Тестові завдання до теми 1

1. Просторове і трофічне положення популяції певного виду в біогеоценозі називають:

1) трофічним рівнем; 2) симбіозом; 3) місцем існування; 4) екологічною нішею.

2. Біомасу, створену за одиницю часу продуцентами, називають:

1) первинною; 2) вторинною; 3) третинною; 4) четвертинною.

3. Складовими частинами біоценозу є:

1) атмосфера, гідросфера, літосфера; 2) продуценти, редуценти, консументи; 3) фітоценоз, зооценоз, мікоценоз, мікробоценоз; 4) ліси, водойми, луки.

4. Організми, яким для існування необхідні готові органічні речовини, називають: 1) фототрофи; 2) автотрофи; 3) гетеротрофи; 4) продуценти.

5. Тип симбіозу, за якого організми різних видів мають взаємну користь, це:

1) нейтралізм; 2) паразитизм; 3) коменсалізм; 4) мутуалізм; 5) конкуренція.

6. Організми, які у процесі життєдіяльності перетворюють органічні рештки в неорганічні речовини, називають:

1) консументи; 2) автотрофи; 3) продуценти; 4) редуценти; 5) фототрофи.

7. Екологія (у широкому значенні) — це:

1) частина біології, яка вивчає взаємовідносини організму із середовищем; 2) наука, яка вивчає становлення морфологічних та фізіологічних особливостей організмів, а також зміну їх чисельності залежно від умов середовища існування; 3) комплексна наука, яка вивчає загальні закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня; 4) наука про охорону природи.

8. Який підрозділ загальної екології вивчає вплив на організм факторів середовища: 1) синекологія; 2) демекологія; 3) аутекологія; 4) біогеоценологія.

9. Основними параметрами популяцій є:

1) щільність, вага, зріст, географічне положення; 2) продуктивність, вартість, кількість;

3) вік, стать, об’єм, ріст; 4) чисельність, щільність, народжуваність, смертність.

10. Хто вперше запропонував термін «екологія»…

1) Чарльз Дарвін (1859р.); 2) Вернадський В.І. (1940р.); 3) Платон (427-347р. до н.е.);

4) Ернст Геккель (1866р.).

11. Популяція — це:

1) група живих організмів в екосистемі; 2) живі організми, що живуть на певній території; 3) особини одного виду, що живуть на певній території, відокремлені від подібних угруповань; 4) представники різних видів, що живуть на певній території.

12. Що означає в дослівному перекладі з грецької «екологія»:

1) вчення про живі організми; 2) наука про охорону природи; 3) наука про дім (помешкання); 4) наука про виробництво.

13. Який підрозділ загальної екології вивчає динаміку популяцій:

1) аутекологія; 2) синекологія; 3) демекологія; 4) біогеоценологія.

14. Коливання чисельності популяції внаслідок порушення динамічної рівноваги в екологічних системах являють собою:

1) сукцесії; 2) ланцюг живлення; 3) хвилі життя; 4) піраміду енергії.

15. Реакція організмів на зміну тривалості світлового періоду доби – це:

1) біологічний годинник; 2) фотоперіодизм; 3) анабіоз; 4) симбіоз; 5) адаптація.

16. Фактори неживої природи називають:

1) антропогенними; 2) абіотичними; 3) незмінними; 4) домінуючими; 5) біотичними.

17. Всі можливі типи взаємозв'язків між організмами різних видів називають:

1) паразитизм; 2) мутуалізм; 3) коменсалізм; 4) нейтралізм; 5) симбіоз.

18. В науковий обіг поняття біогеоценоз ввів:

1) Геккель; 2) Тенслі; 3) Одум; 4) Вернадський; 5) Сукачов; 6) Лібіх.

19. Ноосфера – це:

1) частина оболонок Землі, заселена живими істотами; 2) новий стан біосфери, зумовлений розумовою діяльністю людини; 3) сукупність усіх природоохоронних територій; 4) жива оболонка Землі.

20. Типи розподілу особин в популяції:

1) нерівномірний, простий, складний; 2) випадковий, послідовний, регулярний;

3) випадковий, рівномірний, груповий; 4) простий, складний, середній.

21. Межі біоценозу визначаються:

1) поширенням домінуючого виду тварин; 2) межами певного рослинного угрупування;

3) довільно; 4) чітких меж не існує.

22. Угруповання організмів, штучно створене людиною для одержання сільськогосподарської продукції, називають:

1) біогеоценозом; 2) популяцією; 3) агроценозом; 4) біосферою; 5) екосистемою.

23. Стан екологічних систем (біогеоценозів) та природних комплексів, зміну стану окремих видів природних ресурсів (водних, ґрунтових, рослинних, тваринних) контролює:

1) біосферний (глобальний) моніторинг; 2) екологічний моніторинг; 3) санітарно-гігієнічний моніторинг; 4) математичне моделювання.

24. Фактори, рівень яких наближається до межі стійкості організму, називаються:

1) біологічними; 2) екосистемними; 3) лімітуючими; 4) індивідуальними; 5) абіотичними; 6) біотичними.

25. Складовими частинами екосистеми є:

1) степові та лучні трави, чагарники та ліс; 2) водорості, молюски, риби, прибережна рослинність; 3) екотоп та біоценоз; 4) фітоценоз, зооценоз, мікробоценоз.

26. Організми, що живляться органічними речовинами, синтезованими автотрофами або гетеротрофами, називаються:

1) редуценти; 2) консументи; 3) продуценти; 4) деструктори.