- •Передмова
- •Розділ і психологія
- •Тема 1. Психологія як наука. Її предмет і завдання
- •Тема 2 Психіка та характеристика її структури
- •Тема 3. Пізнавальні процеси. Відчуття. Сприймання. Увага
- •Тема 4. Пізнавальні процеси. Пам'ять. Мислення. Уява. Мовлення
- •Тема 5.Індивідуально-психологічні властивості особистості. Темперамент. Характер
- •Тема 6. Емоції та почуття. Воля. Вольовий акт
- •Тема 7. Психічні стани людини. Професійні стани
- •Тема 8. Особистість як об'єкт і суб'скт професійної діяльності. Шлях до професіоналізму
- •Тема 9. Психологія діяльності
- •Тема 10. Соціальна група і колектив
- •Тема 11. Психологія спілкування
- •Тема 12. Конфлікти. Соціально-психологічні проблеми колективів
- •Розділ іі. Основи педагогіки
- •Тема 13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання
- •Тема 14. Навчання в підрозділах оперативно - рятувальної служби
- •Тема 15. Теорія і технологія виховного процесу
- •Тема 16. Система освіти в Україні
- •Тема 17. Психолого-педагогічні основи самовиховання
- •Тема 18. Психологічний аналіз діяльності працівників оперативно - рятувальної служби
- •Тема 19. Особливості психологічного клімату на пожежі
- •Тема 20. Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей.
- •Тема 21. Психологічна підготовка працівників оперативно – рятувальної служби як важливий елемент професійної підготовки. Професійний психологічний відбір працівників оперативно – рятувальної служби
- •Тема 22. Психологічні особливості діяльності керівника гасіння пожежі, газодимозахисників, диспетчера служби "01"
- •Психологічна діяльність газодимозахисника
- •Психологічна діяльність диспетчера служби "01"
- •Тема 23. Психологія управління. Особливості управління у підрозділах оперативно - рятувальної служби
- •Тема 24. Психологічні способи впливу в процесі професійного спілкування
- •Тема 25. Психологія та педагогіка на службі працівника оперативно - рятувальної служби
- •Глосарій
Тема 12. Конфлікти. Соціально-психологічні проблеми колективів
Зміст понять "соціальна напруженість", "конфлікт"; "конфліктна ситуація", соціальна напруженість, причини і механізми виникнення соціальної напруженості. Форми виявлення соціальної напруженості і демографічні процеси (народження, смертності і тривалості життя); кримінальні наслідки, психологічні настрої (тривога, депресія, паніка) недовіра до влади; протест (економічний і політичний), конфліктологія, конфлікт, види конфліктів та їх причини, моделі конфліктів, класифікація конфліктів, техніка зняття соціальної напруженості, виходи з конфліктів.
З метою позначення системи відносин використовуються різні поняття: "соціальні відносини", "суспільні відносини", "людські відносини" - це багатопланові зв'язки, які виникають між спільнотами, людьми. Вони можуть бути: класовими, правовими, владними, економічними, релігійними, моральними, масовими, міжособистісними, офіційними і неофіційними. Поняття "людські відносини" є більш повним і широким. Засновниками теорій "людських відносин" вважають Е. Мейо та В. Бехтерева. Людські відносини включають різні суб'єктивні прояви взаємодії з іншими об'єктами зовнішнього світу[47]. Відносини особистості з оточуючими її людьми в психології позначаються терміном "міжособистісні відносини", які можуть бути позитивними та негативними, нейтральними та суперечливими.
Міжособистісні відносини - це реальні зв'язки, які складаються й існують у конкретних умовах життя і спілкування людей. У таких відносинах виявляється суспільне обличчя людини, а також її психологічні якості. У групах і колективах існують відносини та взаємовідносини.
Відносини - це ставлення особистості до всього, що її оточує, і до самої себе. Почуття, інтереси, увага - це ті психічні процеси які відображають відносини людини її позицію.
У групах і колективах існують взаємовідносини - це взаємна позиція одної особистості по відношенню до іншої, до спільноти. Розрізняють ділові й особисті взаємовідносини.
Ділові взаємовідносини виникають у ході виконання службових обов'язків, які регламентовані статутом, наказом, інструкцією. Дослідженнями встановлено такі види ділової залежності: ділові відносини рівності (однакові права, обов'язки, функції); ділові відносини підпорядкування (начальник-підлеглий).
