облаштуванню робочого місця засобами і предметами праці і їх розташуванню у визначеному порядку. (Додаток 1).

Основними факторами, які впливають на організацію робочого місця і формоутворення обладнання, є:

• функції спеціаліста;

• номенклатура й габарити технічних засобів, а під час застосування електронно-автоматизованих систем вид, обсяг та засіб використання носіїв інформації.

Великий вплив на трудову діяльність також має ряд інших факторів: режим роботи, загальна і місцева освітленість, розподіл систем світла, кольорове рішення приміщень, повітряне середовище (температура, вологість, запиленість, обмін повітря), акустичні фактори (розмови, шум, телефонні дзвінки) й ін.

При проектуванні робочого місця необхідно враховувати ергономічні вимоги – комплекс взаємозв'язаних антропологічних, фізіологічних, психологічних і санітарно - гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальні умови для продуктивної діяльності людини при одночасному збереженні її здоров'я. Ергономічні вимоги визначають оптимальний рівень організації робочого середовища та ефективного стану людини в процесі праці і відпочинку. Вони визначають зручність (не зручність), комфорт (дискомфорт) у разі тривалої праці людини, забезпечуючи оптимальні умови протікання функціональних процесів праці. Робоче місце повинно бути мобільним і дозволяти пристосовувати його елементи до індивідуальних особливостей працюючих, давати можливість змінювати позу й активно рухатися в процесі виконання функціональних операцій, мати короткочасний відпочинок безпосередньо на робочому місці.

Просторова організація робочого місця повинна враховувати антропометричні дані конкретної людини, раціональне розміщення робочих зон, робочих поверхонь, фізіологічно раціональної робочої пози, а також проектування раціональних конструкцій меблів і обладнання.

При організації робочого місця необхідно брати до уваги:

• робочу позу (робота „сидячи", „стоячи", „сидячи-стоячи");

• необхідність огляду робочого місця;

• необхідність використання робочої поверхні для виконання письмових та креслярських робіт, розташування телефону, факса, комп'ютера, а також для зберігання документів, книг, канцелярських товарів і т.і.;

• простір для ніг і стоп при роботі „сидячи".

При проектуванні необхідно забезпечити зони оптимальної і легкої досяжності моторного поля робочого місця.

Моторне поле - це простір робочого місця із розташованими органами управління і іншими технічними засобами, в якому здійснюються рухові дії людини по виконанню заданих функцій, або робочого завдання. Розрізняють зони досяжності, оптимальної і легкої досяжності в вертикальній і горизонтальній площинах. (Додаток 12).

При розташуванні меблів і обладнання необхідно передбачити їх відповідність антропометричним даним та біомеханічним характеристикам людини.

Серед антропометричних ознак розрізняють класичні і ергонометричні розміри, серед ергонометричних - статичні і динамічні.

Ергонометричними називаються розміри тіла, які можуть бути базовими для визначення розмірів різних меблів і обладнання. (Додатки 3-6).

Статичні антропометричні ознаки - це розміри тіла при збереженні людиною однієї і тієї ж пози і положення.

Динамічні антропометричні ознаки - це розміри, що змінюють свою величину при пересуванні частини тіла і всього тіла у просторі.

Фізіологічні вимоги зумовлюють відповідність предметного наповнення середовища діяльності фізіологічними властивостями людини, її біологічними та енергетичним можливостям.

Психофізіологічні вимоги забезпечують відповідність предметного наповнення середовища можливостями і особливостями функціонування органів чуття людини.

Комплекс психофізіологічних вимог містить такі поняття:

• забезпечення умов візуального комфорту, що залежать від просторових зв’язків між собою предметів діяльності людини й архітектурно-будівельної оболонки будівлі, загальної гармонізації предметно-просторового середовища;

• забезпечення умов візуального орієнтування в предметному середовищі, зумовлених взаємозв'язками елементів середовища;

• забезпечення умов проходження процесів візуальної динаміки, що залежать від трансформативності та варіантності предметно-просторового середовища.

Психологічні умови зумовлюють відповідність предметного наповнення середовища психологічними особливостями людини, включаючи її характер і темперамент, інтелектуальну й емоційно-вольову сферу, здібності та інтереси, системи навиків і вмінь, вироблення динамічного стереотипу настрою та поведінки.

Соціально-психологічні вимоги включають:

• відповідність предметного наповнення середовища й організації робочих місць характеру та ступеню групової взаємодії:

• ступінь опосередковування міжособистісних відносин змістом спільної діяльності в управлінні об'єктом.

