4. «Перевірка правильності проведення інвентаризації»

Метою інвентаризації на даному етапі є підтвердження реальності статей балансу на підставі перевірки: -прийнятого на підприємстві порядку проведення інвентаризації його

результатів; -первинних бухгалтерських документів; -даних бухгалтерського обліку за об'єктами основних засобів.

Особливу увагу треба приділити правильності віднесення предметів до основних засобів. Інвентаризація здійснюється на підставі вивчення наказу в суб'єкта господарювання про проведення інвентаризації. Порядок проведення інвентаризації (кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік майна і т. ін.) визначається керівником суб'єкта господарювання, за винятком випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

При перевірці інвентаризаційних описів слід пам'ятати, що в них повинні міститися свідчення про всі об'єкти основних засобів: найменування та інвентарний номер об'єкта, його призначення, основні технічні й експлуатаційні характеристики. Орендовані основні засоби відображаються в інвентаризаційних описах окремо по кожному орендодавцю. Дані інвентаризаційних описів порівнюються з інвентарними картками обліку об'єктів основних засобів (форма ОЗ-6). з відповідною технічною і первинною документацією, а також із даними бухгалтерських регістрів на предмет тотожності даних аналітичного і синтетичного обліку. Слід зазначити, що згідно з П(с)БО 7 одиницею бухгалтерського обліку основних засобів є інвентарний об'єкт. У разі наявності в одного об'єкта декількох частин, які мають різний строк корисного використання, кожна така частина враховується як самостійний інвентарний об'єкт. Аудитору необхідно звернути увагу на виявлення в ході інвентаризації розходження між фактичною наявністю майна і даними бухгалтерського обліку, які на рахунках бухгалтерського обліку відображаються в такому порядку: -надлишок майна оприбутковується за справедливою вартістю на дату проведення інвентаризації, і на цю суму збільшують доходи суб'єкта господарювання;

-нестача майна і його псування в межах норми природного убутку відноситься на витрати виробництва або обігу (витрати), понад норму - за рахунок винних осіб.

4. « Інвентаризація операцій надходження,оренда і вибуття»

Інвентаризація основних засобів починається з перевірки правильності відображення їх в обліку й реальності балансових і звітних даних. Для цього зіставляють наявність основних засобів у балансі з даними синтетично­го й аналітичного обліку. Потім перевіряють первинні документи для встановлення законності й доцільності господарських операцій і так виявляють винних осіб, які допускають порушення і зловживання.

Тобто, за даними інвентарного списку основних засобів, описів інвентарних карток з обліку основних засобів і самих інвентарних карток обліку основних засобів аудитор встановлює, за ким числяться й де знаходяться основні засоби, час проведення інвентаризації і чи відображені в обліку її результати. За первинними документами й картками обліку руху основних засобів перевіряють своєчасність і повноту оприбуткування надхо­дження основних засобів. Зокрема, ревізор з'ясовує, чи враховані в первісній вартості затрати на доставку і монтаж; чи відображені в обліку суми зносу основних засобів, які були в експлуатації, чи не зменшена кількість предметів, які надійшли на підприємство. Слід звернути увагу на наявність на предметах інвентарних номерів. Ретельній перевірці підлягають операції щодо безплатного над­ходження і вибуття та ліквідації основних засобів. Тут особливо старанно перевіряють правильність складених актів приймання-здавання об'єктів, чи немає в них виправлень і підчисток, чи вказані дата, кількість і вартість об'єктів, їх технічний стан; щодо вибуття й ліквідації ревізор перевіряє обґрунтованість безплатної передачі ос­новних засобів, наявність документів, які підтверджують прийняття їх на облік покупцями. Доцільність ліквідації основних засобів перевіряється суцільним способом за актами, зокрема, правильність їх складання, наявність актів на дефектність предметів, повноту і своєчасність оприбуткуван­ня матеріалів від ліквідації, відображення збитків від ліквідації не повністю амортизованих засобів. Далі аудитор перевіряє правильність нарахування й використан­ня амортизаційних відрахувань, законність затрат на поточний і ка­пітальний ремонт основних засобів; правильність відображення ос­новних засобів за фактичними затратами на придбання, зведення й виготовлення, що становлять їхню первісну вартість.

Вивчаючи операції вибуття чи ліквідації основних засобів реві­зор має встановити, чи не був завищений відсоток зносу з метою дальшої реалізації за нижчими або вищими цінами. Повноту й своєчасність оприбуткування основних засобів визна­чають шляхом зіставлення дати оприбуткування за рахунком 10 "Основні засоби" з даними, вказаними в первинних документах, ак­тах приймання-здавання,

актах введення в експлуатацію основних засобів, актах переведення тварин із групи в групу, актах приймання багаторічних насаджень і передачі їх в експлуатацію. Документальній перевірці підлягають також операції щодо спи­сання основних засобів, правильність їх оформлення, законність і доцільність

вибуття і правильність відображення його в обліку.

