5. Етапи формування асортименту товарів.

Процес формування асортименту товарів на оптових підприємствах складається з наступних етапів:

1 етап - встановлюється груповий асортимент товарів. Основою для його визначення служать маркетингові дослідження в галузі цільового ринку, який представлений оптовими покупцями - ма­газинами та іншими підприємствами роздрібної торгівлі.

2 етап - розраховується кількість різновидностей кожного виду товару, тобто визначається кількість різновидностей товарів, надходження яких обов'язкове для забезпечення виконання замовлень оптових покупців.

Процес формування асортименту товарів в роздрібних підприємствах складається з трьох етапів.

На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів, чим визначається асортиментний профіль підприємства. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень, які є основою вибору цільового ринку. Не вибравши цільового ринку, на якому здійснюватиметься торговельна діяльність, неможливо планувати асортимент товарів, технологію роботи магазину, рівень цін, засоби реклами і т. ін.

Вихідними даними для визначення групового асортименту конкретного магазину є чисельність населення, його густота, особливості попиту, існуюча матеріально-технічна база, наявність магазинів-конкурентів, їх розміщення тощо.

На другому етапі формування асортименту товарів визначається структура групового асортименту магазину, тобто встановлюється кількісне співвідношення окремих груп товарів.

Структуру групового асортименту встановлюють з урахуванням:

- типу і розміру магазину;

- його технічної оснащеності;

- умов товаропостачання;

- чисельності і складу населення, яке обслуговується підприємством;

- транспортних зв'язків;

- наявності інших підприємств торгівлі та їх спеціалізації.

На третьому етапі визначають розгорнутий асортимент товарів, тобто здійснюють підбір конкретних різновидів товарів у межах кожної товарної групи. Керівництво магазину повинне прийняти рішення про широту асортименту, його глибину, якість і ціни товарів, що пропонуються покупцям, згідно з очікуваннями споживачів вибраного цільового ринку. Саме товарний асортимент є ключовим фактором у конкурентній боротьбі роздрібних торговельних підприємств. Це найвідповідальніший етап, бо весь процес перетворення виробничого асортименту товарів у торговий завершується в магазинах.

6. Принципи і методи керування асортиментом товарів в оптовій торгівлі.

Керування асортиментом — діяльність, спрямована на досяг­нення вимог раціональності асортименту.

Елементи керування — це формування асортименту і вста­новлення рівня вимог за показниками, що визначає раціо­нальність асортименту.

Формування асортименту — діяльність по складанню наборів товарів, що дозволяє задовольнити реальні чи прогнозовані спо­живання, а також досягти цілей, визначених керівництвом органі­зації.

Формування асортименту не може бути абстраговане від кон­кретної організації і повинне базуватися на заздалегідь обраних цілях і завданнях, що обумовлює напрямки розвитку асортимен­ту. Це визначає асортиментну політику організації.

Асортиментна політика — мета, завдання та основні напрям­ки формування асортименту, обумовлені керівництвом органі­зації.

Мета організації в галузі асортименту — формування реально­го і прогнозованого асортименту, що максимально наближається до раціонального для задоволення різноманітних потреб і одер­жання запланованого прибутку.

Для цього повинні бути вирішені наступні завдання:

• установлено реальні і передбачувані споживання у визна­чених товарах;

• визначено основні показники асортименту і даний аналіз його раціональності;

• виявлено джерела товарних ресурсів, необхідних для фор­мування раціонального асортименту;

• оцінено матеріальні можливості організації для випуску, розподілу чи реалізації окремих товарів;

• визначено основні напрями формування асортименту.

Основні напрямки в галузі формування асортименту: скоро­чення, розширення, стабілізація, відновлення, удосконалення, гармонізація.

• Скорочення асортименту — кількісні і якісні зміни стану на­бору товарів за рахунок зменшення його широти і повноти. При­чинами скорочення асортименту можуть бути падіння попиту, недостатність пропозицій чи збитковість, низька прибутковість у виробництві і реалізації окремих товарів. Наприклад, в останні роки спостерігається тенденція скорочення асортименту за ра­хунок дешевих продовольчих і непродовольчих товарів, не вигід­них виробникові і продавцеві, але необхідних споживачеві.

• Розширення асортименту — кількісні і якісні зміни набору товарів за рахунок збільшення показників широти, повноти і но­визни. Причинами, що сприяють розширенню асортименту, є збільшення попиту та пропозиції, висока рентабельність вироб­ництва чи реалізації товарів, упровадження на ринок нових то­варів чи виробників.

• Стабілізація асортименту — стан набору товарів, що харак­теризується високою стійкістю і низьким ступенем відновлення. Це досить рідкісний стан асортименту, властивий в основному асортименту харчових продуктів повсякденного попиту.

• Відновлення асортименту — якісні і кількісні зміни стану на­бору товарів, що характеризуються збільшенням показника но­визни.

Критерії вибору напряму:

• необхідність задоволення нових постійно змінюваних потреб;

• підвищення конкурентоздатності;

• прагнення виробників і продавців стимулювати попит;

• спонукання споживачів робити покупки нових товарів для задоволення функціональних, соціальних і психологічних потреб;

• зміна моди;

• досягнення науково-технічного прогресу.

В умовах конкурентного середовища без відновлення асор­тименту неможливо обійтися, тому що новизна товарів — один з найважливіших критеріїв конкурентоздатності організацій-виробників і продавців.

Удосконалення асортименту — кількісні і якісні зміни стану набору товарів для підвищення його раціональності.

Удосконалюючи асортимент, необхідно враховувати:

• науково обґрунтовані раціональні споживання;

• вимоги суспільства;

• забезпечення безпеки для споживачів і навколишнього се­редовища;

• використання досягнень науково-технічного прогресу для максимального підвищення якості життя.

Гармонізація асортименту — кількісні і якісні зміни стану на­бору товарів, що відбивають ступінь наближення реального асор­тименту до оптимального чи кращих закордонних і вітчизняних аналогів, що найбільш повно відповідають цілям організації.

На українському споживчому ринку покупці прагнуть відвіду­вати елітні магазини, які створюються за зразком відомих закор­донних фірм. Наприклад, «Велика кишеня», «Бум», «Золоте кільце», «Амстор» та ін.