8.4. Валютний ринок та валютний курс

Валютний ринок – це, по-перше, підсистема валютних відносин з приводу операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах, по-друге, інституціональний механізм, що забезпечує функціонування валютних ринкових механізмів.

Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є національні й іноземні валютні цінності.

Валютні цінності – платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати тощо), фондові цінності (акції, облігації) та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фондові цінності національного походження.

Суб'єктами валютного ринку є продавці і покупці валюти, фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, а також посередники, насамперед банки, брокерські компанії, валютні біржі.

Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн світу відбувається на міжнародних грошових валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн.

Сутність валютного курсу комплексно розкривається у виконуваних ним функціях. Такими функціями є :

- порівняння національних цін на товари, послуги, робочу силу з відповідними цінами інших країн та світовими цінами;

- порівняння витрат виробництва, продуктивності праці, торговельних і платіжних балансів тощо;

- певний перерозподіл національного доходу між країнами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Необхідність визначення валютного курсу зумовлена потребами в обміні іноземних валют на національну при експорті та імпорті товарів і послуг, надходженні капіталів та їх переведенні за кордон, наданні міжнародних кредитів, переказі грошових доходів тощо.

Валютний курс залежить від стану платіжного балансу, рівня інфляції, співвідношення між попитом і пропозицією кожної валюти, міграції короткотермінових капіталів між країнами, політичної стабільності, економічної кон’юнктури, стійкості валюти, довіри до неї та іншого.

Валютний курс можна визначити або як „курс національної валюти“, або як „курс іноземної валюти“.

Курс національної валюти є кількістю іноземної валюти, яку можна купити або продати за одиницю національної валюти на певний момент часу:

(8.1),

де - номінальний валютний курс національної валюти;

- кількість національної валюти, запропонованої в обмін на іноземну;

- кількість іноземної валюти, запропонованої в обмін на національну.

Курс іноземної валюти є кількістю національної валюти, яку можна купити за одиницю іноземної валюти:

(8.2),

де - номінальний валютний курс іноземної валюти до національної.

У реальній практиці валютних відносин використовують такі види валютних курсів:

- Фіксований – передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримується державними валютними органами.

- Плаваючий (гнучкий) – самостійно (вільно) формується на валютних біржах (ринку) під впливом попиту і пропозиції.

- Змішаний – контрольований плаваючий курс, держава вибирає валютний режим з урахуванням конкретної економічної ситуації, намагається подолати жорстке фіксування або вільне плавання.

Законодавче визначення режиму валютного курсу Верховна Рада України поклала на Кабінет Міністрів та НБУ. Режим валютного курсу поступово змінювався від жорсткої фіксації до регульованого плавання (у межах валютного коридора) і до вільного плавання, що було введене у 2000 р.

Щодо долара США валютний курс у 1992 р. становив 208 крб., у 1993 р. – 4539 крб., у 1994 р. – 31700 крб., у 1995 – 147308 крб., у 1998 – 2,784 грн., у 1999 р. – 3,924 грн., у 2004 р. – 5,324 грн.

Також розрізняють номінальний та реальний валютний курс.

Номінальний валютний курс – це відносна ціна однієї валюти, виражена в іншій валюті.

Реальний валютний курс показує, у якому співвідношенні товари однієї країни обмінюються на товари іншої країни .

Реальний валютний курс показує пропорцію обміну вітчизняних товарів на іноземні і розраховується за формулою:

(8.3),

де E_r – реальний валютний курс;

Е_n – номінальний валютний курс;

Р – індекс внутрішніх цін, які виражені в національній валюті;

P* - індекс цін за кордоном, які виражені в іноземній валюті.

Індекси цін в обох країнах співвіднесені до одного й того самого базового року.

Зростання реального валютного курсу свідчить про зниження конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку. Спадання реального валютного курсу, навпаки, свідчить про підвищення конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку.