§2 Державне регулювання інвестиційної діяльності

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-тех­нічної і соціальної політики. Воно визначається показни­ками економічного і соціального розвитку України, дер­жавними і регіональними програмами розвитку народно­го господарства, державним і місцевими бюджетами, пе­редбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

Крім загальних засобів і механізмів регулювання госпо­дарської діяльності, що їх застосовує держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального роз­витку відповідно до ст. 12 ГК, державне регулювання інвес­тиційної діяльності здійснюється в таких формах:

а) управління державними інвестиціями;

б) регулювання умов інвестиційної діяльності;

в) контроль за здійсненням інвестиційної діяльності усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Управління державними інвестиціями здійснюється республіканськими і місцевими органами державної вла­ди й управління та включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних і позабюджетних коштів.

Регулювання умов інвестиційної діяльності здійсню­ється шляхом:

подання фінансової допомоги у вигляді дотацій, суб­сидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

державних норм та стандартів;

заходів щодо розвитку та захисту економічної конку­ренції;

роздержавлення і приватизації власності;

визначення умов користування землею, водою та інши­ми природними ресурсами;

політики ціноутворення;

проведення державної експертизи інвестиційних про­грам та проектів будівництва;

Інших заходів.

_{- 469 -}

§ 3. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності

Сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій (інвестиційна діяльність) може здійснюватися в різних правових формах.

Основною правовою формою (правовим документом), яка регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зо­бов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовід­носин, що не суперечать законодавству України, є виключ­ною компетенцією суб'єктів інвестиційної "діяльності. Втручання державних органів та посадових осіб у реаліза­цію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції не допускається.

Чинне законодавство не встановлює, якими саме госпо­дарськими договорами регулюються взаємовідносини між українськими суб'єктами інвестиційної діяльності.

Більш детально ці відносини врегульовані законом щодо іноземних інвестицій. Так, згідно із ст. 23 Закону Украї­ни «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвес­тори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Вважаємо, що є всі підстави відносити до інвестицій­них за своїм характером договорів: а) власне інвестиційні договори; б) засновницькі договори, в яких засновники визначають, зокрема, умови передачі майна створювано­му суб'єкту господарювання, порядок розподілу прибутків і збитків тощо; в) угоди про розподіл продукції¹.

Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяль­ність за участю іноземного інвестора підлягають реєстрації у терміни та в порядку, що встановлені Кабінетом Мініст­рів України².

¹ Закон України від 14 вересня 1999 р. «Про угоди про розподіл про­дукції» //Відомості Верховної Ради України. —1999. —№44. — Ст. 391.

^я Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від ЗО січня 1997 р. № 112 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 6. - Ст. 47.

_{-470 -}

Однією із форм реалізації державних інвестицій є держав­не замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

Державне замовлення розміщується, як правило, на конкурсній основі з урахуванням економічної вигідності цих замовлень для підприємств та організацій.

Загальні правові та економічні засади формування, роз­міщення і виконання на договірній (контрактній) основі замовлень держави на виконання робіт у капітальному бу­дівництві для задоволення державних потреб встановлені Законом України від 22 грудня 1995 р. «Про державне за­мовлення для задоволення пріоритетних потреб держави».

Прийняття в експлуатацію об'єктів державного замов­лення провадиться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених бу­дівництвом об'єктів »*.