Значення коефіцієнта z

Вид горючої речовини	Значення Z
Горючі гази	0,5
Легкозаймисті та горючі рідини, що нагріті до температури спалаху і вище	0,3
Легкозаймисті та горючі рідини, що нагріті нижче температури спалаху, за наявності можливості утворення аерозолю	0,3
Легкозаймисті та горючі рідини, що нагріті нижче температури спалаху при відсутності можливості утворення аерозолю	0

Маса m парів легкозаймистої і горючої рідини, яка надійшла в приміщення при наявності декількох джерел випаровування (поверхня розлитої рідини, поверхня, на яку нанесли цю рідину, відкритий посуд чи ємкість, тощо), розрахункової аварії, визначається за формулою:

(27)

де W – інтенсивність випаровування, кг/с×м²;

F_в – площа випаровування, м², що визначається залежно від маси рідини, яка надійшла в приміщення.

Примітка. Кількість речовини, що знаходиться у приміщенні і здатна утворювати вибухонебезпечні газоповітряні або пароповітряні суміші, визначається, виходячи з наступної передумови, коли виникає випаровування рідини, що розлилася: площа випаровування при розливі на підлогу визначається (у разі відсутності довідкових даних), виходячи з розрахунку, що 1 л сумішей і розчинів, які містять 70% та менш (за масою) розчинників, розливається на площі 0,5 м², а решта рідин – на 1 м² підлоги приміщення;

T – час (с), від початку можливого надходження горючої речовини до повного припинення надходження газу або рідини в приміщення.

Примітка. Тривалість випаровування рідини приймається рівною часу її повного випаровування, але не більше 3 600 с.

Слід зазначити, що розрахунок надлишкового тиску _ΔР для індивідуальних речовин, а також для сумішей і горючого пилу може бути здійснений за формулою:

_Δ (28)

де Н_т – теплота згорання, Дж/кг;

Р_пов – густина повітря до вибуху при початковій температурі Т_поч, кг/м³;

С_пов – теплоємкість повітря, приймається рівною 1,01×10³, Дж/кг К;

Т_поч – початкова температура повітря, К;

К_н – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння. Допускається приймати К_н рівним 3.

У табл. 41 наведені фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих рідин, що використовуються при оцінці вибухопожежонебезпеки об’єктів, на яких застосовуються (знаходяться, зберігаються) ці речовини.

Таблиця 41

Фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих та горючих рідин

Речовина	Хімічна формула речовини	Молекулярна маса	Стехіометрична концентрація Сст % / Стехіометричний коефіцієнт кисню	Густина парів, кг/м3 , Р г.п	Інтенсивність випаровування кг/ с м2 (103), W	Тиск насиченої пари при 20 0С, кПа	Густина, кг / м3
Ацетон	С3Н6О	58,08	4,91 / 4	2,0	0,655	24,54	790,8
Бензин	С7.267Н14.796	102,2	1,89 /10,75	3,5	0,385	10,5	730
Гас	С13.595Н26.86	191,7	1,00 /20,75	3,8	0,0072	0,15	834
Спирт етиловий	С2Н5ОН	46,069	6,44 / 3,00	1,6	0,140	5,87	789,3
Спирт ізопропіловий	С3Н8О	60,096	4,4 / 4,5	2,1	0,145	5,87	785,1
Толуол	С7Н8	92,14	2,24 / 9,0	3,2	0,179	2,97	866,9
Уайт-спірит	С10.5Н21	147,3	1,26 /16,25	4,6	0,016	0,37	770
Етилцелозольв	С4Н10О2	90,122	3,62 / 5,5	3,1	-	0,51	931
Етилацетат	С4Н8О2	88,106	3,97 / 5,0	3,04	0,324	9,85	881

Визначення категорії вибухопожежної небезпеки приміщень

Приклад. Визначити категорію вибухопожежної небезпеки приміщення об’ємом 100 м³, якщо відомо, що в ньому використовується етиловий спирт і у випадку аварії на підлозі приміщення може розлитися 1,5 літра цієї легкозаймистої рідини. Температура у приміщенні 25 ⁰С.

Для вирішення поставленого завдання необхідно скористатися формулою (24), однак спочатку визначимо деякі значення, необхідні для розрахунку.

Маса m парів етилового спирту, які можуть потрапити у приміщення в результаті аварії розраховується за формулою (27) і становить:

Значення W взято у табл. 41, а F_в та Т приймаються відповідно до правила.

За табл. 41 знаходимо для етилового спирту густину парів Р_гп = 1,6 кг/м³ та стехіометричну концентрацію С_ст = 6,44% (об.).

Тоді можливий надлишковий тиск становитиме:

_Δ

Оскільки можливий надлишковий тиск вибуху парів етилового спирту в даному приміщенні _ΔР > 5 кПа, а температура спалаху етилового спирту t_сп < 28 ⁰С, то за вибухопожежною небезпекою приміщення буде належати до категорії А.

Повну оцінку інженерної та пожежної обстановки з визначенням вибухової та пожежної небезпеки приміщень і будівель дивись у роботах: [2, с. 184 – 200; 4, с. 185 – 206; 7, с. 289 – 306].