Tasm [опції] імя_файла [, імя_обєктного_файла] [, імя_файла_лістингу] [, імя_файла_посилань]

/a, /s

/a — сегменти в об'єктному файлі повинні бути розміщені по алфавіту;  /s — сегменти в об'єктному файлі розміщуються у порядку їхнього опису в програмі 

/c

Указівка на включення у файл лістингу інформації про перехресні посилання 

/d имя_іденти- фікатора[=значення] 

Визначає ідентифікатор. Це еквівалент директиви асемблера =, як якби вона була записана на початку вихідного тексту програми 

/e, /r 

/e - генерація інструкцій емуляції операцій з плаваючою крапкою,

/r - дозвіл трансляції дійсних інструкцій з плаваючою крапкою, що повинні виконуватися реальним арифметичним співпроцесором 

/h, /? 

Виведення на екран довідкової інформації. Це еквівалентно запуску TASM без параметрів 

/i шлях 

Задає шлях до включаємого по директиві INCLUDE файлу. Синтаксис аргументу “шлях” такий самий, як для команди PATH файлу autoexec.bat 

/j директива_TASM 

Визначає директиви, що будуть транслюватися перед початком трансляції вихідного файлу програми на асемблері. У директиві не повинно бути аргументів 

/khn 

Задає максимальна кількість ідентифікаторів, що може містити вихідна програма, тобто фактично задається розмір таблиці символів транслятора.  За замовчуванням програма може містити до 16384 ідентифікаторів. Це значення можна збільшити (але не більш ніж до 32 768) чи зменшити до n. Сигналом до того, що необхідно використовувати даний параметр, служить поява повідомлення “Out of hash space” (“Буферний простір вичерпаний ”) 

/l, /la 

/l — указує на необхідність створення файлу лістингу, навіть якщо він не вказаний у командному рядку;  /la — показати в лістингу код, що вставляється транслятором для організації інтерфейсу з мовою високого рівня по директиві MODEL 

/ml, /mx, /mu 

/ml — розрізняти у всіх ідентифікаторах прописні і малі літери;  /mx — розрізняти рядкові і прописні символи в зовнішніх і загальних ідентифікаторах. Це важливо при компонуванні з програмами на мовах високого рівня, у яких рядкові і прописні символи в ідентифікаторах розрізняються;  /mu — сприймати всі символи ідентифікаторів як прописні 

/mvn 

Визначення максимальної довжини ідентифікаторів. Мінімальне значення n дорівнює 12 

/mn 

Установка кількості (n) проходів транслятора TASM. За замовчуванням транслятор виконує один прохід. Максимально при необхідності можна задати виконання до 5 проходів 

/n 

Не видавати у файлі лістингу таблиці ідентифікаторів (у таких таблицях містяться усі імена ідентифікаторів і їхні значення) 

/os, /o, /op, /oi 

Генерація оверлейного коду

/p 

Перевіряти наявність коду з побічними ефектами при роботі в захищеному режимі 

/q 

Видалення з об'єктної програми зайвої інформації, непотрібної на етапі компонування 

/t 

Заборона виводу всіх повідомлень при умовному асемблюванні, крім повідомлень про помилки (тобто тестування програми на предмет виявлення синтаксичних помилок) 

/w0, /w1, /w2 

Генерація попереджуючих повідомлень різного рівня повноти:  w0 — повідомлення не генеруються;  w1, w2 — повідомлення генеруються 

/w-xxx, /w+xxx 

Генерація попереджуючих повідомлень класу  xxx (ці ж функції виконують директиви WARN і NOWARN). Знак “-” означає “заборонити генерацію повідомлень класу xxx”. Знак “+” означає “дозволити генерацію повідомлень класу xxx”. Класи попереджуючих повідомлень позначаються ідентифікатором із трьох символів:  ALN — вирівнювання сегмента в пам'яті;  ASS — мається на увазі використання 16-розрядного сегмента;  BRK — вимагаються квадратні дужки;  ICG — неефективна генерація коду;  LCO — переповнення лічильника адреси;  OPI — відкритий блок умови IF;  OPP — відкрита процедура;  OPS — відкритий сегмент;  OVF — арифметичне переповнення;  PDC — конструкція, що залежить від проходу;  PRO — запис у пам'ять у захищеному режимі вимагає перевизначення регістра CS. Використання цього класу попереджень має сенс при написанні програм, що працюють у захищеному режимі (під Windows). Це пов’язано з тим, що в захищеному режимі заборонено робити запис у сегмент коду. Клас попереджень PRO уже на стадії трансляції програми попереджає такого роду помилки;  RES — попередження про резервоване слово;  TPI — попередження про неприпустимість у Turbo Pascalі;  /W+ - дозволити всі повідомлення;  /W– - заборонити всі повідомлення 

/x 

Включити в лістинг усі блоки умовного асемблювання для директив IF, IFNDEF, IFDEF і т.п., у тому числі і ті що не виконуються 

/z 

При виникненні помилок поряд з повідомленням про їх виводити відповідні рядки тексту 

/zi, /zd, /zn 

/zi — включити в об'єктний файл інформацію для налагодження;  /zd — помістити в об'єктний файл інформацію про номери рядків, що необхідно для роботи відлагоджувальника на рівні вихідного тексту програми;  /zn — заборонити приміщення в об'єктний файл відладочної інформації.