Динаміка кількості випадків травматизму

Показники	199___р. (1)	199___р. (2)	199___р. (3)
Кількість випадків травматизму, n	n1	n2	n3
Відсоток до 199__(1) року	100 %	...	...
Темп зниження, у	у1	у2	у3

Знак (–) свідчить про те, що очікується зниження числа випадків травматизму на якийсь відсоток.

Отже, очікуване число нещасних випадків становитиме

;

Е_ст = n – n_оч.

Для розрахунку соціального ефекту від зниження тривалості (тяжкості) травм досліджують динаміку за період у три роки (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

Динаміка важкості травматизму

Показники	199___р. (1)	199___р. (2)	199___р. (3)
Тяжкість травматизму	Кт1	Кт2	Кт3
Відсоток до (1) року	100 %	...	...
Темп зниження, у	у1	у2	у3

Зниження тяжкості травматизму (%) розраховується як

.

Скорочення захворювань обчислюється аналогічно.

Скорочення тимчасової непрацездатності робітників через травми та захворювання спричинить до збільшення ефективного фонду робочого часу.

Скорочення випадків виходу на інвалідність внаслідок професійних захворювань або травм характеризується показником

Ч_і = Е_і / Ч,

де Е_і – різність числа робітників, які здобули інвалідність,

до та після впровадження заходів по охороні праці.

Скорочення плинності кадрів внаслідок несприятливих умов праці дорівнюватиме

,

де К_т1 – фактичний коефіцієнт тяжкості;

К_т2 – очікуваний коефіцієнт тяжкості;

Р_т – середньорічний збиток підприємства за рахунок

плинності робочої сили.

Збиток Р_т обумовлюється зниженням продуктивності праці впродовж місяця у працюючих, які залишили роботу, низькою продуктивністю праці в робітників, прийнятих на роботу, витратами на навчання прийнятих на роботу тощо.

Показник економічної ефективності за рахунок змін продуктивності праці розраховують як відношення об’єму виробництва до витрат живої праці, які практично можуть бути охарактеризовані числом зайнятого або числом відпрацьованих людино-годин.

Роль продуктивності праці визначається більшим об’ємом продукції (високим результатом діяльності одного працівника). Економія трудових витрат забезпечує резерв кадрів, визволяє засоби на благоустрій, технічне переоснащення.

Зростання продуктивності праці може виникнути за відносної економії числа робітників, зниженню трудомісткості продукції, збільшенню фази стійкої працездатності при поліпшенні умов праці.

Приріст продуктивності праці а результаті відносної економії числа робітників розраховують за формулою

,

де Е_ч – відносна економія числа робітників після

впровадження заходів;

Ч_ср – середньооблікове число робітників;

Е_ч = ,

де Q₂ – об’єм виробництва після впровадження заходів з

охорони праці;

В₁ – виробіток до впровадження заходів з охорони

праці.

Приріст продуктивності праці внаслідок зниження трудомісткості продукції становитиме

,

де Т – відсоток зниження трудомісткості продукції

завдяки впровадженню заходів з охорони праці;

,

де Т₁, Т₂ – трудомісткість продукції після

впровадження заходів з охорони праці,

нормо-годин.

Ефективність праці залежить від працездатності людини. Поліпшення умов праці збільшує тривалість стійкої працездатності за рахунок скорочення тривалості фази зниженої працездатності

,

де Р і Р’ – питома вага тривалості фази підвищеної

працездатності в загальному фонді

робочого часу відповідно до та після

впровадження заходів;

К – поправний коефіцієнт, який відображає частку

приросту продуктивності, обумовлену функціона-

льним станом організму людини; К = 0,20.

Показник річного економічного ефекту від проведення заходів щодо охорони праці використовують у разі порівняння варіантів заходів різної спрямованості для вибору кращого з них:

,

де Р – отриманий економічний результат, грн./рік;

С – річні експлуатаційні витрати на дані заходи;

Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

Е_н = 0,08;

З – витрати, пов’язані з розробкою та впровадженням

заходів з охорони праці, грн./рік.

Фактичний коефіцієнт економічної ефективності дорівнює

.

Коли є експлуатаційні витрати, то

Е = (Р – С) + З.

Коли Е Е_н, то заходи можна вважати ефективними.

Термін окупності витрат такий:

.

Розроблений або впроваджений варіант є ефективним, коли термін окупності за ним не перебільшує нормативного (Т_п + 12 лет).

Приклад.

Змінення технологічного процесу сприяло досягненню соціально-економічних результатів. Розраховувати показники соціально-економічної ефективності. Вихідні дані зведені в табл. 8.3.

Розв’язання:

1. Запобігання втрат чистої продукції за період непрацездатності робітників внаслідок:

а) усунення нещасних випадків

Е_т1 =В_п (Д_т1 – Д_т2) = 60 (44,5 – 0) = 2670 грн.;

б) зниження захворюваності

Е_тек = Н_п (Д_тек1 – Д_тек2) = 60 (67,5 – 0) = 4050 грн.

