- •1. Тематичний план семінарських і практичних занять модуля «Цивільна оборона»
- •Варіант розподілу годин змістовного модуля «Цивільна оборона»
- •2. Загальні методичні рекомендації
- •3. Плани проведення семінарських занять
- •3.1. Загальні вимоги та послідовність підготовки до семінарських занять
- •3.2. Розгорнутий план семінарського заняття 1
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру (2 години).
- •3.3. Розгорнутий план семінарського заняття 2
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності (2 години)
- •4. Плани проведення практичних занять
- •4.1. Практичне заняття 1 (2 години)
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності
- •4.1.1. Визначення кількісних показників критеріїв та рівнів нс, що трапляються в Україні Загальні положення
- •Постанова кму
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок класифікації нс (кількісні показники критеріїв, які визначають рівні реагування на нс)
- •4.1.2. Оповіщення населення при загрозі виникнення нс різного характеру. Сигнали оповіщення мирного і воєнного часу. Порядок дії за сигналами оповіщення Загальні положення
- •Зразки текстів повідомлень
- •Порядок виконання роботи
- •4.2. Практичне заняття 2 (2 години) Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Загальні положення
- •4.2.1. Оцінка радіаційної обстановки (метод прогнозування)
- •Одиниці вимірювання радіоактивності (зараження) і дози іонізуючих випромінювань
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Висота підйому хмари і радіуси зон зараження в районі епіцентра залежно від потужності вибуху
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного ядерного вибуху (км) залежно від потужності вибуху і швидкості вітру
- •Час початку формування сліду рз після аварії на рно, год.
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після аварії на аес
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після ядерного вибуху
- •Коефіцієнт ослаблення доз радіації будівлями, спорудами і транспортними засобами Косл
- •4.2.2. Приклади рішення типових задач з оцінки ро
- •Тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості при виникненні аварій на аес, Тпр (години, хвилини) (скорочений варіант таблиці для визначення значень φ і Тн)
- •Визначення можливих радіаційних втрат
- •Визначення залишкової дози опромінювання
- •Радіаційні втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Вихід з строю людей особового складу формувань цо залежно від одержаної дози радіації і розподілу втрат у часі (одноразове опромінювання (до 4-х днів))
- •Порядок виконання роботи
- •4.3. Практичне заняття 3 (2 години) Оцінка хімічної обстановки
- •Загальні положення
- •Конвекція ізотермія ізотермія
- •4.3.1. Оцінка хо на об’єктах хімічної промисловості за даними розвідки
- •Значення допоміжних коефіцієнтів деяких сдор
- •Значення коефіцієнта к4 залежно від швидкості вітру
- •1. Визначення розмірів і площі зони хз
- •Можлива глибина зараження території сдор, км
- •Граничні значення глибин перенесення повітряних мас за 4 години при різних швидкостях вітру, Гт (км)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу
- •Середня швидкість перенесення хмари зараженого повітря, м/с
- •3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •Час випаровування деяких сдор, год.
- •4. Визначення можливих втрат людей в оху
- •Можливі втрати виробничого персоналу і населення від дії сдор в осередку ураження, %
- •Результати оцінки хімічної обстановки (приклад заповнення)
- •5. Методика оцінки хо (метод прогнозування)
- •Порядок виконання роботи
- •4.4. Практичне заняття 4 (2 години) Основи оцінки інженерної і пожежної обстановки
- •Загальні положення
- •1. Оцінка руйнувань міст і населених пунктів
- •Ступінь руйнування міст, населених пунктів, %
- •Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від ступеня руйнування міста (населеного пункту)
- •Визначення втрат серед населення залежно від ступеня руйнувань міста (населеного пункту)
- •2. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті економіки
- •Визначення ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
- •Кількість аварій на системах і комунікаціях залежно від ступеня руйнувань огд
- •3. Методика визначення ступеня руйнування елементів об'єкта, адміністративних будівель, споруд і деяких видів устаткування при вибуху газоповітряної суміші (надмірний тиск ударної хвилі, кПа)
- •Ступінь руйнування елементів об'єкта при різному надмірному тиску ударної хвилі, кПа (скорочений варіант)
- •4.4.2. Основи оцінки пожежної обстановки (1 година) Загальні положення
