Міністерство освіти і науки україни
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра зовнішньоекономічної діяльності
Реєстр. № __________________
Методичні рекомендації
до виконання комплексної курсової роботи з дисциплін
«Міжнародна торгівля», «Основи зовнішньоекономічної діяльності», «Ризики у зовнішньоекономічній діяльності»
для студентів 4 курсу спеціальності 6.050200
«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
Херсон 2009
Наумов о.Б., Плющик і.А.
Методичні рекомендації до виконання комплексної курсової роботи з дисциплін «Міжнародна торгівля», «Основи зовнішньоекономічної діяльності», «Ризики у зовнішньоекономічній діяльності» для студентів 4 курсу спеціальності 6.050200 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» / Наумов О.Б., Плющик І.А. – Херсон, ХНТУ, 2009. – 20 с.
Рецензент: Савчук О.А., кандидат економічних наук
Укладачі: Наумов О.Б., доктор економічних наук
Плющик І.А., асистент
Затверджено
на засіданні кафедри
зовнішньоекономічної діяльності
Протокол № від ______________
Зав.кафедри _________О.Б.Наумов
Відповідальний за випуск__________________________
ВСТУП
Курсова робота - самостійна дослідницька робота студента, яка характеризує ступінь засвоєння під час навчання теоретичного матеріалу та готовність до самостійної творчої роботи.
Своєчасне виконання та захист курсової роботи є обов'язковою передумовою допуску до складання іспитів.
1. Значення комплексної курсової роботи у вивчені курсів «Основи зовнішньоекономічної діяльності», «Міжнародна торгівля», «Ризики у зед».
Метою виконання комплексної курсової роботи є закріплення та поглиблення теоретичних знань, набуття навичок застосування знань з курсів для вирішення окремих організаційних і управлінських проблем. Під час виконання курсової роботи студенти повинні використовувати базу знань по економічним дисциплінам, рекомендувати найбільш ефективні форми організації зовнішньоекономічної діяльності, використовувати сучасні методи планування діяльності підприємства, провести вибір найбільш вигідних умов експортно-імпортної діяльності, аналізувати тенденції розвитку міжнародних торговельних відносин, оцінювати та прогнозувати можливі зміни через вплив ризиків на діяльність, рекомендувати заходи по зменшенню впливу ризиків на зовнішньоекономічну діяльність підприємства. Комплексна курсова робота складає основи формування творчого підходу до вирішення практичних ситуацій, пов'язаних зі здійсненням ЗЕД підприємствами.
2. Основні умови виконання курсової роботи.
2.1. Тематика та обсяг курсової роботи.
Тематика курсової роботи може бути обрана студентом з орієнтовного переліку тематики робіт або запроваджена самостійно. На це відводиться один тиждень з початку навчального семестру. Тема узгоджується з керівником і затверджується на засіданні кафедри.
Обсяг курсової роботи складає 35-40 сторінок друкованого тексту.
2.2. Складання первинного плану курсової роботи.
На цьому етапі студент самостійно розробляє план-схему роботи з урахуванням вимог, які є обов'язковими (вступ, теоретична та розрахункова частини, висновки ).
Теоретична частина складається з двох розділів. У першому розділі обґрунтовується значення теми у вирішенні проблем зовнішньоекономічної діяльності підприємств, питання, як необхідно її вирішити.
Другий розділ передбачає методи і напрямки розкриття сутності проблеми, власну точку зору на вирішення проблеми.
Виклад матеріалу повинен бути логічним, послідовним, без зайвих повторів та протиріч.
Не допускається дослівне переписування з книг та інших джерел окремих розділів, абзаців. Обов'язковою умовою позитивної оцінки роботи є самостійне висвітлення матеріалу.
Розрахункова частина. Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства можливе за умови результативних обміркованих аналітичних оцінок і управлінських рішень. Ці умови сприяють постійному підтриманню належного рівня ефективності, дозволяють збільшувати обсяг зовнішньоторгівельних операцій без залучення додаткових ресурсів, знижувати витрати та втрати за рахунок своєчасної координації діяльності.
