Плани практичних занять (модуль 1 «Категорія діяльності в психології. Особистість як суб’єкт діяльності»)

Тема 1. Поняття і структура діяльності

Структура заняття

1.Аналіз теоретичних положень

1.1.Поняття про діяльність.

1.2.Порівняльна характеристика активності людини і тварин.

1.3.Основні характеристики діяльності.

2.Тестові завдання:

2.1.Співставити структурні компоненти діяльності: 1) потреба ; 2) мета; 3) дія; 4) результат

та їх визначення:

а) відчуття необхідності у чомусь ;

б) реалізований об’єкт прагнення;

в) уявний об’єкт прагнення;

г).елемент діяльності, спрямований на досягнення конкретної мети.

2.2. Співставити структурні компоненти діяльності: 1) мотив; 2) операція; 3) засоби; 4) предмет

та їх визначення:

а) спонукання до дії; б) спосіб реалізації дії; в) різноманітні інструменти, які використовує людина при виконанні дії; г) те, з чим вона безпосередньо має справу.

3.Дискусійні питання.

3.1.У чому полягає якісна відмінність інтелектуальних форм поведінки вищих тварин і людини?

3.2.Чи можлива діяльність без чіткого уявлення про її мету?

3.3.Чи можна стверджувати, сутність відмінностей психіки людини і тварини полягає в тому, що для першої – це інструмент перетворення світу з метою максимального задоволення своїх потреб, а для другої – механізм пристосування до реальних умов життя?

3.4. Чому обмін сигналами, що відбувається у тварин, не може ототожнюватися з мовою людини?

3.5. Чому складну поведінку бджіл не можна назвати працею?

3.6.Чи відповідає наведена послідовність компонентів діяльності реальній логіці її розгортання: актуалізація потреби, усвідомлення мети, формування програми дій, визначення способу дій, реальне виконання дій, коригування дій, результат? Наведіть приклад і обґрунтуйте відповідь.

4.Аналітичні завдання.

4.1.На прикладі своєї навчальної діяльності (учбова дисципліна за вибором) визначити основні характеристики.

4.2.Навести приклади, які ілюструють відмінності у активності тварин і людини.

4.3.Проаналізуйте структуру діяльності і визначить потреби, мотиви, мету, спосіб здійснення та її результат.

Студент, навчаючись в економічному вузі, прагне отримати вищу економічну освіту, яка дозволить йому отримати престижну роботу. Додатково навчається роботі на ЕОМ, поглиблено вивчає іноземну мову.

4.4. Відома давня легенда про майстрів, які зносили каміння на місце майбутнього будівництва. Коли одного з них запитали, що він робить, той сказав: «Хіба не бачите, я тягаю каміння». Другий на це запитання відповів: «Я стараюся заробити собі на хліб». Третій відповів: «Я будую дім, де житимуть люди». Поясніть причину відмінностей у відповідях майстрів. Чим зумовлене це вище?

Тема 2.Мотиваційний компонент діяльності

Структура заняття

1.Аналіз теоретичних положень.

1.1.Поняття про потреби і мотиви. Види мотивів.

1.2.Ієрархія потреб за А.Маслоу.

1.3.Мотивація діяльності. Мотивація і особистість.

1.4.Основні способи стимулювання діяльності.

2.Діагностичні методики.

2.1. Дослідження самооцінки особистості.

Мета дослідження: визначення рівня самооцінки.

Інструкція досліджуваному: «1)Прочитайте уважно слова, які визначають риси особистості. Розгляньте ці риси з погляду належності їх ідеальній особистості, тобто з погляду їхньої корисності, соціальної значущості та бажаності. Для цього проранжуйте їх ( розташуйте в певному порядку), оцінивши кожне в балах від 20 до 1. Оцінку 20 поставте в бланку, в колонці №1 ліворуч від риси, яка, на Ваш погляд, є найбільш корисною і важливою для людей. Оцінку 1 – у цій же колонці ліворуч від риси, яка найменш корисна, значима й бажана. Всі інші оцінки, від 19 до 2, поставте згідно з Вашим ставленням до інших рис. Пильнуйте, щоб жодна оцінка не повторювалася двічі. 2) Прочитайте знову всі слова і розгляньте ці риси з погляду належності їх Вам. Проранжуйте їх в колонці №2, оцінивши кожну від 20 до 1. Оцінку 20 поставте справа від тієї риси, яка , на Ваш погляд, притаманна Вам найбільше, оцінку 19 поставте тій рисі, яка характерна для Вас трохи менше, ніж перша, і так далі. Тоді оцінкою 1 у Вас буде позначено ту рису, яка властива Вам менше, ніж всі інші. Пильнуйте, щоб оцінки-ранги не повторювалися».

Бланк

№ 1	Риси особистості	№ 2	d	d 2
	поступливість
	сміливість
	запальність
	нервозність
	терпимість
	затоплюваність
	пасивність
	холодність
	ентузіазм
	обережність
	вередливість
	повільність
	нерішучість
	енергійність
	життєрадісність
	помисливість
	упертість
	безпечність
	соромливість
	відповідальність

Обробка результатів.

