118

8. Методика визначення матеріальних збитків від виробничого травматизму, профзахворювань. Розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці

Мета заняття: засвоїти методику визначення

економічних наслідків (втрат) від

виробничого травматизму та

профзахворювань.

Матеріальний збиток виникає в тому разі, якщо робітник внаслідок нещасного випадку чи захворювання не працює не створює національного прибутку в цей період. Крім того, з метою швидшого відновлення здоров’я хворого суспільство в цілому, виробничі колективи та громадські організації мають ще додаткові витрати з раніше створеного національного прибутку:

- виплати з фонду соціального страхування;

- витрати на лікування;

- разова допомога з фонду господарства (підприємства) і т.д.

При підрахунку збитків необхідно враховувати, що через нещасні випадки та захворювання з’являються додаткові та неминучі втрати робочого часу з боку інших робітників (додаткові витрати часу на надання першої допомоги потерпілому, на розслідування нещасних випадків, навчання заміняючого тощо).

Крім того, непрацездатність робітників призводить до зниження продуктивності праці після виходу на роботу, що також зменшує виробництво продукції впродовж визначеного часу.

Причина таких збитків у тому, що за час хвороби робітник втрачає частину виробничих навичок, і залежно від характеру пошкодження здоров’я, при поверненні до виконання трудових процесів відновлює їх протягом одного-трьох місяців.

Тому необхідно вміти підрахувати економічну шкоду від травм та захворювань, звести її до мінімуму.

Визначення матеріальної шкоди від виробничих травм та профзахворювань

Сумарні втрати господарства, пов’язані з травматизмом та захворюваннями, можна визначити за наближеною формулою

,

де П_с – сума втрат через травми та профзахворювання,

грн.;

– сума втрат, пов’язаних з травмами, грн.;

– сума втрат, пов’язаних зі захворюваннями

внаслідок поганих умов праці, грн.;

n – число робітників, які отримали травми за

досліджуваний рік;

k – число робітників, захворілих за рік.

Повна сума втрат П_ті, пов’язаних з наслідками кожної травми, складається з показників:

де С_а – вартість амбулаторного лікування, грн.;

С_к – вартість клінічного лікування, грн.;

С_зп – сума невиробленої заробітної плати за період

лікування, грн.;

С_н – збитки у вигляді недоотриманої державою суми податків з необкладеної частки доходу, грн.;

С_б – сума виплат за лікувальними листками, грн.;

С_р – вартість розслідування нещасного випадку, грн.;

С_о – вартість зіпсованого обладнання або витрати на

його ремонт, грн.;

С_п – вартість валової продукції, недоотриманої

внаслідок травми, грн.

Сумарні витрати від одного захворювання П_зі (грн.), які є наслідками поганих умов праці, розраховують аналогічно, за винятком втрат на розслідування:

Якщо потерпілий за вироком лікаря переведений на роботу нижчої кваліфікації, то необхідно враховувати також всі втрати, пов’язані з цим.

Так, вартість амбулаторного С_а і клінічного С_к лікування визначають відповідно до виразів

С_а = С_а1 ^. Д_а ; С_к = С_к1 ^. Д_к,

де С_а, С_к – відповідно вартість одного відвідування

лікувального закладу та одного койко-міста в

лікарні, грн.;

Д_а, Д_к, – відповідно тривалість лікування, днів.

Суму недоотриманої заробітної плати С_зп визначають, виходячи зі середньоденного С_з1 заробітку:

С_зп = С_з1 ^. Д_б,

де Д_б – кількість днів непрацездатності;

С_з1 – заробіток за один день.

Збитки від недоотриманого податку дорівнюватимуть

С_под = ^. Д_б (0,5 % – соцстрах).

Сума виплат за лікарняним листом підраховують за формулою

,

де – вартість одного дня за лікарняним листом, грн.

Вартість розслідування нещасних випадків С_р складається зі сумарного денного заробітку С_д осіб, які беруть участь у розслідуванні, помноженого на дні розслідування Д_р:

С_р = ^. Д_р.

Вартість пошкодженого обладнання; вартість ремонту обладнання приймають за даними бухгалтерії.

Визначимо С_п – вартість валової продукції, недоотриманої внаслідок травми (захворювання):

,

де С₁ - вартість усіх видів продукції, виробленої в

господарстві на одного робітника за робочий день

(зміну), грн.;

Д_н - число днів непрацездатності внаслідок травми.

Вартість усіх видів продукції С₁ (грн./чол.-днів), виробленої в господарстві на одного робітника за робочий день (зміну), підраховують як

,

де С_в – вартість всієї продукції, виробленої в господарстві

за рік, грн.;

n_р – середньооблікове число робітників протягом року;

Д_р – число робочих днів на рік.

Вартість С_т продукції (грн.), недотриманої господарством внаслідок всіх зареєстрованих травм, розраховують за формулою

,

де Д_т – загальне число днів непрацездатності

внаслідок травм;

Вартість валової продукції (грн.), недоотриманої внаслідок захворювань С_з, пов’язаних з поганими умовами праці, обчислюють за аналогічною формулою

,

де Д_з – загальне число днів непрацездатності

внаслідок захворювань, пов’язаних з поганими

умовами праці.

Загальну вартість С_п продукції (грн.), недоотриманої внаслідок травм та захворювань, пов’язаних з поганими умовами праці, знаходять за формулою

.

Після розрахунку та аналізу втрат, пов’язаних з травматизмом та захворюваннями, які є наслідками поганих умов праці, розробляють план заходів щодо поліпшення умов праці, який враховує наслідки цього аналізу. Далі впроваджують ці заходи протягом року, підраховують економічну ефективність від їх впровадження.