Обґрунтування управлінських рішень потребує пошуку додаткової інформації, розрахунків варіантів рішень, аналіз і вибір кращого варіанту для збільшення ефекту зовнішньоекономічної діяльності.
Основу ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства складає об'єктивний аналіз ринкового середовища, який є складовою кон'юнктурної роботи підприємства і включає в себе аналіз об'єму ринку, фірмової структури, аналіз цін, конкуренції, аналіз стану потенційних контрагентів та підприємств-конкурентів. Умовою корисності результатів такого аналізу є використання достовірної інформації та відповідних критеріїв оцінювання.
В розрахунковій частині студенти повинні продемонструвати своє вміння використовувати ці джерела та критерії.
Постановка задачі в розрахунковій частині має три основних варіанта, але кожний з них має низку індивідуальних завдань.
Постановка задачі 1. Аналіз динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій у масштабах країни та регіону.
Треба вивчити позитивні та негативні тенденції на макрорівні, визначити перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні, обґрунтувати висновки з використанням показників структури, динаміки та засобів економіко-математичного моделювання.
Розрахункова частина виконується з використанням ЕОМ.
Постановка задачі 2. Аналіз цін на товари та послуги. Необхідно розрахувати індекси цін, визначити причини коливання цін, скласти обґрунтований прогноз на перспективу.
Розрахункова частина виконується з використанням ЕОМ.
Постановка задачі 3. Аналіз стану діяльності закордонного партнера. Необхідно розрахувати показники рентабельності, платоспроможності та ліквідності і зробити висновок щодо надійності партнерства.
Розрахункова частина виконується з використанням ЕОМ.
2.3. Вимоги до оформлення роботи.
Курсову роботу виконують у рукописному варіанті, або друкують машинописним способом, або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297мм). Можна також використовувати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.
При написанні вручну або при використанні друкарської машинки текст друкується через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.
При використанні комп'ютера текст набирається з використанням шрифтів текстового редактора Microsoft Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.
Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 20-30 мм, правий - 10 мм, верхній і нижній - 20 мм.
Шрифт повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності, щільність тексту повинна бути однаковою.
Приклади оформлення титульного аркушу курсової роботи та форма листа завдання наведені у додатках до методичних рекомендацій.
Структура курсової роботи: титульний аркуш, лист завдання, реферат, зміст, перелік умовних скорочень (якщо потрібно), вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки. Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин роботи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої») з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.
Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш. Який включається до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, листі завдання та у рефераті номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини, як реферат, зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять перед заголовком розділу, після номеру розділу ставиться крапка, після назви розділу крапку не ставлять.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і порядкового номера пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за тими ж правилами, що ї пункти.
Ілюстрації і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Посилання на ілюстрації та таблиці подають у вигляді виразу у круглих дужках. Ілюстрації і таблиці, що подані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4 враховують як одну сторінку.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією з абзацу.
Якщо в роботі одна ілюстрація або одна таблиця, їх нумерують за загальними правилами. Приклад наведення ілюстрацій:
Рис. 3.2 Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну, млн. грн.
Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва починається з великої літери, після назви крапка не ставиться.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншій аркуш.
Таблиці з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці.