- •Орієнтовний розмір площі масових пожеж (км2) залежно від ступеня ураження міста (руйнування населеного пункту)
- •Протяжність фронту вогню (км) залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Швидкість розповсюдження вогню (м/год.) залежно від швидкості вітру і характеристики району
- •Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Значення коефіцієнта z
- •Фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих та горючих рідин
- •Порядок виконання роботи
- •5. Модульна робота №2, (1 година)
- •Варіант модульного завдання
- •1. Метою планування евакуаційних заходів є:
- •6. Які заходи і способи захисту населення, можуть бути застосовані при загрозі радіоактивного зараження:
- •7. На загальнодержавному рівні керівництво цо України у разі виникнення нс здійснюють:
- •8. Дезінсекція – це:
- •6. Використана література
- •Додатки
- •Закон україни Про Цивільну оборону України
- •Про Цивільну оборону України
- •Загальні засади
- •Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони
- •Сили цивільної оборони
- •Утримання і матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони
- •Міжнародне співробітництво україни в галузі цивільної оборони
- •Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків
- •Перелік
- •Класифікаційна карта конкретної надзвичайної ситуації (приклад заповнення)
- •Методичні рекомендації
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Харківський національний економічний університет
Методичні рекомендації
до семінарських занять та виконання практичних завдань
з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
(модуль «Цивільна оборона»)
для студентів усіх галузей знань усіх форм навчання
Укладачі: Чубук В.В.
Мусіяченко Ф.В.
Матицин Е.М.
Коваленко Г.І.
Харків. Вид. ХНЕУ, 2009
Затверджено на засіданні кафедри Безпеки життєдіяльності людини. Протокол №6 від 14.01.2009 р.
Методичні рекомендації до семінарських занять та виконання практичних завдань з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» (модуль «Цивільна оборона») для студентів усіх галузей знань усіх форм навчання / Укл. В. В. Чубук, Ф.В. Мусіяченко, Е. М. Матицин, Г. І. Коваленко. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2009 - 163 с. (Укр. мов.).
Розглянуто основні моменти, які допоможуть студентові при підготовці до семінарських занять та виконанні практичних занять з навчальної дисципліни.
Рекомендовано для студентів усіх галузей знань усіх форм навчання.
Вступ
У сучасних умовах зростаючого техногенного навантаження на біосферу, у період розвитку глобальної економічної кризи особливо гостро постають питання, що зачіпають проблеми забезпечення безпеки населення планети в різних сферах життєдіяльності.
Вивчення студентами основних положень дисципліни «Безпека життєдіяльності», оволодіння знаннями і практичними навичками при формуванні й організації безпечних умов на виробництві та побуті є основоположним фундаментом у питаннях формування психологічної і компетентної підготовки майбутніх керівників усіх сфер життєдіяльності. Крім того, створюється науково-методична база для всіх без виключення дисциплін, які пов'язані з безпекою людини.
Відповідно до вимог галузевого стандарту Міністерства науки і утворення України ГСВО МОН від 07.06.06 року, навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» складається з трьох модулів:
Модуль 1. «Основи охорони праці»
Модуль 2. «Безпека життєдіяльності»
Модуль 3. «Цивільна оборона».
Години рівномірно розподілені між трьома модулями дисципліни і відображені в робочій програмі, яка розроблена на кафедрі безпеки життєдіяльності людини ХНЕУ в 2008 році. Таким чином, кількість аудиторних годин, що передбачені для вивчення кожного розділу дисципліни БЖД, складає 24 години при 18 тижневому плануванні навчального семестру.
Методичні рекомендації призначені для виконання семінарських і практичних занять модуля «Цивільний оборона» і передбачають загальне, аудиторне навантаження в обсязі 12 годин (6 тижнів по 2 години), з яких семінарські заняття складають 4 години, а виконання практичних завдань і розрахунків – 8 годин.
У методичних рекомендаціях подані теоретичні і довідкові матеріали, законодавчі документи і акти, а також практичні завдання для самостійного вивчення і рішення конкретних правових і організаційних питань в області цивільного захисту населення, територій і об'єктів економіки в умовах виникнення НС природного, техногенного і воєнного характеру.
Головна мета методичних рекомендацій – допомогти студентам у підготовці і виконанні практичних завдань, які проводяться за принципом самостійного опрацьовування кожної теми.
