§ 4. Майнові правовідносини у фермерському господарстві

До майна фермерського господарства (складеного капіталу) мо­жуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цін­ності, цінні папери, продукція* вироблена господарством внаслідок господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, право ко­ристуватися землею, водою та іншими природними ресурсами, бу­дівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які члени господарства передають до його складеного капіталу.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Водночас, як зауважує Н. І. Титова, це майно належить на праві спільної сумісної власності всім членам господарства, як­що інше не передбачено угодою між ними. Спільна сумісна влас­ність є переважним різновидом власності у таких господарствах¹. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, зокрема земельні ділянки, житлові будинки, господар­ські будівлі й споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонене законом.

1 Див.: Титова н. І. Фермерство в Україні: основні правові засади. — Львів, 1998. — с. 65.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок воло-

діння, користування і розпорядження майном фермерського госпо­дарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не пе­редбачене угодою між членами господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання час­тки майна фермерського господарства в разі ліквідації або припи­нення членства в господарстві. Розмір частки та порядок її отри­мання визначається Статутом господарства.

Майнові спори між фермерським господарством та його члена­ми вирішуються судом.

Фермерське господарство несе відповідальність за своїми зо­бов'язаннями в межах майна, яке є власністю фермерського госпо­дарства. Голова фермерського господарства відповідає за порушен­ня господарством кредитно-розрахункової і податкової дисциплі­ни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно-правових актів, котрі регулюють здійснення господарської діяльності.

Фермерському господарству як цілісному майновому комплек­су належать майно, передане до складеного капіталу, не розподіле­ний прибуток, майнові та інші зобов'язання. За рішенням членів господарства відповідно до закону фермерське господарство як ці­лісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі ци­вільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам Ук­раїни для здійснення товарного сільськогосподарського виробниц­тва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової уго­ди, подають у встановленому порядку Статут фермерського госпо­дарства на державну реєстрацію.

Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до вимог Книги VI Цивільного кодексу України¹.