Необхідно також перевірити правильність оцінки основних за­собів. Основні засоби, які надійшли на підприємство, обліковуються за первісною

вартістю, яка включає затрати на їх спорудження, вартість проектно-

кошторисної документації, видатки на доставку, монтаж та установлення. При цьому придбані основні засобі, які були в експлуа­тації,

оприбутковуються за сумою купівельної вартості (оплати), ви­датків на їхню доставку і установку з доданням суми зносу за цими об'єктами, вказаної у документах на оплату. При списанні основних засобів внаслідок стихійного лиха і аварій необхідно перевірити, чи відшкодовувалися зазнані підприємством збитки винними особами. Фінансовий результат (прибуток, збитки) від реалізації та іншо­го вибуття основних засобів відноситься на рахунок 79 "Фінансові результати".Контроль операцій по реалізації продукції і розрахунків з покупцями і замовниками.Реалізація продукції є одним із джерел грошових фондів підприємства. Це оціночний показник, від якого залежить фінансовий стан підприємства, оборотність оборотних коштів, розмір прибутку, відрахування до фондів. В загальній сумі балансового прибутку, прибуток від реалізації є основною статтею фінансових результатів. Завданнями контролю реалізації продукції, виконаних робіт та наданих послуг є перевірка обґрунтованості і своєчасності укладання договорів на продаж продукції, дотримання договірних зобов'язань, реальності та законності операцій по реалізації, маркетингової політики, правильності застосування цін і тарифів визначення фінансових результатів від реалізації та резервів підвищення рентабельності виробництва товарної продукції. Основними аспектами контролю реалізації є:

- виконання плану реалізації продукції по загальному обсягу;

-виконання зобов'язань по поставках; -правильність обліку позавиробничих витрат; -достовірність облікових даних по реалізованій (відвантаженій) продукції; -своєчасність виписки платіжних документів і податкових накладних на

відвантажену продукцію; -відповідність звітних показників про реалізацію продукції бухгалтерським записам і первинним документам; -своєчасність і повнота розрахунків за реалізовану продукцію;

-правильність нарахування і перерахування ПДВ та акцизного збору;

-повнота відображення в обліку господарських операцій по реалізації продукції.

Під час перевірки розрахунків з рахунка 36 "Розрахунки з по­купцями та

замовниками" слід уточнити правильність ведення аналі­тичного обліку розрахунків і повноту відображення всіх проведених операцій щодо розрахунків з покупцями й замовниками. На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім

заборгованості, яка забезпечена векселями.

Рахунок 36 має два субрахунки:

1) 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

2) 362 "Розрахунки з іноземними покупцями"'.

За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовника­ми" показується продажна вартість реалізованої продукції, яка вклю­чає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'яз­кові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету й позабю­джетних фондів та включені у вартість реалізації; за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства. Сальдо рахун­ка — заборгованість покупців і замовників за одержану продукцію.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ве­деться за кожним покупцем та замовником і кожним пред'явле­ним до оплати рахунком.Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин за товарними операціями слугують первинні документи з об­ліку розрахунків з покупцями та замовниками. Порядок та форми роз­рахунків між постачальником та покупцем визначаються в господар­ських договорах, а для обліку експертних угод — у договорі поставки.

На суму оплати за відвантажену продукцію підприємство надає покупцю (замовнику) розрахункові документи.

Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів з дня одержання.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" кореспондує:

За дебетом з кредитом рахунків	За кредитом з дебетом рахунків
30 "Каса" 31 "Рахунки в банках" 70 "Дохід від реалізації" 71 "Інший операційний дохід" 76 "Страхові платежі"	30 "Каса" 31 "Рахунки в банках" 33 "Короткострокові векселі одержані" 37 "Розрахунки з різними дебіторами" 50 "Довгострокові позики" 63 "Розрахунки з постачальника­ми та підрядниками" 64 "Розрахунки за податками і платежами" 70 "Дохід від реалізації" 93 "Витрати на збут"

З одногородніми покупцями складається акт звірки.При реалізації товарів (готової продукції), наданні послуг покуп­цям робиться запис: дебет рахунка30 "Розрахунки з покупцями та замовниками", кредит рахунка 70 "Доходи від реалізації". Якщо надійшли на рахунок гроші від покупця на основі випис­ки банку, то робиться запис у дебет рахунка 31 "Рахунки в банках" і кредит рахунків 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" або рахунка 70 "Доходи від реалізації".