Зовнішні боки за внутрішні границі таблиці означають лініями чорного кольору. Приклад побудови таблиці:
Таблиця 3.1
Зовнішня торгівля України та Росії у 2005-2008 рр.(млрд. дол. США)
Показники |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2005 до 2006, % |
2006 до 2007, % |
2007 до 2008, % |
Зовнішньоторговельний оборот |
|
|
|
|
|
|
|
всього |
18,0 |
15,0 |
12,5 |
10,4 |
83,3 |
83,3 |
83,2 |
товари |
14,4 |
11,5 |
10,0 |
8,0 |
80,3 |
86,2 |
80,0 |
послуги |
3,6 |
3,5 |
2,5 |
2,4 |
97,2 |
71,4 |
96,0 |
Експорт |
|
|
|
|
|
|
|
всього |
8,9 |
6,9 |
5,1 |
4,6 |
77,5 |
73,9 |
90,2 |
товари |
5,6 |
3,7 |
2,9 |
2,4 |
66,8 |
78,0 |
82,8 |
послуги |
3,3 |
3,2 |
2,2 |
2,2 |
97,0 |
68,8 |
100,0 |
Імпорт |
|
|
|
|
|
|
|
всього |
9,1 |
8,1 |
7,4 |
5,8 |
89,0 |
91,4 |
78,4 |
товари |
8,8 |
7,8 |
7,1 |
5,6 |
88,9 |
90,1 |
78,9 |
послуги |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
100,0 |
100,0 |
66,7 |
Баланс |
|
|
|
|
|
|
|
всього |
-0,2 |
-1,2 |
-2,3 |
-1,2 |
- |
- |
- |
товари |
-3,2 |
-4,1 |
-4,2 |
-3.2 |
- |
- |
- |
послуги |
+3,0 |
+2,9 |
+1,9 |
+2,0 |
- |
- |
- |
Примітки до тексту і таблиць нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку і примітки нумерують.
Формули розміщують на окремих рядках, але невеликі і нескладні формули, можна вписувати всередині рядків тексту. Нумерувати слід формули, на які є посилання у наступному тексті. Формули (якщо їх більше одної), нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.
Приклад наведення формул:
Е = Е1-Е2, (3.3)
де Е1 - економічний ефект, одержаний до впровадження нових технологій;
Е2 - економічний ефект, одержаний після впровадження нових технологій.
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад:
- галузева приналежність підприємства;
- розмір підприємства:
1) мале підприємство;
2) середнє підприємство;
3) велике підприємство;
- структура підприємства.
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
При написанні роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали яких наводяться у роботі. Посилання в тексті на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.
В роботі можна використовувати цитати. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Кожна цитата супроводжується посиланням на джерело.
Список використаних джерел складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, без скорочення назв та ін.
Джерела можна розміщувати у порядку появи посилань у тексті, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, або у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державних стандартів ГОСТ 7.1-84, ДСТУ 3582-97, ГОСТ 7.12-93. Приклади оформлення списку використаних джерел наведено у додатках до методичних рекомендацій.
Додатки оформлюють як продовження роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої розміщується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка (наприклад: рис.Д.2. - другий рисунок додатка Д).
2.4. Склад пояснювальної записки курсової роботи:
- титульний лист;
- завдання;
- реферат;
- вступ;
- теоретична частина;
- розрахункова частина;
- висновки;
- перелік використаних джерел;
- додатки.
Реферат містить інформацію про автора, тему роботи, її обсяг, кількість опрацьованих літературних джерел та дає коротку характеристику змісту трьох розділів роботи (обсяг не більше 1 сторінки). Зразок оформлення реферату наведено в додатку.
Вступ містить обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми комплексної курсової роботи, визначає мету та завдання роботи, предмет, об’єкт дослідження і подає коротку інформацію про нього, стисло характеризує використані методи та інформаційні джерела дослідження.
Висновки містять стислий виклад підсумків роботи. Наводяться найбільш важливі положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті курсової роботи та поставленим у вступі завданням.
За виконаними розділами роботи проводиться атестація студентів.
2.5. Захист курсової роботи на комісії.
При захисті студент повинен розкрити зміст теми, довести логіку формування структури курсової роботи, обґрунтувати виконані рішення і ефективність отриманих результатів, відповісти на запитання членів комісії.
Оцінка за курсову роботу виставляється у екзаменаційній відомості та заліковій книжці студента.
Тематика курсових робіт.
Роль експорту в розвитку господарського комплексу України.
Ціноутворення і форми доходу від експорту продукції.
Особливості організації експорту і імпорту робіт, послуг.
Значення транспортних засобів і умов для ефективності експортно-імпортних операцій.
Державне регулювання експортно-імпортних операцій.
Значення документального забезпечення експортно-імпортних операцій.
Форми здійснення експортно-імпортних операцій підприємствами-виробниками товарів.
Резерви та фактори зниження витрат по експортно-імпортним операціям.
Організація і техніка зустрічної торгівлі.