Мета обробки результатів – визначення зв’язку між ранговими оцінками рис особистості, які входять в уявлення «Я-ідеальне» і «Я-реальне».Міра зв’язку встановлюється за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч.Спірмена. Оцінки від 1 до 20 пропонованих рис в обох рядах приймаються за їхні ранги. Різниця рангів, що визначають місце тієї чи іншої риси особистості, дає можливість вирахувати коефіцієнт за формулою

,

де n – число запропонованих рис особистості (n = 20),

d – різниця номерів рангів.

Щоб вирахувати коефіцієнт, потрібно спочатку вирахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю рангів (d) за кожною запропонованою рисою. Потім кожне одержане значення різниці рангів (d) підносять до квадрата і пишуть результат на бланку в колонці (d2) , додають і суму ( ) вносять у формулу.

Коли кількість рис дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:

r= 1- 0,00075 х .

Коефіцієнт рангової кореляції (r) може бути в межах від -1 до +1.

Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 засвідчує наявність позитивного зв’язку між «Я-ідеальним» і «Я-реальним».Якщо з’ясовано позитивний зв’язок між «Я-ідеальним» і «Я-реальним», то величина коефіцієнта засвідчує завищення самооцінки. При цьому, якщо значення R перебуває в інтервалі від +0,39 до +0,89, то у досліджуваного є лише тенденція до завищення самооцінки, а якщо в інтервалі від +0,9 до +1, то його самооцінку слід вважати неадекватно завищеною. Значення коефіцієнта кореляції в інтервалі від -0,38 до -1 засвідчує значущий негативний зв’язок між «Я-ідеальним» і «Я-реальним». Він відображає невідповідність або розбіжність уявлення людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона є за її уявленнями насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближче коефіцієнт до -1, тим більший ступінь невідповідності.

Коли одержаний коефіцієнт не менше -0,37 і не більше +0,37, то це вказує на слабкий, незначний зв’язок між уявленнями людини про риси свого ідеалу і про свої реальні риси. Такий показник може бути отримано через недотримання досліджуваним інструкції. Та якщо інструкція виконувалася, то подібний зв’язок означає нечітке і недиференційоване уявлення людини свого ідеального «Я» і «Я-реального».

2.2.Дослідження аффіліації.

Інструкція. Вам запропоновано декілька суджень, кожне з яких Ви повинні оцінити наступним чином: +3 – повністю згоден; +2 – згоден; +1 – скоріше згоден; ніж не згоден; 0 – ні так, ні ні; - 1 – скоріше не згоден, ніж згоден; -2 – не згоден; -3 – повністю не згоден.

Поряд з кожним судженням Вт повинні поставити цифру з відповідним знаком. Даний тест передбачає оцінювання мотиваційних тенденцій: мотив аффіліації та мотив знехтування. У відповідності з цим запропоновані два різних опитувальника.

Оцінка сили прагнення до людей

1.Я легко сходжуся з людьми.

2.Коли я засмучений, то звичайно більше буваю серед людей, ніж на наодинці.

3.Якщо мені прийшлося вибирати, то я хотів би, щоб мене вважали здібним і кмітливим, а недоброзичливим і комунікабельним.

4.У мене багато близьких друзів.

5.Я часто з охотою говорю з людьми про свої переживання.

6.Від доброго фільму чи книжки я отримую більше задоволення, ніж від хорошої компанії.

7.Мені подобається мати як можна більше друзів.

8.Я надаю перевагу відпочинку вдалині від людей.

9.Я вважаю, що більшість людей славу і пошану цінують більше, ніж дружбу.

10.Я надаю перевагу самостійній роботі, ніж колективній.

11.Відвертість з друзями може нашкодити.

12.Коли я зустрічаю на вулиці знайомого, то починаю розмову з ним, а не проходжу повз нього, лише привітавшись.

13.Я надаю перевагу незалежності і свободі в особистих стосунках.

14.Я відвідую компанії та вечірки для того, щоб познайомитися з новими друзями.

15.Для прийняття важливого рішення я отримую пораду від друзів.

16.Я не довіряю відкритому прояву почуттів.

17.У мене багато близьких друзів.

18.Коли я знаходжуся у незнайомій компанії, мені не важливо подобаюсь я їм чи ні.

19.Я надаю перевагу індивідуальним іграм розвагам, ніж груповим.

20.Я надаю перевагу людям емоційно відкритим, ніж зосередженим.

21.Я надаю перевагу читанню цікавої книжки, ніж проведу час на вечірці.

22.Коли я подорожую, то більше спілкуюся з людьми.

23.Мені легше вирішити важку проблему одному, ніж обговорювати її з друзями.

24.Я вважаю, що в важких життєвих ситуаціях треба розраховувати тільки на свої сили.

25.Навіть в колі друзів важко зовсім відволікатися від термінових справ.

26.Я дуже швидко знаходжу друзів на новому місці.

27.Вечір, проведений за цікавим заняттям, подобається мені більше, ніж спілкування з людьми.