Зміст методичних рекомендацій може бути корисним для викладачів інших навчальних дисциплін при підготовці до проведення семінарських і практичних занять, а також фахівцям з «Цивільної оборони», начальникам штабів ЦО, начальникам ЦО об'єктів – керівникам промислових підприємств, закладів і організацій різних форм власності і господарювання.
1. Тематичний план семінарських і практичних занять модуля «Цивільна оборона»
Семінарське заняття – форма навчального процесу, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначеної теми, передбаченої програмою дисципліни, і до якої студенти готують тези виступів.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовку студентів до виступу, їх активність у дискусії з даного питання, уміння формулювати і відстоювати свою точку зору, спираючись на конкретні факти і різноманіття знань, одержаних з різних джерел інформації.
Практичне заняття – одна з форм навчального заняття, коли викладач організовує детальний розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння і навички при їх практичному застосуванні, здійснюючи контроль за виконанням студентом індивідуальних завдань. Проведення заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі, наприклад, тестах контрольних запитань, для визначення ступеня оволодіння і закріплення студентами теоретичних знань, або застосувавши набір розрахункових завдань різної складності для їх самостійного вирішення на занятті або самопідготовці. Таким чином, практичне заняття закріплює навички, придбані студентом при вивченні дисципліни.
Оцінки, одержані за кожне семінарське і практичне заняття, заносяться викладачем у відповідний журнал, і в кінці семестрового модуля розраховується середньоарифметичне значення. Це і є підсумкова оцінка знань студента за засвоєний теоретичний і практичний матеріал модуля «Цивільна оборона» дисципліни БЖД.
Структура розподілу годин модуля «Цивільна оборона» навчальної дисципліни БЖД (18 навчальних тижнів) наведена в табл.1.
Таблиця 1
Варіант розподілу годин змістовного модуля «Цивільна оборона»
Теми |
Усього годин за темами |
Кількість годин за формами навчання |
|||||||
денна |
заочна |
||||||||
Аудиторна робота |
Самост. робота, год. |
Аудиторна робота |
Самост. робота, год. |
||||||
Академічні год. |
у тому числі |
Академічні год. |
у тому числі |
||||||
лекції |
практика |
лекції |
практика |
||||||
Змістовний модуль 3. Цивільна оборона (18 тижнів) |
|||||||||
Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (НС) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру |
9 |
5 |
3 |
2 |
4 |
0,5 |
0,5 |
- |
4 |
Тема 2. Основи захисту об’єкта господарської діяльності |
7 |
3 |
2 |
1 |
4 |
1,5 |
0,5 |
1 |
4 |
Тема 3. Діяльність організації щодо захисту персоналу підприємств, населення і територій |
13 |
7 |
3 |
4 |
6 |
1,5 |
0,5 |
1 |
6 |
Тема 4. Запобігання та усунення НС на об’єкті |
12 |
6 |
2 |
4 |
6 |
1,5 |
0,5 |
1 |
6 |
Тема 5. Ліквідація наслідків НС на об’єкті господарської діяльності |
6 |
2 |
2 |
- |
4 |
1 |
- |
1 |
2 |
Модульний контроль |
1 |
1 |
- |
1 |
- |
- |
- |
- |
- |
Загальна кількість годин за модулем |
48 |
24 |
12 |
12 |
24 |
6 |
2 |
4 |
42 |
ІНДЗ |
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
Загальна кількість годин з дисципліни БЖД (ООП, БЖД, ЦО) |
144 |
72 |
36 |
36 |
72 |
18 |
8 |
10 |
126 |
Розподіл годин між темами у змістовних модулях ООП, БЖД, ЦО та кількість часу між модулями може змінюватися у бік збільшення або зменшення, виходячи з основного профілю спеціалізації і професії, яку одержує студент, не виходячи за межі загального часу, передбаченого для вивчення дисципліни (18 навчальних тижнів).
Загальна кількість навчальних годин для студентів денної та заочної форми навчання складає 144 години (4 кредити), з яких аудиторне навантаження студента повинне складати не менше:
а) денна форма навчання – 72 години (50% від загального часу, передбаченого на вивчення дисципліни);
б) заочна форма навчання – 18 годин (13% від загального часу, передбаченого на вивчення дисципліни).