- •1.5. Використання наукової обробки документів
- •2.2.3. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст.
- •2.2.3.1. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст.
- •2.2.3.2. Бібліографічний опис у другій половині XX ст. Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису
- •2.3.5.1. Складання бібліографічних описів документів, що мають індивідуальних авторів
- •2.3.5.2. Складання багаторівневого бібліографічного опису
- •2.3.5.3. Складання аналітичного бібліографічного опису
- •2.3.5.4. Складання бібліографічних описів нормативно-технічних і технічних документів, неопублікованих документів
- •2.3.5.5. Складання бібліографічних описів нотних видань
- •2.3.5.6. Складання бібліографічних описів образотворчих видань
- •2.3.5.7. Складання бібліографічних описів картографічних видань
- •2.3.5.8. Складання бібліографічних описів аудіовізу альних і електронних документів
- •1 Ндп. (12 дп.): кольор., картон, рамка.
- •Електрон, диск
- •Електрон, гнуч. Диски (со-ном)
- •1 Електрон, гнуч. Диск (ср-1): зв., кольор.
- •2.3.5.9. Бібліографічний опис в електронних пошукових системах
- •710 Найменування організації/установи
- •3.5.2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
- •3.5.2.3. Прийоми формалізації мови предметних рубрик
- •3.5.2.4. Основні етапи розвитку теорії та методики предметизації
- •3.5.3.2. Загальні положення формулювання предметних рубрик
- •3.5.3.3. Суть і послідовність процесу предметизаци документів
- •3.5.3.4. Предметизація видань з окремих галузей знання і деяких видів документів
- •3.6.1.3. Таблиці класифікації
- •6 Прикладні науки. Медицина.Технологія;
- •3.6.3.2. Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ббк)
- •3.6.3.3. Державний рубрикатор нті
- •3.6.3.5. Класифікатор "Стандарти і технічні умови"
- •3.6.4.1. Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
- •3.6.4.2. Загальні правила і методи систематизації
- •3.6.4.4. Зміст і послідовність процесу систематизації
- •5.3.2.1. Методи відбору інформації
- •5.3.2.2. Методи надання інформації
- •01034, Київ-34, вул. Стрілецька, 28
3.6.3.5. Класифікатор "Стандарти і технічні умови"
Стандарти і технічні умови систематизуються за класифікатором "Стандарти і технічні умови". Це ієрархічна перелічувальна система, у структурі якої виділені розділи, позначені великими буквами російського алфавіту, класи і групи, позначені арабськими цифрами:
Р21 Медичні інструменти, де Р — розділ "Охорона здоров'я, предмети санітарії та гігієни"; Р2 — клас "Обладнання й інструменти медичних установ".
Основною ознакою побудови класифікатора є ознака продукції, що виробляється.
3.6.4. Методика систематизації документів
3.6.4.1. Поняття загальної і спеціальної методики систематизації. Основні принципи систематизації
Систематизація документів — це процес, у ході якого визначається класифікаційний індекс документа відповідно до його змісту за таблицями конкретної системи документної класифікації. Щоб кваліфіковано виконувати її, систематизатор мусить мати уявлення про різні галузі наукової та практичної діяльності людей, добре розумітися в тій галузі, документи якої він здебільшого обробляє, уміти орієнтуватися в різних видах документів, використовуючи довідково-допоміжний матеріал, володіти засобами і правилами, необхідними для якісної систематизації.
Слід мати на увазі, що для процесу систематизації характерні високий рівень інтелектуальності і певна суб'єктивність. Систематизацію здійснюють працівники багатьох установ, які
вирішують різноманітні завдання, до того ж вони мають неоднаковий професійний і життєвий досвід, знання, здібності, психо-фізіологічні особливості. Усе це сприяє різному усвідомленню ознак документів і, звичайно, відбивається в індексації. Певною мірою пом'якшити розбіжності в індексуванні, забезпечити однаковість та правильність рішень допомагає чітка, доволі жорстка методика систематизації, володіння якою гарантує необхідний рівень систематизації.
Методика систематизації — це сукупність науково обґрунтованих і перевірених практикою прийомів, правил і положень, які використовуються в процесі систематизації документів. Вона виходить з методологічних основ та структури документної класифікації і сприяє найбільш точному виявленню місця документа в класифікаційному ряді й упорядкуванню процесу систематизації на всіх його етапах. До методики систематизації входять положення і правила, що використовуються при обробці документів різних видів і будь-якої галузі знання. Вони є загальною методикою систематизації. Правила, які стосуються обробки документів з окремих галузей знань, наук тощо, становлять спеціальну методику.
Правила спеціальної методики систематизації повністю пов'язані з конкретними таблицями класифікації. Вони розглядають зміст і структуру певної галузі знання або циклу наук у конкретній класифікаційній системі, розмежування з суміжними науками і питаннями, поєднання класифікаційних ознак, основні випадки використання різноманітних прийомів при обробці документів з певних галузей знання й окремих видів їх. Зміст спеціальної методики значною мірою залежить від особливостей галузей знань та від потреб установи, для якої вона розробляється. Потреби установи почасти враховуються при виборі для використання класифікаційної системи і конкретних таблиць, проте цього не завжди достатньо. Наприклад, бібліотеки навіть одного виду і типу мають різні за обсягом фонди, у них по-різному представлені галузеві документи залежно від господарського профілю регіону, який обслуговує бібліотека, свої особливості має її довідково-бібліографічний апарат. Це впливає на систематизацію документів — її глибину, межі використання різних методичних прийомів.
200
Розділ З
Індексування документів
201
Основні положення загальної методики здебільшого однакові для різних класифікаційних систем одного виду (комбіна- І цінних, перелічувальних, фасетних), хоча структура конкретної класифікаційної системи накладає на них певний відбиток.
Загальна методика систематизації визначає методи і прийоми аналізу змісту й деяких формальних характеристик документа і загальні положення та правила, на основі яких приймається рішення про відображення того чи іншого документа в пошукозому масиві або його місця на книжковій полиці. Загальна методика систематизації базується на пев- І них принципах.
Провідний принцип сучасної методики систематизації — пріоритет змісту документа над його формою і призначенням. Тобто документ систематизують, виходячи, перш за все, з його змісту. Ознаки, не пов'язані безпосередньо зі змістом, виступають звичайно як другорядні й відображаються в комбінаційних класифікаціях за допомогою типових ділень. До них зараховують вид документа, мову твору, його читацьке та цільове призначення тощо.
Іноді в класифікаціях застосовується поділ документів за формальною ознакою як первинною, наприклад, за видами документів, але такі випадки є винятком, найчастіше вони диктуються особливостями читацького попиту й обов'язково відображаються в таблицях класифікації.
Другим важливим принципом систематизації є принцип наукової об'єктивності, який вимагає від систематизатора всебічного розкриття змісту документа, виявлення в ньому найголовнішого, найістотнішого з позицій сучасної науки.
Принцип профілювання передбачає, що при систематизації слід ураховувати тип і вид установи, для якої вона здійснюється, склад і зміст фонду, спрямованість його комплектування, склад і зміст пошукового масиву, склад та інтереси користувачів тощо. Певною мірою тип і вид інформаційної установи враховують при систематизації, користуючись різними системами і таблицями класифікації.
І