4 Технологія здійснення вимірів

Виміри тиску проводять на прямих ділянках повітропроводу, довжина якого повинна бути не менше п’яти діаметрів. Причому, до перетину, де проводять виміри, не менше трьох діаметрів і після перетину - двох діаметрів.

Для забезпечення необхідної точності виміру повітропровід розбивають на кільця, рівновеликі за площею (рис. 4.).

У повітропроводах діаметром менше 560 мм виміри проводяться за діаметром. У повітропроводах, діаметр яких більший за 560 мм - у двох взаємно перпендикулярних напрямах. Якщо прямі ділянки відсутні, то в двох взаємно перпендикулярних напрямах незалежно від діаметра.

Рисунок 4 - Розбиття повітропроводів на кільця

Кількість кілець залежить від діаметра повітропроводу і наведена в табл. 2.

Таблиця 2 – Число кілець для виміру тиску у повітропроводі залежно від діаметра повітропроводу

Діаметр повітро-проводу, мм	200	200 – 400	400 – 600	600 – 800	800 – 1000	> 1000
Число кілець	3	4	5	6	8	10

Відстань до точок, в яких слід проводити виміри і які лежать на одній прямій, можна розрахувати за формулою:

, (1.)

де - діаметр, на якому лежать точки виміру;

n – загальна кількість точок вимірювання;

х – порядковий номер точки.

Зручніше користуватися рівнянням, що визначає відстань від точок вимірів до стінки повітропроводу:

, (2.)

, (3.)

де - відстань для дальньої точки виміру.

Якщо перетин повітропроводу прямокутний, то його поділяють на ряд рівновеликих майданчиків, геометрично подібних до всього перетину. Число прямокутників визначають, виходячи з того, щоб сторона кожного прямокутника не перевищувала 150 - 200 мм.

Виміри проводять в центрі цих майданчиків. Мінімальне число точок вимірів - три в кожному з двох взаємно перпендикулярних напрямів.

Для здійснення вимірів на пневмометричній трубці роблять відмітки, рівні за величиною відстані від стінки повітропроводу до точки виміру.

Для вимірів у повітропроводах передбачаються пітометражні лючки.

Під час вимірювання надмірного тиску в нагнітальній системі і на ділянках витяжних систем за вентилятором пневмометричну трубку з'єднують з мікроманометром так, як показано в таблиці 3.

Таблиця 3 – Підключення пневмометричної трубки до мікроманометра під час вимірювання надмірного тиску

Вимірюваний тиск	Пневмометрична трубка	Мікроманометр
Повний	+	+
Статичний	-	+
Динамічний	-	-
	+	+

Якщо виміри виконуються у витяжній системі або в припливній системі на ділянці до вентилятора, пневмометричну трубку з'єднують з мікроманометром так, як показано в таблиці 4.

Таблиця 4 – Підключення пневмометричної трубки до мікроманометра під час вимірювання вакууметричного тиску

Вимірюваний тиск	Пневмометрична трубка	Мікроманометр
Повний	+	-
Статичний	-	-
Динамічний	-	-
	+	+

Під час вимірів в припливних системах відлік по мікроманометру береться відносно максимальної висоти спирту в похилій трубці під час вимірювання динамічного і повного тиску, за мінімальним значенням – під час вимірюванні статичного тиску. У витяжних системах відлік береться відносно максимального значення висоти спирту під час вимірювання динамічного тиску, відносно мінімального значення – під час вимірювання повного і статичного тисків.

Після вимірів повного, статичного і динамічного напорів у кожній точці розраховують повний, статичний і динамічний тиски за формулами (4 – 6):

; (4.)

; (5.)

. (6.)

Правильність зміряних величин перевіряють розрахунковим шляхом, виходячи з рівняння (7).

(7.)

Середній квадратичний динамічний тиск повітря у повітропроводі розраховують таким чином:

(8.)

Середня швидкість повітря у повітропроводі складатиме:

. (9.)

Для зручності проведення подальших вимірів на ділянках однієї і тієї самої мережі повітропроводів визначають коефіцієнт с, який є характером розподілу швидкості потоку по перетину повітропроводу.

, (10.)

де - швидкість повітря на осі повітропроводу, м/с, яка розраховується за формулою:

. (11.)

Витрата повітря у повітропроводі визначається за рівнянням (12.):

(12.)

де F – площа поперечного перетину повітропроводу, м².