Операції з експорту товарів за умови прямого виходу підприємства на зовнішній ранок.
Управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності.
Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства.
Аналіз діяльності та економічного потенціалу зарубіжного партнера.
Основні показники діяльності закордонних фірм.
Інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
Зовнішньоторговельний договір купівлі-продажу.
Валютно-фінансові відносини підприємств з іноземними партнерами.
Комерційні форми передачі об’єктів інтелектуальної власності у зовнішньоекономічній діяльності.
Роль якості продукції у ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Створення і розвиток спільних підприємств.
Організація і техніка комерційних операцій на міжнародних біржах, торгах, аукціонах.
Орендні операції у зовнішньоекономічній діяльності.
Використання посередницьких структур у зовнішньоекономічній діяльності.
Особливості світового ринку промислових товарів.
Особливості світового ринку сировинних товарів.
Іноземні інвестиції в економіку України.
Зовнішньоекономічні зв’язки регіонів.
Дослідженні ринку у ЗЕД підприємства.
Організація фінансування та кредитування ЗЕД підприємства у сучасних умовах.
Сучасні регіональні програми ЗЕД.
Диверсифікація зовнішніх ринків для стабілізації експорту підприємства.
Страхування експортних кредитів від комерційних та політичних ризиків.
Оптимізація розвитку імпортозаміщуючих виробників в Україні.
Толінгові операції як метод оптимізації ЗЕД підприємства у сучасних умовах.
Особливості страхування у ЗЕД.
Комерційні форми передавання технологій у ЗЕД.
Методика організації ЗЕД підприємства на міжнародних біржах.
Комерційні операції на міжнародних торгах та аукціонах.
Ціноутворення у зовнішньоекономічній сфері.
Сутність та значення термінів “Інкотермс 2000” у ЗЕД підприємства.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств і організацій різноманітних галузей економіки України.
Організація взаєморозрахунків між українськими і закордонними підприємствами за комерційні послуги.
Порівняльна характеристика неофакторних та неотехнологічних моделей розвитку міжнародної торгівлі.
Характеристика і специфічні риси сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі, основні фактори зростання її обсягів.
Міжнародні торгові режими та їх порівняльна характеристика.
Передумови активізації розвитку компенсаційної торгівлі.
Умови картельного регулювання цін на міжнародних ринках сировини.
Організаційні форми технічного обслуговування торгівлі комплектним обладнанням.
Особливості і характерні риси торгівлі готовою продукцією.
Основні форми угод торгівлі комплектним обладнанням.
Загальна характеристика сучасного стану і перспектив розвитку міжнародного технологічного обміну.
Види і характеристика сучасних інжинірингових послуг.
Передумови, динаміка розвитку ліцензійної торгівлі, класифікаційні підходи до ринку ліцензійних послуг.
Договори комісії та обов’язки “дель-кредере” комісіонера.
Міжнародна аукціонна торгівля: центри, етапи та динаміка.
Сучасні тенденції розвитку міжнародної виставкової справи.
Механізм та напрями регулювання міжнародних торгових відносин.
Головні інструменти торгової політики держави.
Загальна порівняльна характеристика адміністративних та економічних методів регулювання міжнародних торгівельних відносин.
Міжнародне квотування товарних потоків.
Добровільні експортні обмеження та їх економічна функція.
Світова практика застосування технічних бар’єрів у міжнародній торгівлі.
Міжнародне адміністрування торгівлі – його основні типи та завдання.
Порівняння ефективності застосування ембарго та економічної блокади.
Економічна основа і наслідки застосування демпінгу.
Практика застосування антидемпінгових заходів проти українських товарів.
Фінансові методи зовнішньоторговельної політики.
Загальна характеристика внутрішньо фінансових та грошово-кредитних заходів стимулювання міжнародної торгівлі.
Організаційно-технічне сприяння експортному виробництву – основні методи та їх характеристики.
Практика міжнародного регулювання торговельних відносин.
Додаток А
Міністерство освіти і науки України
Херсонський національний технічний університет
Кафедра зовнішньоекономічної діяльності