28.Для того, щоб не втратити свободу, я не підтримую дуже близьких відносин з людьми.

29.Коли у мене поганий настрій, я не намагаюся показати оточуючим свої почуття.

30.Я люблю проводити час у добрій компанії, у колі друзів.

Оцінка знехтування

1.Я ніяковію у незнайомому колі людей.

2.Якщо вечірка мені не подобається, я все рівно не уходжу першим.

3.Якби мій друг став мені протирічить при сторонніх людях, мене б це дуже зачепило.

4.Я прагну менше спілкуватися з людьми критичного складу розуму.

5.Звичайно я легко сходжуся з незнайомими людьми.

6.Я не відмовляюся піти у гості, якщо дізнаюся що там будуть люди, яким я не подобаюся.

7.Коли мої друзі сперечаються, я не вмішуюся в їх суперечку.

8.Якщо я запрошу когось піти зі мною, а він відмовить, то вдруге я не буду просити.

9.Я обережний у висловлюванні своєї думки, до тих пір доки не пізнаю людину краще.

10.Якщо під час розмови я щось не зрозумів, то краще перемовчу, ніж перерву розмову і попрошу повторити ще.

11.Я відкрито критикую людей і чекаю від них того ж.

12.Мені важко говорити людям «ні».

13.Я все ж таки можу отримати задоволення від вечірки, навіть якщо бачу, що одягнений невідповідно.

14.Я дуже болісно сприймаю критику на свою адресу.

15.Якщо я не подобаюся людині, то я її уникаю.

16.Я не соромлюся звертатися до людей за допомогою.

17.Я дуже рідко протирічу людям, боячись зачепити їх.

18.Мені часто здається, що незнайомі люди дивляться на мене критично.

19.Коли я йду до незнайомих людей, то передбачаю брати з собою товариша.

20.Я часто говорю те, що думаю, навіть якщо це неприємно співрозмовнику.

21.Я легко пристосовуюся до нового колективу.

22.Часом у мене з’являється почуття, що я нікому не потрібен.

23.Я дуже переживаю, якщо стороння людина говорить неприємності на мою адресу.

24.Я ніколи не почуваю себе одинаком у компанії.

25.Мене дуже легко зачепити, навіть якщо це непомітно зі сторони.

26.Після зустрічі з новою людиною, мене мало хвилює чи я правильно себе повів.

27.Коли мені необхідно звернутися до офіційної особи, я завжди чекаю, коли мені відмовлять.

28.Коли треба попрохати продавця показати річ, яка мені сподобалась, я почуваю себе ніяково.

29.Якщо я невдоволений поведінкою свого знайомого, я прямо кажу йому про це.

30.Якщо в транспорті я сиджу, то мені здається, що люди дивляться на мене з докором.

31.Якщо я знаходжуся у незнайомій компанії, то підтримую бесіду, ніж залишаюся осторонь.

32.Я соромлюся прохати, щоб мені повернули книжку або іншу річ, яку отримали на деякий час у мене.

Оцінка результатів. По кожній шкалі визначається сума балів, для чого використовують наступний ключ.

Ключ до шкали «прагнення до людей»: +1,+2,-3,-4,+5,-6,+7,-8,-9,-10,-11,+12,

-13,+14.+15,-16,+17,-18,-19,+20,-21,+22,-23,-24,-25,+26,-27,-28,-29,+30.

Ключ до шкали «знехтування»:+1,+2,+3,+4,-5,-6,+7,+8,+9,+10,-11,+12,

-13,+14,+15,-16,+17,+18,+19,-20,-21,+22,+23,-24,+25,-26,+27,+28,-29,+30,

-31,+32.

Для визначення суми балів по кожній шкалі використовуються наступна процедура. Пунктам опитувальника зі знаком «+», надаються бали у відповідності з перевідною шкалою, де в чисельнику оцінки, отримані на кожне судження, а в знаменнику – ті бали, які їм відповідають, і які складаються:

-3 -2 -1 0 +1 +2 +3

1 2 3 4 5 6 7

Пунктам опитувальника зі знаком «-« надаються відповідно наступні бали:

-3 -2 -1 0 +1 +2 +3

7 6 5 4 3 2 1

Інтерпретація результатів. Для кожного піддослідного окремо встановлюється рівень розвитку мотиву аффіліації та мотиву знехтування, використовуючи шкалу:

Від 32 до 80 балів – низький рівень розвитку мотиву.

Від 81 до 176 балів – середній рівень розвитку мотиву.

Від 177 до 224 балів – високий рівень розвитку мотиву.

3.Ситуації для розв’язання.

Визначить способи стимулювання діяльності в наступних ситуаціях:

А) керівник намагається змінити зневажливе ставлення одного з підлеглих до співробітників;

Б) викладач поставив собі за мету сформувати сумлінне ставлення до учіння;

В) керівник намагається вплинути на двох співробітників, щоб уникнути виникнення між ними конфлікту;

Г) викладач економіки намагається сформувати в учнів інтерес до предмету.