Глава 10

обміну, на який були б згодні всі сторони і який визначав би відносну вар-кожного з товарів, що є предметом обміну. Цим засобом обігу стали гроші, тосовно питання про походження грошей існує дві концепції: раціоналістич-еволюційна.

Націоналістична концепція пояснює походження грошей правочинами між ми, які переконалися в тому, що для переміщення вартостей у міновому обі-обхідні спеціальні інструменти.

перше цю концепцію запропонував Арістотель. У праці "Нікомахова етика" ише: "Усе, що бере участь в обміні, має бути якимось чином порівнянне... ідійснення обміну повинна існувати певна одиниця виміру, причому основа-умовності". Ця ідея дістала законодавче втілення в античному суспільстві, одна з догм римського права стверджує, що імператор декретує вартість

їй¹.

роте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками

ячної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність ра-

ністичної концепції. Засновники класичної політичної економії дійшли вис-

, що виникнення грошей зумовлено труднощами безпосереднього обміну

ктами праці. Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального ек-

:нта означало, по суті, появу грошей у їх найпростішому вигляді. В міру

тку товарного виробництва, зростання продуктивності праці зростали ви-

щодо компактності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну фор-

зивалості зберігання фізичних якостей тощо. Наближення до цих вимог

инилося спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних това-

нрокого вжитку (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, чере-

г, хутро тощо), а потім цих останніх — шматочками металів, спочатку зви-

х (залізо, мідь), а згодом — благородних (срібло, золото). Врешті-решт,

рошей взагалі була передана нематеріальному носієві, що сталося в сере-

X ст. через демонетизацію золота. Виникнення та розвиток грошей — це

іий еволюційний процес, зумовлений стихийним розвитком товарного ви-

цтва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву ево-

ної концепції.

олюційний крок грошей від товарних до електронних, зумовлений розвит-

соиомічних і соціальних відносин, а також роллю держави в утворенні їх

ального фактора.

нкції грошей. Сучасні гроші виконують ряд різних, але пов'язаних одна

ю таких функцій:

Засіб обігу.

Одиниця рахунку (міра вартості).

Засіб утворення скарбів.

Засіб платежу.

Звітові гроші.

іьги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ Е. Ф. Жуков, Л. М. Максимова, А. В. Печникова д ред. проф. Е. Ф, Жукова. — М.: ЮНИТИ, 2000. — С. 8.

ші та кредит: Підручник /За ред. проф. Б. С. Івасіва. — Тернопіль: Карт-бланш, 2000. — 2.

Об'єкти цивільних прав ___ 155

Гроші служать засобом обігу. Це означає, що учасники ринку приймають їх в оплату. Люди можуть продавати свій товар, надавати послуги за гроші і надалі використовувати ці гроші для купівлі товарів і послуг. Внаслідок цього процесу гроші сприяють розподілу праці. Розподіл праці є істотним важелем для ефективності економіки, він дає можливість людям велику частину товарів купувати, а не робити самостійно. Тому люди можуть спеціалізуватися в тих галузях, у яких вони мають найбільші здібності і навики, отримуючи гроші при цьому в оплату результатів своєї праці. Потім вони можуть обмінювати гроші на товари, зроблені працею інших людей. В міру зростання обсягів торгівлі та розширення номенклатури пропонованих товарів і послуг гроші відіграють дедалі більш значну роль в економіці. Таким чином, будучи засобом обігу, гроші є важливим чинником сучасної економіки.

Гроші як одиниця рахунку (міра вартості) — це засіб визначення відносної вартості товарів і послуг. Як одиницю рахунку можна використовувати грошову одиницю для виміру вартості даних товарів і послуг щодо інших товарів і послуг. Одиниця рахунку є загальноприйнятною мірою. Наприклад, гривня є грошовою одиницею України; до 21 січня 2002 р. протягом 700 років законним платіжним засобом у Нідерландах був гульден, а зараз стала грошова одиниця євро. Одиниця рахунку — це масштаб, що дає змогу людям легко порівнювати відносні вартості товарів І послуг. Будь-який грошовий знак, незалежно від того, чи має він законну платіжну силу чи ні, визначається за такою ознакою: у якому числовому відношенні він перебуває до визначеної рахункової одиниці. Фізичні і ціннісні властивості грошового знака, оскільки вони не виражаються у вигляді числового співвідношення цього знака до визначеної рахункової одиниці, самі по собі не беруться до уваги при виробництві і прийманні платежів; Іншими словами, властивості ці можуть відображатися лише у формі того чи іншого числового відношення цього знака до рахункової грошової одиниці.

Законодавець, користуючись цією функцією у разі потреби пов'язує з визначеною абстрактною цінністю деякі відомі юридичні наслідки (наприклад, встановлює мінімальний розмір статутного капіталу господарського товариства).

У докапіталистичних формаціях існувала проста форма утворення скарбів. Золото і срібло вилучалися з обігу і зберігалися у скринях. В умовах металевого грошового обігу та обміну банкнот на золото центральні емісійні банки були зобов'язані мати заощадження золота у вигляді резервів внутрішнього грошового обігу, обміну банкнот на золото та резерву міжнародних платежів. Нині всі ці функції золотого запасу центрального банку відпали у зв'язку з вилученням золота з внутрішнього та міжнародного грошового обігу. Проте, золоті резерви забезпечують довіру до національної валюти як з боку населення, так і з боку учасників міжнародних валютних відносин. Золотовалютні резерви і сьогодні зберігаються в центральних банках Італії, Німеччини, Росії, США та інших країн. Золотовалютний резерв України відображений у балансі Національного банку України, що включає в себе активи, визнані світовим співтовариством і призначені для міжнародних розрахунків¹. Золотий запас України складається з

Див.: Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України — 1999. — № 29. — Ст. 238.