4. Статут підприємства. Основні розділи статуту.

Документи, які оформлюються у процесі створення нового підприємства називаються установчими документами. Установчі документи – важливий атрибут підприємства, який підтверджує статус підприємства, вказує на законність і офіційність його існування.

До установчих документів відносять:

1. установчий (засновницький) договір;

2. статут.

Установчий договір – угода про спільну господарську діяльність, змістом якої є об’єднання майна, капіталів та підприємницьких зусиль для провадження підприємницької діяльності та отримання прибутку (створюється для засновників).

Статут – угода, яка регламентує внутрішні аспекти діяльності підприємства і є юридичним документом. Статут дає повне уявлення про правовий статус підприємства, його внутрішній механізм управління та самоуправління трудового колективу, про режим формування та використання майна, розпорядження його коштами та прибутком.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків і збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

Порядок укладання установчих документів наступний:

1. підготовча робота, в ході якої визначаються цілі, завдання, загальний механізм організації новостворюваного підприємства;

2. попередні переговори із засновниками, складання протоколу про наміри створити юридичну особу;

3. створення робочої групи для формування засновницького договору, статуту;

4. збір, узагальнення необхідних матеріалів, вивчення практичного досвіду та діючих форм установчих документів інших подібних підприємницьких структур;

5. юридичні та економічні консультації щодо структури та змісту проектів установчих документів, відповідність їх чинному законодавству;

6. розгляд підготовлених проектів установчих документів на установчих зборах, їх обговорення і затвердження, складання протоколу зборів;

7. підписання усіма засновниками установчих документів, нотаріальне засвідчення їхніх підписів;

8. подання затверджених установчих документів для державної реєстрації підприємства.

Головним установчим документом є статут. До його розділів відносять наступні: вступ; найменування; місцезнаходження; учасники, їх права та обов’язки; мета, предмет та види діяльності; зовнішньоекономічна діяльність; статус, права та обов’язки підприємства; майно, право власності; фонди; статутний фонд; прибуток і збитки; органи управління підприємством та посадові особи; збори учасників; дирекція; контроль за діяльністю дирекції; облік та звітність; працівники; припинення діяльності; підписи учасників.

Тема 4. Види підприємництва. Лекція №5.

1. Виробниче підприємництво.

Всю підприємницьку діяльність незалежно від її належності до першого чи другого типу господарювання можна поділити на різні види. Існує кілька класифікаційних ознак, за якими проводять цей поділ.

За формою власності розрізняють: приватне підприємництво, державне підприємництво, змішане підприємництво.

За національною належністю капіталу розрізняють: національне підприємництво, закордонне підприємництво, змішане підприємництво, транснаціональне підприємництво.

За організаційно-правовою формою господарювання розрізняють: одноосібне підприємництво, кооперативне підприємництво, орендне підприємництво, селянське (фермерське) підприємництво, господарські товариства, підприємницькі об’єднання.

За розміром розрізняють: велике підприємництво, середнє підприємництво, мале підприємництво, мікропідприємництво.

За сферою господарювання розрізняють: виробниче підприємництво, торговельне підприємництво, посередницьке підприємництво, фінансове підприємництво, страхове підприємництво, консалтингове підприємництво, аудиторське підприємництво тощо.

Кожне окремо взяте підприємство залежно від обраної класифікаційної ознаки може бути віднесене до кожної із перерахованих груп.

Виробниче підприємництво – це вид підприємницької діяльності, безпосередньо пов’язаний із виробництвом певного продукту кінцевого споживання, призначеного для подальшої реалізації споживачам з метою отримання прибутку.

Виробниче підприємництво є найважливішим, визначальним, провідним видом підприємництва, оскільки саме у сфері виробничого підприємництва створюється продукт, який здатний задовольнити конкретну потребу споживача.

Основним змістом виробничого підприємництва є вироблення продукту (товару чи послуги), який може задовольнити конкретну потребу споживача і принести підприємцю прибуток.

Виробниче підприємництво існує у двох формах:

1. традиційне виробниче підприємництво;

2. інноваційне виробниче підприємництво.

Традиційне виробниче підприємництво – це форма виробничого підприємництва, орієнтована на створення традиційного продукту, який відносно давно постачається на ринок, його параметричні характеристики та споживчі властивості є незмінними протягом всього періоду постачання на ринок (наприклад, товари добувної промисловості: вугілля, газ, нафта, електроенергія тощо).

Інноваційне виробниче підприємництво – це форма виробничого підприємництва, орієнтована на створення принципово нового продукту із широким використанням інновацій. Таким продуктом може бути створення нового товару, який раніше не існував, або принципове покращення існуючого товару, або виробництво існуючого товару за принципово новими технологіями тощо.

У чистому вигляді не існує традиційного чи інноваційного виробничого підприємництва, оскільки при створенні будь-якого продукту у тій чи іншій мірі використовуються елементи інновацій. Економічно грамотно стверджувати, що є переважно традиційні форми виробничого підприємництва та переважно інноваційні форми.

Крім поділу за формами виробниче підприємництво поділяється ще й на види:

1. основний;

2. допоміжний.

Основний – це вид виробничого підприємництва, результатом якого є виробництво продукту, готового до споживання.

Допоміжний – це вид виробничого підприємництва, який полягає у обслуговуванні та супроводженні основного виробництва (наприклад, інноваційна діяльність, науково-технічна діяльність, конструкторська діяльність тощо).