Гігієнічні вимоги зумовлюють відповідність предметного наповнення середовища, їх експлуатаційних характеристик і елементів фізичного середовища (мікроклімату, акустичного режиму, світлового клімату, умов гігієни та безпеки) особливостям організму людини.

Гігієнічні вимоги включають:

• чистоту, що вимагає застосування гігієнічних матеріалів, розрахованих на можливість вологого прибирання з використанням дезинфікуючих засобів;

• антитоксичність, антимікробність, пилоненакопичуваність, кольоротривкість матеріалів, із яких формується предметно-просторове середовище.

Для формування сучасного предметно-просторового середовища характерна комплексність у вирішенні функціональних і художньо-композиційних задач, намагання задовольнити психофізіологічні та естетичні потреби людини, тенденція до просторової трансформації, динамічність і гнучкість планувальних і об'ємних рішень. Важливе значення для підвищення ефективності має відповідність інтер'єру й обладнання естетичним вимогам. Зараз основною тенденцією формоутворення меблів і обладнання є принцип раціональності. Композиційне рішення, гармонія кольорових сполучень мають бути залежними від основної функції виробу.

Під час організації робочого місця меблі та обладнання завдяки своїй естетичній функції мають відповідати духовним потребам людини і тому повинні відповідати уяві людини про красу, гармонію, добрий смак.

Загальна номенклатура для комплексного проектування меблів і обладнання в наборах або окремих виробах включає:

• робочі площини;

• допоміжні площини;

• комбіновані об'єми (тумби, шафи);

• екрани для гнучкого планування;

• навісні об'єми і полиці;

• столи;

• стільці і крісла (дивани).

Інші вироби та обладнання визначаються додатково, залежно від виду діяльності людини на робочому місці.

Вивчення циклів і операцій під час виконання різних видів робіт визначає дві групи принципів упорядкування рухів людини:

• принципи, зумовлені організацією робочого місця;

• принципи рухів різних частин людського тіла в межах зони досяжності.

Для створення оптимальних умов на робочому місці необхідно форму, габарити технічного обладнання (ПЕОМ, прилади та інше) і меблі пов’язувати загальними композиційними прийомами. Ці прийоми полягають у визначенні єдиного модуля габаритних розмірів меблів та обладнання, що дозволяє:

• виконувати гнучке планування робочого місця;

• замінювати окремі елементи й системи;

• об’єднувати окремі елементи й системи в блоки, які можуть нарощуватися вертикально і горизонтально;

• утворювати блок-модулі робочого місця, що дає можливість для різних композиційних рішень їх блокування у великих приміщеннях для значної кількості працівників, які виконують однакові виробничі операції, або зайняті однією діяльністю.

Тільки комплексне дотримання і використання всіх вищенаведених вимог може сприяти якісній організації і проектуванню робочого місця людини, зайнятої будь-яким видом трудової діяльності.

Якість внутрішнього простору робочих приміщень залежить також від цілого ряду заходів: технічної властивості системи, інженерно-технічного обладнання, штучного і природного освітлення, контролю шуму й інших параметрів робочого середовища.

Основна номенклатура меблів і обладнання для організації робочого місця керівника фірми, або менеджера включає:

• столи;

• столи робочі, для відпочинку, журнальні;

• робочі і допоміжні площини;

• стільці, крісла робочі, крісла і дивани для відпочинку;

• комбіновані об'єми: шафи - стінки, шафи для паперів, тумби;

• навісні об'єми, екрани для гнучкого планування, полиці;

• елементи освітлення: торшер, лампи робочі, бра;

• обладнання: холодильник, мікрохвильова піч;

• оргтехніка: комп'ютер, принтер, факс, телефон;

• сантехніка: умивальник, унітаз, пісуар;

• мікроозеленення: квіти у вазі на підлозі та у настільних вазах, вертикальне озеленення.

Оптимальна організація робочого місця передбачає використання спільних композиційно-компонувальних прийомів при розміщенні меблів і технічного обладнання, які базуються на використанні єдиного модуля (модульній координації).

Модульна координація габаритних розмірів меблів і обладнання забезпечує:

• мобільність і гнучке планування робочого місця;

• взаємозаміняємість окремих елементів;

• об'єднання окремих елементів в блоки і розвиток їх у просторі (в вертикальній і горизонтальній площинах);

• в залежності від характеристики приміщення утворення універсальних блок - модулів робочого місця на комбінаторній основі.

Якість організації робочого місця залежить від багатьох інших факторів: мікроклімату приміщення, інженерно-технічного оснащення, умов штучного і природного освітлення, температури і вологості повітря, шумового режиму, санітарно-гігієнічних умов і т.і.