Особисті взаємовідносини виникають на основі психологічних мотивів: симпатії, спільності поглядів, інтересів та ін. До системи особистих взаємовідносин входять дружба, ненависть, товариськість, любов та ін. У процесі спілкування намічаються кілька варіантів співвідношення ділових та особистих взаємовідносин: 1) збіг позитивної спрямованості; 2) натягнуті ділові відносини; 3) нейтральні ділові.
У групах і колективах виникає соціальна напруженість - це масовий адаптаційний синдром, який відображає ступінь психологічної адаптації, зростання незадоволення, тривожність тощо. Одним із проявів соціальної напруженості є конфлікт [47].
Конфлікт (від лат. зіткнення) - це суперечка, яка виникає між людьми при вирішенні тих чи інших питань соціального або особистого характеру. Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів. Конфлікт як соціальне явище вивчає наука конфліктологія [46,40].
Джерелами конфліктів можуть бути ситуації, особистісні якості людини (агресивність, егоїзм, зверхність). Умовно конфлікти поділяють на внутрішньоособистісні, міжособистісні, міжгрупові, класові, військові, міжнаціональні, міждержавні, або внутрішньоособистісні та соціальні.
Внутрішньоособистісний конфлікт - це конфлікт потреб, мотивів, цінностей, почуттів та ін. Він виникає коли людина формує реально недосяжні цілі, коли вона постає перед вибором.
Міжособистісний конфлікт виникає внаслідок зіткнення різних характерів. Причини таких конфліктів: розподіл ресурсів, взаємозалежність завдань, різниця в цілях і поглядах, відсутність необхідної інформації, різниця в психологічних властивостях (характер, темперамент, потреби, мотиви). Міжособистісні конфлікти можуть виникати: 1) між керівниками та підлеглими; 2) особистістю і групою; 3) між групами. За функціями конфлікт поділяється на конструктивний та деструктивний.
Структура конфлікту. У структурі конфлікту можна виділити такі компоненти: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. Динаміка конфлікту включає 1) передконфліктну стадію; 2) конфліктну ситуацію; 3) інтелектуальний етап розвитку; 4) критичний етап розвитку; 5) спад напруження; 6) зіставлення офіційних та неофіційних оцінок поведінки; 7) розв'язання конфлікту.
Основні стилі поведінки при розв'язанні конфліктів. К. Томас та Р. Кілмен виділяють п'ять основних стилів поведінки в конфліктних ситуаціях: 1) стиль конкуренції (ефективний, коли людина має певну владу, прагне задовольнити власні інтереси), такий стиль викликає відчуження при розв'язанні особистих конфліктів; 2) стиль ухилення доцільно застосовувати у спілкуванні з конфліктною людиною, використовується в ситуаціях, коли позиція не стійка і відсутня співпраця; 3) стиль пристосування означає, що людина діє разом з іншою, не захищаючі власних інтересів; 4) стиль співпраці вимагає активної участі щодо захисту не лише власних інтересів, а й прагнень до співпраці. Він вимагає певних зусиль на з'ясування причин конфлікту та можливостей виходу з нього; 5) стиль компромісу полягає в частковому задоволенні власних інтересів, найбільш ефективним він є тоді, коли обидві сторони прагнуть одного і того ж самого. Кожний зі стилів ефективний тільки за певних умов.
Урегулювання службових конфліктів може відбуватися за допомогою адміністративних засобів, які застосовує керівник: 1) роз'яснення вимог. Чітке формулювання умов виконання завдань; 2) видача завдань. Врахування характерів, рівня знань, досвіду підлеглих. Завдання можуть формулюватися як прохання, побажання (стосовно висококласних працівників), як порада (стосовно авторитетних працівників), як наказ (стосовно неорганізованих працівників); 3) система покарань та заохочень. Розпорядження і накази про покарання та нагородження. Подяка. Матеріальне нагородження.
Основними умовами вирішення конфліктів є: відкритість, довіра, визначення суті конфлікту.
Питання для самоконтролю ,
Що таке конфлікт?
Назвіть основні елементи структури конфлікту.
Дайте характеристику внутрішньо особистішому конфлікту.
Поясніть суть основних стилів поведінки при розв'язанні конфліктів.
Назвіть причини виникнення конфліктів.
Які стадії проходить конфлікт?
Література
Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К., 2000.
Корнєв М.Н., Коваленко А.В. Соціальна психологія. - К., 1995.
Самонов А.П. Психология для пожарных. - Пермь, 2000.
Шрен М.І. Конфліктологія. - К., 1997.
Козмрев А.Н. Основи конфликтологии. - М., 1988.