Таблиця 8.3

Вихідні дані для завдання

	Умов-	Значення
Показник	не позна- чення	до впро вадження	після впровадження
1	2	3	4
1. Число випадків травматизму	n	2,2	0
2. Число днів непрацездатності, пов’язаних з травматизмом	Дт	44,5	0
3. Число випадків захворювань	Чз	65	51
4. Число днів непрацездатності, пов’язаних із захворюванням	Дз	537	450
Число працюючих у поліпше- них умовах праці	Р	0	105
Число працюючих, звільне- них через незадовільні умови праці	Ру	3	0
7. Додаткові витрати на заходи з охорони праці, у тому числі експлуатаційні витрати	З С	0 0	230400 8000
8. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності	Ен	0,08	-
9. Середній розмір чистої продукції на 1 люд.-день, грн.	Вн	60	-
10. Річний ефективний фонд робочого часу, дн.	Ф	230	-
11. Число люд.-дн., витрачених у зв’язку із плинністю кадрів	Дтек	67,5	0
12. Число людино-років, недопрацьованих до пенсійного віку у зв’язку з інвалідністю	L	5,0	0

Закінчення табл. 8.3

1	2	3	4
13. Сума виплат з тимчасової непрацездатності (у зв’язку із захворюваннями і травмами) у розрахунку на 1 люд.-день, грн.	Qнт	7,2	-
14. Середні витрати на лікуван- ня, на 1 день, грн. амбулаторне стаціонарне	Qа Qс	0,22 4,29
15. Число людино-днів, пропущених через захворювання: за тимчасової непрацездатн. за стійкої непрацездатності	Днт Дсн	207,3 329,7	162,3 287,7

2. Ефект від скорочення суми виплат із фонду соціального страхування за період непрацездатності внаслідок:

а) виробничого травматизму

Е_т2 = Q_нт (Д_т1 – Д_т2) = 7,2 (44,5 – 0) = 320 грн.

б) захворювання

Е_з2 = Q_нт (Д_з1 – Д_з2) = 7,2 (537 – 450) = 626 грн.

3. Ефект від скорочення витрат на лікування у зв’язку:

а) з усуненням виробничих травм

Е_л1 = (Q_а + Q_с) Д_т = (0,22 + 4,29) 44,5 = 200,7 грн.

б) зі скороченням захворюваності

4. Загальний соціально-економічний ефект

Е = Е_т1 + Е_з + Е_тек + Е_т2 + Е_з2 + Е_л1 + Е_л2 =

= 2670+74220+4050+320+200,7+190 = 82276 грн.

5. Економічний ефект

грн.

6. Загальна соціально-економічна ефективність витрат на заходи з охорони праці

.

7. Ефективність капітальних вкладень

.

8. Термін окупності капітальних вкладень

Скорочення плинності кадрів

Термін окупності менше за нормативний, тобто заходи є ефективними.

Річна економія собівартості продукції Е_м за рахунок зниження виробничого травматизму і професійних захворювань та пов’язаного з ним скорочення матеріальних витрат може обчислюватися за формулою

Е_м = М₁ – М₂,

де М₁, М₂ – матеріальні витрати на компенсацію за

наслідки виробничого ревматизму

(профзахворювання) до і після впровадження

заходів.

Матеріальні витрати складаються з низки статей і розраховують за формулою

М_1,2 = П₁ + П₂ + П₃ + П₄ + П₅ + П₆,

де П₁ – витрати на відшкодування бюджету соціального

страхування витрат на виплату допомоги з

тимчасової непрацездатності (за регресними

вимогами та оплата лікарняних листків);

П₂ – витрати на відшкодування органам соціального

забезпечення сум пенсій (або частки пенсій)

інвалідам праці, коли інвалідність настала з вини

підприємства;

П₃ – витрати на виплату допомоги непрацездатним

членам родини в разі смерті робітника від

захворювання або травми, пов’язаних

з виробництвом;

П₄ – витрати на виплату допомоги за тимчасового

переведення робітника на іншу роботу за станом

здоров’я (відшкодування скороченого заробітку);

П₅ – витрати на відшкодування збитків робітнику за

часткової втрати непрацездатності (доплата до

середнього заробітку);

П₆ – витрати підприємства на професійну підготовку та

перепідготовку робітників, прийнятих на роботу

замість вибуваючих через захворювання або у

зв’язку з травмою, а також внаслідок незадовільних

умов праці через їх шкідливість або тяжкість.

Інші незначні втрати в даній методиці не враховуються.

Матеріальні наслідки кожної з основних причин виробничого травматизму визначаються за формулою

,

де П_т – початкова сума матеріальних наслідків від

виробничого травматизму (професійних

захворювань);

К_т – частка числа людино-днів тимчасової

непрацездатності з кожної причини виробничого

травматизму; визначається за формулою

,

де Д_тв – частка числа людино-днів тимчасової

непрацездатності з кожної основної причини

виробничого травматизму; визначається за

даними акта форми Н-1;

Д_тво – частка числа людино-днів тимчасової

непрацездатності через виробничий травматизм

(професійне захворювання) у цілому по

підприємству.

Витрати на професійну підготовку і перепідготовку визначають за формулою

,

де Ч_з – число звільнених через виробничий травматизм

(професійне захворювання);

С_о – вартість навчання одного робітника на даному

підприємстві; визначається за даними бухгалтерії

та відділу кадрів підприємства.

Використовуючи одержані результати розрахунків матеріальних наслідків з основних причин виробничого травматизму і професійного захворювання визначають першочергові заходи щодо усунення причин і обґрунтовують витрати на розробку і впровадження цих заходів. Джерела одержання даних про заходи щодо усунення причин виробничого травматизму і професійного захворювання, витрат на їх розробку та впровадження зведені у таблицю.

На підставі результатів розрахунків аналізують структуру матеріальних наслідків від виробничого травматизму (професійного захворювання) з основних причин і структуру витрат за заходами.

Питома вага матеріальних наслідків з основних причин виробничого травматизму (професійного захворювання) визначають за формулами:

; .

Для обчислення питомої ваги витрат з кожного заходу, що усуває основні причини виробничого травматизму (професійного захворювання), використовують формули:

; .

Одержані дані табл. 8.4 і результати формул аналізують і на їх базі обґрунтовують заходи, спрямовані на зниження виробничого травматизму і професійного захворювання.

Таблиця 8.4