3.5.2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик

Предметна рубрика виконує такі функції: інформаційну, евристичну, комплексоутворювальну, термінологічну. Сутність шформаційної функції в тому, що рубрика інформує про зміст документа, його форму та призначення. Не розглядаючи без­посередньо первинного документа, користувач має змогу одер­жати основну інформацію про нього. Виконуючи евристичну функцію, предметна рубрика сприяє пошуку документа, що

відповідає інформаційній потребі. Комплексоутворювальна функція полягає в тому, що завдяки предметній рубриці можна створити комплекс, у якому зібрані документи про певний предмет або відомості про такі документи. Термінологічна функція реалізується шляхом використання у формулюван­нях рубрик сучасної наукової термінології, що сприяє озна­йомленню з нею користувачів і опануванню нею.

Виконання означених функцій предметною рубрикою мож­ливе за умови володіння методикою формулювання різних видів рубрик. За структурою предметні рубрики бувають про­стими і складними. Прості рубрики складаються тільки з предметного заголовка. їх застосовують у предметизаціях до­кументів, які розглядають предмет у цілому, з різних боків. Наприклад:

Автомобілі. Вища школа.

Предметні рубрики абетково-предметних покажчиків (АІШ) до систематичних каталогів і таблиць класифікації подають індекс ділення, яке створює комплекс документів про відповід­ний предмет:

Класні керівники 74.204.

Предметні рубрики допоміжних предметних покажчиків містять номер сторінки, на якій ідеться про певний предмет, у книзі, а в бібліографічних покажчиках — номер бібліографіч­ного запису документа, присвяченого цьому предмету.

Предметні каталоги 105, 169. Предметні каталоги № № 34, 35, 36.

Складна предметна рубрика містить заголовок і підзаго­ловок. Підзаголовки конкретизують зміст документа, обмежу­ють його, відтворюючи аспект розгляду предмета. Наприклад:

120

Розділ З

Автомобілі — Ремонт.

Підзаголовки можуть також уточнювати форму і призна­чення документів.

При формулюванні предметних рубрик використовують підзаголовки чотирьох видів: тематичні, географічні (регіо­нальні), хронологічні та формальні (призначення і форми). Тематичні підзаголовки дають змогу відобразити такі аспекти предмета, як його властивості, стан, структуру, процеси, в яких він бере участь, тощо. Наприклад:

Літаки — Експлуатація. Сонце — Корона.

В АПП до систематичних каталогів і таблиць класифікації як тематичні використовуються галузеві підзаголовки. На­приклад:

Антибіотики біохімія 28.072 органічна хімія 24.239

Географічні (регіональні) підзаголовки відображають територіальний аспект розгляду предмета:

Клімат — Крим.

Хронологічні підзаголовки застосовують, коли зміст доку­мента має певний часовий аспект.

Українське мистецтво, 18 ст.

Формальні підзаголовки підкреслюють форму, цільове та читацьке призначення документа.

Фізика — Підручники і посібники. Медицина — Довідники.

Індексування документів 121

До складних рубрик належать і так звані описові пред­метні рубрики. Вони становлять цілі речення, до складу яких входять сполучники та прийменники, і не поділяються на за­головок і підзаголовок. Проте для забезпечення оперативності пошуку на першому місці наводять назву основного предмета, а далі розкривають аспект його розгляду. Наприклад:

Стимулювання як метод виховання дітей у сім'ї.

Але використання таких рубрик намагаються обмежити у зв'язку з складністю пошуку, особливо в автоматизованих ІПС.

За обсягом змісту предметні рубрики можуть бути адек­ватними та узагальнюючими. Адекватні рубрики максималь­но точно відображають тему документа, узагальнюючі форму­люють предмет більш широко, ніж тема документа. Для одно­го документа можна сформулювати як адекватну, так і уза­гальнюючу рубрику. Наприклад, для книги про ремонт легко­вого автомобіля адекватною буде рубрика "Легкові автомобі­лі — Ремонт". Узагальнюючі можуть бути сформульовані так: "Автомобілі — Ремонт" або "Легкові автомобілі".